Ухвала суду № 125790280, 11.03.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4099/25

Провадження № 1-кс/344/2032/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2025 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023090000000177 за ч. 1 ст.307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернулась з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого покликався на те, що слідчим управлінням Головного управління Національної

поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023090000000177 за ч. 1 ст.307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, за фактами вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.

Розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , не маючи законних джерел доходу, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення шляхом вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, у порушення Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних заходів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними", обрав в якості джерела доходу діяльність, пов`язану з незаконним виготовленням, придбанням, зберіганням, пересиланням з метою збуту, а також незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, з цією метою останній вступив у попередню змову з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими на даний час особами, при цьому розподіливши ролі між собою.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою з невстановленими на даний час особами, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та часі, але не пізніше 30.08.2023 в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» та Закону України «Про наркотичні засоби та психотропні речовини», діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно придбав психотропну речовину таблиці 2 списку 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» - амфетамін, з метою подальшого незаконного зберігання та збуту.

30.08.2023 о 13.57 год, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою з невстановленим на даний час особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, пов`язаних із порушенням правил обігу наркотичних засобів, в порушення ст. 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів і прекурсорів» від 15.02.1995 та ст. 3 Закону України «Про засади протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та зловживання ними» від 15.02.1995, діючи умисно, ввівши ОСОБА_9 в оману та під приводом продажу кормів для тварин, здійснив пересилання з метою збуту на ім`я останнього психотропної речовини з відділення №29 м. Івано-Франківськ ТОВ «Нова Пошта», що за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 42 у завчасно відоме та надане ОСОБА_9 відділення установи зв`язку №1 смт. Велика Березовиця ТОВ «Нова Пошта», за адресою смт. Велика Березовиця, вул. Микулинецька, 30, Тернопільського району, Тернопільської області.

31.08.2023 ОСОБА_9 добровільно видав працівникам УСБУ в Івано-Франківській області отримане від ОСОБА_5 поштове відправлення №59001015502036 із речовиною, яка відповідно з висновком експерта є психотропною речовиною, обіг якої обмежено, амфетаміном, в кількості 3,9363 грама, що згідно Таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000, є великим розміром, яку ОСОБА_5 діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими на даний час особами, незаконно збув ОСОБА_9 за грошові кошти в сумі 3000 грн

В подальшому, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою з невстановленими на даний час особами, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та часі, але не пізніше 09.09.2023 в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» та Закону України «Про наркотичні засоби та психотропні речовини», діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн, з метою подальшого незаконного зберігання та збуту.

09.09.2023 о 17.10 год, ОСОБА_5 діючи повторно, за попередньою змовою з невстановленим на даний час особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, пов`язаних із порушенням правил обігу наркотичних засобів, в порушення ст. 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів і прекурсорів» від 15.02.1995 та ст. 3 Закону України «Про засади протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та зловживання ними» від 15.02.1995, діючи умисно, перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_1 , за грошові кошти в сумі 360 євро збув ОСОБА_10 наркотичний засіб, обіг якого обмежено, кокаїн.

Цього ж дня, ОСОБА_10 добровільно видав працівникам УСБУ в Івано-Франківській області речовину, яка відповідно з висновком експерта є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, кокаїном, в кількості 1,4949 грама, що згідно Таблиці № 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000, є великим розміром, яку ОСОБА_5 діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими на даний час особами, незаконно придбав та збув ОСОБА_10 за грошові кошти в сумі 360 євро.

Продовжуючи свою злочину діяльність, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , який у період з 19.07.2024 по 20.07.2024 перебуваючи в житловій квартирі, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» та Закону України «Про наркотичні засоби та психотропні речовини», діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи побутові предмети, незаконно виготовив психотропну речовину таблиці 2 списку 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» - амфетамін, з метою подальшого незаконного зберігання та збуту.

20.07.2024, ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, пов`язаних із порушенням правил обігу наркотичних засобів, в порушення ст. 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів і прекурсорів» від 15.02.1995 та ст. 3 Закону України «Про засади протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та зловживання ними» від 15.02.1995, діючи умисно, зберігаючи при собі незаконно виготовлену ним психотропну речовину амфетамін, прибув на міст через річку Бистриця-Солотвинська, що по вул. Галицькій в м. Івано-Франківськ, де передав ОСОБА_5 психотропну речовину амфетамін.

У подальшому ОСОБА_5 діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 при невстановлених обставин прибув у відділення № 2 с. Крихівці ТОВ «Нова Пошта» в с. Крихівці, вул. Слобідська, 32, Івано-Франківської ТГ, де використавши вигадані анкетні дані відправника ОСОБА_11 , тел. НОМЕР_1 , у поштовому відправленні № 59001189806570 на ім`я ОСОБА_12 , тел. НОМЕР_2 , м. Львів, поштомат 21364, повторно незаконно збули психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін.

Цього ж дня, 22.07.2024 відповідно до ст. 261 КПК України із речовини загальною вагою 1031 грам, що знаходилась в електрочайнику у поштовому відправленні № 59001189806570, відібрано зразки, які згідно з висновком експерта є психотропною речовиною, обіг якої обмежено амфетамін в кількості 19,464 грама, що згідно Таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000, є особливо великим розміром.

Окрім цього, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , який у період з 01.03.2025 по 05.03.2025 перебуваючи в АДРЕСА_3 , в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» та Закону України «Про наркотичні засоби та психотропні речовини», діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи заздалегідь підготовлені предмети, незаконно виготовив психотропну речовину таблиці 2 списку 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» - амфетамін, з метою подальшого незаконного зберігання та збуту.

05.03.2025, ОСОБА_5 діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, пов`язаних із порушенням правил обігу наркотичних засобів, в порушення ст. 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів і прекурсорів» від 15.02.1995 та ст. 3 Закону України «Про засади протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та зловживання ними» від 15.02.1995, діючи умисно, отримав незаконно виготовлену ОСОБА_8 психотропну речовину амфетамін, яку перевіз до комерційного приміщення за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Гординського С., 8 та зберігав з метою збуту.

05 березня 2025 року в ході проведення обшуку комерційного приміщення за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Гординського С., 8 за участю ОСОБА_5 було виявлено та вилучено полімерний пакет із речовиною, що згідно з висновком експерта є психотропною речовиною, обіг якої обмежено, амфетаміном, в кількості 3,8 кг., яку ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою ОСОБА_8 зберігав з метою збуту, що згідно Таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000, є особливо великим розміром.

05.03.2025 о 20 год 23 хв ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Івано-Франківськ, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_4 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_5 , раніше не судимого, затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. 06.03.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.

Кримінальні правопорушення у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5

у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті дванадцять років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Обґрунтованість підозр, пред`явлених ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами за результатами проведення НСРД спостереження за особою відносно ОСОБА_5 , протоколами за результатами проведення НСРД аудіо, відеоконтроль особи відносно ОСОБА_5 , протоколом за результатами проведення контроль за вчиненням злочину, протоколами за результатами проведення НСРД накладення арешту на кореспонденцію відносно ОСОБА_5 , протоколом обшуку комерційного приміщення за адресою АДРЕСА_1 , висновками експертів за результатами проведених судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, матеріалами НСРД та матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки ОСОБА_5 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочинів, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

- знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Даний ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки ОСОБА_5 , достовірно відомі місця, де здійснювалось виготовлення психотропних речовин, тому маючи доступ до обладнання, прекурсорів та інших інгредієнтів, які використовувались під час виготовлення, може їх знищити, сховати або спотворити.

- незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки, ОСОБА_5 знайомий із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які були об`єднанні спільним злочинним умислом, тому останній, шляхом вмовляння, погроз зможе впливати на їх покази, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування.

- вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки

ОСОБА_5 , постійного джерела прибутку не має, підозрюється у вчиненні ряду особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, тому є підстави вважати, що він з метою одержання доходів продовжить вчиняти кримінальні правопорушення пов`язані з незаконним виготовленням, придбанням, перевезенням з метою збуту психотропних речовин.

Отже, на думку слідчого і прокурора, запобігти вищевказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу неможливо.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали з підстав, викладених в ньому, просили клопотання задовольнити та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання та просили відмовити в його задоволенні, обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_13 згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як встановлено слідчим суддею, 05.03.2025 о 20 год 23 хв ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Івано-Франківськ, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_4 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_5 , раніше не судимого, затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. 06.03.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.

Кримінальні правопорушення у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5

у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті дванадцять років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя зауважує, що зміст матеріалів кримінального провадження, які додано до клопотання, свідчить про те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, які містяться у матеріалах справи, а саме: протоколами за результатами проведення НСРД спостереження за особою відносно ОСОБА_5 , протоколами за результатами проведення НСРД аудіо, відеоконтроль особи відносно ОСОБА_5 , протоколом за результатами проведення контроль за вчиненням злочину, протоколами за результатами проведення НСРД накладення арешту на кореспонденцію відносно ОСОБА_5 , протоколом обшуку комерційного приміщення за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Гординського С., 8, висновками експертів за результатами проведених судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, матеріалами НСРД та матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки ОСОБА_5 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочинів, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

- знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Даний ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки ОСОБА_5 , достовірно відомі місця, де здійснювалось виготовлення психотропних речовин, тому маючи доступ до обладнання, прекурсорів та інших інгредієнтів, які використовувались під час виготовлення, може їх знищити, сховати або спотворити.

- незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки, ОСОБА_5 знайомий із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які були об`єднанні спільним злочинним умислом, тому останній, шляхом вмовляння, погроз зможе впливати на їх покази, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування.

- вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки

ОСОБА_5 , постійного джерела прибутку не має, підозрюється у вчиненні ряду особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, тому є підстави вважати, що він з метою одержання доходів продовжить вчиняти кримінальні правопорушення пов`язані з незаконним виготовленням, придбанням, перевезенням з метою збуту психотропних речовин.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором доведено існування зазначених у клопотанні ризиків.

В ході розгляду клопотання стороною захисту не спростовано існування ризиків, на які покликається слідчий у поданому клопотанні, і слідчий суддя вважає такі ризики наявними.

Всі доводи захисту не дають достатніх підстав слідчому судді вважати доведеним відсутність встановлених ризиків, і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.

Крім того, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

В ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором доведено, що в даному кримінальному провадженні, враховуючи конкретні його обставини та інкриміновану ОСОБА_5 участь у кримінальному правопорушенні, наслідки даного правопорушення, його характер, щодо підозрюваного неможливим є застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання тим ризикам, існування яких доведено в судовому засіданні.

На думку слідчого судді, застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема, цілодобового домашнього арешту як про це клопотала сторона захисту, не унеможливить прояву встановлених слідчим суддею ризиків, та не буде ефективним та доцільним в рамках даного кримінального провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260,261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 цього Кодексу.

ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого, зокрема, ч. 3 ст. 307 КК України, що належать до категорії особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, максимальне покарання згідно санкції статті до дванадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Вказана обставина враховується слідчим суддею при вирішенні питання щодо можливості не визначення застави як альтернативного запобіжного заходу.

Відтак, враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, наслідки злочину, вважаю за необхідне не визначати заставу, як альтернативний запобіжний захід.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 існування ризиків, які можуть перешкодити встановленню істини в даному кримінальному провадженні, відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження на цьому його етапі.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк до 02 травня 2025 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_5 під варту в залі суду, а тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_14 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено і підписано 11.03.2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1