Рішення № 125836392, 04.03.2025, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2025 р. Cправа № 902/1329/22

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., за участю секретаря судового засідання Розгон Н.В., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фізичної особи - підприємця Бевза Андрія Борисовича ( АДРЕСА_1 )

до: Sezerler Yag Yem ve Un San. LTD.STI. (Район Хаджі Хасан, Площа Республіки п 15 Бабаескі/Киркларелі Туреччина)

про стягнення 16 000,49 доларів США

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Бевза Андрія Борисовича з вимогами до Sezerler Yag Yem ve Un San. LTD.STI. про стягнення коштів в сумі 15 840 доларів США та пені в розмірі 160,49 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором купівлі-продажу зерен кукурудзи № 20/06-22 від 20.06.2022, в частині проведення розрахунків за отриманий товар.

Суд, ухвалою від 26.12.2022 за вказаним позовом відкрив провадження у справі №902/1329/22 та постановив: розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначити на 25.05.2023; зобов`язати позивача у строк до 24.01.2023 надати до суду належним чином нотаріально завірені копії перекладу на турецьку мову ухвали Господарського суду Вінницької області від 26.12.2022, судового доручення про вручення документів та позовної заяви у трьох примірниках для направлення відповідачу - Sesezerler Yag Yem ve Un San. LTD.STI. в порядку встановленому Угодою між Україною та Турецькою Республікою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах, укладеною в м. Анкара 23 листопада 2000 року; направити судове доручення про вручення судових документів до Міністерства юстиції України для звернення до Центрального органу з боку Республіки Туреччина Міністерства юстиції Республіки Туреччини; зупинити провадження у справі № 902/1329/22.

20.01.2023 на електронну адресу суду надійшло клопотання № б/н від 20.01.2023 (вх. номер канц. суду 01-34/622/23 від 20.01.2023) скріплене електронним цифровим підписом представниці позивача - адвоката Примакової В.В. про продовження процесуального строку на виконання п. 4 ухвали суду від 26.12.2022.

Приймаючи до уваги, що перебування справи у стані зупинення унеможливлювало здійснення у ній процесуальних дій, зокрема розгляд клопотання про продовження процесуального строку, суд, ухвалою від 24.01.2023 поновив провадження у справі № 902/1329/22.

За результатами розгляду клопотання № б/н від 20.01.2023 (вх. номер канц. суду 01-34/622/23 від 20.01.2023) представниці Фізичної особи - підприємця Бевза Андрія Борисовича - адвоката Примакової В.В. про продовження процесуального строку для виконання п. 4 ухвали суду від 26.12.2022, судом поставлено ухвалу від 24.01.2023, якою задоволено означене клопотання та продовжено Фізичній особі - підприємцю Бевзу Андрію Борисовичу процесуальний строк на надіслання до суду належним чином (нотаріально) засвідченого перекладу на турецьку мову по три примірника кожного: ухвали Господарського суду Вінницької області від 26.12.2022 про відкриття провадження у справі, судового доручення про вручення документів та позовної заяви до 07.02.2023. Водночас судом зупинено провадження у справі № 902/1329/22 до 25.05.2023.

31.01.2023, на виконання ухвали суду від 26.12.2022, від позивача надійшли нотаріально завірені копії перекладу на турецьку мову ухвали Господарського суду Вінницької області від 26.12.2022, судового доручення про вручення документів та позовної заяви з доданими до неї документами, у визначених судом кількості примірників.

На виконання вимог п. 2.5 "Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень", затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 1092/5/54 від 27.06.2008 та ст. 8 Угоди між Україною та Турецькою Республікою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах від 23.11.2000 року, яка ратифікована Україною 05.07.2001 року, супровідним листом № 902/1329/22/202/23 від 03.02.2023 на адресу Міністерства юстиції України направлено судове доручення № 902/1329/22/1867/22 від 26.12.2022 про вручення документів з додатками.

З огляду на те, що провадження у справі зупинено до дати підготовчого судового засідання, а перебування справи у стані зупинення унеможливлювало здійснення у ній процесуальних дій, судом поновлено провадження у справі 25.05.2023.

Суд, ухвалою від 25.05.2023, постановив: відкласти підготовче засідання на 10.10.2023; зобов`язати позивача у строк до 26.06.2023 надати до суду належним чином нотаріально завірені копії перекладу на турецьку мову ухвали Господарського суду Вінницької області від 25.05.2023, судового доручення про вручення документів та позовної заяви у трьох примірниках для направлення відповідачу - Sezerler Yag Yem ve Un San. LTD.STI. в порядку встановленому Угодою між Україною та Турецькою Республікою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах, укладеною в м. Анкара 23 листопада 2000 року; направити судове доручення про вручення судових документів до Міністерства юстиції України для звернення до Центрального органу з боку Республіки Туреччина Міністерства юстиції Республіки Туреччини; зупинити провадження у справі № 902/1329/22.

31.05.2023 на адресу суду надійшов супровідний лист № 62953/74304-30-23/12.1.2 від 19.05.2023 Міністерства юстиції України, яким повернуто без вручення судове доручення № 902/1329/22/1867/22 від 26.12.2022.

Приймаючи до уваги, що перебування справи у стані зупинення унеможливлювало здійснення у ній процесуальних дій, зокрема з`ясування підстав повернення без вручення судового доручення № 902/1329/22/1867/22 від 26.12.2022, суд, ухвалою від 02.06.2023 поновив провадження у справі № 902/1329/22, призначив судове засідання на 13.06.2023 та визнав обов`язковою явку представника позивача в судове засідання. Поряд з цим, з огляду на те, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі не відпали, провадження у справі зупинено до дня судового засідання.

У визначену судом дату 13.06.2023 провадження у справі поновлено, зобов`язано позивача у строк до 29.06.2023 надати до суду належним чином нотаріально завірену копію перекладу на українську мову листа від 24.04.2023, зупинено провадження у справі до 10.10.2023, про що постановлено відповідну ухвалу.

26.06.2023 до суду, на виконання вимог суду, наведених в ухвалах від 25.03.2023 та від 13.06.2023, від позивача надійшла заява № б/н від 26.06.2023 з нотаріально завіреними копіями перекладу на турецьку мову ухвали Господарського суду Вінницької області від 25.05.2023, судового доручення про вручення документів у визначених судом кількості примірників та листа від 24.04.2023.

Суд, ухвалою від 27.06.2023, серед іншого, поновив провадження у справі №902/1329/22, зобов`язав позивача у строк до 25.07.2023 подати суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на турецьку мову по три примірника кожного: ухвали Господарського суду Вінницької області від 27.06.2023, судового доручення про вручення документів. Поряд з цим, в зазначеній ухвалі суд дійшов висновку про повідомлення відповідача про розгляд справи відповідно до положень Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, яка ратифікована Україною 19.10.2000.

14.07.2023, на виконання ухвали суду від 27.06.2023, від позивача надійшла заява № б/н від 14.07.2023 з нотаріально завіреними копіями перекладу на турецьку мову ухвали Господарського суду Вінницької області від 27.06.2023 та судового доручення про вручення документів у визначених судом кількості примірників.

На виконання вимог п. 2.5 "Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень", затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 1092/5/54 від 27.06.2008, супровідним листом № 902/1329/22/991/23 від 19.07.2022 на адресу Міністерства юстиції України направлено судове доручення про вручення документів з додатками.

07.08.2023 на адресу суду надійшов лист Міністерства юстиції України №99109/114963-22-23/12.3.1 від 27.07.2023 з пакетом документів направлених супровідним листом № 902/1329/22/991/23 від 19.07.2022 з повідомленням про надсилання доручення безпосередньо до Центрального органу запитуваної держави.

Суд, ухвалою від 29.08.2023 постановив: провадження у справі № 902/1329/22 поновити; зобов`язати Фізичну особу - підприємця Бевза Андрія Борисовича невідкладно надати до суду належним чином нотаріально завірені копії перекладу на турецьку мову позовної заяви та доданих до неї документів; зобов`язати Фізичну особу - підприємця Бевза Андрія Борисовича невідкладно направити на адресу відповідача - Sezerler Yag Yem ve Un San. LTD.STI. (Район Хаджі Хасан, Площа Республіки п 15 Бабаескі/Киркларелі Туреччина) один примірник нотаріально засвідченого перекладу турецькою мовою позовної заяви та доданих до неї документів, ухвал Господарського суду Вінницької області від 26.12.2022, 25.05.2023 та 27.06.2023; зобов`язати Фізичну особу - підприємця Бевза Андрія Борисовича не пізніше 05.10.2023 надати до суду докази отримання відповідачем - Sezerler Yag Yem ve Un San. LTD.STI. (Район Хаджі Хасан, Площа Республіки п 15 Бабаескі/Киркларелі Туреччина) примірника нотаріально засвідченого перекладу турецькою мовою позовної заяви та доданих до неї документів, ухвал Господарського суду Вінницької області від 26.12.2022, 25.05.2023 та 27.06.2023; зупинити провадження у справі № 902/1329/22 до 10.10.2023.

Попри настання дати, до якої було зупинено провадження у справі № 902/1329/22 та призначено судове засідання, провадження у справі поновлено не було, та відповідно судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Матвійчука В.В. на лікуванні.

Суд, ухвалою від 13.10.2023, постановив: провадження у справі № 902/1329/22 поновити; повідомити учасників справи про підготовче судове засідання у справі №902/1329/22, яке призначено на 12.03.2024; зобов`язати Фізичну особу - підприємця Бевза Андрія Борисовича невідкладно надати до суду належним чином нотаріально завірену копію перекладу на турецьку мову ухвали Господарського суду Вінницької області від 13.10.2023; зобов`язати Фізичну особу - підприємця Бевза Андрія Борисовича невідкладно направити на адресу відповідача - Sezerler Yag Yem ve Un San. LTD.STI. (Район Хаджі Хасан, Площа Республіки п 15 Бабаескі/Киркларелі Туреччина) один примірник нотаріально засвідченого перекладу на турецьку мову ухвали Господарського суду Вінницької області від 13.10.2023; зобов`язати Фізичну особу - підприємця Бевза Андрія Борисовича не пізніше 04.03.2024 надати до суду докази отримання відповідачем - Sezerler Yag Yem ve Un San. LTD.STI. (Район Хаджі Хасан, Площа Республіки п 15 Бабаескі/Киркларелі Туреччина) примірника нотаріально засвідченого перекладу турецькою мовою ухвали Господарського суду Вінницької області від 13.10.2023. Провадження у справі зупинено до дати судового засідання (12.03.2024).

12.03.2024 на адресу суду надійшло клопотання № б/н від 12.03.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/2702/24 від 12.03.2024) представниці позивача - адвоката Примакової В.В. про продовження процесуального строку на виконання п. 8 ухвали суду від 13.10.2023.

12.03.2024 на адресу суду на виконання вимог ухвали суду від 13.10.2023 надійшло клопотання № б/н від 12.03.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/2703/24 від 12.03.2024) представниці позивача - адвоката Примакової В.В. з нотаріально завіреною копією перекладу на турецьку мову ухвали Господарського суду Вінницької області від 13.10.2023 та з доказами надіслання останньої на адресу Sezerler Yag Yem ve Un San. LTD.STI.

Враховуючи настання дати, до якої було зупинено провадження у справі №902/1329/22, суд, ухвалою від 12.03.2024 поновив провадження у справі.

Суд, ухвалою від 12.03.2024, постановив: закрити підготовче провадження та призначити справу № 902/1329/22 для судового розгляду по суті на 12.09.2024; зобов`язати Фізичну особу - підприємця Бевза Андрія Борисовича невідкладно надати до суду належним чином нотаріально завірену копію перекладу на турецьку мову ухвали Господарського суду Вінницької області від 12.03.2024; зобов`язати Фізичну особу - підприємця Бевза Андрія Борисовича невідкладно направити на адресу відповідача - Sezerler Yag Yem ve Un San. LTD.STI. (Район Хаджі Хасан, Площа Республіки п 15 Бабаескі/Киркларелі Туреччина) один примірник нотаріально засвідченого перекладу на турецьку мову ухвали Господарського суду Вінницької області від 12.03.2024; зобов`язати Фізичну особу - підприємця Бевза Андрія Борисовича не пізніше 04.09.2024 надати до суду докази отримання відповідачем - Sezerler Yag Yem ve Un San. LTD.STI. (Район Хаджі Хасан, Площа Республіки п 15 Бабаескі/Киркларелі Туреччина) примірника нотаріально засвідченого перекладу турецькою мовою ухвали Господарського суду Вінницької області від 12.03.2024. Провадження у справі зупинено до дати судового засідання (12.09.2024).

Враховуючи настання дати, до якої було зупинено провадження у справі №902/1329/22, суд ухвалою від 12.09.2024 поновив провадження у справі.

12.09.2024 на адресу суду надійшло клопотання № б/н від 12.09.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/9032/24 від 12.09.2024) представниці позивача - адвоката Примакової В.В. про продовження процесуального строку на виконання ухвали суду від 12.03.2024 до 01.12.2024

У визначену судом дату (12.09.2024) судове засідання у даній справі не відбулося, у зв`язку з масштабною повітряною тривогою.

Суд, ухвалою від 12.09.2024, постановив: повідомити учасників справи про судове засідання з розгляду справи № 902/1329/22 по суті, яке відбудеться 04.03.2025; зобов`язати Фізичну особу - підприємця Бевза Андрія Борисовича невідкладно надати до суду належним чином нотаріально завірені копії перекладу на турецьку мову ухвал Господарського суду Вінницької області від 12.03.2024 та від 12.09.2024; зобов`язати Фізичну особу - підприємця Бевза Андрія Борисовича невідкладно направити на адресу відповідача - Sezerler Yag Yem ve Un San. LTD.STI. (Район Хаджі Хасан, Площа Республіки п 15 Бабаескі/Киркларелі Туреччина) один примірник нотаріально засвідченого перекладу на турецьку мову ухвал Господарського суду Вінницької області від 12.03.2024 та від 12.09.2024; зобов`язати Фізичну особу - підприємця Бевза Андрія Борисовича не пізніше 25.02.2025 надати до суду докази отримання відповідачем - Sezerler Yag Yem ve Un San. LTD.STI. (Район Хаджі Хасан, Площа Республіки п 15 Бабаескі/Киркларелі Туреччина) примірників нотаріально засвідченого перекладу турецькою мовою ухвал Господарського суду Вінницької області від 12.03.2024 та від 12.09.2024. Провадження у справі зупинено до дати судового засідання (04.03.2025).

24.02.2025, на виконання ухвал суду від 12.03.2024 та від 12.09.2024, від позивача надійшла заява № б/н від 24.02.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/1895/25 від 24.02.2025) з нотаріально завіреними копіями перекладу, зокрема: на турецьку мову ухвал Господарського суду Вінницької області від 12.03.2024 та від 12.09.2024 у визначених судом кількості примірників; на українську мову внутрішнього рекомендованого повідомлення про вручення (поштового) відправлення та опис поштового вкладення.

Враховуючи настання дати, до якої було зупинено провадження у справі №902/1329/22, суд ухвалою від 04.03.2025 поновив провадження у справі.

На визначену судом дату представник позивача не з`явився. При цьому суд зважає, що про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, ухвалою суду від 12.09.2024, яка направлялась поштовою кореспонденцією.

