Рішення № 125782680, 12.03.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2025 року справа №320/41151/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства юстиції України , Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, у якому просить суд визнати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату № 10 від 17.07.2023 щодо результатів електронного анонімного тестування, виконаного під час проведення кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, що відбувся 13-15 червня 2023 року, недійсним; зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію нотаріуса видати рішення щодо результатів електронного анонімного тестування, виконаного під час проведення кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, що відбувся 13-15 червня 2023 року, з повним відображенням результатів Іспиту та прийняттям рішення щодо всіх осіб, які брали в ньому участь; зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату прийняти щодо позивача рішення про видачу свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю за результатами електронного анонімного тестування, виконаного під час проведення кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, що відбувся 13-15 червня 2023 року; зобов`язати Міністерство юстиції України видати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю; стягнути з Міністерства юстиції України завдану моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн (сто тисяч гривень 00 копійок); стягнути з Міністерства юстиції України упущену вигоду внаслідок рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України в сумі 100 000,00 грн (сто тисяч гривень 00 копійок).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.06.2023 року позивач в установленому порядку склав кваліфікаційний іспит на право на заняття нотаріальною діяльністю, проведення якого було організовано Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату. На підставі рішення ВККН №10 від 17.07.2023 опубліковано результати електронного анонімного тестування виконаного під час проведення кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю. При цьому, у зазначеному повідомленні відсутня інформація про включення позивача до переліку осіб, щодо яких прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, чи до переліку осіб, щодо яких прийнято рішення про відмову у видачі свідоцтва. Позивач вважає, що за результатами електронного анонімного тестування вона виконала всі етапи тестування, оскільки набрав кількість балів більшу, ніж визначений Порядком мінімум (82 бали 1й етап, 23 бали 2й етап, 27 балів 3й етап). За таких обставин позивач стверджує, що Вища кваліфікаційна комісія нотаріату була зобов`язана прийняти рішення відносно позивача про видачу йому Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, проте без будь-яких правових підстав це не зробила. На думку позивача, відповідач безпідставно не прийняв рішення про видачу Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, за результатами електронного анонімного тестування виконаного під час проведення кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю, що відбулося 13-15 червня 2023 року, що в свою чергу позбавило його права на заняття нотаріальною діяльністю. Вважає, що вказані дії відповідача не відповідають критеріям обґрунтованості, добросовісності, дії вчинено без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, порушують її права, а тому це стало підставою для звернення до суду.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог, відхиляє допущення відповідачем порушень, зазначає, що визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, є виключною компетенцією Комісії. Стверджує, що 17.07.23 члени Комісії прийняли рішення №10 про видачу або відмову у видачі Міністерством свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю відносно 721 особи, щодо яких відсутні обґрунтовані сумніви про доброчесність виконання електронного анонімного тестування. Однак у цьому рішенні відсутня інформація відносно позивача у зв`язку з тим, що за результатами опрацювання інформації, що міститься у Звіті ДП "НАІС" від 22.06.2023 року про роботу електронної системи для проведення електронного анонімного тестування, рішення Комісії прийнято не було. У свою чергу, рішенням Комісії від 17.07.2023 року №12 оголошено перерву у засіданні, зважаючи на інформацію, що міститься у Звіті ДП "НАІС" від 22.06.2023 року. Таким чином, Комісія діяла в межах повноважень та наявної в неї інформації, відтак позов не підлягає задоволенню.

Позивач подала до суду відповідь на відзив, у якій проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву заперечував. Позивач вважає, що за вказаних обставин відповідач на підставі Порядку, який був чинним на момент проведення кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю, що відбувся 13-15 червня 2023 року, зобов`язаний був прийняти рішення щодо всіх учасників, які в ньому приймали участь, в тому числі щодо нього. Правових підстав для перевірки доброчесності, а також не прийняття рішення відносно позивача у відповідача не було. Стверджує, що враховуючи те, що відповідач у своєму відзиві на позовну заяву визнав факт того, що за результатами виконання 13-15 червня 2023 року електронного анонімного тестування позивач набрала кількість балів, достатню для успішного складання кваліфікаційного іспиту, отже, бездіяльність відповідача, що полягає у неприйнятті рішення про видачу Міністерством юстиції свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю позивачу за результатами електронного анонімного тестування, виконаного під час проведення кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю, що відбулося 13-15 червня 2023 року, слід визнати протиправною.

Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких додатково акцентував увагу на необґрунтованості позовних вимог. Також подав клопотання про здійснення розгляду даної справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши клопотання про здійснення розгляду справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частиною 7 статті 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Суд зазначає, що предметом позову є визнання бездіяльності відповідача у невинесенні щодо позивача відповідного рішення та зобов`язання відповідача винести таке рішення, а саме щодо видачі позивачу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, за результатами електронного анонімного тестування виконаного під час проведення кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю.

Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана адміністративна справа може бути розглянута без проведення судового засідання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що даний адміністративний позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 04.05.2023 на офіційному сайті Міністерства юстиції України (https://minjust.gov.ua/) опубліковано повідомлення про проведення кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату при Міністерстві юстиції України.

ОСОБА_1 звернувся до Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою з проханням внести подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про допуск до складання кваліфікаційного іспиту.

Центральним Міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) складено та направлено до ВККН подання про допуск позивачки до складання кваліфікаційного іспиту.

Згідно повідомлення про допуск чи не допуск осіб до складання кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю у ВККН при Міністерстві юстиції України, який призначений на 14.06.2023, що було оприлюднене на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України, позивачку допущено до складання вказаного іспиту.

Графіком проведення кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю у ВККН позивачку повідомлено про початок іспиту.

15.06.2023 ОСОБА_1 в установленому порядку склав кваліфікаційний іспит на право на заняття нотаріальною діяльністю, проведення якого було організовано ВККН: згідно з відомостями, що містяться в екзаменаційній відомості, сформованій за результатами виконання 13-15 червня 2023 року електронного анонімного тестування позивач набрав при складанні теоретичної частини - 82 бали, при виконанні ситуаційних завдань - 23 бали та практичних завдань - 27 балів.

На підставі рішення ВККН №10 від 17.07.2023 опубліковано результати електронного анонімного тестування виконаного під час проведення кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю.

Проте, у зазначеному повідомленні відсутня інформація про включення ОСОБА_1 до переліку осіб, щодо яких прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, чи до переліку осіб, щодо яких прийнято рішення про відмову у видачі свідоцтва.

Рішенням №12 ВККН від 17.07.2023 вирішено «з метою з`ясування наявності або відсутності факту несанкціонованого втручання в роботу системи через авторизовані робочі місця авторизованих осіб, зазначених у пункті 2 Звіту, оголосити перерву у засіданні до отримання Комісією результатів експертно-технічного дослідження системи та відповідного комп`ютерного обладнання, яким були облаштовані автоматизовані робочі місця таких осіб».

Згідно Звіту державного підприємства «Національні інформаційні системи» від 22.06.2023 про роботу електронної системи для проведення електронного анонімного тестування під час виконання електронного анонімного тестування, проведеного 13 - 15 червня 2023 року, додатку до Звіту в електронному вигляді на знімному носії та листі державного підприємства «Національні інформаційні системи» від 06.07.2023 №3068/14.2-11 встановлено, що підчас роботи системи виявлено за окремими іменами входу до системи, за якими здійснювалась авторизація для осіб для складання кваліфікаційного іспити у системі зафіксовано одночасне поєднання декількох чинників:

а) наявності двох та/або більше відповідей на питання, що не знаходяться у послідовному порядку, за проміжок часу, що є меншим або дорівнює 5 секундам;

б) наявності щонайменше п`яти коригувань питань, що не знаходяться у послідовному порядку, на правильну відповідь;

в) наявність хоча б одного випадку, за яким інтервал часу, витрачений на коригування попереднього чи наступного питання, є меншим або дорівнює 5 секундам.

Один з імен авторизованих осіб є ОСОБА_2 .

Надалі, Міністерство юстиції України листом від 22.06.2023 вих. №80957/37/16-23 та члени Комісії листом від 22.06.2023 звернулися до Національної поліції України з повідомленням про можливе несанкціоноване втручання в роботу електронної системи для проведення електронного анонімного тестування, яке відбулося 13-15 червня 2023 року, що може свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 361 Кримінального кодексу України.

Міністерство юстиції України листом Головного слідчого управління Національної поліції України від 03.07.2023 за вих. №24695/24/3/3-2023/вс було повідомлено про початок досудового розслідування у кримінальному проваджені №12023100100002516 за вказаним у листі Міністерства фактом, кваліфікованим за частиною 5 статті 361 Кримінального кодексу України.

Листом Головного слідчого управління Національної поліції України від 24.07.2023 вих. № Б-1288/125/23/1/04-2023 було повідомлено про розгляд заяви Комісії та зазначено про відкриття кримінального провадження № 12023100060001280 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 361 Кримінального кодексу України, слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції України у місті Києві.

Наразі досудові розслідування у кримінальних провадженнях тривають.

Так, рішенням Комісії від 17.07.2023 №12 оголошено перерву у засіданні зважаючи на інформацію, що міститься у листі та звіті ДП «НАІС» від 22.06.2023 про можливе несанкціоноване втручання в роботу системи через авторизовані робочі місця авторизованих осіб, зазначених у пункті 2 Звіту, зокрема і позивачки.

Як зазначив відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, Комісією станом на сьогодні рішення за результатами проведеного 13-15 червня 2023 року кваліфікаційного іспиту про видачу або відмову у видачі Міністерством свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю відносно ОСОБА_1 не прийнято, у зв`язку з чим, у повідомленні про результати електронного анонімного тестування, виконаного під час проведення кваліфікаційного іспиту, розміщеному на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України 18.07.2023, відсутнє його прізвище.

Отже, на дату прийняття судом рішення, жодних рішень відносно позивача Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату не прийнято.

Вважаючи бездіяльність Міністерства юстиції України в особі Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України щодо неприйняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю протиправною, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлює Закону України «Про нотаріат» № 3425-ХІІ (далі - Закон №3425-ХІІ).

Відповідно до абз. 1 та 2 ст. 1 Закону № 3425-ХІІ нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно з абз. 1 ст. 3 Закону № 3425-ХІІ нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Також ст. 3 Закону № 3425-ХІІ визначено, що нотаріусом може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону № 3425-ХІІ для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону № 3425-ХІІ за наявності стажу роботи, визначеного у частині другій статті 3 цього Закону, особи, які мають намір скласти кваліфікаційний іспит на право на заняття нотаріальною діяльністю, допускаються Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату до його складання на підставі подання відповідно Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Порядок допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та процедура складання іспиту врегульовані положеннями ст. 3, 10 Закону № 3425-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України № 923 «Про затвердження положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату» (далі - Комісія), а також Порядком допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 1905/5 (далі - Порядок).

Згідно з п. 19 Порядку (в редакції, чинній на час складання іспиту - від 21.04.2023) об`єктивність проведення кваліфікаційного іспиту забезпечується рівними для всіх осіб умовами щодо доступу до інформації стосовно процедури проведення іспиту, місця складання та тривалості іспиту, а також щодо кількості та ступеня складності екзаменаційних завдань та відкритості інформації про результати іспиту.

Відповідно до п. 21 та 24 Порядку (в редакції від 21.04.2023) кваліфікаційний іспит здійснюється у вигляді електронного анонімного тестування. Екзаменаційні завдання формуються безпосередньо системою для кожної особи індивідуально шляхом генерування у довільній формі переліку тестових питань та завдань. Екзаменаційні завдання електронного анонімного тестування розробляються та оновлюються Департаментом.

Перед початком кваліфікаційного іспиту особи, які беруть участь у його складанні, отримують у секретаря та/або членів Комісії на вибір ім`я входу та відповідний пароль, необхідні для реєстрації у системі. Ім`я входу та відповідний пароль надаються у запечатаному вигляді. Другий примірник імені входу відрізається секретарем та/або членом Комісії, скріплюється підписом особи із зазначенням її прізвища, імені та по батькові та розкривається лише після перевірки роботи для її ідентифікації.

Відповідно до п. 31-32 Порядку (в редакції від 21.04.2023) теоретична частина вважається виконаною, якщо набрано не менше сімдесяти балів. У цьому випадку особа автоматично допускається системою до практичної частини.

Результати виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування виводяться системою у вигляді відповідного повідомлення. Особам, за результатами виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування набрали не менше сімдесяти балів, разом з повідомленням про результати її виконання системою видається код доступу до практичної частини електронного анонімного тестування.

Пункт 38 Порядку (в редакції від 21.04.2023) передбачає, що після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, секретарем Комісії формується та роздруковується екзаменаційна відомість.

Ідентифікація результатів електронного анонімного тестування здійснюється секретарем Комісії після формування екзаменаційної відомості у присутності всіх членів Комісії, що беруть участь у засіданні. Прізвища, імена і по батькові осіб, що складали іспит, заносяться секретарем Комісії до роздрукованої екзаменаційної відомості, яка скріплюється підписами всіх присутніх на засіданні членів Комісії (пункт 39 Порядку (в редакції від 21.04.2023)).

Відповідно до п. 40 Порядку (в редакції від 21.04.2023) після закінчення кваліфікаційного іспиту секретарем Комісії складається протокол, у якому зазначаються час та місце проведення кваліфікаційного іспиту; прізвища, імена та по батькові присутніх членів Комісії; прізвища, імена та по батькові, реквізити паспортів, місце реєстрації осіб, що складають кваліфікаційний іспит; результати електронного анонімного тестування із зазначенням отриманого особами імені доступу; прізвища, імена та по батькові осіб, які склали та які не склали кваліфікаційний іспит.

Згідно із п. 41-42 Порядку (в редакції від 21.04.2023) комісія на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про: видачу або відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю; підтвердження (або непідтвердження) кваліфікації особою, яка складала кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації.

Після закінчення кваліфікаційного іспиту Комісія оголошує результати його проведення та прізвища, імена, по батькові осіб, щодо яких за результатами його проведення прийнято рішення про видачу (або відмову у видачі) Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, а також про підтвердження (непідтвердження) кваліфікації особою, що складала кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації.

Повідомлення про результати проведення кваліфікаційного іспиту розміщується на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України не пізніше наступного дня після прийняття Комісією відповідного рішення.

Наказом Міністерства юстиції України «Про внесення змін до Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату» від 19.06.2023 № 2264/5 (далі Порядок в ред. від 19.06.2023) внесено зміни до Порядку. Вказаний Порядок відповідно до пункту 4 останнього набрав чинності з дня його офіційного опублікування - 20.06.2023.

Створення та налаштування системи, її технічне обслуговування та модернізація, а також вжиття технічних заходів для збереження даних, що містяться на сервері системи, здійснення аналізу роботи системи та обладнання, яким облаштовані автоматизовані робочі місця для проведення тестування осіб, які набрали кількість балів, достатню для складення кваліфікаційного іспиту (далі - аналіз роботи системи), та складення за результатами аналізу роботи системи письмового звіту (далі - звіт про роботу системи) здійснюються адміністратором системи (п. 17 Порядку в ред. від 19.06.2023 р.).

Пункт 38 Порядку викладено у такій редакції: Протягом 5 робочих днів після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, адміністратор системи здійснює аналіз роботи системи.

Після завершення аналізу роботи системи адміністратор системи надає Комісії звіт про роботу системи.

Звіт про роботу системи складається з метою з`ясування наявності або відсутності несанкціонованого втручання в роботу системи та обґрунтованих сумнівів щодо доброчесності виконання електронного анонімного тестування особами, які набрали кількість балів, достатню для складення кваліфікаційного іспиту.

Забороняється розголошення інформації, що міститься в звіті про роботу системи, крім випадків, передбачених Законом, та у разі звернення особи, яка брала участь у електронному анонімному тестуванні, із запитом про надання відомостей щодо неї."

Відповідно до абзацу першого пункту 39 Зміненого порядку протягом 2 робочих днів після отримання Комісією звіту про роботу системи від адміністратора системи секретарем Комісії формується та роздруковується екзаменаційна відомість.

Ідентифікація результатів електронного анонімного тестування здійснюється секретарем Комісії після отримання від адміністратора системи звіту про роботу системи у присутності всіх членів Комісії, що беруть участь у засіданні (абзац перший пункту 40 Порядок в ред. від 19.06.2023).

Пунктом 41 Порядку в редакції від 19.06.2023 встановлено, що Комісія на підставі результатів електронного анонімного тестування та інформації, зазначеної у звіті про роботу системи, приймає рішення про проведення повторного електронного анонімного тестування для осіб, стосовно яких у звіті про роботу системи містяться відомості про наявність обґрунтованих сумнівів щодо доброчесності виконання ними електронного анонімного тестування та/або несанкціонованого втручання в роботу системи під час здійснення такими особами електронного анонімного тестування.

Пунктом 42 Порядку в ред. від 19.06.2023 вказано, що після підписання екзаменаційної відомості секретарем Комісії складається протокол, у якому зазначаються час та місце проведення кваліфікаційного іспиту; прізвища, імена та по батькові (за наявності) присутніх членів Комісії; прізвища, імена та по батькові (за наявності), реквізити паспортів, зареєстроване або задеклароване місце проживання (місце взяття на облік внутрішньо переміщеної особи) осіб, що складають кваліфікаційний іспит; результати електронного анонімного тестування із зазначенням отриманого особами імені доступу; відомості про звіт про роботу системи; прізвища, імена та по батькові (за наявності) осіб, щодо яких Комісією прийняте рішення про проведення повторного електронного анонімного тестування; прізвища, імена та по батькові (за наявності) осіб, які склали та які не склали кваліфікаційний іспит.

Після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, секретарем Комісії формується та роздруковується екзаменаційна відомість. Екзаменаційна - відомість містить перелік імен входу осіб, які проходили електронне анонімне тестування, кількість набраних за кожне завдання балів та вільне поле для зазначення прізвищ, імен та по батькові осіб, яке заповнюється після ідентифікації результатів електронного анонімного тестування. Ідентифікація результатів електронного анонімного тестування здійснюється секретарем Комісії після формування екзаменаційної відомості у присутності всіх членів Комісії, що беруть участь у засіданні. Після закінчення кваліфікаційного іспиту Секретарем Комісії складається протокол, у якому зазначаються час та місце проведення кваліфікаційного іспиту; прізвища, імена та по батькові присутніх членів Комісії; прізвища, імена та по батькові, реквізити паспортів, місце реєстрації осіб, що складають кваліфікаційний іспит; результати електронного анонімного тестування із зазначенням отриманого особами імені доступу; прізвища, імена та по батькові осіб, які склали та які не склали кваліфікаційний іспит. Протокол підписується головою та секретарем Комісії (пункти 41 - 43 Порядку).

Згідно з п. 44 Порядку в ред. від 19.06.2023 повторне електронне анонімне тестування проводиться з використанням системи за процедурою, визначеною цим Порядком для проведення електронного анонімного тестування, з урахуванням особливостей, передбачених цим пунктом.

Комісія на підставі результатів повторного електронного анонімного тестування приймає рішення, передбачені п. 43 цього Порядку (п. 46 Порядку в ред. від 19.06.2023).

Аналізуючи наведені вище зміни до Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, є підстави вважати, що Міністерство юстиції України лише з 20.06.2023 змінило порядок і організацію складення кваліфікаційного іспиту таким чином, що формування екзаменаційної відомості за результатами проходження кандидатом усіх етапів іспиту здійснюється саме після отримання від адміністратора системи звіту про роботу системи. При цьому у випадку наявності відомостей про існування обґрунтованих сумнівів щодо доброчесності виконання кандидатами електронного анонімного тестування та/або несанкціонованого втручання в роботу системи під час здійснення такими особами електронного анонімного тестування Комісія приймає рішення про проведення повторного електронного анонімного тестування для осіб.

При цьому, Порядок в редакції від 19.06.2023 передбачає наступні строки для реалізації ВККН відповідної процесуальної дії, а саме 5 днів - на отримання звіту про роботу системи, 2 дні - на формування екзаменаційної відомості після отримання зазначеного звіту або ж прийняття рішення про проведення повторного електронного анонімного тестування (за наявності визначених Порядком в ред. від 19.06.2023 підстав для цього).

Слід також врахувати, що відповідно до п. 3.6. 3,7 регламенту роботи ВККН при Міністерстві юстиції України, затвердженого рішенням ВККН від 26.11.2020 №1 (зі змінами) (далі Регламент) після формування екзаменаційної відомості секретарем Комісії у присутності всіх членів Комісії, що беруть участь у засіданні, здійснюється ідентифікація результатів електронного анонімного тестування. Після проведення ідентифікації до екзаменаційної відомості вносяться прізвища, імена та по батькові осіб, що складали кваліфікаційний іспит. Екзаменаційна відомість скріплюється підписами всіх присутніх на засіданні членів Комісії.

Комісія на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про: видачу або відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю; підтвердження (або непідтвердження) кваліфікації особою, приватна нотаріальна діяльність якої не здійснювалася протягом трьох років після отримання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю і яка не працювала нотаріусом, консультантом державної нотаріальної контори чи помічником (консультантом) приватного нотаріуса, не була посадовою особою, яка здійснює керівництво та контроль за діяльністю нотаріату.

Відповідно до п. 18 Регламенту рішення Комісії викладається в письмовій формі і підписується головуючим на засіданні та членами Комісії, які брали участь у засіданні.

Як встановлено з матеріалів справи, згідно з відомостями, що містяться в екзаменаційній відомості, сформованій за результатами виконання 13-15 червня 2023 року електронного анонімного тестування позивачка набрала при складанні теоретичної частини - 82 бали, при виконанні ситуаційних завдань - 23 бали та практичних завдань - 27 балів.

Суд звертає увагу, що під час складання кваліфікаційного іспиту від позивача не надходило жодних зауважень щодо некоректної роботи системи, чи не точності запитань (завдань), які поставленими перед кандидатами.

Крім того, саме система визначає правильність відповідей та час, за який дані відповіді надані, у даному випадку жодний із членів комісії не може втручатися у дану систему.

Під час розгляду даної справи сторонами не надано суду переконливі докази того, що під час складання іспиту у системі виникали проблеми (збій).

Згідно з даними, які містяться в екзаменаційній відомості, сформованій за результатами виконання 13-15 червня 2023 року електронного анонімного тестування, за результатами виконання теоретичної частини позивач склав іспит, тобто набрав необхідну кількість балів.

Обґрунтовуючи заявлений адміністративний позов, позивач зазначає, що на дату складання іспиту діяв Порядок в ред. від 21.04.2023, а тому і завершення процедури кваліфікаційного іспиту з видачею свідоцтва на право зайняття нотаріальною діяльністю також мало завершитись відповідно до означеної редакції Порядку.

Відповідно до пункту 38 Порядку в ред. від 19.06.2023 після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, адміністратор системи здійснює аналіз роботи системи.

Після завершення аналізу роботи системи адміністратор системи надає Комісії звіт про роботу системи та обладнання, яким облаштовані автоматизовані робочі місця для проведення тестування осіб, які набрали кількість балів, достатню для складення кваліфікаційного іспиту.

Так, на виконання вимоги пункту 38 Порядку, після завершення кваліфікаційного іспиту, який закінчився 15.06.2023, ДП «НАІС» 22.06.2023 надано звіт про роботу системи та про наявні обґрунтовані сумніви щодо доброчесності виконання електронного анонімного тестування особами, які набрали кількість балів, достатню для складення кваліфікаційного іспиту.

При цьому, які саме сумніви відносно авторизованого номеру позивача були виявлені ДП «НАІС», в Звіті відсутні.

Ідентифікація результатів електронного анонімного тестування здійснюється секретарем Комісії після отримання від адміністратора системи звіту про роботу системи у присутності всіх членів Комісії, що беруть участь у засіданні. Прізвища, імена і по-батькові осіб, що виконали електронне анонімне тестування, заносяться секретарем Комісії до роздрукованої екзаменаційної відомості, яка скріплюється підписами всіх присутніх на засіданні членів Комісії (пункт 40 Порядку).

У зв`язку з цим, після отримання звіту від ДП «НАІС» 22.06.2023 секретарем Комісії була сформована екзаменаційна відомість на підставі листа ДП «НАІС», а потім здійснена ідентифікація результатів електронного анонімного тестування у присутності всіх членів Комісії, що брали участь у засіданні.

Згідно з пунктами 2-1, 2-2 Положення основними засадами роботи Комісії є законність, об`єктивність, колегіальність прийняття рішень та їх обов`язковість. Формою роботи Комісії є засідання.

Під час засідання Комісії секретар веде протокол (пункт 21 Положення).

Відповідно до пункту 2 глави І Регламенту, регламент Комісії визначає порядок скликання Комісії, проведення її засідань, вирішення питань, що належать до повноважень Комісії відповідно до чинного законодавства, а також окремих питань внутрішньої діяльності Комісії.

Підпунктами 6, 8 пункту 13 глави II Регламенту визначено, що Комісією може бути прийнято рішення про оголошення перерви у засіданні. За рішенням Комісії засідання Комісії може бути продовжено або у ньому можуть бути оголошені перерви, тривалість яких визначається відповідно до обставин, що їх викликали.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Комісії від 17.07.2023 №12 оголошено перерву у засіданні, зважаючи на інформацію, що міститься у листі та звіті ДП «Національні інформаційні системи» від 22.06.2023 про можливе несанкціоноване втручання в роботу системи через авторизовані робочі місця авторизованих осіб, зазначених у пункті 2 Звіту, серед яких є позивач.

Станом на дату розгляду справи інформація про будь-які дії по отриманню експертно-технічного дослідження системи чи комп`ютерного обладнання, яким було облаштовано автоматизоване робоче місце авторизованої особи (позивачки) суду не надано, про хід чи результати звернення до правоохоронних органів для встановлення несанкціонованого втручання в роботу через авторизовані робочі місця авторизованих осіб інформація в матеріалах справи відсутня.

Оцінюючи досліджені у судовому засіданні докази, суд встановив, що позивач склав кваліфікаційний іспит, проте жодної відомості про результати проходження кандидатом іспиту від ВККН не сформовано та не повідомлено позивачу.

Посилання відповідача на те, що рішенням Комісії від 17.07.2023 № 12 оголошено перерву у засіданні, зважаючи на інформацію, що міститься у листі та звіті Державного підприємства «НАІС» від 22.06.2023 про можливе несанкціоноване втручання в роботу системи, а тому на сьогодні позивачу не відмовлено у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, триває досудове слідство, що унеможливлює прийняття відповідного рішення Комісією, судом не приймаються.

При цьому, позовні вимоги в частині визнання рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату № 10 від 17.07.2023 щодо результатів електронного анонімного тестування, виконаного під час проведення кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, що відбувся 13-15 червня 2023 року, недійсним не підлягають задоволенню, оскільки в ході розгляду справи позивачем не надано доказів, які б свідчили про протиправність рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату № 10 від 17.07.2023 чи доказів, які б свідчили про порушення порядку прийняття зазначеного рішення.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Вищу кваліфікаційну комісію нотаріуса видати рішення щодо результатів електронного анонімного тестування, виконаного під час проведення кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, що відбувся 13-15 червня 2023 року, з повним відображенням результатів Іспиту та прийняттям рішення щодо всіх осіб, які брали в ньому участь, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

«На підставі» означає, що орган державної влади повинен бути утвореним у порядку визначеному Конституцією і законами України та зобов`язаний діяти на виконання вимог закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що орган державної влади (суб`єкт владних повноважень) повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що орган державної влади (суб`єкт владних повноважень) зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії та повинен обирати лише визначені законом засоби.

Наразі єдиним органом, який наділений повноваженнями на визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю є Вища кваліфікаційна комісія нотаріату при Міністерстві юстиції.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Для оцінювання рішень, дії чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди на підставі частини 3 статті 2 КАС України повинні перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будьякими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у

процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективного державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Як вже зазначалось раніше, повноваження Комісії щодо визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю та щодо прийняття відповідного рішення є виключною компетенцією Комісії, тобто є дискреційними, а тому спростовують твердження позивача.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язати Міністерство юстиції України видати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю; стягнути з Міністерства юстиції України завдану моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн та стягнути з Міністерства юстиції України упущену вигоду внаслідок рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України в сумі 100 000,00 грн, суд зазначає наступне.

