Рішення № 125812625, 13.03.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/692/25

Справа №754/12819/24

РІШЕННЯ

Іменем України

13 березня 2025 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І.

за участю секретаря судового засідання Донець Ю.Г.

за участю прокурора Воробйова В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

Стислий виклад позицій сторін

12 вересня 2024 року Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Києва Юрій Коваленко, який діє в інтересах держави в особі Київської міської ради, звернувся до суду з цим позовом. Він просить витребувати від ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:509:0003, площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2567699880000).

Позовна заява мотивована тим, що 27 січня 2022 року між ОСОБА_1 (Відповідач) та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки та зареєстровано право власності на земельну ділянку за Відповідачем. Однак, ОСОБА_2 у встановлений законом спосіб не набув права власності на спірну земельну ділянку, тому він не мав права її відчужувати на користь Відповідача.

Цей висновок ґрунтується на наступних фактичних обставинах. По-перше, у книгах записів (реєстрації) державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів оренди, відсутні відомості про реєстрацію державного акта за ОСОБА_2 , тому спірна земельна ділянка не відводилась ні ОСОБА_2 ні на будь-яку іншу особу. По-друге, бланк, на якому виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_2 , не відповідає за способом друку та спеціальним елементам захисту бланкам, які знаходяться в офіційному обігу на території України. По-третє, в поземельній книзі відсутня інформація про право власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку, а сама земельна ділянка сформована та зареєстрована через 6 років після видачі державного акту. По-четверте, підставою набуття права власності на земельну ділянку із земель комунальної власності є рішення відповідно органу, Київська міська рада не приймала рішень про передачу спірної земельної, тому остання вибула з комунальної власності поза волею власника.

15 жовтня 2024 року від представника Київської міської ради до суду надійшли пояснення у справі, просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

16 вересня 2024 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Таран Н.Г. постановила ухвалу про відкриття провадження у справі, призначивши розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

03 грудня 2024 року Вища рада правосуддя прийняла рішення №3505/0/15-24 про звільнення судді Таран Н.Г. у зв`язку з чим, 09 грудня 2024 року, згідно з розпорядженням керівника апарату суду, було проведено повторний автоматизований розподіл цієї справи між суддями.

Справу передано на розгляд судді Коваленко І.І.

20 грудня 2024 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Коваленко І.І. (надалі - Суд) прийняла справу до свого провадження та продовжила підготовче засідання зі стадії, на якій засідання було відкладено.

30 січня 2025 року Суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Судовий розгляд призначено на 17 лютого 2025 року.

Представник Київської міської ради просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

27 січня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки, у зв`язку з чим ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку: площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8000000000:62:509:0003, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (доказ - договір купівлі-продажу земельної ділянки від 27.01.2022, що зареєстрований в реєстрі за № 131 та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудко Б.Б.).

У цей же день, 27 січня 2022 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про набуття Відповідачем права власності на земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2567699880000): площа 0,1 га, кадастровий номер: 8000000000:62:509:0003. Ціна нерухомого майна, що встановлена у договорі 561 090,00 грн (доказ - інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 392915677 від 29.08.2024).

У цьому договорі зазначено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 23.04.2009 серії КВ № 108327, що виданий Начальником Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Ю. Кулаковський.

Водночас, у Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) відсутній запис про реєстрацію і видачу державного акта на право власності на спірну земельну ділянку серії КВ №108327 від 23 квітня 2009 року, що підтверджується листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) N? 05702-3129 від 10.03.2023.

Також, відповідно до висновку експерта №СЕ-19/111-23/58119-ДД від 01.11.2023, отриманого під час проведення досудового розслідування у кримінальному в провадженні № 12023100100000783 від 06.03.2023 (16 липня 2024 року прокурор Шевченківської окружної прокуратури Горбенко В. надав дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні), було встановлено, що:

спеціальний бланк серії КВ №108327 на якому виготовлено оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_2 , зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №08-7-01145 від 23 квітня 2009 року не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам, які знаходяться в офіційному обігу на території України;

відбиток круглої печатки у графі «Голова Київський міський голова» на лицьовому боці та відбиток круглої печатки у графі: «Начальник управління (відділу) земельних ресурсів» на зворотному боці на бланку Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_2 , зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за N?08-7-01145 від 23 квітня 2009, нанесені за допомогою рельєфних кліше шляхом відшарування барвної речовини від їх робочих поверхонь.

Рішення щодо передачі земельної ділянки за кадастровим номером кадастровий номер: 8000000000:62:509:0003 у власність чи користування Київська міська рада за поданням Департаменту не приймала. Також у Департаменті відсутні відомості щодо звернення ОСОБА_2 до Київської міської ради з клопотанням про набуття прав чи надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №05702-15416 від 21.11.2023).