Надаючи оцінку обставині невручення відповідачу примірників нотаріально засвідченого перекладу турецькою мовою ухвал Господарського суду Вінницької області від 12.03.2024 та від 12.09.2024, суд враховує п. 8 роз`яснень президії Вищого господарського суду України № 04-5/608 від 31.05.2002: "... пунктом 6 Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах" (2052-14) встановлено, що якщо виконано всі умови, зазначені у частині другій статті 15 названої Конвенції (995_890), суддя, незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції (995_890), може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів."

Частиною 2 ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 встановлено, що кожна договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:

a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,

b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,

c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про судове провадження, проте, незважаючи на всі розумні зусилля суду, примірники нотаріально засвідченого перекладу турецькою мовою ухвал Господарського суду Вінницької області від 12.03.2024 та від 12.09.2024 відповідачу вручено не було, а тому відповідно до правил ч. 2 ст. 15 Конвенції рішення у справі № 902/1329/22 постановлено за відсутності підтвердження про вручення відповідачу вказаних процесуальних документів.

Судом враховано, що ухвалами постановленими у справі, явка в судове засідання представників сторін обов`язковою не визнавалась.

Згідно з приписами ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд зауважує, що сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянуті впродовж розумного строку.

В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ст.3 ГПК України.

Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997, дана Конвенція та Протоколи до неї №№ 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003 № 01-8/1427. У цьому листі, зокрема, зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника".

Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 (§ 51).

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумності строку розгляду справи можна застосовувати, коли стороною у спорі є орган державної влади.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За таких обставин, беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, суд вважає, що спір належить вирішити по суті у відсутності представників сторін за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права, а також з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи.

В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

У судовому засіданні 04.03.2025 прийнято судове рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

20.06.2022 між Фізичною особою - підприємцем Бевзом Андрієм Борисовичем (далі по тексту - Продавець, позивач) та Sezerler Yag Yem ve Un San. LTD.STI. (далі по тексту - Покупець, відповідач) укладено Договір купівлі-продажу зерен кукурудзи № 20/06-22 (т. 1 а.с. 7-11).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору предметом цього Договору є продаж Продавцем Покупцю продукції - зерна кукурудзи: в поліпропіленовій мішкотарі Продавця вагою по 20/30/800/950 кг, у кожному мішку. Уся зазначена продукція називається надалі товаром.

Кількість товару кожної партії та її ціна встановлюються Сторонами у специфікаціях до цього Договору, які є його невід`ємними частинами (п. 1.3 Договору).

У пункті 1.4 Договору сторони погодили, що ціна товару за тонну становить 240,00 доларів США.

Згідно із пп. 2.1.1, 2.1.2 Договору Покупець зобов`язується: не менше ніж за 3 дні до відвантаження подати заявку на відпуск партії Товару згідно специфікації до Договору та отримати його на умовах FCA с. Бондурівка, Україна (відповідно до Інкотермс 2010); здійснити оплату товару відповідно до умов Договору.

Умовами пп. 2.2.1 Договору визначено, що Продавець зобов`язується за попередньою письмовою заявкою Покупця здійснити відвантаження Товару на спеціалізований автотранспорт Покупця на умовах FCA с. Бондурівка, Україна (відповідно до Інкотермс 2010) та передати Товар у власність Покупця за умови здійснення повної передоплати його вартості.

Відповідно до п. 3.1 Договору відпуску підлягає Товар, за якістю відповідний вимогам ІСО, встановленим для товару на території Продавця.

Згідно із п. 3.2 Договору вивезення Товару здійснюється автотранспортними засобами Покупця, що відповідають вимогам санітарних норм.

Кількість Товару визначається по сертифікованим вагам Продавця і є остаточною (п. 3.4 Договору).

Умовами пункту 4.1 Договору сторони погодили, що розрахунки здійснюються Покупцем у доларах, євро в порядку 100% передоплати шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця за вказаними в Договорі реквізитами за кожну заявлену до відвантаження партію товару згідно специфікації до Договору, або готівкою.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що Договір діє з моменту підписання сторонами до 31.12.2022.

За змістом п. 6.1 Договору у разі несвоєчасного виконання зобов`язань за Договором сторона, винна в цьому, сплачує пеню в розмірі 0,01% від вартості замовленого недопоставленого або неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 6.2 Договору всі спори і розбіжності, які не врегульовані шляхом перемовин, вирішуються в арбітражному суді по місцю знаходження позивача.

У пункті 8.3 Договору сторони визначили, що термін поставки до 31.12.2022.

Усі питання, що не врегульовані цим Договором, регулюються відповідно до законодавства, що діє в країні реєстрації Продавця (п. 8.5 Договору).

Договір підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками сторін.

За наявними матеріалами справи вбачається, що на виконання умов Договору купівлі-продажу № 20/06-22 від 20.06.2022, позивачем 20.06.2022 та 21.06.2022 було відвантажено відповідачу узгоджений товар.

Згідно із інвойсами № 8 від 20.06.2022 (т. 1 а.с. 13), № 9 від 21.06.2022 (т. 1 а.с. 14), № 10 від 21.06.2022 (т. 1 а.с. 15) до Договору купівлі-продажу № 20/06-22 від 20.06.2022 позивачем (продавцем) було відвантажено покупцю (відповідачу) товар, а саме: зерно кукурудзи; вид пакування - поліпропіленові мішки; кількість місць - 502; вага брутто - 22,000 т; вага нетто - 22,000 т; ціна, т/дол - 240,00 доларів США; сума (дол) - 5280 доларів США; умови поставки - FCA с. Бондурівка, Вінницький район, Україна (ІНКОТЕРМС 2010); країна походження товару - Україна; код товару - 1005900000.

Таким чином, відповідно до інвойсів № 8 від 20.06.2022, № 9 від 21.06.2022 та №10 від 21.06.2022 до Договору купівлі-продажу № 20/06-22 від 20.06.2022, загальна вартість поставленого товару становить 15 840 доларів США.

З метою врегулювання спору в позасудовому порядку, позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості за поставлений товар в сумі 15 840 доларів США та пеню в сумі 160,51 доларів США (т. 1 а.с. 16-19), яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Оскільки остаточний розрахунок за поставлений товар відповідачем здійснено не було, а тому вказані обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі.

Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Стаття 366 ГПК України визначає, що підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено, що у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини. Вибір права або зміна раніше обраного права можуть бути здійснені учасниками правовідносин у будь-який час, зокрема, при вчиненні правочину, на різних стадіях його виконання тощо.

Частиною 1 ст. 43 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України. Право, що застосовується до договору, охоплює, в тому числі права та обов`язки сторін; виконання договору; наслідки невиконання або неналежного виконання договору (ст. 47 вказаного Закону).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Відповідно до п. 6.2 Договору сторони визначили, що всі спори і розбіжності, які не врегульовані шляхом перемовин, вирішуються в арбітражному суді по місцю знаходження позивача.

Отже, судом не встановлено законодавчих чи договірних обмежень та/або заборон щодо розгляду цієї справи в Господарському суді Вінницької області відповідно до норм чинного законодавства України.

За положеннями ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 2, 3 ст. 180 ГК України).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що 20.06.2022 між позивачем та відповідачем укладено Договір купівлі-продажу зерен кукурудзи № 20/06-22, за умовами якого Фізична особа - підприємець Бевз Андрій Борисович зобов`язався відвантажити, а Sezerler Yag Yem ve Un San. LTD.STI. прийняти і оплатити товар - зерна кукурудзи, країна походження - Україна.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж Кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Умовами пункту 4.1 Договору сторони погодили, що розрахунки здійснюються Покупцем у доларах, євро в порядку 100% передоплати шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця за вказаними в Договорі реквізитами за кожну заявлену до відвантаження партію товару згідно специфікації до Договору, або готівкою.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи стверджується, зокрема інвойсами № 8 від 20.06.2022, № 9 від 21.06.2022 та № 10 від 21.06.2022 до Договору купівлі-продажу № 20/06-22 від 20.06.2022 та не заперечується сторонами, що Фізичною особою - підприємцем Бевзом Андрієм Борисовичем відвантажено Sezerler Yag Yem ve Un San. LTD.STI. товар загальною вартістю 15 840 доларів США.

Суд враховує, що інвойс - це документ (рахунок-фактура, яка використовується при експорті й імпорті якої-небудь продукції), що містить перелік товарів із вказівкою їх вартості, формальних особливостей (кольору, ваги і т.д.), умов поставки й відомостей про відправника-одержувача. Інвойс підтверджує зобов`язання покупця перед продавцем. При передачі даного документа у першого виникає зобов`язання оплатити товар з його пред`явленням. Таким чином, даний формуляр продавцем передається покупцеві вже при продажу конкретного товару.

Відтак, позивачем виконано свої зобов`язання за Договором купівлі-продажу зерен кукурудзи № 20/06-22 від 20.06.2022, з чого слідує виникнення у відповідача обов`язку з оплати відвантаженого товару.

Проте відповідач за отриманий товар не розрахувався, а відтак, сума заборгованості відповідача перед позивачем по Договору купівлі-продажу зерен кукурудзи № 20/06-22 від 20.06.2022 становить 15 840 доларів США.

Водночас суд враховує позицію, викладену у постанові КГС ВС від 08.06.2022 у справі № 913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати заборгованості, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу зерен кукурудзи № 20/06-22 від 20.06.2022 в розмірі 15 840 доларів США є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними доказами не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Суд зауважує, що фінансові зобов`язання сторін за Договором визначено в іноземній валюті (долари США).

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Згідно із ст. 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Судом враховується позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, згідно якої гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, не суперечить чинному законодавству. Крім того, висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 в справі № 14-134цс18.

За наведених обставин суд доходить висновку, що правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за Договором в сумі 15 840 доларів США без визначення еквіваленту в гривні.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення 160,49 доларів США пені, суд зважає на таке.

Відповідно до положень статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

У свою чергу, статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 6.1 Договору у разі несвоєчасного виконання зобов`язань за Договором сторона, винна в цьому, сплачує пеню в розмірі 0,01% від вартості замовленого недопоставленого або неоплаченого товару за кожен день прострочення.

У зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язань щодо термінів оплати за отриманий товар позивачем, відповідно до умов Договору купівлі-продажу зерен кукурудзи № 20/06-22 від 20.06.2022 було нараховано пеню у розмірі 0,01% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, що становить 160,49 доларів США.

Таким чином, заявлена позивачем вимога щодо стягнення пені є правомірною та обґрунтованою, оскільки відповідає умовам укладеного Договору та чинного законодавства України.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE судом встановлено, що зазначені нарахування обраховано арифметично вірно, у відповідності до положень п. 6.1 Договору. Виходячи з викладеного та враховуючи порушення відповідачем зобов`язань за Договором в частині оплати відвантаженого товару, що є підставою для застосування відповідальності у вигляді штрафних санкцій, позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 160,49 доларів США, визнаються судом обґрунтованими та законними.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості, в т.ч. доказів погашення заявленої заборгованості (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо).

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.

Згідно приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на наведене, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 9 576,29 грн.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Sezerler Yag Yem ve Un San. LTD.STI. (Haci Hasan Mah. Cumhuriyet Meydani no: 15 Babaeski/Kirklareli, Turkey Vat: 8820041488 GSM: 00905321546060) на користь Фізичної особи - підприємця Бевза Андрія Борисовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 15 840 доларів США - основного боргу; 160,49 доларів США - пені та 9 576 грн 29 коп - витрат зі сплати судового збору.

Примірник рішення направити позивачу рекомендованим листом та на відомі суду адреси електронної пошти: представниці позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відповідача - interglobalagro@gmail.com.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 14 березня 2025 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (АДРЕСА_1)