Рішення № 125799985, 13.03.2025, Коломацький районний суд Харківської області

Справа № 625/76/25

Провадження № 2-а/625/1/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2025 року Коломацький районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Лосєва Д.К.,

за участю секретаря судового засідання Калюжної Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі у селі Різуненкове Богодухівського району Харківської області в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Коломацького районного суду Харківської області з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА №636701, винесену 09 лютого 2025 року поліцейським ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області старшим сержантом поліції Бондаренком О.В., та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтуванняпозову представник позивачапослався нате,що 20 лютого 2025 року під час ознайомлення із матеріалами справи №625/59/25 він дізнався про те, що постановою серії ББА №636701, винесену 09 лютого 2025 року поліцейським ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області старшим сержантом поліції Бондаренком О.В., його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень 00 копійок за те, що 09 лютого 2025 року о 16 годині 40 хвилині водій ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ д\н НОМЕР_1 в сел. Коломак по вул. Чумацькій з не пристебнутим паском безпеки, чим порушив п. 2.3 В ПДР України.

Також, позивача зазначив, що із вказаною постановою не згоден, вважає її безпідставною і такою, що за змістом не відповідає вимогам закону, і що її винесено відповідачем без належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення, а відомості, викладені в ній, не відповідають фактичним обставинам справи.

Крім того, представник позивача вказав, що: 1) оскаржувана постанова винесена поліцейським за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач керував транспортним засобом із порушенням правил дорожнього руху, і що він взагалі не перебував за кермом транспортного засобу; 2) справа поліцейським розглянута без дослідження доказів, на місці зупинки, з порушенням права на захист, заслуховування осіб, що беруть участь у справі та свідків, не з`ясовано всі обставини, які мають значення для вирішення справи та чи мало місце вчинення адміністративного правопорушення; 3) поліцейський не роз`яснив позивачеві права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.

Ухвалою, постановленою суддею 05 березня 2025 року, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

13березня 2025року представникомвідповідача Головного управління Національної поліції в Харківській області Мостовою К.О.шляхом формування відповідного документа в системі «Електронний суд» до судуподано відзивна позовнузаяву,в якомупредставник відповідача вважаючи оскаржувану позивачем постанову законною і обґрунтованою, виклала заперечення проти позову та просила у задоволенню позову відмовити.

Так представник відповідача зазначила, що твердження позивача про порушення поліцейським права позивача на захист і не роз`яснення йому прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 268 КУпАП, не відповідає фактичним обставинам, позаяк такі доводи спростовуються власноручним підписом позивача у оскаржуваній постанові про те, що його ознайомлено із правами, передбаченими ст.ст. 268 та 289 КУпАП; 2) твердження позивача про порушення поліцейським вимог КУпАП при винесенні постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованими та не підтвердженими доказами.

В судове засідання позивач не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, при позивачем до суду подано заяву в якій він просив суд провести розгляд справи за його, а також повідомив про підтримання заявлених вимог.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Харківській області у судове засідання також не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно і належним чином (а.с. 49, 52), при цьому представником Головного управління Національної поліції в Харківській області Мостовою К.О. до суду подано відзив на позовну заяву, в якому остання, крім іншого, просила суд провести розгляд справи за відсутності представника Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Частиною 3 статті 194 КАС України передбачено право учасника справи заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши і оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності, а також проаналізувавши зміст позову та інших письмових заяв, включаючи і зміст відзиву, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З досліджениху судовомузасіданні матеріалівсправи вбачається,що постановою серії ББА №636701,винесеною 09 лютого 2025 року поліцейським СРПП ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області старшим сержантом поліції Бондаренком Олександром Володимировичем, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень 00 копійок за те, що 09 лютого 2025 року о 16 годині 40 хвилині водій ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ д\н НОМЕР_1 в сел. Коломак по вул. Чумацькій з не пристебнутим паском безпеки, чим порушив п. 2.3 В ПДР України.

Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Враховуючи викладене положення ст. 286 КАС України, ст. 289 КУпАП, суд приходить до висновку, що позивач при зверненні до суду з позовом 03.03.2025 року, щодо оскарження постанови від 09.02.2025 року, не порушив передбачений 10-денний строк для захисту своїх прав в судовому порядку, оскільки копію постанови він не отримав, а дізнався про неї лише 20.02.2025 року.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч.1 ст. 23 зазначеного вище Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Статтею 276 КУпАП визначено місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Частиною 1, 2 розділу ІІІ Інструкції № 1395 передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Статтею 222 КУпАП закріплений перелік справ про адміністративні правопорушення, які розглядаються органами Національної поліції. До вказаного переліку включені і справи за ознаками адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачені ч.ч.1, 2, 3, 5 та 6 ст. 121 КУпАП.

Частиною 5 статті 121 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов`язаний: мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред`являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.

В пункті 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, закріплено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У пункті 24 постанови від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті» Пленум Верховного Суду України зазначив, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.

Згідно імперативних приписів, закріплених в ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена доказами, передбаченими статтею 251 КУпАП.

Як вбачаєтьсязі змістуоскаржуваної постанови 09 лютого 2025 року о 16 годині 40 хвилині водій ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ д\н НОМЕР_1 в сел. Коломак по вул. Чумацькій з не пристебнутим паском безпеки, чим порушив п. 2.3 В ПДР України.

Разом з цим, в постанові не зазначено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, і таких доказів не надано відповідачем під час розгляду справи про скасування оскаржуваної постанови, що, в свою чергу, свідчить про невиконання відповідачем закріпленого у ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення.

За таких обставин, приймаючи до уваги відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, суд доходить висновку про недоведеність існування в діях позивача порушень правил дорожнього руху України та складу вищевказаного адміністративного правопорушення, з огляду на що існують правові підстави для скасування постанови серії ББА №636701,винесеної 09 лютого 2025 року поліцейським СРПП ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області старшим сержантом поліції Бондаренком Олександром Володимировичем.

Юридична природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення. Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

В рекомендації № R (91)1 Комітету Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7). З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності.

Відповідно до ч. 3. ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на скасування оскаржуваної постанови та відсутність доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, справа про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає закриттю.

Також, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частини 1 та 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачений судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

Враховуючи викладене, а також взявши до уваги правову позицію, викладену 18 березня 2020 року у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №543/775/17, у зв`язку з задоволенням позову із Головного управління Національної поліції в Харківській області підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст. 122, 247, 251, 258, 289, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 3, 9, 72-77, 239, 241-246, 256, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №636701,винесену 09 лютого 2025 року поліцейським СРПП ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області старшим сержантом поліції Бондаренком Олександром Володимировичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень 00 копійок скасувати.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальний податковий номер: НОМЕР_2 , за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 40108599) понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у встановленому законом порядку протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальний податковий номер: НОМЕР_3 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Харківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 40108599), адреса: 61002, місто Харків, вулиця Жон Мироносиць, будинок №13.

Повний текст рішення складено 13 березня 2025 року.

Суддя: Д.К. Лосєв