Рішення № 12577548, 22.11.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.11.10           Справа № 13/293-09нр. Господарський суд Сумської області у складі судді Левченко П. І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю. В. розглянувши матеріали справи № 13/293-09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СКД», м. Суми

до відповідача: Управління освіти і науки Сумської міської ради, м. Суми

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головного управління Державного казначейства України у Сумській області, м. Суми

за участю прокурора Сумської області, який представляє інтереси держави в особі Управління освіти і науки Сумської міської ради

про стягнення 462962 грн. 87 коп.

представники:

позивача: Рязанцев О. В., Цимбал Б. П.

відповідача: Данильченко А. М., Гудков Д. В.

третьої особи: не з’явився

прокурора: Яковенко В. В.

в судовому засіданні, розпочатому об 11 год. 30 хв. 15.11.2010 року оголошувалась перерва до 11 год. 30 хв. 22.11.2010 року.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 462962,87 грн. заборгованості за отримані відповідачем продукти харчування по договорам про закупівлю №№ 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169 від 20.05.2009 року.

Рішенням господарського суду Сумської області від 25.09.2010 року у даній справі, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2010 року, позов було задоволено повністю.

Перший заступник прокурора Сумської області вніс до Вищого господарського суду України касаційне подання, в якому просив скасувати рішення господарського суду Сумської області від 25.03.2010р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2010р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2010 року касаційне подання задоволено частково, рішення господарського суду Сумської області від 25.03.2010р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2010р. у даній справі скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Позивач під час нового розгляду справи підтримує свої позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач заперечує проти позовних вимог і просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу повністю.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін і прокурора, господарський суд встановив:

25.02.2009 року між позивачем та відповідачем на підставі акцепту тендерної пропозиції від 17.02.2009 року були укладені договори № 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169 про закупівлю продуктів харчування.

Пунктом 2.2 зазначених договорів визначена ціна (сума) кожного договору.

Пунктом 2.6 договорів визначено, що ціна на товар в договорі встановлена у відповідності з тендерною пропозицією учасника – переможця, тобто позивача (постачальника за договором). Істотні умови договору не повинні змінюватися після підписання договору, крім випадків, визначених порядком зміни умов договору, що затверджується уповноваженим органом.

Таким чином, сторони визначили, що ціна на товар є істотною умовою договору, яка не повинна змінюватися після підписання договору, а також, що ціна на товар в договорі встановлена у відповідності з тендерною пропозицією учасника-переможця, тобто постачальника за договором (позивача у даній справі).

Такі умови договору відповідають вимогам ст. 180 ГК України, ст. ст. 628, 632, 638, 655, 691 ЦК України, вимогам пункту 84 Постанови Кабінету Міністрів України № 921 від 21.10.2008р. в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1017 від 19.11.2008р. «Про внесення змін до Положення про закупівлю торгів, робіт і послуг за державні кошти», яким, зокрема визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника-переможця процедури закупівлі, а також, що істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору крім випадків, визначених порядком зміни умов договору про закупівлю, що затверджується уповноваженим органом .

Асортимент продуктів харчування, їх кількість та ціна за одиницю товару, а також загальна вартість товару, що підлягає закупівлі за кожним з договорів про закупівлю, визначені сторонами в додатках № 1 до договорів про закупівлю. У відповідності з тендерною пропозицією учасника-переможця процедури закупівлі (позивача) та акцептом тендерної пропозиції від 17.02.2009 року (т.1, а. с. 64-70).

Узагальнюючи все вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що умови договорів про закупівлю від 25.02.2009 року №№ 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169, зокрема, їх істотні умови стосовно ціни на товар, зазначені в додатках № 1 до договорів, повністю відповідають чинному законодавству України, в тому числі в частині умов пункту 2.6 договорів щодо незмінності ціни на товар, встановленої у відповідності з тендерною пропозицією учасника-переможця.

В день підписання вищезгаданих договорів (з додатками № 1 до них) – 25.02.2009 року відповідач виявив бажання змінити їх умови в частині ціни на товар, встановленої у відповідності з акцептованою тендерною пропозицією учасника-переможця (позивача), і запропонував позивачеві одночасно з підписанням основних договорів про закупівлю підписати додаткові угоди № 1 до них з додатками № 1, в яких змінити ціну на товар в сторону зменшення.

Пунктом 5 додаткових угод № 1 від 25.02.2009 року до договорів про закупівлю від 25.02.2009 року визначено, що ці додаткові угоди вступають в силу з моменту їх підписання сторонами, є невід’ємними частинами основних договорів та діють протягом строку дії основних договорів, тобто додаткові угоди № 1 від 25.02.2009 року до договорів про закупівлю від 25.02.2009 року є невід’ємними складовими частинами договорів про закупівлі.

Як пояснили в судовому засіданні представники обох сторін, договори про закупівлю з додатками № 1 до них та додаткові угоди № 1 до них також з додатками № 1 підписувалися сторонами одночасно 25.02.2009 року.

Тобто, запропоновані відповідачем позивачеві 25.02.2009 року до підписання проекти договорів про закупівлю складалися з чотирьох невід’ємних частин кожен , а саме: 1) проекту договору про закупівлю; 2) проекту додатку № 1 до договору про закупівлю; 3) проекту додаткової угоди № 1 до договору про закупівлю; 4) проекту додатку № 1 до додаткової угоди № 1 до договору про закупівлю.

Позивач підписав 25.02.2009 року усі вищезгадані проекти договорів про закупівлю, кожен з яких складався з чотирьох згаданих невід’ємних частин, з протоколами розбіжностей, в яких виклав свою редакцію пункту 1 додаткової угоди №1 до договорів про закупівлю, зазначивши, що постачальник (позивач) має право збільшити ціну на товар до ціни вказаної в специфікації до основного договору.

Про те, що договори про закупівлю підписані з протоколами розбіжностей до додаткових угод №1 від 25.02.2009 року позивачем зроблено застереження в усіх вищезгаданих договорах про закупівлю від 25.02.2009 року в порядку, визначеному статтею 181 ГК України. В той же день – 25.02.2009 року два примірники протоколів розбіжностей до кожного договору про закупівлю були передані відповідачеві разом з підписаними договорами.

Згідно ч. 4 ст. 181 ГК України, сторона, яка одержала проект договору, за наявності заперечень щодо окремих умов договору, складає протокол розбіжностей , про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Саме так, у повній відповідності з вимогами ст. 181 ГК України діяв позивач при підписанні проектів договорів про закупівлю від 25.02.2009р.

У відповідності з вимогами ч. 5 ст. 181 ГК України, сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийнятті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду,якщо на це є згода другої сторони.

Згідно ч. 7 ст. 181 ГК України, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов’язковим для сторін на підставі закону, або сторона – виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Відповідач після отримання підписаних договорів разом з протоколами розбіжностей не передав до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, а за таких обставин пропозиції, які викладені позивачем в протоколах розбіжностей, вважаються прийнятими, отже вони є умовами вищезгаданих договорів про закупівлю, які сторони зобов’язані виконувати.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, 20.07.2009 року позивач звернувся до відповідача з письмовим повідомленням № 355 про підвищення цін на продукти харчування до ціни визначеної в специфікації (додатку № 1) до основного договору про закупівлю з 27.07.2009 року, що є правом позивача відповідно до умов договорів про закупівлю, а цьому праву позивача кореспондує обов’язок відповідача щодо здійснення оплати отриманих продуктів харчування за цінами, визначеними в специфікаціях (додатках № 1) до договорів про закупівлю.

Однак, відповідач у своїй відповіді позивачеві – в листі № 1-18/918 від 21.07.2009р. зазначив, що оплату за продукти харчування буде здійснювати лише за цінами, визначеними в додатках (специфікаціях) до додаткових угод.

Така позиція відповідача є протиправною. Відповідач відмовився виконувати свої договірні зобов’язання за договорами про закупівлю в редакції, викладеній в протоколах розбіжностей, щодо ціни продуктів харчування, яка вважається прийняттю.

З матеріалів справи, зокрема з поданих сторонами копій первинних документів, відомостей про відпущені та отримані продукти харчування, актів звіряння, вбачається, що внаслідок порушення відповідачем своїх договірних зобов’язань перед позивачем щодо оплати отриманих товарів, на даний час існує заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 462962,87 грн.

Відповідач не подав суду доказів сплати заборгованості в сумі 462962,87 грн. за отримані від позивача продукти харчування на загальну суму 12000231,78 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Доказів правомірності своєї позиції та доказів повної оплати за отримані від позивача продукти харчування по цінам, визначеним договорами про закупівлю від 25.02.2009 року в редакції щодо цін, прийнятій відповідачем на умовах, визначених в протоколах розбіжностей, тобто в редакції специфікацій (додатків № 1) до основних договорів, відповідач суду не надав.

Не надав суду доказів правомірності дій відповідача, доказів сплати відповідачем позивачеві заборгованості за продукти харчування також прокурор, який брав участь у справі, представляючи інтереси держави в особі Управління освіти і науки Сумської міської ради.

Доводи позивача, які ґрунтуються на поданих ним суду доказах, та правові обґрунтування позивача не спростовані відповідачем та прокурором.

Оцінивши наявні у справі докази та надані представниками сторін пояснення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі всього вищевикладеного, керуючись ст. ст. 16, 204, 526, 629, 632, 638, 655 ЦК України, ст. ст. 20, 181 ГК України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Управління освіти і науки Сумської міської ради (вул. Харківська, 35, м. Суми, 40024, код 02147894) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКД» (вул. Червонозоряна, 46, м. Суми, 40022, код 14012171) основний борг в сумі 462962,87 грн., витрати по держмиту в сумі 4629,62 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Повне рішення складено 26.11.2010 року

СУДДЯ П. І. ЛЕВЧЕНКО

Суддя