Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2025 рокуСправа №640/35534/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
02.12.2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якій позивач просить суд:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, знаходиться за адресою: вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053) щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування протиправною;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, знаходиться за адресою: вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з дня звернення за пенсією, а саме з 27.05.2019 року.
Означені позовні вимоги вмотивовані протиправною бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, знаходиться за адресою: вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053) щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2021 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2022 року звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору. Відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
31.01.2025 року зазначена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на супровідному листі, та за результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями остання передана для розгляду судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 року прийнято справу №640/35534/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - до провадження. Розпочато спочатку розгляд адміністративної справи №640/35534/21. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до суду у строк до 03.03.2025 року: засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно ОСОБА_1 та копії усіх документів які слугували підставою задля відмови у призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Судом зобов`язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 03.03.2025 року. Судом попереджено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу тавинесення окремої ухвалиу разі невиконання вимог даної ухвалисуду.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік виданою Управлінням праці та соціального захисту населення Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.06.2021 р. № 3009-5000371110.
Як зазначив позивач у поданій до суду позовній заяві, в 2019 році останній набув право на пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки має необхідний страховий (трудовий) стаж більш ніж 26 років та досягнув 60-річного віку.
27.05.2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою (вх. №4256) про призначення йому відповідно до от. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсії за віком.
З матеріалів справи убачається, що ГУ ПФУ в м. Києві прийнято рішення від 05.07.2021 року №262440002342 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
З тексту згаданого рішення від 05.07.2021 року №262440002342 убачається наступне. Відмова про призначення пенсії ОСОБА_1 . Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 29.06.2021. Пенсійний вік становить 60 років. Вік заявника 61 років. Необхідний страховий стаж становить 27 років. Страховий стаж особи 7 років 4 місяці 4 дні. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано не всі періоди: період з 03.05.1983 р. по 10.02.1995 р., оскільки відсутня довідка про кількість фактично відпрацьованих днів і встановлений річний мінімум; періоди роботи відображені в трудовій книжці серії НОМЕР_2 оскільки титульний лист трудової книжки заповнений з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме відсутня печатка підприємства яке видало трудову книжку. Не працює. Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату відсутня. Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.
Листом від 30.07.2021 року №2600-0212-8/122394 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві позивачу повідомлено наступне. Відповідно до ст. 26 Закону право на призначення пенсії за віком мають особи після досягненню віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 27років з 01.01.2020 по 31.12.2020. На підставі наданих документів та враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу, страховий стаж на момент звернення складає 7років 4 місяці 4 дні. До страхового стажу не зараховано: період з 03.05.1983 по 10.02.1995 відсутня довідка про кількість фактично відпрацьованих днів і встановлений річний мінімум; періоди роботи відображені в трудовій книжці серії НОМЕР_2 , оскільки титульна сторінка трудової книжки заповнена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме відсутня печатка підприємства яке видало трудову книжку. Отже, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого ст.26 Закону Відповідно до статті 16 Закону України Про звернення громадян у разі незгоди із прийнятим за розглядом звернення ОСОБА_1 рішенням, ОСОБА_1 має право звернутись до суду.
Вважаючи такі дії ПФУ протиправними, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Частиною 2ст. 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Частиною 1ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно доКонституціїта законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбаченіКонституцієюта законами України.
Відповідно до вимог ч. 2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваженнянадано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманнямпринципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманнямнеобхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Згідно зістаттею 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 6 частини першоїстатті 92 Конституції Українивиключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, в тому числі і спеціальний, є трудова книжка.
Аналогічна норма передбачена пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637(далі по тексту - Порядок №637).
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 2 Порядку №637 у разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Таким чином, аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Відповідно до пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок №58 від 29 липня 1993 року, затвердженої Міністерством праці України, Міністерством юстиції України і Міністерством соціального захисту населення України (далі по тексту -Інструкція №58) усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження); записи виконуються арабськими цифрами; записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У пункті 2.6 пункту 2Інструкції №58зазначено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Відповідно достатті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Отже, у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 є записи про роботу за періоди з 03.05.1983 р. по 10.02.1995 р.
Однак, вказані періоди не були зараховані до загального страхового стажу позивача, у зв`язку з тим, що відсутня довідка про кількість фактично відпрацьованих днів і встановлений річний мінімум; періоди роботи відображені в трудовій книжці серії НОМЕР_2 оскільки титульний лист трудової книжки заповнений з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме відсутня печатка підприємства яке видало трудову книжку.
Тобто, на думку суду, трудова книжка позивача містить інформацію про трудовий стаж з відповідними записами про роботу позивача в за вказані періоди, а також містить посилання на відповідні накази на підставі яких зроблено записи про прийняття позивача на роботу та звільнення з роботи.
Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність встановлення страхового стажу позивача в порядку, визначеному згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.1993р. № 637 «Про затвердження порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній».
Більше того, відповідно пункту 4Постанови Кабінету міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27 квітня 1993 року № 301(далі по тексту - Постанова №301) відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Таким чином, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
З аналізу вказаних нормативно-правових актів випливає, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з врахуванням такого періоду.
Правова позиція щодо недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018р. у справі № 677/277/17.
Також, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018р. у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 05.07.2021 року №262440002342 про відмову у призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, належним захистом порушеного права позивача буде зобов`язання судом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 03.05.1983 року по 10.02.1995 року.
При цьому позовна вимога позивача визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, знаходиться за адресою: вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053) щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування протиправною не підлягає до задоволення, оскільки належним захистом порушеного права позивача є визнання судом протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 05.07.2021 року №262440002342 про відмову у призначенні пенсії.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, знаходиться за адресою: вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з дня звернення за пенсією, а саме з 27.05.2019 року, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 3 та 4статті 245 КАС Україниу разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначенізаконом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Статтею 58 Закону № 1058-IVвизначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. Суд не може підміняти своїм рішенням компетенцію уповноваженого органу державної влади, через що вимоги про зобов`язання призначити пенсію також задоволенню не підлягають.
З урахуванням зазначеного,а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 29.06.2021 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.
Відповідно до пункту 2статті 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною1статті 72 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви, а відповідач доказів понесення судових витрат суду не надав, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 05.07.2021 року №262440002342 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 03.05.1983 року по 10.02.1995 року.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.06.2021 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник
Судове рішення № 125781021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 12.03.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/35534/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: