Ухвала суду № 125830086, 14.03.2025, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/286/25

Номер провадження 2/728/227/25

У Х В А Л А

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВУ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2025 року місто Бахмач

Бахмацький районнийсуд у складі

головуючого судді Сороколіта Є.М.

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ (вул.Симона Петлюри, буд.30, м.Київ, 01032, код ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договорами позики,

ВСТАНОВИВ:

до Бахмацького районного суду (далі також Суд) 05.02.2025 звернулося ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ (далі також Позивач або ТОВФКЄАПБ), представництво інтересів якого здійснює Москаленко Маргарита Станіславівна, з позовом до ОСОБА_1 (далі також Відповідач), за змістом якого Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за кредитними договорами у сукупному загальному розмірі 61525,00 грн, а саме:

-за договором позики від 10.03.2024 №79483999 у загальному розмірі 39100,00 грн;

-за договором позики від 01.04.2024 №2287172 у загальному розмірі 22425,00грн,

право вимоги якої Позивач набув внаслідок укладення низки договорів факторингу, а також вирішити питання про стягнення понесених ним судових витрат у вигляді 3028,00 грн судового збору.

Ухвалою Суду від 06.02.2025 №728/286/25 вищезгадану позовну заяву було прийнято Судом до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Водночас, на підставі розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи від 24.02.2025 №41 у зв`язку з відрядженням судді Роздайбіди О.В. до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області, відповідно до пункту 2.3.490 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначений повторний автоматизований розподіл судової справи №728/286/25, за результатами якого справу передано на розгляд судді Сороколіту Є.М.

Ухвалою Суду від 25.02.2025 №728/286/25 суддею Сороколітом Є.М. було прийнято до свого провадження цивільну справу №728/286/25, однак позовну заяву залишено без руху на підставі положень частини одинадцятої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі також ЦПК України) з причин невідповідності згаданої заяви вимогам, які визначені у статтях 175, 177 ЦПК України, а саме відсутності доказів сплати судового збору за всіма заявленими позовними вимогами. Для усунення таких недоліків позивачу було надано строк у п`ять днів, який обраховується з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Суду від 12.03.2025 №728/286/25 було виправлено описку в описовій та резолютивній частині ухвали Суду від 25.02.2025 №728/286/25 в частини правильного зазначення унікального номера судової справи.

Копію ухвали Суду від 25.02.2025 №728/286/25 про залишення позовної заяви без руху, разом з копією ухвали Суду від 12.03.2025 №728/286/25про виправленняописки, було доставлено в електронний кабінет Позивача 26.02.2025 та 12.03.2025 відповідно, що підтверджується довідками канцелярії Суду.

При цьому Судом враховується, що у відповідності до частини одинадцятої статті 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України Про судоустрій і статус суддів).

Водночас право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, що передбачено положеннями статті 12 ЦПК України, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Суд наголошує, що статтею 188 ЦПК України визначено підстави та порядок об`єднання і роз`єднання позовних вимог. Зокрема, згідно з частиною першою цієї статті в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення цивільного спору.

Відповідно, Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Як на правову підставу вимоги про стягнення заборгованості Позивач у своїй позовній заяві посилається на статтю 1054 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Загальний розмір заборгованості визначено Позивачем як суму основної заборгованості за двома кредитними договорами, що були укладені між Відповідачем та різними кредиторами, і процентів, які нараховані відповідно до умов укладених договорів.

Водночас кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, то вони утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризується самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (різні кредитні договори, різні докази виконання сторонами прийнятих зобов`язань тощо).

Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, Суд враховує, що вимоги про стягнення заборгованості за кожним окремим кредитним договором є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення (різні кредитні договори), ні поданими доказам (різні платіжні доручення про перерахування коштів як на виконання кредитних договорів, так і на виконання договорів факторингу, різні реєстри боржників) та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.

Аналогічну за змістом правову позицію стосовно порядку об`єднання і роз`єднання позовних вимог було викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 №910/7186/19.

Підсумовуючи зазначене, Суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду на підставі положень пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки провадження у справі було відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і Позивач не усунув цих недоліків у встановлений Судом строк, а також з відповідною заявою про продовження встановлених Судом процесуальних строків у визначеному процесуальним законом порядку не звернувся.

Одночасно роз`яснюється,що відповіднодо частинидругої статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 175, 177, 187, 257, 259-261, 263 ЦПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без розгляду позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитними договорами у сукупному загальному розмірі 61525,00 грн.

Роз`яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Згідно з вимогами статті 261 ЦПК України ця ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала про залишенняпозову безрозгляду може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня проголошення цієї ухвали.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Є.М. Сороколіт