Ухвала суду № 125779101, 12.03.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/30585/24 2/760/5912/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2025 року місто Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі судді Верещінської І.В., за участю секретаря судового засідання Наливайко В.В., представника позивача Шевченко І.Є., представника відповідача Бєляй В.О., розглянувши у підготовчому засіданні заяву представника позивача, про зміну предмету позову, у справі за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,

В С Т А Н О В И В :

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до суду з позовом, у якому, посилаючись на те, що ОСОБА_1 , у порушення приписів пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-ІХ не сплатив позивачу кошти пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, просив стягнути на його користь 1 090 114,99 грн.

Відповідно до ухвали судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.12.2024 року відкрито провадження у справі за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів та постановлено розглядати справу у порядку загального позовного провадження..

Представник Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 19.02.2024 року подав заяву про зміну предмету позову, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 1 118 617,07 грн., з яких 713 549,68 грн. - пайовий внесок, 341 076,75 грн. - інфляційні втрати, 63 990,64 грн. - 3 % річних на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету; стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судовий збір у розмірі 13 423,40 грн.

В судовому засіданні представник позивача заяву підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про зміну предмету позову, оскільки вважає таку зміну одночасною зміною як предмету, так і підстав позову. Письмові заперечення виклав в заяві від 26.02.2025 року.

Суд, заслухавши думку учасників справи, оглянувши матеріали справи, при вирішенні питання про прийняття заяви про зміну предмету позову виходить з наступного.

Так, згідно із висновками, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року в справі № 369/10789/14-ц (провадження № 14-703цс19), застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ним випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у ст. 43 цього Кодексу, зокрема, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання та до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, а правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Таким чином, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17, у постанові від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19, у постанові від 31.01.2024 у справі № 201/4160/19 та у постанові від 20.02.2024 у справі № 922/3960/23.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 27.11.2023 у справі №603/761/19.

Заяву позивача про зміну предмета позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 та від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20.

Як вбачається з матеріалів даної позовної заяви, предметом спору є стягнення з ОСОБА_1 у порядку ст. 1212 ЦК України (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави).

Подаючи заяву про зміну предмету позову, представник позивача просить змінити предмет позову, зокрема, просить стягнути інший розмір пайового внеску (із застосуванням в розрахунку іншого нормативу, станом на 29.11.2021 року) - суму 713 549,68 грн., а також просить стягнути грошові кошти за прострочення грошового зобов`язання з повернення безпідставно набутих коштів, а саме 3% річних у розмірі 63 990,64 грн. та інфляційні витрати 341 076,75 грн., згідно зі ст. 625 ЦК України.

Таким чином, підставою позову в первісній редакції позивач вбачає порушення свого права відповідачем у зв`язку з несплатою йому коштів пайової участі, а у заяві про зміну предмету позову стороною позивача вказується на право позивача щодо відшкодування йому збитків за прострочення грошового зобов`язання з повернення безпідставно набутих коштів, як відповідальність ОСОБА_1 у зв`язку з порушення ним зобов`язання.

В даному випадку, зі змісту заяви про зміну предмету позову вбачається одночасна зміна позивачем предмету позову, шляхом доповнення позовної вимоги іншою позовною вимогою, та підстав позову, зокрема й посилання, в якості підстав для нової позовної вимоги, на ст. 625 ЦК України, що не допускається згідно ст. 49 ЦПК України.

Отже, вказана заява про зміну предмету позову фактично є поданням окремого позову із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість її розгляду, в якості заяви про зміну предмету позову. Вказане узгоджується з висновком Великої палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 року у справі №657/1024/16-ц.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у прийнятті заяви представника позивача про зміну предмету позову, слід відмовити.

Керуючись ст. 49, 189, 258-260, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити у прийнятті заяви представника позивача, про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, та повернути її заявнику.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення). Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяІ.В. Верещінська