Постанова № 125775260, 12.03.2025, Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 3/294/1210/25

справа № 294/591/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 року м. Чуднів

Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Білера І.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділення поліції № 5 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Романівським РВ від 04.01.2007 року, не працюючого,

за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 130, ч. ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 17.11.2024 о 22 год 55 хв в АДРЕСА_1 , ображав брутальними словами, погрожував фізичною розправою своїй доньці ОСОБА_2 , відносно якої вчинив психологічне домашнє насильство, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 111913 від 17.11.2024.

Крім того, водій ОСОБА_2 13.03.2024 о 07 год 19 хв в с. Дубище по вул. Миру, 10, керував транспортним засобом «Volkswagen LT45», днз НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у медичному закладі, стан алкогольного сп`яніння підтверджено висновком КНП "Чуднівська лікарня" №7 від 13.03.2024, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст.130КУпАП,про щоскладено протокол про адміністративне правопорушення серії БД №396655 від 13.03.2024

Крім того, водій ОСОБА_2 13.03.2024 о 01 год 11 хв в с. Дубище по вул. Миру, 2, керував транспортним засобом «Volkswagen LT45», днз НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, не чітка мова, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст.130КУпАП,про щоскладено протокол про адміністративне правопорушення серії БД №664810 від 13.03.2024

Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку смс-повідомлення на номер мобільного телефону, про який він повідомив під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також рекомендованим листом, направленим за зазначеною у протоколі адресою місця проживання, про отримання якого він розписався, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0690287897037. Про причини своєї неявки суду не повідомив.

Згідно практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»). Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

Неявка належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання ОСОБА_1 в даному випадку не перешкоджає суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки на підставі ст. 129 Конституції України, суд, здійснює правосуддя в розумні строки.

Судом береться до уваги, що інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення відносяться до правопорушень, які за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та, відповідно, несе підвищену небезпеку як для самого водія, так і для його пасажирів та інших учасників дорожнього руху.

Таким чином, зважаючи на пріоритет публічного інтересу над приватним, який закріплено у практиці Європейського суду з прав людини як один з принципів судочинства, а також враховуючи завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими, зокрема, є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, суд дійшов наступного висновку.

Приписами ч. 1ст.173-2КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім`ї, яке проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого (в редакції станом на дату скоєння правопорушення).

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Судом досліджено: протокол про адміністративне правопорушення ВАД № 111913 від 17.11.2024,протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 17.11.2024, письмові пояснення ОСОБА_2 в яких вона вказала, що її батько ОСОБА_1 прийшовши до будинку та почав у ньому всіх ображати, не зважаючи на дітей, почав шарпати матір, за яку ОСОБА_2 заступалась, після чого викликала поліцію.

Дослідивши докази, суд вважає їх достатніми для доведеності винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї дочки, що могло завдати шкоду її фізичному і психічному здоров`ю.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбаченихстаттями 173-2і173-6цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня вчинення відповідного правопорушення.

Таким чином, строк накладення адміністративного стягнення за скоєне правопорушення 17.11.2024 не минув.

28.02.202 ОСОБА_2 через канцелярію суду подала заяву, у якій просить справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , де вона проходить потерпілою, закрити у зв`язку з примиренням та не притягувати її батька до адміністративної відповідальності.

Зважаючи на сукупність зібраних доказів у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що діяння, вчинене ОСОБА_1 , містило в собі усі юридичні і субєктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч. 1ст. 173-2 КУпАП, та вплинуло на психологічний стан доньки ОСОБА_2 .

Враховуючи особу правопорушника, приймаючи думку потерпілої ОСОБА_2 про примирення з ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про необхідність застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ч.1 ст. 173-2 КУпАП без направлення особи, яка вчинила домашнє насильство, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом. (ст. 39-1 КУпАП).

Суд вважає, що така міра відповідальності відповідає вчиненому правопорушенню і є такою, що відповідає меті адміністративного стягнення, встановленого ст. 23 КУпАП.

Щодо факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 2.9.а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положення ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, у тому числі наркотичного.

