Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
12 березня 2025 р.Справа №160/7434/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі №160/7434/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача -1: Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача - 2: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов?язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
11.03.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача -1: Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача - 2: ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про ступінь придатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до військової служби, оформлену довідкою військово-лікарської комісії №28/1511 від 22.02.2025 року за підписом Голови ВЛК Бобіренко В.В. та секретаря ВЛК Данилюк О.С.;
- зобов`язати 20 регіональну військово-лікарську комісію Дніпропетровської області ЕДРПОУ 26637746, юридична адреса: 49069, Україна, Дніпропетровська обл, м. Дніпро, вул. Грушевського Михайла, 65, 20rvlk_zsu@post.mii.gov.ii, м.т. +380 (97) 775-24-11, повторно провести медичний огляд позивача у відповідності до Положення № 402 в присутності представника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у відповідності до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить заборонити ІНФОРМАЦІЯ_4 , ЕДРПОУ відсутній вчиняти дії, щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову служу по мобілізації, до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ЕДРПОУ відсутній, Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що 22.02.2025 року приблизно о 13:00 годині в районі будинку № 26 по вул. Покровська, в Саксаганському районі, м. Кривого Рогу ОСОБА_1 було викрадено та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , та о 19:00 годині примусово він був доставлений до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , яка довідкою військово-лікарської комісії №28/1511 від 22.02.2025 року визнала заявника повністю придатним до військової служби, зазначивши у данній довідці, що він має ретроцеребелярну арахноїдольну кісту (МРТ головного мозку 09.07.2021 року) Цефалгічний синдром, за підписом Голови ВЖ Бобіренко В.В. та секретаря ВЛК Данилюк О.С.
Про встановлений діагноз з 08.02.2025 року - шизофренія, параноїдальна форма, безперервний тип течії, неповна медикаментозна ремісія у оскаржуваній довідці військово-лікарської комісії №28/1511 від 22.02.2025 року за підписом Голови ВЖ Бобіренко В.В. та секретаря ВЖ Данилюк О.С. взагалі нічого не сказано та не прописано.
Зазначив, що невжиття заходів щодо забезпечення позову призведе до неможливості відновлення порушеного права у зв`язку із вчиненням відповідачем дій по скасуванню постанови довідки військово-лікарської комісії №28/1511 від 22.02.2025 року при ІНФОРМАЦІЯ_1 про ступінь придатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до військової служби, оформлену довідкою №28/1511 від 22.02.2025 року.
Вказано, що на цій стадії процесу суд не вправі надавати оцінку правомірності дій Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 придатним до військової служби, в будь-який момент видачі повістки на відправку та прийняття інших дій чи прийняття рішень, що в даному випадку без вжиття заходів забезпечення позову мобілізаційні заходи відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 будуть завершені, а тому будь-яке рішення у цій справі не відновить порушені права, про які ним наголошено.
За таких обставин вважає, що реалізація прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який страждає з 09.07.2021 року має встановлене захворювання - ретроцеребелярна арахноїдольна кіста (МРТ головного мозку 09.07.2021 року) Цефалгічний синдром, з 08.02.2025 встановлений діагноз - шизофренія, параноїдальна форма, безперервний тип течії, неповна медикаментозна ремісія не можлива до надання судом оцінки на предмет правомірності рішення ВЛК, оскільки в іншому разі при задоволенні позову, відновити порушені права та інтереси позивача буде істотно ускладнено.
Розглянувши подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову та дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною першою та другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Наведеною вище нормою процесуального закону передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам (роз`яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову").
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, які суд враховує в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналіз змісту поданої заяви про забезпечення позову дає підстави для висновку про не наведення заявником обґрунтованих та переконливих доводів й, відповідно, не надання належних доказів, які б у своїй сукупності могли свідчити про те, що невжиття заходів, про які просить позивач, може істотно ускладнити чи унеможливити: 1) виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду адміністративної справи; 2) ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся; 3) поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Отже, заявником не наведено переконливих підстав для забезпечення позову, передбачених пунктом 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, положеннями статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII визначено, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Згідно з пунктом 2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок № 560) на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування). Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Про військовий обов`язок і військову службу" та цим Порядком.
Пунктом 6 Порядку № 560 передбачено, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється у строки та в обсягах, визначених мобілізаційними планами, мобілізаційними директивами (розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил або Генерального штабу Збройних Сил.
Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:
оповіщення резервістів та військовозобов`язаних про виклик до районного (об`єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;
прибуття резервістів та військовозобов`язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та-резервістів;
проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;
документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;
відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
Відповідно до пункту 81 Порядку № 560 призов військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.
Суд зазначає, що повістка є лише засобом оповіщення військовозобов`язаного для його прибуття на вказану дату до територіального центру комплектування, та не має обов`язкового наслідку призову на військову службу під час мобілізації. Обов`язок військовозобов`язаного з`явитись за викликом до відповідного територіального центру комплектування у строки, зазначені в отриманих ним документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях), проходити медичний огляд тощо, встановлений Законами України "Про військовий обов`язок і військову службу" та Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Подібна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 08 вересня 2022 року у справі № 300/1263/22.
Суд зазначає, що у поданій заяві не наведено обставин та, відповідно, не надано належних та достовірних доказів вчинення відповідачем- 2 щодо позивача дій, спрямованих на призов його на військову службу за мобілізацією саме станом на час звернення до суду із заявою про забезпечення позову так і на час вирішення питання про забезпечення позову судом.
Зокрема, до заяви не додано наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації. Також не надано повістки на відправку до військової частини, яка б зобов`язувала останнього з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначені дату та час.
Щодо неможливості відновлення порушених прав позивача або що їх захист буде суттєво утруднений, суд зазначає, що заява не містить доказів, що відповідачем відносно позивача вживаються заходи щодо призову/мобілізації на військову службу.
Позивач зазначає, що відповідач вживає заходів щодо його мобілізації, посилаючись на проходження ВЛК та отримання повістки. Проте, суд зазначає, що ці обставини не свідчать про активні дії відповідача на момент розгляду заяви про забезпечення позову. Таким чином, позивач не надав достатніх доказів існування реальної загрози незворотних змін у його правовому становищі, що є необхідною умовою для застосування заходів забезпечення позову.
А відтак, у суду немає достатніх підстав вважати, що загроза стосовно невиконання або утруднення виконання рішення суду, є реальною.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан. В подальшому воєнний стан було продовжено, зокрема, Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.01.2025 року № 26/2025 до 09 травня 2025 року.
Таким чином, воєнний стан в Україні, як і призов у зв`язку з мобілізацією, тривають вже значний період часу, а відтак, зважаючи на те, що до цього часу позивача не було мобілізовано/призвано до лав Збройних сил України, у суду немає підстав вважати, що це відбудеться найближчим часом, до ухвалення рішення по справі, як наслідок, суд приходить до висновку, що підстави вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відсутні.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі №160/7434/25 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі №160/7434/25 - відмовити.
Копію ухвали направити сторонам до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник
Судове рішення № 125780934, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 12.03.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/7434/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: