Рішення № 125790348, 12.03.2025, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/99/25

Номер провадження 2/350/203/2025

Р ІШ ЕН НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12 березня 2025 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі :

головуючого судді Бейка А.М.,

секретаря судового засідання Маєвської С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій сторін:

позивачка ОСОБА_1 звернулася до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою, у якій просила стягувати з відповідача в її користь аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 4000 гривень щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду та до досягнення дитиною повноліття.

В основу своїх позовних вимог позивачка зіслалася на те, що з відповідачем по справі вона перебуває у зареєстрованому шлюбі від якого у них є малолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 вже тривалий період часу з ними спільно не проживає та не надає їй матеріальної допомоги на утримання їхньої малолітньої дочки ОСОБА_4 , яка народилася з вадою розвитку головного мозку. Стан здоров`я та матеріальне становище відповідача є задовільним, він фізично здоровий та матеріально забезпечений, будь-яких інших непрацездатних членів сім`ї на утриманні він не має, так як проживає сам. Відповідач на даний час офіційно не працює, але при наявності роботи працює сезонно, отримує відповідні доходи, є фізично здоровий та в змозі сплачувати аліменти на утримання їхньої спільної дитини. У зв`язку з тим, що вона на даний час не працює, займається вихованням їхньої малолітньої дочки, їй самій важко матеріально утримувати дитину, вона змушена звернутися до суду із вказаним позовом.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, однак подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, у якій зазначила, що позовні вимоги підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибув, хоча був повідомлений належним чином про день час та місце розгляду справи. Відзиву на позов та будь-яких заяв чи клопотань, а також доказів на спростування позовних вимог суду не подавав.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 24.01.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відкрив провадження у справі та призначив відкрите судове засідання з повідомленням учасників справи.

17.02.2025 позивачка подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутності, а також зазначила, що позов підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 12.03.2025 суд постановив провести заочний розгляд цієї цивільної справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 27.05.2023,сторонипосправі 27травня2023рокууРожнятівському відділідержавної реєтраціїактів цивільногостану уКалуському районіІвано-Франківськоїобласті Західногоміжрегіонального управління Міністерства юстиціїзареєстрували шлюб,прощозроблено відповіднийактовийзапис№ 38(а.с.4).

Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 25.01.2024 (а.с. 8) підтверджено, що від спільного подружнього життя у сторін є малолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно витягів з реєстру територіальної громади №2024/010549451 від 03.09.2024, №2024/009961584 від 20.08.2024 (а.с. 9,10), місце проживання позивачки ОСОБА_1 та малолітньої дитини сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_3 виданого управлінням соціального захисту населення Калуської РДА (а.с. 11), ОСОБА_1 являється законним представником ОСОБА_3 якій призначено державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю до 18 років.

Згідно з копіями медичного висновку № 86 від 26.08.2024, виписками із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №15087/24, №10949/24 (а.с. 12, 13, 14) ОСОБА_3 встановлено діагноз вроджена вада розвитку головного мозку: мікроцефалія, дистонічний тетрапарез, зі стійкими тяжкими руховими порушеннями. Симптоматична епілепсія, часті поліморфні судоми.

Згідно з копією виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) №2475/25 (а.с. 15) ОСОБА_3 встановлено діагноз епілептичний синдром (синдром Веста). Мікроцефалія.

Відповідно до копії виписки із медичної карти стаціонарного хворого №1062/24 (а.с. 16) ОСОБА_5 встановлено діагноз вроджена вада розвитку головного мозку: мікроцефалія; мальформація Денді-Уокера асоційована з агенезією мозолистого тіла; внутрішня субкомпенсована гідроцефалія; киста задньої черепної ямки; церебральні перивентрикулярні кисти (в проекції передніх рогів бокових шлуночків).

Позивачка зазначає, що відповідач ухиляється від обов`язку матеріально утримувати свою дитину, тому між сторонами виник спір щодо участі батька в утриманні дітей.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:

проаналізувавши доводипозивачки,викладені впозовній заяві,вивчивши матеріалицивільноїсправи,дослідившитаоцінивши всудовомузасіданніписьмові доказивїхсукупності,встановившитакимчином фактичніобставинисправи,судприйшовдо висновку,що позов підлягає до задоволення, враховуючи таке.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставни, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

У частині 1 статті 182 СК України зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд вважає доведеними доводи позивачки про те, що їхня спільна із відповідачем дитина проживає разом з нею. Відповідач проживає окремо, участі в утриманні дитини не бере, тому вона просить стягувати з нього аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 4000 гривень, які забезпечать регулярне щомісячне утримання дитини. Відповідач не надав суду докази добровільного надання допомоги на утримання дітей, не довів та не обґрунтував свою неспроможність сплачувати аліменти, а також не спростував доводи, зазначені у позовній заяві, тому аліменти на утримання малолітньої дитини підлягають стягненню з нього в примусовому порядку.

Враховуючи, що обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання їхньої малолітньої дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 4000 гривень щомісячно.

При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги обставини, зазначені в ч. 1 ст. 182 СК України, у тому числі відсутність у відповідача інших документально підтверджених утриманців, тому вважає, що аліменти у вказаному розмірі є гарантованими, справедливими, розумними та необхідними для забезпечення гармонійного розвитку дітей.

Відповідно до вимог ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

V. Розподіл судових витрат:

Беручи до уваги, що згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, тому судовий збір в розмірі 1211,20 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, ст.ст. 3, 27 Конвенції про права дитини, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 180, 181, 182, 184 СК України та керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 280-282, 289 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненняаліментів наутримання дитини - задоволити.

Проводити стягнення аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , жительки АДРЕСА_1 , на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень щомісячно.

Стягнення аліментів розпочати з 22.01.2025року і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителя АДРЕСА_1 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001 код класифікації доходів бюджету 22030106).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.М. Бейко