Ухвала суду № 125803317, 11.03.2025, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/3142/23

Провадження № 1-кп/210/200/25

У Х В А Л А

іменем України

11 березня 2025 року

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участю

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041410000211 від 28.09.2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041410000211 від 28.09.2023 року.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, та з метою уникнення покарання може переховуватись від суду. Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК підтверджується тим, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, з метою ухилення від відповідальності за вчинений злочин, може перебувати у зоні бойових дій, виконувати бойові розпорядження, тим самим матиме можливість не з`являтись у судові засідання.

Захисник ОСОБА_5 заперечував щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що як і всі минулі аналогічні клопотання, дане клопотання не обґрунтоване та безпідставне. Прокурором не доведено жодного доказу на підтвердження ризику. Звернув увагу суду на те, що стороною обвинувачення надано клопотання перед початком судового засідання.

Стосовно клопотання зазначив, що як і всі минулі клопотання, дане клопотання не обґрунтоване та безпідставне, прокурором не доведено жодного доказу підтвердження ризику.

Просить звернути увагу на перший ризик, який передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те, що його підзахисний обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

На своє глибоке переконання може впевнено сказати, що на теперішній час це кримінальне провадження назвав би «процесуальним хламом».

Стороною обвинувачення на стадії досудового розслідування проведено неповне та упереджене розслідування, оскільки розглядалось лише версія , що його підзахисний вчинив умисне вбивство. Захисник неодноразово прохав слідчого та прокурора про проведення розслідування стосовно інших версій, а саме, вбивство з необережності, що було проігноровано.

Впевнено може сказати, що першочергові результати проведених слідчих розшукових дій є недопустими.

Взявши, наприклад, огляд приміщення літньої кухні, де активно приймає участь невстановлена дотеперішнього часу особа. Він неодноразово звертав на це увагу, проте прокурор не повідомляє що то за особа. Вважає, що це співробітник оперативного підрозділу, враховуючи його одяг.

Під час проведення огляду потерпіла ОСОБА_6 , яка була вказана, її там не було.

Поняті, які були на місці події, зі слів свідка ОСОБА_7 , можно впевнено сказати, що він не приймав участь у даній слідчій дії, як понятий, а просто був статист, який поставить свій підпис, проте під час допиту він надав свідчення. Перше, що він бачив як знайшли відстріляну гільзу на трупі ОСОБА_8 і він пояснив суду, що йому зі слів співмешканки стало відомо, що цю гільзу знайшли на подвір`ї. А з урахуванням показів експерта ОСОБА_9 , який був допитаний та зазначив, що за своїм механізмом відстріляна гільза з автомата вилітає виключно під кутом 90 градусів або з нахилом назад, тобто гільза ні яким чином не могла там бути.

Крім того, був допитаний експерт ОСОБА_10 , який повідомив, що відстань пострілу повинна бути орієнтовно не менше півтора метра, пострілу з близької відстані не було, пострілу в упор не було.

Фототаблиця, яка була долучена до огляду літньої кухні є нікчемним доказом, тому що не зрозуміло на підставі якого технічного засобу проводився огляд. В протоколі відомості відсутні. А зазначена відеокамера Panasonic не має функції стоп-кадр. Більш того відповідно до відповіді, яку отримано від співробітників поліції відеозапис було переписано і оригіналу не існує. Коли він переглядав, звернув увагу, що дії та голос відрізняються.

Звертає увагу, що на всіх слідчих діях ОСОБА_4 добровільно надавав біологічні зразки.

При дослідженні письмових доказів був цікавий факт. ОСОБА_4 приблизно о 18:30 год. був у приміщенні поліції, де в нього відібрали відбитки пальців, а вже через дві хвилини він перебуває у Апостолівській лікарні, яка знаходиться в двох кілометрах. Яким чином він з`явився за 2 хвилини не відомо. Ще цікаво там, де в лікарні в нього відібрали зразки крові приблизно о 18:50 год і у 18:50 год. Його підзахисний перебуває у приміщенні поліції, де йому повідомляють про підозру.

Тому, вважає клопотання прокурора не обґрунтованим.

Просив застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його реєстрації або за місцем дислокації військової частини. Якщо прокурор хвилюється за те, що ОСОБА_4 піде воювати, то можливо його відсторонити від військової служби та зброї.

Обвинувачений підтримав думку свого захисника.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Судом встановлено, що підставою для обрання та продовження обвинуваченому зазначеного запобіжного заходу слугувала наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 4 ч.1 ст.177 КПК України.

Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу, обраного обвинуваченому, суд має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Суд відзначає, що дане кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, метою якого є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.

Відтак, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

У справі «Москаленко проти України» від 20.05.2010 року Європейський суд з прав людини нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також суд визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Суд вважає, що ризики, які зазначені у клопотанні прокурора, а саме - те, що обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином продовжують існувати і є реальними. Обвинувачений на даному етапі має можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.

Зокрема, ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , та суворістю можливого покарання.

Судом взято до уваги доводи захисника, зокрема позитивна характеристика з ДУ «Криворізька установа виконання покарань (№3)», де наразі утримується ОСОБА_4 , наявність погашених на даний час стягнень та відсутність заохочень, наявність соціальнихзв`язків, однак,вказане неможеслужити підставою для зміни запобіжного заходу, а враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні, зокрема ризиками, що наразі продовжують існувати: переховування від суду, можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, суд вважає занеобхідним вкотре наголосити на тому, що оцінка усім доказам, а також визначення остаточної кваліфікації дій обвинуваченого та прийняття рішення по справі можливе виключно під час винесення вироку в нарадчій кімнаті.

З огляду на викладене, суд вважає, що вказане клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 331, 370, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 /шістдесят/ днів, а саме до 09.05.2025 року включно.

Копію ухвали негайно надіслати обвинуваченому та вручити прокурору.

Копію ухвали направити до ДУ «Криворізька установа виконання покарань № 3».

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду у порядку і строки передбачені ст. 395 КПК України, а саме протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали суду проголошено 13.03.2025 року о 12:15 годині.

Суддя: ОСОБА_1