Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 372/1184/25
Провадження 2-1039/25
ухвала
07 березня 2025 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Потабенко Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла вказана позовна про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та стягнення моральної шкоди.
Відповідно до вимогст.185 ЦПК Українисуддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями175,177вказаногоКодексу.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимогст. 184 ЦПК України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Нормами статей 175 та 177ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Частиною 4ст. 177 ЦПК Українивизначено, щодо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Встановлено, що позов поданий без дотримання вимог ч.4ст.177 ЦПК України, оскільки до позову не надано квитанції про сплату судового збору за вимогу майнового характеру, яка зазначена у позові.
Вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати та за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першоїстатті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Такий правовий висновок міститься упостанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі N 910/4518/16(провадження N 12-301гс18).
Відповідно дост.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
У відповідності до п. 1 ч. 2ст. 4 ЗУ "Про судовий збір"за поданнядо судупозовної заявимайнового характеруставка судовогозбору складає1%ціни позову,але неменше 0,4розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб1211гривні 20копійок тане більше5розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб15140гривень,за позовинемайнового характеру0,4розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осібна 01січня 2025року,що становить1211гривні 20копійок.
Позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, за яку йому належить сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн., та заявлено вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу без зазначення суми стягнення, що позбавляє суд можливості визначити судовий збір, який позивачем також не сплачено.
Крім того, в порушення частини четвертої статті 177 ЦПК України позивачкою не додано до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону за вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 50000 грн.
Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01 січня 2015 року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від такого.
Згідно з ч.3ст.23 ЦК Україниморальна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року в справі №761/11472/15-ц.
Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.
Відповідно до ч. 2 ст.4ЗаконуУкраїни«Про судовийзбір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за вимогу майнового характеру про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 50000 грн., позивачці слід сплати судовий збір та надати суду оригінал відповідної квитанції.
За таких обставин, вимоги ЦПК України щодо пред`явлення позову не дотримано.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Враховуючи викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та стягнення моральної шкоди, залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків.
Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:
Судове рішення № 125775780, Обухівський районний суд Київської області було прийнято 07.03.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 372/1184/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: