Ухвала суду № 125811476, 13.03.2025, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1818/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Тарасюк А.М.,

при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дубровиця заявувідповідача ОСОБА_1 про переглядзаочного рішеннясуду поцивільній справіза позовомТовариства зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "ФінтрастУкраїна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Дубровицьким районнимсудом Рівненськоїобласті 04листопада 2024року ухваленозаочне рішенняпо цивільнійсправі запозовом Товариства зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "ФінтрастУкраїна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги задоволені.

21 січня 2024 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 04 листопада 2024 року, посилаючись на те, що він не отримував повний текст рішення суду, а ознайомився з ним лише при ознайомлені з матеріалами справи 07 січня 2025 року. Тому дана заява подана вчасно, з дотриманням строків, передбачених ст. 284 ЦПК України. При цьому зазначає, що якщо строк пропущено, просить поновити строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення, вважаючи такий пропуск прийнятним, обґрунтованим та рахувати його з моменту ознайомлення зі справою.

Отже, 04 листопада 2024 року ухвалено заочне рішення , яким стягнуто з нього на користь ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" суму заборгованості за договором за Договором №6890102 від 23 липня 2023 року про надання споживчого кредиту в розмірі 43720,34 грн.

Вважає, що суд провів розгляд справи в порушення ч. 4 ст. 223 ЦПК України, а тому він не зміг подати свої заперечення та докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Стверджує, що повістки про виклик у судові засідання ним не отримувалися і відміток про отримання ним таких повісток у справі немає.

До того ж, йому від суду не надходив примірник позовної заяви у зв`язку з чим, він не зміг звернутися за правовою допомогою і подати свої заперечення.

Тому, на думку відповідача, судом ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, а саме розглянуто справу за відсутності відповідача, щодо якого відсутні відомості про повторну неявку, а вказані обставини є достатньою причиною, чому він не зміг потрапити на призначене останнє судове засідання для дачі своїх пояснень.

При цьому, у заяві про перегляд заочного рішення, відповідач наводить пояснення та заперечення проти вимог позивача.

Ухвалою судді від 22 січня 2025 року поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та прийнято дану заяву.

У своїй заяві про перегляд заочного рішення суду відповідач ОСОБА_1 просить розглядати дану заяву без його участі.

Проте, судом було повідомлено відповідача про день, час та місце розгляду заяви про перегляд заочного рішення, який у судове засідання не з`явився та не повідомив суд про причини своєї неявки.

Представник позивача ТОВ "ФК"ФінтрастУкраїна" у судове засідання не з`явився, однак до початку судового засідання через систему "Електронний суд" надійшли заперечення представника позивача - адвоката Крюкової М.В. на заяву про перегляд заочного рішення (ордер на надання правничої допомоги серії АН №1619897 від 07 лютого 2025 року).

У своїх запереченнях, представник позивача повністю спростовує наведені відповідачем пояснення та заперечення проти позовних вимог ТОВ "ФК "Фінтраст Україна", за результатом розгляду яких ухвалено заочне рішення суду від 04 листопада 2024 року. Акцентувала увагу на беззаперечності права вимоги позивача та доведеності наявної заборгованості відповідача.

У відповідності до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, неявка вказаних осіб, належних чином повідомлених про дату, час та місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що не суперечить та відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та заяви про перегляд заочного рішення, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" №2 від 12 червня 2009 року, заочний розгляд судом цивільної справи відповідно до ст. 224 ЦПК України допускається у тому разі, коли відповідач або всі відповідачі у справі, якщо їх було кілька, повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, не з`явилися в судове засідання при відсутності в ньому їх представників і від них не надійшло повідомлення про причини неявки чи зазначені ними причини визнані неповажними і проти такого розгляду справи не заперечує позивач та ним не було змінено предмета або підстави позову чи розміру позовних вимог.

Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Судом встановлено, що 02 жовтня 2024 року Товариство зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "ФінтрастУкраїна" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Того ж дня, 102 жовтня 2024 року, у відповідності до ч. 8 ст. 187 ЦПК України, судом, з Єдиного державного демографічного реєстру, отримано інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Згідно відповіді №822614 з Єдиного державного демографічного реєстру від 02 жовтня 2024 року (а.с.80) відповідач ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 02 жовтня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 22 жовтня 2024 року.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Так, суд направляв відповідачу ОСОБА_1 копію ухвали суду про відкриття провадження від 02 жовтня 2024 року за його зареєстрованим місцем проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Втім, лист повернувся на адресу суду з відміткою працівника відділу поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою" (а. с.85).

Водночас, варто зауважити, що копію позовної заяви з додатками відповідачу було надіслано позивачем на виконання ч. 7 ст. 43 ЦПК України, докази про надсилання яких наявні у матеріалах справи (а.с.57)

У постановах від 14 серпня 2020 року та від 13 січня 2020 року у справі № 910/22873/17 Верховний Суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Судом враховується і рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011, згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві), яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Разом з тим, підтвердженням того, що відповідач був обізнаний про призначені судові засіданні по справі, а саме: 22 жовтня 2024 року та 04 листопада 2024 року, свідчать довідки про отримання відповідачем судових повісток на його номер мобільного телефону (а.с.91, 93).

Тому суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо його неповідомлення про день, час та місце розгляду вказаної справи.

При цьому, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Відповідач у заяві про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ч. 1 ст. 288 ЦПК України не вказав та не надав доказів, в розумінні ст. 76 ЦПК України, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, не були враховані судом під час ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, крім іншого, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Варто зазначити, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу resjudicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Зі змісту ст. 288 ЦПК випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин: якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.

Згідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 284,287,288,354,353 ЦПК України, суд

П ОС ТА НО ВИ В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 04 листопада 2024 року у цивільній справі за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "ФінтрастУкраїна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Роз`яснити відповідачу, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області, шляхом подання апеляційної скарги.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду: Тарасюк А.М.