Відповідно до абз. 1 п. 27 Постанови ПленумуВерховногоСудуУкраїни «Пропрактикузастосуваннясудами Українизаконодавстваусправах продеякізлочинипроти безпекидорожньогорухута експлуатаціїтранспорту,атакожпро адміністративніправопорушеннянатранспорті» від23грудня2005року№14 (далі Постанови Пленуму ВСУ), відповідальність за ст.130КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника, який проводиться згідно з інструкцією про порядок направлення для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров`я та Міністерства юстиції України № 114/38/15-36-18 від 24 лютого 1995 року).

Відповідно до абз. 4 п. 27 Постанови ПленумуВСУ для притягнення до відповідальності за ст.130КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, за епізодом,який мавмісце 13.03.2024о 07:19год, підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №758848 від 13.03.2024, у якому водій від підпису відмовився; розпискою про роз`яснення прав та обов`язав, передбачених ст.ст.55,56,59,63 Конституції Українитаст. 268 КУпАП; висновком №7щодо результатівмедичного оглядуз метоювиявлення стануалкогольного,наркотичного сп`янінняабо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції,виданого КНП«Чуднівська лікарня»13.03.2024згідно якого ОСОБА_1 ,перебував устані алкогольногоспяніння та відеофайлом, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було зупинено під час руху транспортного засобу. На вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння водій погодився та був доставлений до КНП «Чуднівська лікарня». Огляд на стан сп`яніння проводився за допомогою приладу «Алкософ» 405- результат тесту 0,76 проміле.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, за епізодом,який мавмісце 13.03.2024о 01:11год, підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №664810 від 13.03.2024, від підпису в якому ОСОБА_1 відмовився; розпискою про роз`яснення прав та обов`язав, передбачених ст.ст.55,56,59,63 Конституції Українитаст.268КУпАП в якій ОСОБА_1 теж від підпису відмовився; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу; компакт-диском із відеоматеріалом, на якому зафіксовано факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та факт відмови останнього пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в приміщенні медичного закладу.

При вирішенні цієї справи, суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований, зокрема, у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України».

Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Оцінивши зазначені докази у їх сукупності та дослідивши обставини даної справи, суд дійшов висновку, що у справі зібрано достатньо доказів, що доповнюють один одного, які є повними, безсумнівними, належними та такими, що не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 13.03.2024 (2 епізоди) адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом у стані алкогольного сп"яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного та алкогольного сп`яніння.

Виходячи знаведеного,враховуючи характервчиненого правопорушення,беручи доуваги,що умисніпротиправні діїправопорушника безпосередньостворюють загрозудля іншихучасників дорожньогоруху таоточуючих,що свідчитьпро підвищенусуспільну небезпекускоєного адміністративногоправопорушення,враховуючи особуправопорушника,а такожінші обставини,що маютьістотне значення,суд дійшоввисновку,що до ОСОБА_1 необхідно застосуватиадміністративне стягненняу виглядіштрафу зпозбавленням правакерування транспортнимизасобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнавши його таким, що забезпечить мету адміністративного стягнення у вигляді належної міри відповідальності за вчинення правопорушення, з метою виховання порушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Строки притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАПякщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до положеньст. 40-1 КУпАП,ст. 4 Закону України «Про судовий збір»з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1, 130, 173-2, 268, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

П О С Т А Н О В И В:

Об`єднати в одне провадження адміністративні матеріали за справами №294/2093/24 (провадження № 3/294/85/25), №294/591/24 (провадження № 3/294/1210/25) та №294/592/24 (провадження № 3/294/1209/25 присвоївши об`єднаному провадженню№294/591/24 (провадження № 3/294/1210/25).

ОСОБА_1 визнативинуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП (за протоколм серії ВАД № 111913), та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (за протоколом серії БД №396655),та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (запротоколом серіїААД №664810),та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Остаточно призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 130 КУпАП , у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (рахунокдля сплати:UA368999980313060149000006001,отримувач коштів:ГУК вЖитомир.обл/Житомир.обл/21081300,ЄДРПОУ 37976485) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь держависудовий збірв розмірі605(шістсотп`ять)грн 60коп. (рахунок для сплати: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106/22030106, ЄДРПОУ 37993783).

Роз`яснити ОСОБА_1 що відповідно до вимог статті 307КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою Кабінету Міністрів України.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ірина БІЛЕРА