Вирок № 125842781, 13.01.2025, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/2230/24

провадження №1-кп/457/32/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року м.Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Трускавці кримінальне провадження №457/2230/24 (провадження1-кп/457/32/25) про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024142140000302 від 19.12.2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем м. Стебника Львівської області, українцем, громадянином України, зареєстрованим та проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимим, востаннє 16.10.2024 вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області за ч. 2 ст. 263 КК України до 1 року 1 місяця обмеження волі, -

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Судом визнано доведено, що ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мотив, спрямований на незаконне поводження із холодною зброєю, діючи всупереч вимогам постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 07 червня 1992 року «2471 -XII, якою затверджено Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України (далі-Перелік), Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної та холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року №622 (зі змінами віл 18.06.2024 №420) (далі-Інструкція) без передбаченого законом дозволу, у невстановлений досудовим розслідуванням час, в один із днів жовтня 2024 року, у парку по вулиці Андрія Мельника у місті Стебник Дрогобицького району Львівської області, знайшов кастет, що являється контактною неклинковою холодною зброєю ударно-дробильної дії, виготовлений саморобним способом, який підібрав та в подальшому зберігав при собі до 19 грудня 2024 року.

Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на незаконне поводження із холодною зброєю, ОСОБА_3 всупереч вимогам зазначеної вище Постанови та Інструкції, умисно, без передбаченого законом дозволу носив при собі вказаний кастет до 12:53 год 19 грудня 2024 року, а саме до проведення огляду місця події слідчим на зупинці громадського транспорту по вулиці Сагайдачного у місті Трускавці Львівської області, в ході якого, вказаний кастет було вилучено.

Таким чином ОСОБА_3 обвинувачується у носінні кастету без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю щиро покаявся у вчиненому, а по суті пред`явленого обвинувачення пояснив, що

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку за ч. 1 ст. 125 КК України доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального проступку доведена повністю, а його неправомірні дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки він вчинив умисне легке тілесне ушкодження.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів.

При призначенні покарання обвинуваченому, суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що мета покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

В даній справі, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує тяжкість вчиненого кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, у тому числі статей 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір заходу примусу та порядок його відбування.

При цьому до обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття.

Обставину, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд відносить - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального проступку, особу обвинуваченого, а саме те, що він на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, по місцю проживання характеризується позитивно, являється інвалідом 3 групи, раніше не судимий, тому суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції частини статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності у виді штрафу, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, ч. 1 ст.125 КК України, суд-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі тридцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що стоновить 595 (п`ятсот дев`яносто п`ять) грн.

Речовий доказ: DVD-R диск із відеозаписом з камери відеоспостереження, яка встановлена на території м. Трускавця, а саме на перехресті вулиці В.Біласа та вулиці Дрогобицької у м. Трускавці за період часу з 23:49 год. 03.02.2024 року по 00:09 год. 04.02.2024 року, на якому зафіксовано факт вчинення відносно потерпілого ОСОБА_6 неправомірних дій та заподіяння тілесних ушкоджень залишити при матеріалах кримінального провадження №12024142140000016.

Речовий доказ: DVD-R диск із файлами відеозапису з нагрудної боді камери працівників поліції ВП №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області за 04.02.2024 року, на яких зафіксовано факт виїзду ними 04.02.2024 року о 00:09 год. на повідомлення про бійку неподалік готелю «Трускавець 365» - залишити при матеріалах кримінального провадження №12024142140000016.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Трускавецький міський суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію.

Суддя: ОСОБА_1