Рішення № 125816938, 12.09.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року Справа № 160/4983/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участі секретаря судового засідання: Галайди А.В.,

представника позивача: Стрюк С.В.,

представника відповідача: Кучерки Д.А.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерком» до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, -

ВСТАНОВИВ:

15.03.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерком» до Тернопільської митниці, в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Тернопільської митниці №UA403000/2023/000006/2 від 24 січня 2023 року про коригування митної вартості товарів, картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів №UA403030/2023/000038 від 24 січня 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що ТОВ «Полімерком» на підтвердження заявленої митної вартості товарів за ціною договору (контракту) надано до митного оформлення митну декларацію з усіма необхідними документами, які не містили розбіжностей та ознак підробки, а, навпаки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що, в свою чергу, виключало можливість витребування митницею у декларанта додаткових документів у розумінні приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України. Однак, відповідач, не зважаючи на вищенаведене, посилаючись на формальні підстави, витребував у позивача додаткові документи. Проте, на переконання ТОВ «Полімерком», відповідач, не здійснивши повну перевірку відомостей, що містяться в наданих документах, що підтверджують заявлену митну вартість та правильність розрахунку, здійсненого декларантом, не упевнившись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2023/000006/2 від 24 січня 2023 року, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403030/2023/000038 від 24 січня 2023 року. При цьому, позивач зауважує, що зазначена в митній декларації митна вартість товарів у повній мірі співпадає з митною вартістю товарів, що відображена у документах, поданих відповідно до статті 53 Митного кодексу України, які у повній мірі підтверджують розмір заявленої митної вартості товару за ціною контракту. Натомість, всі вказані у спірних рішеннях зауваження митниці носять формальний характер та не свідчать про дійсну наявність розбіжностей, а надані позивачем документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості. Таким чином, не погоджуючись з висновками відповідача та винесеними ним рішеннями, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерком» була залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: оригіналу документа про доплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 8141,47грн.

На виконання вимог вказаної ухвали суду 20.03.2023 року позивачем 10.04.2023 року усунуті означені недоліки позовної заяви та подано оригінал документа про сплату судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерком» та відкрито провадження в адміністративній справі №160/4983/23 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 18.05.2023 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

01.05.2023 року до суду через підсистему «Електронний суд» від Тернопільської митниці на позовну заяву ТОВ «Полімерком», в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що під час здійснення Тернопільською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак, такі документи декларантом надані не були, у зв`язку із чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, а також відповідну картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Крім того, у зв`язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів посадовими особами Дніпровської митниці було послідовно перейдено до другорядних методів визначення митної вартості. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Також 01.05.2023 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 року клопотання представника відповідача про розгляд справи №160/4983/23 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволено частково, вирішено перейти до розгляду адміністративної справи №160/4983/23 за правилами загального позовного провадження, а також призначено підготовче судове засідання на 14.06.2023 року об 11:00 год.

19.05.2023 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника представника Тернопільської митниці надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційну-телекомунікаційну систему з використанням сервісу (vkz.court.gov.ua) в адміністративній справі №160/4983/23.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 року клопотання представника Тернопільської митниці про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в адміністративній справі №160/4983/23 задоволено, розгляд справи №160/4983/23 вирішено провести в режимі відеоконференції, надавши представнику відповідача можливість участі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Разом з тим представник відповідача у підготовче судове засідання 14.06.2023 року фактично не з`явився, адже не зміг підключитися до підсистеми відеоконференцзв`язку у зв`язку з нестабільною мережею інтернет, а саме, зі сторони відповідача неможливо було встановити з`єднання під час відеоконференції, водночас, зі сторони суду було завчасно здійснено перевірку технічного засобу відеоконференцзв`язку, що підтверджується довідкою складеною провідним інспектором з інформаційних технологій Я. Герасименком та секретарем судового засідання А. Галайдою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 року продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/4983/23 до 02.08.2023 року та призначено наступне підготовче судове засідання на 02.08.2023 року об 11:00 год.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 року продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/4983/23 до 15.08.2023 року та призначено наступне підготовче судове засідання на 15.08.2023 року о 13:00 год.

У підготовчому судовому засіданні 15.08.2023 року усною ухвалою суду, постановленою без видалення до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, у представника позивача витребувано додаткові письмові пояснення щодо розбіжності в поданих до митного оформлення документах, вказаних в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, а у представника відповідача витребувано додаткові письмові пояснення щодо того, чого саме стосується розбіжність у відсотках, вказаних в митних деклараціях від 25.11.2022 року №431020220000230701 та від 25.11.2022 №431020220000230712 (в описі товару зазначено 99,5%) та в сертифікатах якості від 21.11.2022 №YXITCR-20221122083-01 та від 21.11.2022 №YXITCR-20221122084-01 (99,8%), та яким чином це може вплинути на митну вартість товару.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу №160/4983/23 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 12.09.2023 року о 15:30 год.

04.09.2023 року до суду через підсистему «Електронний суд» від Тернопільської митниці, на виконання вимог усної ухвали суду, постановленої у підготовчому судовому засіданні 15.08.2023 року, надійшли додаткові пояснення.

12.09.2023 року до суду від ТОВ «Полімерком», на виконання вимог усної ухвали суду, постановленої у підготовчому судовому засіданні 15.08.2023 року, були надані відповідні пояснення.

У судовому засіданні 12.09.2023 року представник позивача підтримав пред`явлений позов та, посилаючись на викладені в позові та у додаткових поясненнях доводи, просив повністю задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні 12.09.2023 року представник відповідача пред`явлений позов не визнав та заперечував проти його задоволення у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву та у додаткових поясненнях.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімерком» (код ЄДРПОУ 43978244) є юридичною особою» зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 24.12.2020 року, про що зроблено відповідний запис № 1 002 241 0200 00096449, взято на облік як платника податків 24.12.2020 року у ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Правобережна ДПІ (Новокадацький р-н м.Дніпра) та є платником податку на додану вартість. Основним видом економічної діяльності за КВЕД є 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

27.10.2022 року між ТОВ «Полімерком» (покупець) та підприємством SHANDONG ENSIGN INDUSTRY СО., LTD (постачальник) укладено контракт на поставку №27/10-22, за умовами п. 1.1. якого постачальник продає, а покупець приймає та оплачує харчові інгрідієнти в подальшому іменовану товар.

Згідно з п.1.2. Контракту асортимент, кількість, ціна, умови (строки) оплати та поставки, та інші умови поставки вказуються у Специфікації та проформах -.інвойс на кожну окрему поставку або серію поставок.

Відповідно до п.п.2.1., 2.2, 2.3 Контракту ціна за товар встановлюється в доларах США з урахуванням базису поставки, включаючи вартість тари, пакування, маркування а також з урахуванням інформації про перевезення. Ціна одиниці Товару та його загальна вартість може бути змінена лише за згодою сторін. Загальна ціна даного контракту складається з вартості всіх окремих партій Товару та складає 2000000,00 дол. США

Ціна партії товару, закріплена у відповідній специфікації є твердою та не може бути змінена в односторонньому порядку. Умови та строки оплати визначаються специфікацією до цього контракту. Країна призначення товару - Україна. (п.п. 2.6., 2.7 Контракту)

Згідно з п. 3.1 Контракту товар постачається виключно на умовах та в строки визначені цим Договором та відповідними Специфікаціями та проформами-інвойс на кожну окрему партію Товару.

Відповідно до п. 3.3 Контракту умови поставки за даним контрактом визначаються сторонами у відповідності з Інкотермс-2010 та вказуються в Специфікації або проформі-інвойс на кожну окрему поставку.

01.11.2022 року сторонами Контракту на поставку №27/10-22 від 27.10.2022 було погоджено Додаток №1, відповідно до якого сторонами було погоджено опис товару, його кількість та вартість на умовах поставки FOB QINGDAO, Китай; умови оплати: 100% передоплата; відправник SHANDONG ENSIGN INDUSTRY СО., LTD; термін поставки: грудень 2022.

На виконання зовнішньоекономічного контракту №27/10-22 від 27.10.2022, укладеного між компанією «SHANDONG ENSIGN INDUSTRY CO., LTD.» (Китай), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) № FZHG221028C1 від 21.11.2022 ТОВ «Полімерком» на митну територію України було ввезено товари, а саме: «Лимонна кислота, моногидрат лимонної кислоти (CITRIC ACID MONOHYDRATE) -75000 кг. Розмір гранул 8-40 меш. Хімічна форму ла C6H8O7*H2O, CAS N5949-29-1. Партія 1MT2210051. Застосовується в харчовій промисловості, як регулятор кислотності та консервант для виготовлення напоїв та кондитерських виробів» та «Органічні хімічні сполуки солі лимонної кислоти натрій цитрат: Тринатрій цитратдигідрат (TRISODIUM CITRATE DIHYDRATE) - 25000 кг. Розмір гранул 20-100 меш. Хімічна формула Na3C6H5O7*2H2O, CAS N6132-04-3. Партія 6ST2211005. Застосовуется як смакова добавка при виробництві газованих напоїв; як буферне з`єднання яке запобігає зміні рН; для регулювання кислотності харчових продуктів; для швидкорозчинних ліків; як компонент для виготовлення препаратів проти зневоднення.»

З метою здійснення митного оформлення вказаного товару, 23 січня 2023 року позивачем подано до Тернопільської митниці митну декларацію (далі - МД): №23UA403030001649U7, в якій митна вартість поставленого товару визначена за ціною договору (основний метод).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з митною декларацією №23UA403030001649U7 від 23.01.2023р. надано документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цієї МД, а саме: сертифікат якості № б/н від 21.11.2022; рахунок-фактура (інвойс) № FZHG221028C1 від 21.11.2022; коносамент №BW22110041 від 25.11.2022; накладна УМВС№ 2151267815 від 13.01.2023; накладна УМВС№ 2151267880 від 13.01.2023; накладна УМВС№ 2151267898 від 13.01.2023; сертифікат про походження товару № 22C3707B0193/03843 від 22.11.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару № 42 від 10.11.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № А009044 від 09.01.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № А009044-1 від 09.01.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 0901 від 09.01.2023; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 112/22 від 18.01.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаток № 1 від 01.11.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 27/10-22 від 27.10.2022; договір про надання послуг митного брокера № 0204 від 02.04.2021; договір (контракт) про перевезення № 215/4-ЮГЛ від 04.10.2022; копія митної декларації країни відправлення № 431020220000230701 від 25.11.2022 року.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку, що митна вартість імпортованого товару не може бути визначена у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні.

Судом встановлено, що митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих до митного оформлення документах:

1) оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 27.10.2022 №27/10-22. Згідно з п.8.1 вищезазначеного контракту «товар вважається прийнятим покупцем за якістю, якщо він відповідає сертифікату аналізу, виданому Виробником...», однак, у поданих документах містяться розбіжності; у копіях митних декларацій від 25.11.2022 №431020220000230701 та від 25.11.2022 №431020220000230712 в описі товару зазначено 99,5%, а в сертифікатах якості від 21.11.2022 №YXITCR-20221122083-01 та від 21.11.2022 №YXITCR-20221122084-01 - 99,8%;

2) у копіях митних декларацій країни відправлення від 25.11.2022 №431020220000230701 та від 25.11.2022 №431020220000230712 наявне посилання на рахунки-фактури №ZHG221028C1A та №ZHG221028C1B, проте дані фактури до митного оформлення не подані. Враховуючи вищезазначене копії митних декларацій країни відправлення неможливо пов`язати з оцінюваним товаром;

3) відповідно до п.8.2 зовнішньоекономічного контракту товар має супроводжуватися, зокрема пакувальним листом, який до митного контролю та оформлення не поданий;

4) відповідно до п.2.1 та п. 4.1.1 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 04.10.2022 № 215/4-ЮГЛ надання послуг експедитором здійснюється на підставі заявок, які зобов`язується надати Замовник (ТОВ «Полімерком»), але заявки до митного оформлення не надані;

5) відповідно до п.5.2 Договору від 04.10.2022 № 215/4-ЮГЛ Замовник оплачує послуги експедитора на умовах 100% передоплати протягом 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення рахунку. Експедитором: рахунки-фактури № А009044-1 та № А009044 виставлені 09.01.2023, проте банківських платіжних документів, які підтверджують оплату транспортно-експедиційних послуг до митного оформлення не подано;

6) поданий до митного оформлення прайс-лист не може бути взятий до уваги як джерело інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців, оскільки не містить періоду дії цін, опису асортименту товарів, має адресний характер;

7) до складових митної вартості не додана сума за такий вид послуг як «Винагорода Виконавця», яка мала б бути врахована, зважаючи на те, що у рахунку-фактурі від 09.01.2023 № А009044-1 окремо винесено такий вид послуг з умовою «ціна без ПДВ» і не вказано чи здійснено послуги на митній території України.