Відповідно до даних Поземельної книги Головне управління Державного земельного агентства земельна ділянка була сформована 17 червня 2015 року, тобто через 6 років після видачі державного акта. При цьому, відповідно до запису від 17.06.2015 №001 Розділу 1 "земельна ділянка. Загальні відомості" поземельної книги на спірну земельну ділянку інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня".

Згідно з записом від 28.01.2022 №003 Розділу З «Земельна ділянка, постійного користування, запис про виникнення прав на землю» від 17.06.2015 №2001 Розділу 1 Поземельної книги на спірну земельну ділянку державна реєстрація речового права на нерухоме майно відбулася лише 27.01.2022 року.

Таким чином, спірна земельна ділянка в Державному земельному кадастрі зареєстрована 17.06.2015, і станом на 24.04.2009 (дата видачі державного акта серія КВ №108327 ОСОБА_2 ) земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:509:0003 не існувало.

Виконуючи вимогу частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор 29 серпня 2024 року звертався до Київської міської ради з листом, в якому повідомив про наявність підстав для представництва держави, оскільки міська рада захист цих інтересів не здійснює.

ОЦІНКА СУДУ

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша та друга статті 321 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Отже, за загальним правилом саме власнику належить правомочність вчинення правочинів, спрямованих на розпорядженням його майном (див. пункт 99 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2020 у справі № 826/20221/16).

Згідно з положень частини першої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

За вимогами статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Враховуючи специфіку речей в обороті, володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, як правило, державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18; пункт 90)).

Цей фактичний стан володіння слід відрізняти від права володіння, яке належить власникові (частина перша статті 317 ЦК України) незалежно від того, є він фактичним володільцем майна, чи ні. Тому власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв`язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності. Натомість ця особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем останнього, але не набуває право володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем. Отже, володіння нерухомим майном, яке посвідчує державна реєстрація права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Тоді як право володіння, якщо воно існує, неправомірним (незаконним) бути не може (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21; пункти 65-67); від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (провадження № 14-91цс20; пункт 92)).

Власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його в особи, яка не мала права відчужувати це майно.

При цьому стаття 400 ЦК України вказує на обов`язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

Водночас, можливість власника реалізувати його право витребувати майно з володіння добросовісного набувача (тобто того, який не знав і не міг знати про те, що набуває майно, яке особа не мала права йому відчужувати) згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі (оплатно, безвідплатно) добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник може витребувати майно з володіння добросовісного набувача, який придбав його за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, є вичерпним (пункти 1-3 частини першої статті 388 ЦК України). Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК України). Такі висновки Велика Палата Верховного Суду зробила в постанові від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (провадження № 14-91цс20; пункт 113).

Крім цього, необхідно враховувати, що позивач з дотриманням правил статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння кінцевого набувача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2024 року у справі № 204/8017/17 (провадження № 14-29цс23)).

При цьому, у випадку неналежного управління комунальним майном, розпорядження ним не за призначенням, відчуження його всупереч закону чи інтересам громади, право громади може бути захищене судом, у тому числі шляхом витребування такого майна власником (територіальною громадою) із застосуванням приписів статей 387 та 388 ЦК України. Однак у цій справі інтереси територіальної громади міста відстоює прокурор, а не міська рада (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 607/15052/16-ц (Провадження № 14-58цс22)).

Якщо законом встановлені правові наслідки не добросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом (частина п`ята статті 12 ЦК України).

У справі, що розглядається:

- Київська міська рада не приймала рішення про передачу спірної земельної ділянки у приватну власність,

- спірна земельна ділянка була незаконно виведена з комунальної власності шляхом використання підробленого документа (державного акта на право власності), тобто без згоди територіальної громади міста, поза волею власника.

- Відповідач набув спірну земельну ділянку у власність в особи, яка, з огляду на вищезазначені обставини, не мала права її відчужувати та яка усвідомлювала, що діє поза межами своїх прав;

- Прокурор в судовому засіданні не доводив, що Відповідач міг знати про те, що це майно вибуло з комунальної власності територіальної громади міста Києва поза його волею. Такі обставини не були предметом дослідження, зважаючи на визначені підстави позову - витребування майна у добросовісного набувача.

Отже, оскільки таке майно вибуло з володіння власника (територіальної громади) не з його волі (за відсутності рішення міської ради, на підставі підробного акту і надалі відчужено третій особі за відплатним договоом), таке майно має бути витребувано у Відповідача відповідно до пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України.

Судові витрати

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, Суд -

УХВАЛИВ:

Позов Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - задовольнити повністю.

Витребувати від ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:509:0003, площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2567699880000).

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Київської міської прокуратури (місцезнаходження: вулиця Предславинська, 45/9, м. Київ; код ЄДРПОУ 02910019; р/р 35215057011062 ДКСУ, м. Київ, МФО 820172) судовий збір у розмірі 8 416,35 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО