Рішення № 125819649, 13.03.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

13 березня 2025 року Справа № 520/18454/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), третьої особи Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання дій протиправними та скасування наказу -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Чернецький Олександр Павлович, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_3 , третьої особи Міністерства оборони України в якому просить суд:

- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу по мобілізації протиправними та скасувати видані 21 травня 2024 року мобілізаційне розпорядження, рішення про включення до іменних списків, рішення про складання обліково-послужної картки ІНФОРМАЦІЯ_1 та його начальника про призов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;

- визнати протиправним та скасувати: - наказ командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 21.05.2024 про зарахування на військову службу за призовом під час мобілізації, до списку особового складу та на всі види забезпечення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивача було мобілізовано на військову службу з порушенням порядку, встановленого законодавством, а саме Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, без врахування його стану здоров`я, чим були порушені права позивача, а також не було вручено мобілізаційних розпоряджень з вимогами ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відтак ІНФОРМАЦІЯ_3 було порушено процедуру проведення ВЛК затвердженою наказом Міністра оборони України№ 402 від 14.08.2008, військовою частиною НОМЕР_3 було порушено порядок прийому на військову службу та зарахування ОСОБА_1 до списків військової частини НОМЕР_3 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 21.05.2024, оскільки прийом та зарахування на військову службу відбувся з порушенням, як процедури проходження ВЛК, без вручення мобілізаційного розпорядження, а також без документів, наказів, постанов та матеріалів особової справи, які повинні направлятися до військової частини на підставі яких військова частина включає до списків своєї частини.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 3 та п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України, якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

В зв`язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.

Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у щорічній відпустці.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача, Військова частина НОМЕР_3 , 31.07.2024 через систему «Електронний суд» надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечував стосовно задоволення позовних вимог. Представник відповідача зазначив, що позивач стверджує, що його примусили до проходження ВЛК, а медичний огляд проводився з порушеннями. Відтак військова частина НОМЕР_3 надає документи, які спростовують ці доводи, та стверджує, що зарахування до списків відбулося на підставі чинного законодавства.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 повторно витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) належним чином завірені копії всіх матеріалів про проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії та копії всіх наказів, розпоряджень, які приймалися стосовно ОСОБА_1 .

На виконання вказаної ухвали 11.03.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли завірені копії документів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, 20.05.2024 військово-лікарська комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювала обстеження та медичний огляд позивача з метою визначення придатності до військової служби під час загальної мобілізації.

Після проходження позивачем медичного огляду військово-лікарська комісія прийняла постанову у формі довідки від 20.05.2024 №2407, відповідно до якої позивач визнаний придатним до військової служби.

У довідці, виданій військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.05.2024 №2407 щодо позивача зазначено діагноз - здоровий. На підставі статті - графи II розладу хвороб, за графами 1-11 ТДВ до стану здоров`я відповідно до Додатку 4 до Положення, введеного в дію наказом Міністерства оборони України 2008 р. №402 - "Придатний до військової служби".

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 21.05.2024 №52 позивача призвано на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_4 відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року "Про загальну мобілізацію", призначено на посаду стрільця 1 піхотного відділення 2 піхотного взводу 1 піхотної роти НОМЕР_5 піхотного батальйону військової частини НОМЕР_3 , НОМЕР_6 A.

3 21.05.2024 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення і вважати таким, що справи та посаду стрільця 1 піхотного відділення 2 піхотного взводу 1 піхотної роти НОМЕР_5 піхотного батальйону військової частини НОМЕР_3 прийняв і приступив до виконання службових обов`язків з посадовим окладом та тарифним розрядом 5 у сумі 2820 гривень, шпк "солдат". Виплачувати щомісячну премію відповідно до особистого внеску у загальний результат служби у розмірі 534% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Нормами ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов`язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону.

Вказане кореспондується також з положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232).

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону №2232 військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 3 ст. 1 Закону №2232 передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч. 5 ст. 1 Закону №2232).

До видів військової служби, згідно ч. 6 ст. 2 Закону №2232, відноситься військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено та наразі триває.

Воєнний стан в розумінні положень ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Окрім того, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Суд враховує, що спірні правовідносини виникли в період дії в Україні воєнного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону №2232, призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі Закон №3543).

Положеннями ст. 22 вказаного законодавчого акту визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, які передбачають, серед іншого, з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів та визначення їх призначення на особливий період.

Відповідно до вимог Закону №2232, на військову службу за призовом під час мобілізації приймаються громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років.

Частиною 5 ст. 22 Закону №3543 передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Вказане узгоджується також з положеннями ч. 10 ст. 1 Закону №2322, відповідно до яких громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, в тому числі, прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч. 10 ст. 2 Закону №2232-ХІІ з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 розділу І Наказу №402 це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.

Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.1 розділу І Наказу №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Згідно правового регулювання, закріпленого пунктом 1.2 розділу І Наказу №402, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (надалі по тексту також - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Пункт 20.1 глави 20 розділу II Наказу №402 передбачає, що постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК.

Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Наказу № 402 на Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України (ЦВЛК) покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України (підпункт 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Наказу №402).

Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку, вказане передбачається підпунктом. 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу І Наказу № 402. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Виходячи з наведених правових норм у їх сукупності, а також положень Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді по суті спору в адміністративних справах, у яких оспорюються рішення лікарських комісій, суд не може здійснювати власну оцінку підстав прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому така оцінка виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Також відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі №160/7153/20 зазначив, що дискреційні повноваження це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

З огляду на визначений позивачем предмет спору у справі, суд перевіряє законність постанови військово-лікарської комісії виключно в межах дотримання процедури її ухвалення.

Відповідно до підпункту 2.6.1 пункту 2.6 глави 2 розділу І наведеного вище Положення ВЛК територіального центру комплектування належать до позаштатних постійно діючих ВЛК.

Підпунктом 2.6.2 пункту 2.6 глави 2 розділу І Наказу №402 передбачено, що позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (у гарнізонних, госпітальних ВЛК не менше ніж три лікарі, в інших ВЛК і ЛЛК терапевта, хірурга, невропатолога, окуліста, стоматолога, оториноларинголога, психіатра) і секретаря з середньою медичною освітою. До складу ВЛК (ЛЛК) можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

Згідно з підпунктом 2.6.11 пункту 2.6 глави 2 розділу І Наказу №402 документи позаштатних ВЛК скріплюються гербовою печаткою військового лікувального, цивільного лікувально-профілактичного закладу, військової частини, при яких ці комісії утворені.

Підпунктом 2.10.1 глави 2 розділу І Наказу №402 визначено, що ВЛК військового комісаріату створюється у районному (міському) військовому комісаріаті в установленому законодавством порядку за узгодженням із заінтересованими органами. Персональний склад та порядок роботи ВЛК районного (міського), обласного військових комісаріатів визначаються наказами відповідних військових комісарів.

Судом встановлено, з метою проведення мобілізаційних заходів ІНФОРМАЦІЯ_3 20.05.2024 позивача скеровано на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою встановлення придатності за станом здоров`я до проходження військової служби у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації в особливий період, що підтверджується направленням ІНФОРМАЦІЯ_1 №А-2176 від 02.05.2024, копія якого наявна в матеріалах справи.

За результатами медичного огляду військово-лікарською комісією позивача визнано придатним до військової служби на підставі графи ІІ Розкладу хвороб, за графами 1-11 ТДВ до стану здоров`я відповідно до Додатку 4 до Положення, введеного в дію наказом Міністерства оборони України 2008 р. №402 - "Придатний до військової служби", що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії №2407 від 20.05.2024, копія якої наявна в матеріалах справи.

Згідно абзацу 2 пункту 3.2. глави 3 розділу ІІ Положення №402 кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Відповідно до картки обстеження та медичного огляду з метою встановлення придатності до військової служби солдата запасу ОСОБА_1 від 20.05.2024 останнього оглянуто терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, отоларингологом, дерматовенерологом, психіатром, стоматологом. У картці також містяться відомості про проведені додаткові методи обстеження, зокрема, флюрографію, загальний аналіз крові, сечі, аналіз на встановлення групи крові та резус-фактору, ЕКГ та інші, що підтверджується наданими відповідачем доказами.

Відтак, посилання представника позивача про часткове проведення ВЛК та не проведення вказаних вище обстежень є безпідставними.

Наявними у справі доказами не підтверджено незастосування методу індивідуальної оцінки придатності до військової служби, порушення процедури проведення медичного огляду, що призвело до неправомірного висновку щодо стану здоров`я позивача та придатності до військової служби.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що постанова ВЛК, оформлена довідкою №2407, є протиправною за процедурою її прийняття.

Так, за результатами проведеного медичного огляду позивача військово-лікарською комісією позивача визнано придатним до військової служби.

Вказана картка обстеження підписана головою та секретарем ВЛК.

Враховуючи вищенаведене, суд при вирішенні спору не встановив допущених Військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 порушень Положення № 402 при прийнятті довідки щодо придатності позивача до військової служби.

З огляду на вищенаведене, на переконання суду відсутні підстави за яких позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації та матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів, що з достатньою переконливістю свідчили б про порушення ІНФОРМАЦІЯ_3 порядку мобілізації військовозобов`язаного.

Між тим суд зазначає, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку військово-лікарської про визнання позивача придатним до військової служби у воєнний час, позивач мав право звернутись до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідного висновку.

Також у разі погіршення стану здоров`я під час проходження військової служби позивач мав право звернутися за підпорядкуванням до командира військової частини для направлення на проведення медичного огляду ВЛК.

У матеріалах справи відсутні відомості про звернення позивача до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду висновку ВЛК та проведення повторного медичного огляду щодо придатності до військової служби. Також, відсутні дані про оскарження до ЦВЛК рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до висновку Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, викладеного у постанові від 07.12.2018 у справі №819/630/17, виключено на лікарські комісії покладений обов`язок щодо проведення військово-лікарської експертизи для визначання придатності за станом здоров`я до військової служби військовослужбовців та військовозобов`язаних.

У свою чергу, позивач не позбавлений права на проходження повторного обстеження стану здоров`я військово-лікарською комісією для встановлення ступеня придатності до військової служби.

Щодо позовних вимог в частині скасування мобілізаційного розпорядження та рішення про включення до іменних списків, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

В той же час, суд звертає увагу, що мобілізаційне розпорядження - це один із видів повістки, яка зобов`язує прибути на збірний пункт територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Такий вид повістки вручають військовозобов`язаним, які пройшли медичну комісію і визнані придатними для несення військової служби.

З урахуванням викладеного суд не встановив законодавчо обумовлених підстав в контексті наявних доказів в матеріалах справи для задоволення позовних вимог в цій частинні.

Щодо позовних вимог позивача до військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 21.05.2024 р. про зарахування на військову службу за призовом під час мобілізації, до списку особового складу та на всі види забезпечення позивача, то суд зазначає, що вказані вимоги є похідними від вимог про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову під час мобілізації правомірність яких встановлена судом.

З огляду на те, що командир військової частини діяв на основі рішень керівництва центру комплектування вказані вимоги також не підлягають задоволенню.

Крім того, після видання спірного наказу виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом № 2232-ХІІ та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008. Цими актами законодавства не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказів про призов. Вказаний наказ вже реалізований, та позивач був зарахований до військової частини та приступив до виконання службових обов`язків за посадою, а тому його скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача, про які він просить у позовній заяві.

У питанні скасування акту індивідуальної дії разового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, Верховний Суд має сталу та послідовну позицію, відповідно до якої такий акт не може бути скасованим після його виконання через порушення гарантій стабільності суспільних відносин та принципу правової визначеності (зокрема, таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12 травня 2021 року у справі № 9901/286/19, від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, Касаційний адміністративний суд у рішеннях від 14 липня 2021 року у справі № 9901/96/21, від 27 жовтня 2022 року у справі № П/9901/97/21).

Не є індивідуальним актом в розумінні норм КАС України також і поіменний список військовозобов`язаних, які призвані та відправлені до військової частини НОМЕР_3 №11/7078 від 21.05.2024, що також є предметом оскарження в даній справі. Так, з матеріалів справи вбачається, що вказаний список є виключно додатком до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізації та мобілізаційної готовності) від 21.05.2024 №142.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що поіменний список військовозобов`язаних, які призвані та відправлені до військової частини НОМЕР_3 №11/7078 від 21.05.2024 в частині прийняття на військову службу позивача, у зв`язку з мобілізацією прийнятий начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно ч.2 ст.2 КАС України, ч.2 ст.19 Конституції України та підстави для його скасування відсутні.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно, розподіл судових витрат згідно положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст.13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), третьої особи Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання дій протиправними та скасування наказу відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено та підписано 13.03.2025.

Суддя Супрун Ю.О.