За приписами п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною 1 ст. 22 Цивільного кодексу України (ЦК України) визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 року у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

Отже, під моральною шкодою слід розуміти втрату немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами цей розмір підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Крім того, ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Обов`язок доказування в адміністративному процесі встановлений статтею 77 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи.

Так, у справах про відшкодування моральної шкоди та упущеної вигоди, обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди та вигоди.

Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, тощо.

При цьому, сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода та упущена вигода має бути обов`язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинила моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань.

Суд звертає увагу на те, що для відшкодування шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30 січня 2018 року в справі №804/2252/14, від 20.02.2018 року у справі №818/1394/17.

У своїх постановах Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, експертні висновки тощо.

Безспірно, порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають психологічне напруження, розчарування та незручності, негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, вагомості наслідків.

Саме тому, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

Як вбачається з матеріалів справи, наявність моральної шкоди позивач обґрунтовує тим, що протиправні рішення відповідача призвели до порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження працювати на посаді нотаріуса, оскільки позивач відчував моральні страждання, психологічні переживання, стан постійної емоційної напруги, приниження честі та гідності, переживання стосовно реалізації права, яке встановлено на рівні Конституції України.

Суд вважає, що в даному випадку існування зазначених обставин не може безумовно вважатися завданням особі моральної шкоди. При цьому, зібраними у справі доказами неможливо встановити причинно-наслідковий зв`язок між будь-якими моральними стражданнями позивача та фактом прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

При цьому, суд зазначає, що згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.1). Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч.2).

При цивільно-правових відносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками, а відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина в заподіянні збитків.

Стягнення збитків вимагає наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів правова відповідальність не настає.

Носієм обов`язку відшкодувати шкоду, можуть виступати: безпосередній заподіювач шкоди та інші особи, на яких законом покладено обов`язок із відшкодування шкоди.

Під час розгляду справи судом не встановлено, а сторонами не надано належних та достатніх доказів, що відповідачем заподіяна шкода позивачу чи саме законом покладено обов`язок на відповідача по відшкодуванню шкоди приданих обставинах.

Посилання позивача на приписи ст. 1175 ЦК України є безпідставними, оскільки вказана норма встановлює, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

З розрахунку розміру матеріальної шкоди, здійсненого позивачем, вбачається, що матеріальна шкода визначена: у сумі недоотриманого прибутку за час надання нотаріальних послуг у загальному розмірі 100000 грн.

Подібні правовідносини неодноразово були предметом розгляду Верховним Судом.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що «обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом стягнення коштів на відшкодування майнової шкоди у вигляді неотриманої заробітної плати, пенсії та обґрунтовування позовних вимог у спосіб, притаманний спорам про відшкодування шкоди, не змінює суті спірних правовідносин, які виникли між сторонами в цій справі щодо оплати праці, підстави їх виникнення, а отже не робить цей спір спором про відшкодування шкоди».

Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відтак, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частин 1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При цьому, належним способом захисту, на думку суду, буде зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату прийняти рішення згідно п.41-42 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, в редакції станом на 21.04.2023 щодо ОСОБА_1 ..

Беручи до уваги вищевикладене, виходячи з предмету адміністративного позову та встановлених обставин під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5294,40 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією від 11.07.2023.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2647 грн. підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, що полягає у неприйнятті рішення згідно пунктів 41-42 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 №1905/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.2011 №926/19664, в редакції станом на 21.04.2023 щодо ОСОБА_1 .

Зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату прийняти рішення згідно пунктів 41-42 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 №1905/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.2011 №926/19664, в редакції станом на 21.04.2023 щодо ОСОБА_1 .

Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2647 (дві тисячі шістсот сорок сім) грн. на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Міністерстві юстиції України ( вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 00015622).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.