Враховуючи викладене та посилаючись на ч.5 ст.54 Митного кодексу України, відповідач з метою упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: якщо здійснювалось страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; інформація біржових організацій про вартість товару; виписки з бухгалтерської документації.

Також позивача повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може надати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Листом вих. № 2301-1 від 23.01.2023 позивачем додатково надано митному органу рахунок за здійснення транспортних послуг, ціновий висновок ДЗІ від 18.01.2023, прайс-лист від постачальника, копія свіфт-повідомлення, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованного товару надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом Тернопільською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403000/2023/000006/2 від 24 січня 2023 року, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України, та ґрунтується на підставі раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення: товар №1 - за ЕМД від 06.01.2023 № UА100100/2023/420256 від 17.01.2023 № ЦА205050/2023/6258 на рівні 1,44 дол. США/кг; товар №2 - за ЕМД від 23.01.2023 № UА110170/2023/200 на рівні 1,33 дол. США/кг.».

В подальшому, Тернопільською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2023/000038, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару №UA403000/2023/000006/2 від 24 січня 2023 року, та запропоновано декларанту подати нову митну декларацію з урахуванням вказаного рішення про коригування митної вартості.

Не погодившись із вказаними рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).

Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 Митного кодексу України).

Згідно з частинами першою, другою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом частини четвертої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Митного кодексу України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 Митного кодексу України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до положень частини другої, третьої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами частини першої статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 цього Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до положень частин другої восьмої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.03.2024 у справі №826/5959/17, від 21.11.2023 у справі №826/13190/17, від 09.11.2022 у справі №815/4395/16, від 27.06.2019 у справі №803/667/17.

Наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, яке враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, відповідачем прийнято рішення №UA403000/2023/000006/2 від 24 січня 2023 року про коригування митної вартості товарів за ЕМД №23UA403030001649U7 від 23.01.2023 року, заявленої позивачем за ціною договору.

Підставою для здійснення коригування митної вартості товарів в сторону збільшення ціни товару із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно зі статтею 60 Митного кодексу України стали висновки митного органу про те, що у поданих документах на підтвердження заявленої митної вартості є розбіжності, а також не надано декларантом всіх документів у спростування виявлених розбіжностей на вимогу митного органу, про що зазначено у гр.33 рішення та у відзиві.

Однак, викладені у графі 33 оспорюваного рішення зауваження є безпідставними та їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Суд звертає увагу, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з цим, відповідачем не доведено ані у рішенні, що оскаржується, ані у відзиві, що подані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд вказує, що на підтвердження витрат з транспортування товару ТОВ «Полімерком» було надано коносамент №BW22110041 від 25.11.2022; накладна УМВС № 2151267815 від 13.01.2023; накладна УМВС № 2151267880 від 13.01.2023; накладна УМВС № 2151267898 від 13.01.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № А009044 від 09.01.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № А009044-1 від 09.01.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 0901 від 09.01.2023; договір (контракт) про перевезення №215/4-ЮГЛ від 04.10.2022

Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB QINGDAO, China, згідно з Інкотермс 2010.

Згідно з Інкотермс-2010 за умовами поставки FOB «Free on Board/Вільно на борту» означає, що продавець поставляє товар на борт судна, номінованого покупцем, в пойменованому порту відвантаження, або забезпечує надання поставленого таким чином товару. Ризик втрати або пошкодження товару переходить, коли товар знаходиться на борту судна, і з цього моменту покупець несе всі витрати.

Тобто, базис поставки FOB покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.

Отже, ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних митних і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Враховуючи умови поставки FOB, продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.

Так, згідно довідки про транспортні витрати від 09.01.2023 № 0901, транспортні витрати на доставку вантажу до кордону України контейнерів МRKU9390639, GLDU5575924, МRKU3696979, МRKU7918668 за коносаментом BW22110041 (223147877) по залізниці складають для ТОВ «Полімерком» згідно з договором №215/4-ЮГЛ від 04.10.2022 року склали:

- морський фрахт від Циндао, Китай до Гданськ, Польща складає 365686,00 грн без ПДВ за всі контейнери;

- комплекс ТЕО та доставка залізницею з порту Гданськ (Польща) до кордону Україною Перемишль-Мостиська складає 141245,48 грн без ПДВ за всі контейнери.

Вантаж не застрахований.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Оскільки наведеною нормою не встановлено певних вимог чи документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, які подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості, суд зазначає, що в спірному випадку зазначені вище документи підтверджують вартість витрат з транспортування товару до кордону України на визначених контрактом умовах.

Суд зазначає, МК України зобов`язано декларанта надати митному органу тільки документ із відомостями щодо вартості перевезення товару, при цьому обов`язку підтвердження оплати вартості перевезення на декларанта законом не покладено, тобто подання доказів оплати є правом декларанта.

Водночас, суд наголошує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються.

У зв`язку з цим, відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак, суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Крім того, суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до митних декларацій на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.04.2018р. у справі №804/4680/16.

Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного суду від 02 липня 2020 року справа № 803/916/17, від 31 травня 2019 року, справа №804/16553/14, від 07 травня 2020 року справа №400/2922/18.

Отже, наведені документи у повній мірі підтверджують вартість витрат з транспортування товару до кордону України.

Посилання митниці на ненадання до митного оформлення передбачених п.2.1 та п.4.1.1 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 04.10.2022 № 215/4-ЮГЛ заявок є безпідставними, оскільки такі заявки не є обов`язковими документами, що мають бути надані для підтвердження заявленої митної вартості в силу приписів частини другої статті 53 Митного кодексу України.

За вказаних обставин суд відхиляє доводи відповідача щодо не підтвердження витрат на транспортування товару, а також неможливості обчислити витрати на транспортування товару до кордону України за наданими документами щодо транспортно-експедиційних витрат по поставці товару.

Також відповідно до п.7 ч.3 ст.53 МК України експортна декларація країни відправлення є додатковим документом. До того ж, суд враховує, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації, однак, ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Тому суд зауважує, що ненадання позивачем рахунків-фактур, які зазначені у декларації країни відправлення, не можуть бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки надання самих експортних декларацій країни відправлення не є обов`язковим за вказаних обставин для підтвердження митної вартості товару.

Щодо зауважень митниці, що до складових митної вартості не додана сума за такий вид послуг як «Винагорода Виконавця», яка мала б бути врахована, зважаючи на те, що у рахунку-фактурі від 09.01.2023 № А009044-1 окремо винесено такий вид послуг з умовою «ціна без ПДВ» і не вказано чи здійснено послуги на митній території України, то суд погоджується з твердженням позивача про те, що з рахунку передплатного №А009044-І від 09.01.2023 року слідує, що вартість «винагорода виконавця» включена у розмір ПДВ, що можливо встановити з наступного розрахунку: 13333,32 гри. (організація автомобільного перевезення) + 3047,40 грн. (винагорода виконавця) =16 380.72 гри. (сума без ПДВ). З цієї суми ПДВ складає: 3 276,14 гри., що і було зазначено у рахунку. Винагорода виконавця є з ПДВ, тобто ці послуги надані на території України і не можуть бути включені до митної вартості, тому що на послуги надані за межами території України не нараховується ПДВ.

Щодо зауважень митного органу про те, що у поданих документах містяться розбіжності: у копіях митних декларацій від 25.11.2022 року №431020220000230701 та від 25.11.2022 року №43102022000023712 в описі товару зазначено 99,5%, а в сертифікатах якості від 21.11.2022 року №YXITCR020221122083-01 та від 21.11.2022 №YXITCR-20221122084-01-99.8%, то судом береться до уваги твердження позивача щодо того, що сертифікат якості (Certificat of Analysis) від 21.11.2022 року №YXITCR-20221122084-01 наданий виробником містить інформацію про допустимий стандарт якості (колонка 2) який коливається від 99,5-100.5 %, при цьому стандарт якості на дане постачання товару становить 99,8 %, тобто цей показник входить у допустимий стандарт якості та не вважається фактом розбіжностей.

Крім того, підтвердженням того, що це є один і той самий товар, який поставляється та розмитнюється, є посилання в декларації виробника на серію та номер контейнеру, у якому поставляється товар.

Щодо тверджень митного органу про те, що до митного оформлення пакувального листа надано не було, що суперечить умовам контракту (п. 8.2), то суд вказує, що вказані обставини не впливають на визначення митної вартості товарів, а відтак не можуть бути підставою для її коригування.

Також судом зауважується, що якісний сертифікат виробника та пакувальний лист не є первинними документами, що підтверджують митну вартість товарів та можуть бути прийняті до уваги виключно як додаткова інформація.

Крім того, прайс-лист та комерційна пропозиція є документами довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми для них. Згідно з загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати, торгової марки чи технічних характеристик товарів, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі №0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі №820/859/17, від 06.02.2020 у справі №520/10709/18).

Чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми комерційної пропозиції та прайс-листа. Згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Враховуючи те, що прайс-лист містить посилання на особу, якій надається пропозиція, та вказівку на найменування товару, кількість, умови поставки, ціну одиниці товару, а інформація, що міститься в комерційній пропозиції та прайс-листі відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, не виникає ніяких сумнівів що надані документи, передбачені ч.3 ст.53 МК України, стосуються саме задекларованого товару і містять інформацію щодо ціни товару, яка пропонується для придбання.

Відомості, зазначені у прайс-листі та комерційній пропозиції знайшли своє підтвердження у первинних документах, специфікації та інвойсі. Комерційна пропозиція та прайс-лист по своїй суті виступають пропозицією продавця потенційному покупцю придбання товарів за пропонованими продавцем цінами. Такі пропозиції у формі прайс-листа та комерційної пропозиції можуть надаватись до укладання домовленостей на придбання товарів. Такі домовленості можуть оформлюватись як у формі специфікації до контракту, як передбачено укладеним контрактом, так і у формі рахунку-фактури (інвойсу).

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За викладених обставин, у відповідача не було обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів відповідно до положень частини третьої статті 53 Митного кодексу України, оскільки по суті вказані митним органом зауваження в оскаржуваному рішенні носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не свідчать про наявність розбіжностей, ознак підробки або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, а відтак не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Тож, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, подані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, тому підстав для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було.

Крім того, суд зауважує, що використані митним органом від 06.01.2023 №UА100100/2023/420256 від 17.01.2023 № UА205050/2023/6258, від 23.01.2023 № UА110170/2023/200 не можуть вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки при цьому не враховуються індивідуальні ознаки товару, такі як виробник, склад, обсяг постачання тощо. Зазначені декларації не розкривать умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час розмитнення. Крім номера та дати митних декларацій, які була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, що в даному випадку відсутнє.

Суд зазначає, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, ціна товару значно збільшилась, порівняно з ціною на придбання, у зв`язку із чим, суд зазначає про додатковий тягар, покладений на позивача.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

В цьому випадку Митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно із пунктом 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Поряд з цим, обставина наявності в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2023/000006/2 від 24.01.2023 року прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку прийняттю відповідачем картки відмови у митному оформленні №UA403030/2023/000038 від 24.01.2023 року, яка є предметом спору у цій справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктів 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA403030/2023/000038 від 24.01.2023 року зазначено такі причини для відмови у митному оформлені: митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403000/2023/000006/2 від 24.01.2023 року.

Оскільки судом скасоване рішення про коригування митної вартості товару №UA403000/2023/000006/2 від 24.01.2023 року через його протиправність, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA403030/2023/000038 від 24.01.2023 року також підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд відповідно до статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, відповідачем не доведено належними доказами правомірність своїх рішень у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою в сумі 10825,47 грн., підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерком» (код ЄДРПОУ 43978244, місцезнаходження: вул. КвіткиОснов`яненка, буд.5, м. Дніпро, 49000) до Тернопільської митниці (код ЄДРПОУ 43985576, місцезнаходження: вул. Текстильна, буд.38, м. Тернопіль, 46400) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Тернопільською митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2023/000006/2 від 24.01.2023р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів №UA403030/2023/000038 від 24.01.2023р.

Стягнути з Тернопільської митниці (код ЄДРПОУ 43985576, місцезнаходження: вул. Текстильна, буд.38, м. Тернопіль, 46400) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерком» (код ЄДРПОУ 43978244, місцезнаходження: вул. КвіткиОснов`яненка, буд.5, м. Дніпро, 49000) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 10825,47грн. (десять тисяч вісімсот двадцять п`ять гривень 47 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: О.М. Турова