Рішення № 125807867, 13.03.2025, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження № 2-о/484/10/25

Справа № 484/4869/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2025 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Шикері І.А.

за участю серктаря судових засідань - Туркалової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Бабкова Ольга Сергіївна, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міністерство Оборони України, Первомайський РТЦК, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту її перебування на утриманні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час ворожого обстрілу з боку противника поблизу населеного пункту Тернові Поди Миколаївської області, в період з грудня 2020 по 21.09.2022.

Ухвалою суду від 21.10.2024 до участі у справі у якостізаінтересованих осіббуло залучено- ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерство Оборони України.

Ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні на місці 06.03.2025, до участі у справі у якості заінтересованих осіб було залучено неповнолітніх - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , законним представником яких, є заявниця ОСОБА_1 .

Вимоги заяви мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 під час ворожого обстрілу з боку противника в ході виконання бойового завдання в зоні проведення бойових дій поблизу населеного пункту Тернові Поди Миколаївської області, загинув ОСОБА_5 , так як являвся військовослужбовцем ЗС України. Згідно витягу з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 22.11.2022 року встановлено : Травми і поранення головного сержанта ОСОБА_5 , 1980 р.н.: «Ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків. Осколкове поранення шиї з ушкодженням магістральних судин (21.09.2022)». За життя, а саме з лютого 2014 року, ОСОБА_5 мав сім`ю, яка складалася з цивільної дружини - ОСОБА_1 та двох спільних дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Незважаючи на те, що шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 не був укладений, вони протягом тривалого часу спільно проживали, як чоловік та дружина за адресою: АДРЕСА_1 . За весь час проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_1 вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільних друзів, проводили разом відпочинок та виховували спільних дітей, прививаючи їм сімейні цінності. Фактично вони виконували права та обов`язки подружжя та сім`ї, без офіційної реєстрації шлюбу. Весь цей час ОСОБА_5 утримував дружину та дітей, заробляючи кошти, які в подальшому витрачалися подружжям на потреби та інтереси сім`ї. Так, деякий час заявниця працювала, але відповідно до довідки № 05-08/2024/18/32 від 05.08.2024 року ТОВ «НоваПей», перебувала у відпустці для догляду за дитиною по досягненні нею 3-го річного віку з 01.02.2021 р. по 08.12.2023р., а з 09.12.2023 р. по 08.12.2024 р. перебуває у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-ти річного віку. Згідно наказу № 2828-в від 01.12.2023 року ТОВ «НоваПей», заявниці надано відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-ти річного віку з 09.12.2023 р. по ІНФОРМАЦІЯ_6 включно. Отже, у період вагітності та відпустки по догляду за дитиною, заявниця була позбавлена можливості працювати та перебувала на повному утриманні у свого чоловіка ОСОБА_5 , який регулярно перераховував їй грошові кошти на банківську картку, які були для неї постійним та основним джерелом доходів та засобом для існування. Окрім цього, 27.01.2023 року рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області був встановлений факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після загибелі свого цивільного чоловіка ОСОБА_5 , заявниця звернулася до ГУСП МО України щодо призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 Постанови КМ України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану.

Однак, згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги від 19.06.2023 року № 10/д, документи заявниці були повернуті на доопрацювання з метою надання документів (рішення суду), яким встановлено факт перебування на утриманні загиблого, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги.

На теперішній час заявниця не має іншої можливості підтвердити факт свого перебування на утриманні загиблого військовослужбовця, оскільки проживала з останнім без реєстрації шлюбу, в зв`язку з чим, звернулась до суду з вказаною заявою.

В судовому засіданні заявниця від свого імені та від імені неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та її представник адвокат Бабкова О.С. повністю підтримали вимоги, викладені у заяві, просили їх задовольнити.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти вимог заяви, з підстав, викладених у відзиві, при цьому зауважив, що Постановою КМ України від 28.02.2022 року № 168, визначено вичерпний перелік доказів, що підтверджують факт перебування особи на утриманні померлого військовослужбовця, при цьому, заявниця належних та допустимих доказів перебування на утриманні померлого військовослужбовця ОСОБА_5 не надала, а тому вважав, що заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Представник Міністерства Оборони України Тищенко М.С. просила залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду, посилаючись на те, що встановлення факту перебування заявниці на утриманні померлого матиме наслідком виникнення прав у заявниці на виплату одноразової грошової допомоги. Такі обставини, свідчать про можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб. Вважала, що у даній справі наявний спір про право, оскільки заінтересовані особи заперечують проти встановлення такого факту, що фактично унеможливлює розгляд справи в порядку окремого провадження і вважала, що розгляд даної справи має проводитись в порядку позовного провадження.

Від заінтересованої особи матері загиблого ОСОБА_5 ОСОБА_2 до суду надійшла заява у якій вона просила розглядати справу за її відсутності, заявлені вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення заяви у повному обсязі.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_9 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, проте до суду надійшли письмові пояснення тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 у яких містяться роз`яснення чинного законодавства щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 Постанови КМ України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану. Рішення у справі просив ухвалити з врахуванням вимог матеріального та процесуального права.

Суд вислухавши пояснення заявниці та її представника, представників заінтересованих осіб: ІНФОРМАЦІЯ_8 та Міністерства Оборони України, дослідивши заяву ОСОБА_2 та письмові пояснення ІНФОРМАЦІЯ_9 , дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За ч.5 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно із ч.2 ст.315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, зокрема, про встановлення факту віднесення заявника до кола членів сім`ї військовослужбовця.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018 року по справі № 644/6274/16.

На підставі п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» встановлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Так відповідно до п. 4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вказано, що у випадках, зазначених у пп. 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, зокрема, в разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають, зокрема, жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

За ч. 3 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

На підставі ч. 1 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Суд на підставі переліченого зазначає, що ані положення Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», ані положення Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не дають визначення поняття сім`ї та члена сім`ї військовослужбовця.3

Однак згідно із ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК),сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно із абз. 5 п. 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27.01.202, яке набрало законної сили 07.03.2023, було встановлено факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.14-16).

За вимогами ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тож, спору з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця на теперішній час немає.

У разі відсутності відмови у призначенні та виплаті заявнику одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця та відповідно спору про таке право, суд повинен розглянути заяву про встановлення юридичного факту віднесення заявника до кола членів сім`ї загиблого військовослужбовця за правилами цивільного судочинства в окремому провадженні, оскільки за законом встановлення такого факту породжує юридичні наслідки; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати такий документ, що посвідчує даний факт; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Така позиція суду узгоджується з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16.

Отже, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року по справі № 761/16799/15-ц.

Чинне ж цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Отже, юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 січня 2024 року по справі № 560/17953/21.

Таким чином, справи про встановлення факту перебування особи на утриманні загиблого військовослужбовця, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства незалежно від мети звернення до суду (зокрема, підтвердження соціального статусу для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця) і наявності в заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Згідно із роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року вбачається, що повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо, крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, і що померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів. Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у вигляді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо.

Судом було встановлено, що з лютого 2014 року ОСОБА_1 проживала однією сім`єю разом ОСОБА_5 як чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу. За час спільного проживання у них народилось двоє дітей: донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.7,8).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 загинув під час ворожого обстрілу з боку противника в ході виконання бойового завдання в зоні проведення бойових дій поблизу населеного пункту Тернові Поди Миколаївської області, так як являвся військовослужбовцем ЗС України, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 3644, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , сповіщенням сім`ї, лікарським свідоцтвом про смерть (а.с.9,10,13).

Також, як було встановлено в судовому засіданні у період з 01.02.2021 р. по 08.12.2023р. заявниця ОСОБА_1 перебувала у відпустці для догляду за дитиною по досягненні нею 3-го річного віку, а з 09.12.2023 р. по 08.12.2024 р. перебуває у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-ти річного віку.

Тобто, у зв`язку із здійсненням догляду за дитиною, заявниця ОСОБА_1 не працювала і перебувала на утриманні свого цивільного чоловіка ОСОБА_7 (а.с. 18,19).

Крім того, аналізом виписки по картковому рахунку за період з 18.04.2022 по 29.08.2022, відкритому на ОСОБА_1 у АТ КБ «ПриватБанк», вбачається, що на картковий рахунок ОСОБА_1 отримувала зарахування грошових коштів від ОСОБА_7 , на загальну суму 109792,61 грн. (а.с.20).

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, наведені судом доводи та правові позиції Верховного Суду, беручи до уваги заяву матері загиблого ОСОБА_5 ОСОБА_2 ,яка повністювизнала вимогизаяви, суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази у сукупності повною мірою доводять факт того, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні ОСОБА_5 , в період з грудня 2020 і до моментуйого загибелі,тобто доІНФОРМАЦІЯ_3 .

Отже, на підставі викладеного заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.3,12,13,81,259,263,264,265,315 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Вимоги заяви ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Бабкова Ольга Сергіївна, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міністерство Оборони України, Первомайський РТЦК, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні - задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на утриманні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час ворожого обстрілу з боку противника поблизу населеного пункту Тернові Поди Миколаївської області, в період з грудня 2020 по 21.09.2022.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст.354 ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник заявниці: адвокат Бабкова Ольга Сергіївна, вул. Театральна, 21, м. Первомайськ Миколаївської області.

Заінтересовані особи:

ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Первомайський РТЦК, ЄДРПОУ 09818831, вул. Герцена, 20, м. Первомайськ Миколаївської області.

Міністерство Оборони України, ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження якого: Проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ.

Предстаник МОУ - Тищенко Марина Сергіївна, вул. Канатна, 87, м. Одеса.

ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .

Представник ІНФОРМАЦІЯ_8 - Голубащенко Тарас Олександрович, РНОКПП НОМЕР_4 , м. Миколаїв.

Повий текст судового рішення виготовлено 13.03.2025.

СУДДЯ: І.А.ШИКЕРЯ