Рішення № 125826851, 13.02.2025, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/161/25

провадження № 2/136/50/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у спрощеному позовному провадженні, цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариствао з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (далі - відповідач), в якому просив:

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №00-10772504 від 31.12.2023, яка станом на 22.01.2025, складається з 5880,00 грн - заборгованості за тілом, 23520,00 грн - заборгованості за відсотками, що разом становить 29400,00 грн.

- стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Позивач обґрунтовує свій позов тим, що 31.12.2023 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та відповідачем було укладено договір кредитної лінії №00-10772504, у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Так, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Первісного Кредитора - https://kachay.com.ua/ та ознайомився з актуальною редакцією Правил надання грошових коштів у позику. В подальшому відповідач, добровільно виявивши бажання отримання коштів, зареєструвався на сайті, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту кредитодавця, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані.

Таким чином ТОВ «Качай гроші», перед прийняттям рішення щодо видачі кредитних коштів та укладання Договору, перевірило не лише особисті дані Відповідача з метою ідентифікації, а і платіжну картку, а саме: приналежність платіжної картки Позичальнику.

Введенням одноразового ідентифікатора відповідач підтвердв прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що віна повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі необхідні умови кредитування. Отже, без верифікації, без здійснення входу на сайт товариства, отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення кредитний договір між сторонами не був би укладений. Зі змісту кредитного договору вбачається, що у ньому визначені основні істотні умови, характерні для такого виду договору, а саме: зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Відповідач погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії у розмірі 5600,00 грн. на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Невід`ємною частиною даного договору є графік платежів, яким встановлюється кількість платежів, їх розмір та періодичність внесення позичальником з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, визначається загальна вартість кредиту та реальна річна процентна ставка. ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та перерахувало відповідачу кредитні кошти на вказану нею банківську картку.

Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі - 29400,00 грн., яка складається з наступного: 5880,00 грн. - заборгованість по кредиту; 23520,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

22.01.2024 від ТОВ «Качай Гроші» до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 9744,00 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024.

16.08.2024 від ТОВ «Макс Кредит» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 29400,00 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024.

Будь-яких нарахувань за вказаним договором ТОВ «ФК «ЕЙС» не здійснювало.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 00-10772504 від 31.12.2023 року в розмірі 29400,00 грн., з яких: 5880,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 23520,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Ухвалою суду від 03.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.

Ухвалою суду від 03.02.2025 року витребувано у витребувати у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30) документи, що містять інформацію:

чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платіжна картка маска-картки № НОМЕР_2

чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

про зарахування коштів на картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період 31.12.2023- 04.01.2024 у сумі 5600,00 грн; (безготівкове зарахування згідно транзакції № 40402-19492-64313 від 31.12.2023).

чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска картки № НОМЕР_2 та чи знаходиться/знаходився номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

20.02.2025 року на адресу суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано витребувану інформацію.

Сторони не заперечували проти розгляду справи в спрощеному провадженні.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.12.2023 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-10772504.

Для підписання вказаного договору ОСОБА_1 використав електронний підпис одноразовим ідентифікатором - 92931, введення одноразового ідентифікатора є підписанням Договору відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію»

За умовами кредитного договору №00-10772504 від 31.12.2023 року кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредитного ліміту складає 5600 грн., тип кредиту - кредитна лінія. Строк дії кредитної лінії 240 днів, позичальник зобов`язаний повернути кредит кредитодавцю 27 серпня 2024 року. Позичальник зобов`язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати 30.01.2024 протягом дії кредитної лінії. Позичальник зобов`язаний сплачувати проценти на кожний 30 день після рекомендованої дати погашення процентів за фактичне користування грошовими коштами. Відповідно до п. 1.4. кредитного договору тип процентної ставки - фіксована, стандартна процентна ставка 3,00% за кожен день користування кредиту.Згідно з п. 1.5. за надання кредиту, позичальник сплатив кредитодавцю одноразово комісію у розмірі 5,00%, що складає 280,00 грн.

Згідно довідки про ідентифікацію, виданої ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з яким укладено договір № 00-10772504 від 31.12.2023 року, ідентифікований ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) - 92391, час відправки ідентифікатора позичальнику 31.12.2023 о 13:25:39 на номер телефону НОМЕР_4 .

Відповідно до Графіку платежів, який є невід`ємною частиною Договору кредитної лінії № 00-10772504 від 31.12.2023 року, сума кредиту за договором - 5600,00 грн., проценти за користування кредитом - 40320,00 грн., комісія за надання кредиту - 280,00 грн. Реальна річна процентна ставка - 2376,13. Загальна вартість кредиту - 46200,00 грн.

Крім того, 31.12.2023 року відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписано паспорт споживчого кредиту (стандартизована форма), який містить основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача.

На виконання умов кредитного договору № 00-10772504 від 31.12.2023року ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» того ж дня здійснило переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» на платіжну картку відповідача, що, в свою чергу, підтверджує прийняття ним пропозиції кредитодавця ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ».

Відповідно до відповіді на запит АТ КБ "ПриватБанк" на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_5 . За на яку 31.12.2024 здійснено переказ коштів на суму 5600 грн.

Всупереч умовам кредитного договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість в загальному розмірі 29400,00 грн.

22 січня 2024 між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Макс Кредит» укладено договір факторингу № 22-01/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Качай гроші» зобов`язується відступити ТОВ «Макс Кредит» права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги, а ТОВ «Макс Кредит» зобов`язується їх прийняти та передати (відступити) ТОВ «Качай гроші» суму фінансування в розпорядження ТОВ «Качай гроші» за плату та на умовах, визначених цим договором.

22 січня 2024 між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Макс Кредит» підписано акт приймання-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024.

Як вбачається з витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024, ТОВ «Макс Кредит» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 9744,00 грн.

16 серпня 2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача.

Як вбачається з витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 від ТОВ «Макс Кредит» до позивач перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 29400,00 грн.

З наданих позивачем детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 00-10772504 від 31.12.2023 року та виписки з особового рахунку за цим кредитним договором вбачається, що станом на 13.12.2024 заборгованість за договором не погашена та складає 29400,00 грн., з яких: 5880,00 - заборгованість за тілом кредиту; 23520,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Отже, ОСОБА_1 в порушення умов договору не повернув кредит та не сплатив відсотки за користування кредитом. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалось жодних нарахувань за вказаним договором.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У частині 1 статті 627 ЦК України зазначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина другої статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Законом України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною восьмою статті 11 Законом України «Про електронну комерцію» встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У даній справі встановлено, що кредитний договір № 00-10772504 від 31.12.2023 року між сторонами укладено в електронному вигляді шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, та укладення договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Всупереч умовам укладеного кредитного договору, зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів у строки і на умовах, передбачених договором, відповідачем належним чином не виконувалися, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість.

За нормами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі статтею 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Крім того, за змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

Судом встановлено, що відповідач не виконав умови кредитного договору ні первісному кредитору, ні новому кредитору.

Кредитний договір, договір факторингу, які у встановленому порядку недійсними не визнані та в яких визначені розмір відступленої заборгованості та розрахунок кредитної заборгованості, здійснений при відступленні права вимоги, є підтвердженням суми заборгованості.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Кредитний договір, укладений між відповідачем ОСОБА_1 та первісним кредитором, договіри факторингу, у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів.

У цій справі відповідач не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених спірним договором, презумпція правомірності якого не спростована.

Фактично, порушене право кредитора залишилось незахищеним, а тому підлягає захисту в судовому порядку.

На підставі викладеного, оскільки відповідач не виконав належним чином грошових зобов`язань, передбачених умовами кредитного договору, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №00-10772504 від 31.12.2023 року в розмірі 29400,00 грн., з яких: 5880,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 23520,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі № 753/1203/18.

Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» у даній справі на підставі договору про надання правничої допомоги № 2211/Е від 22 листопада 2024 року здійснювало Адвокатське бюро «Тараненко та партнери». За умовами договору сторони погодили, що гонорар адвоката складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в Протоколі погодження вартості послуг до цього Договору, що є Додатком № 1 до Договору. Сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь клієнта, сплачується на користь адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок клієнта.

За даними акта прийому-передачі наданих послуг від 22 листопада 2024 року сторони погодили, що Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» надано ТОВ «ФК «ЕЙС» наступні правові та юридичні послуги у справі за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором: складання позовної заяви (2 години) вартість 5000 грн., вивчення матеріалів справи (2 години) вартість 1000 грн., підготовка адвокатського запиту (1 година) - вартістю 500 грн., підготовка та подача клопотання (1 година) - вартістю - 500 грн. Загальна вартість наданих послуг - 7000,00 грн.

З огляду на викладене, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлений позивачем до відшкодування, є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Підстав для зменшення вказаного розміру витрат на правничу допомогу суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-80, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" (Україна, 02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956.) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" заборгованість за Кредитним договором №00-10772504 від 31.12.2023 року у розмірі 29400 (двадцять дев ` ять тисяч чотириста) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО