Ухвала суду № 125810004, 12.03.2025, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 279/7376/24

УХВАЛА

12 березня 2025 року

Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Гришковець А. Л. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Коростенської районної ради про встановлення факту належності спадкового майна спадкодавцю та про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Коростенської районної ради про встановлення факту належності спадкового майна спадкодавцю та про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Під час вирішення питання відкриття провадження у справі було встановлено, що позовна заява не відповідала вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, відповідно до положень ст.175 ЦПК України позовна заява серед іншого, повинна містити і повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; зміст позовних вимог; спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Однак, вимоги вказаної норми позивачем не було дотримано в повній мірі.

Так, з позовної заяви вбачалося, що позивач просить визнати за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Згідно статуту, затвердженого рішенням 23 сесії VII скликання Овруцької міської ради Житомирської області від 25.01.2019, Овруцька міська об`єднана територіальна громада утворена шляхом добровільного об`єднання територіальної громади населених пунктів міста Овруча Овруцької міської ради та територіальних громад, та має єдиний представницький орган Овруцьку міську раду.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права); 2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За приписами процесуального законодавства позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу. Тобто, учасники справи - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів, і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник).

Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.

Проте, в позовній заяві не було зазначено з огляду на приписи ч.1 ст.2, ч.1 ст.4 ЦПК України, ч. 1 ст. 15 ЦК України, яким чином і коли відповідач саме Коростенська районна рада порушила, не визнала чи оспорила права позивача; відсутні достатні правові обґрунтування існування спірних правовідносин.

Крім того, в позовній заяві позивач вказував, що при оформленні спадщини за покійною матір`ю нотаріусом йому було роз`яснено, що зважаючи на припинення дипломатичних відносин із Білорусією запит по спадковій справі ОСОБА_2 у відповідності до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифіковану Верховною Радою України 10.11.1994, не виявляється можливим. Вказане слугувало підставою позивачу на звернення до суду із даним позовом.

Відповідно до положень ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.

Закон України «Про нотаріат» дає право нотаріусам вимагати від осіб відомості та документи для видачі свідоцтва про право на спадщину, а також для підтвердження родинних стосунків нотаріус перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. Для отримання необхідних документів нотаріус готує відповідний запит до компетентних органів іншої держави щодо отримання відповідних відомостей чи документів, необхідних для оформлення спадщини.

Тобто, саме на нотаріуса покладено обов`язок перевіряти факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства (за законом або за заповітом) та склад спадкового майна.

Однак, доказів, які б підтверджували факт звернення позивача до нотаріуса, ним не було зазначено (наприклад, постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій).

За таких обставин ухвалою судді Овруцького районного суду Житомирської області від 03.02.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачеві строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Дану ухвалу позивачем отримано 13.02.2025, що підтверджується поштовим повідомленням.

На протязі десяти днів з дня вручення ухвали, з урахуванням часу на пересилку, позивачем недоліки не усунуто, а тому позовна заява підлягає поверненню позивачеві з роз`ясненням права повторного звернення із заявою до суду при усуненні вказаних недоліків.

Керуючись ч.3 ст.185 ЦПК України суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Коростенської районної ради про встановлення факту належності спадкового майна спадкодавцю та про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом повернути позивачеві, роз`яснивши право повторного звернення із позовною заявою до суду при усуненні вказаних недоліків.

На ухвалу суду до Житомирського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручене у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ : А. Л. Гришковець