Ухвала суду № 125781027, 12.03.2025, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/12328/23

Провадження № 2/686/827/25

УХВАЛА

12 березня 2025 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Колієва С.А.,

секретаря судового засідання Кучерук Н.В.,

за участю

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

встановив:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області, Голови комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області Рокицького Володимира Володимировича, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому, з урахуванням поданої заяви про зміну предмета спору просила скасувати наказ №70-к віл 12.04.2023 року про звільнення її з посади головного спеціаліста відділу медичних та соціальних послуг управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області, поновити її на посаді головного спеціаліста відділу медичних та соціальних послуг головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, або рівнозначній посаді з 19.04.2023 року та внести відповідні записи у трудову книжку, стягнути Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення по день ухвалення рішення судом з розрахунку 457,33 гривень на день з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів, стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на її користь 100000,00 моральної шкоди.

Представником відповідача ПФ України в Хмельницькій області подано клопотання в якому останній просив закрити провадження у даній справі із посиланням на те, що спір існує у сфері публічно-правових відносин, і, відповідно, підлягає вирішенню в порядку не цивільного, а адміністративного судочинства.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 проти задоволення поданого клопотання відповідача та закриття провадження у справі не заперечувала.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали цивільної справи суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Ст. 15 ЦК Українизакріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ст. 124 Конституції Українипередбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Судова юрисдикціяце інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикціяце розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч. 1ст. 19 ЦПК України).

Згідно з п. 2 ч. 1ст. 19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до п. 17 ч. 1ст. 4 КАС Українипублічна службаце діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 року у справі №712/5476/19 зазначено: «юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (п.п. 1 і 2 ч. 1ст. 19 КАС України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4ст. 263 ЦПК України).

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про скасування наказу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області від 12.04.2023 року №70-к про звільнення її з посади головного спеціаліста відділу медичних та соціальних послуг управління виконавчої дирекції виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Хмельницькій області у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 40 КЗпП Українита поновлення на посаді.

Статтею 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»(у редакції до 01.01.2023 року) визначено, що Фонд соціального страхування України є некомерційною самоврядною організацією.

Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням.

Відповідно до п. 6.1 Типового положення про управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 24.01.2017 року №6, оплата праці працівників Управління здійснюється за рахунок коштів Фонду.

01.01.2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 21.09.2022 року №2620-ІХ, яким вирішено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01.01.2023 року.

Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому, обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права.

Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

З 01.01.2023 року відбулося публічне правонаступництво, тобто перехід прав та обов`язків від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 , перебуваючи у трудових відносинах з Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області, просила поновити її на посаді головного спеціаліста відділу медичних та соціальних послуг, або рівнозначній посаді Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, як правонаступника виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області, та який є складовою частиною центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.

Отже, за предметом спору та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, відповідно, підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 18.12.2023 року у справі №442/3240/23.

Відповідна правова позиція була сформована також і у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №712/4776/23 від 09.12.2024 року.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку із чим провадження у справі слід закрити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.19, 255 ЦПК України , суд -

постановив:

Провадження у справі позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області про скасування наказу, поновлення на займаній посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення Хмельницькому апеляційному суду .

Суддя: