Ухвала суду № 125807604, 12.03.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1443/25

Провадження № 1-кп/487/472/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2025 року м. Миколаїв

Заводський районнийсуд містаМиколаєва ускладі:головуючого судді ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,захисника ОСОБА_4 ,обвинуваченого ОСОБА_5 ,розглянувши упідготовчому судовомузасіданні узалі судуміста Миколаєваматеріали пообвинувальному актуу кримінальномупровадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №22024150000000181від 30.07.2024року відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Заводськогорайонного судуміста Миколаєва10.03.2025року надійшовобвинувальний актпо кримінальномупровадженню,внесеному вЄдиний реєстрдосудових розслідуваньза №22024150000000181від 30.07.2024року відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Ухвалою суду від 10.03.2025 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступних висновків.

Провадження за обвинувальним актом підсудне Заводському районному суду міста Миколаєва.

Обвинувальний акт відносно обвинуваченого складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.

Підстав для закриття кримінального провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення кримінального провадження до судового розгляду відсутні.

Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст.468-475КПК України до суду не надійшло.

Відтак, суд приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження за обвинувальним актом до судового розгляду.

Судовий розгляд з урахуванням принципу гласності та відкритості слід проводити відкрито, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України обмеження щодо цього відсутні.

Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді є наступним: прокурор, захисник, обвинувачений.

Під час досудового розслідування відносно ОСОБА_5 . ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 17.01.2025 року було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 22:00 години до 06:00 години наступного дня строком до 15.03.2025 року та встановленням відповідних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 на 60 діб.

Обвинувачений та його захисник не заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II КПК України.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22024150000000181 від 30.07.2024 року, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.

За змістом ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.

Прокурором доведено, що ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту продовжують існувати.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу до ОСОБА_5 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Суд враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України суд враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення та в разі визнання винуватим йому загрожує покарання від п`яти до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої.Крім того,судом враховуються вік та стан здоров`я обвинуваченого, який народився у 1975 році, до кримінальної відповідальності притягується вперше, має постійне місце проживання, проте у зареєстрованому шлюбі не перебуває, офіційно непрацевлаштований.

Враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, суд вважає доведеним, що з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачений може переховуватись від суду, а тому продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, доведено продовження існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, пов`язаного із виправдовуванням збройної агресії Російської Федерації проти України, враховуючи характер злочинних дій, проросійські політичні погляди, ОСОБА_5 зможе надалі поширювати матеріали, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України.

Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби відносно обвинуваченого ОСОБА_5 підлягає задоволенню оскільки прокурором доведено, що заявлені ризики не зменшилися та не перестали існувати, а також доведено наявність обставин, які виправдовують подальше застосування запобіжного заходу.

Керуючись ст. ст. 314-316, 369, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Заводського районного суду міста Миколаєва на 20.03.2025 року об 13:00 годині.

Викликати для участі у судовому засіданні учасників судового провадження.

Продовжити застосування строком до 12.05.2025 року (включно) до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що полягає в забороні обвинуваченому залишати житло, а саме: місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період доби з 22:00 години до 06:00 години.

Зобов`язати ОСОБА_5 виконувати обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 12.03.2025 року.

Суддя ОСОБА_1