Рішення № 125840246, 14.03.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/9369/24

Провадження № 2-др/487/11/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2025 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Гаврасієнко В.О., за участю секретаря судового засідання Радченко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Кійко Євгена Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про стягнення недоотриманої суми пенсії в порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 04 березня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про стягнення недоотриманої суми пенсії в порядку спадкування за законом задоволено частково, призначене судове засідання для вирішення питання про судові витрати.

11.03.2023 від представника позивачів адвоката Кійко Є.А. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить стягнути з відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області витрати на надання правової допомоги у розмірі 17554,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що у позовній заяві ним було заявлено вимогу про орієнтовний очікуваний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 17500,00 грн. Вважає, що визначений сторонами розмір гонорару адвокатат є співмірним зі складністю справи. значенням справи для сторони, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт в розмірі 17500,00 грн, співвідношенням до розміру позовних вимог 447,020 грн (3,9 %). Розмір фактично понесених витрат склав 54,00 грн поштових витрат.

Адвокат Кійко Є.А. до судового засідання не з`явився, надав до суду заяву, у якій просив розглянути справу без його участі за наявними у справі документами.

Інші учасник процесу до судового засідання не з`явились, причину неявки суду не повідомили.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За вказаних обставин, з підстав, передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши заяви про ухвалення додаткового рішення та матеріали справи № 487/9369/24, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно п.3 ч.1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У даній справі позивач у позовній заяві зазначив, що докази витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення. Відповідну заяву разом з доказами представником позивача подано в межах зазначеного строку.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, до заяви про ухвалення додаткового рішення представником позивачів додано такі документи: ордер про надання правничої (правової) допомоги від 21.10.2024; договір про надання правничої допомоги від 01.03.2024 укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та адвокатом Кійко Євгеном Анатолійовичем; додаткова угода №2 до договору про надання правової допомоги від 01.03.2024 від 01 травня 2024 року; акт №03/2025 приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги) до договору про надання правничої допомоги б/н від 01.03.2024 до Дог. Угоди № 2 від 01.05.2024; фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 11.10.2024.

Оцінюючи доводи представника позивачів про співмірність витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

В акті про прийняття-передачу наданих послуг сторони погодили таку допомогу: гонорар адвоката 17500 грн, у який входить: первинна консультація клієнта; підготовка та подача адвокатських запитів; контроль отримання та опрацювання отриманих відповідей на запит; вторинна консультація клієнта, узгодження правової позиції з клієнтом; підготовка та написання позовної заяви; підготовка та опрацювання копій документів, необхідних для подачі позовної заяви до суду, засвідчення копій та/або сканування, формування пакетів документів для сторін, які беруть участь у справі; направлення позовної заяви з додатками до суду; контроль судового процесу засобами Електронного кабінету електронного суду; ознайомлення з відзивом відповідача, підготовка і подача до суду заперечень на відзив відповідача, підготовка і подача до суду процесуальних заяв/клопотань; ознайомлення з ухвалами, винесеними в процесі судового розгляду по справі.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.

Оцінюючи складність цієї справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, суд вважає, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17554 грн. є неспівмірною з категорією складності справи, витраченим адвокатом часом, об`ємом наданих послуг та значенням справи для сторін.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755\9215\15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 30.01.2023 № 910/7032/17 стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторони, з відповідача на користь позивача слід стягнути 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись, ст. ст. 133, 137, 141, 270, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про стягнення недоотриманої суми пенсії в порядку спадкування за законом.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 8000,00 грн.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового судового рішення складено 14 березня 2025 року.

Головуючий суддя: В.О. Гаврасієнко