Рішення № 125776458, 04.03.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 04.03.2025Справа № 554/5081/16-ц Провадження № 2/554/529/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2025 року місто Полтава

Суддя Октябрського районного суду м.Полтави Шевська О.І., за участі секретаря судового засідання Рябченко В.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,

встановила:

Позивач ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання в сумі 28581,15 грн. за період з 01.11.2009 по 01.06.2016 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачам надавалися послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 однак свої зобов`язання щодо оплати послуг з теплопостачання остання не виконувала, у зв`язку з чим за нею утворилася заборгованість.

Оскільки відповідач не погашає заборгованість в добровільному порядку, позивач змушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Від відповідача по справі ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява в якій вказала, що позовні вимоги не визнає та заперечує проти їх задоволення. Вказала, що вона не є ні власником ні користувачем послуг, за вказаною адресою не проживає.

Представником позивача на адресу суду подані додаткові пояснення по справі, в яких позовні вимоги підтримала та прохала задовольнити, вказала, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, такими що підлягають до задоволення.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, направивши до суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явилися, повідомлялися належним чином про дату та час судового засідання, причини неявки суд не повідомила.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суддя дійшла висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Суддею встановлено, що позивачем надано послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , загальна опалювальна площа 47,2 кв.м..

Відповідно до ч. 1 ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до п.18 «Правил надання послуг населенню з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року за № 630 споживачі зобов`язані оплачувати за спожиті послуги не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяцем.

Розмір щомісячної плати за надані послуги відповідачам складає: за послугу централізованого опалення 14,86 грн./Гкал. протягом опалювального періоду, за послугу з централізованого постачання гарячої води 39,49 грн./куб.м.

Позивач, вказує, що відповідач свої зобов`язання по оплаті послуг з теплопостачання належним чином не виконували, тому за ними за період з 01.11.2009 по 01.06.2016 року утворилася заборгованість у сумі 18909,48 грн.,

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням змісту вказаної норми боржникам за період з 01.12.2009 по 01.06.2016 нарахований індекс інфляції в сумі 8225,06 грн. та 3 % річних у сумі 1446,61 грн., у зв`язку з чим загальна заборгованість склала 28581,15 грн.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і Правил.

Комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законом.

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг (ч.1 ст. 6 Закону).

Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором (пп. 1, 5, 11).

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Таким чином Законом України «Про житлово-комунальні послуги» на споживача покладено обов`язок укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Наведені приписи закону свідчать про обов`язковість договору про надання житлово-комунальних послуг для споживача та неможливість останнього відмовитись від укладання договору, а сам договір є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення такого у договорі або законі не висловив заперечень проти договору у формі мовчання.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі N 646/834/17. Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України по справі 20 квітня 2016 року по справі 221/515/15-а.

На підставі викладено, суд приходить до висновку, що обов`язок по оплаті житлово комунальних послуг має бути покладений на споживача або власника житлового приміщення.

Так, згідно відповіді наданої Управлінням реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Полтавської міської ради від 07.11.2024 року за №01-12-05-09/1080 за даними які містяться в реєстрі територіальної громади за адресою АДРЕСА_1 відомості щодо зареєстрованих осіб в період з 01.11.20119 по 01.06.2016 року відсутні.

Згідно відповіді наданої КП «ЖЕО №2» Полтавської міської ради від 18.02.2025 року за «352/2025 КП «ЖЕО №2» не може надати інформацію про рух по квартирі АДРЕСА_2 за період з 01.11.2009 по 01.06.2016 року, а саме ім`я та по батькові осіб, дату та рік народження, дату реєстрації, склад сім`ї, ідентифікаційний номер, а також вказати юридичний статус квартири (приватна, державна) оскільки будинок за вказаною адресою в обслуговуванні КП «ЖЕО №2» не перебуває, запитуваною інформацією підприємство не володіє.

Враховуючи, що позивач просить стягнути заборгованість за період з 01.11.2009 р. по 01.06.2016 р. однак останнім не надано доказів, що відповідач ОСОБА_1 є власником нерухомого майна чи користувалася наданими позивачем послугами у вказаному періоді, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 за недоведеністю.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладено та у зв`язку із недоведеністю позовних вимог, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Питання про розподіл судових витрат по справі суд вирішує відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються- на позивача.

Керуючись ст. 68 ЖК України, ст. ст. 257, 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України, ст. 1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", п. 18 «Правил надання послуг населенню з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року за № 630, ст.ст. 4-10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 89, 133, 141, 223, 229, 247, 259, 263-265, 268, 272-273 280-284, 289, 354-355 ЦПК України, суддя

ухвалила:

У задоволенні Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання - відмовити.

Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

позивач: Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго», м. Полтава, вул. Комарова, 2а, код ЄДРПОУ 03338030; 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а; рахунок НОМЕР_1 в філії Полтавське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 331467, ЗКПО 03338030;

відповідач: ОСОБА_1 , інші відомості не відомі.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.І.Шевська