Рішення № 125775225, 11.03.2025, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 278/6864/24

Провадження № 2/288/193/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

з участю секретаря судових засідань - Корнієнко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Київський міський центр зайнятості (далі позивач), звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі відповідач) про стягнення коштів в розмірі 5043.01 гривень та 3028.00 гривень судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що до Святошинського управління Київського міського центру зайнятості 19.06.2023 через Єдиний портал державних послуг Дія звернувся ОСОБА_1 з заявами про надання/поновлення статусу безробітного № 20230619-779234-сп та про призначення виплати допомоги по безробіттю № 20230619-779234-сп/2.

Відповідач для отримання статусу безробітного у вказаній заяві, зазначив інформацію про те, що не відноситься до зайнятого населення та через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно.

Наказом Святошинського управління Київського міського центру зайнятості № НТ 230621 від 21.06.2023, відповідачу було призначено виплату допомоги по безробіттю з 21.06.2023.

У зв`язку із невідвідуванням центру зайнятості без поважних причин протягом 30 робочих днів, наказом Святошинського управління Київського міського центру зайнятості №НТ230825 від 25.08.2023 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю та припинено реєстрацію з 14.07.2023.

При обміні даних з Пенсійним фондом України виявлено, що під час перебування на обліку, відповідач перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВА ПОШТА».

Святошинським управлінням Київського міського центру зайнятості 10.10.2023 складено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтування виплат матеріального забезпечення за № 88, яким встановлено: «Згідно наданих копій документів встановлено, що ОСОБА_1 був прийнятий на ТОВ «НОВА ПОШТА» з 20.06.2023 та працює по теперішній час».

Згідно довідки розрахунку № 323 від 11.10.2023 розмір нарахованого та виплаченого відповідачу матеріального забезпечення на випадок безробіття з 21.06.2023 по 13.07.2023 становить 5043,01 гривень.

Наказом Святошинського управління Київського міського центру зайнятості № НТ 231017 від 17.10.2023 прийнято рішення щодо повернення відповідачем нарахованого та виплаченого відповідачу матеріального забезпечення.

З метою досудового врегулювання спору Святошинським управлінням Київського міського центру зайнятості направлено на адресу реєстрації відповідача лист повідомлення № 275.1-3527/23 від 18.10.2023 про необхідність повернення в добровільному порядку нарахованого та виплаченого відповідачу матеріального забезпечення.

Станом на теперішній час вищевказані кошти відповідачем в добровільному порядку не повернуті.

Ухвалою суду у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники провадження в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву в якій позовні вимоги підтримав, просив розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовезасідання нез`явився,про дату,час імісце розглядусправи бувналежним чиномповідомлений,відповідно допункту 2частини 7статті 128ЦПК України, що підтверджується оголошенням на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі письмових доказів.

Відповідно до пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно частини 11 статті 128ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Державної судової адміністрації України 29.01.2018 року щодо оголошень про виклик у суд учасників процесу, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Частина 4 статті 223 ЦПК України передбачає, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Судом враховано, що в силу вимог частини 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно достатті 280 ЦПК Українисуд, за згодою представника позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло, відповідно до положень частини п`ятої статті 279 ЦПК України, тому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до частини другої статті 247ЦПКУкраїни фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів.

Справу судомрозглянуто упорядку спрощеногопозовного провадження,згідно звимогами статтями274-279 ЦПК України.

Суд, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. (рішення ЄСПЛ по справі «Мельник проти України»)

Відповідно до ч. 1ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 19 Цивільного процесуального кодексу Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Відповідно до п. 18 ч. 2ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення», Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільнимнаказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації від 13.02.2009 року № 60/62тапостановою правління Пенсійного Фонду України від 13.02.2009 року №7 - 1, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року №232/16248, центрами зайнятості проводяться розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення. Для проведення зазначених розслідувань центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України, шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг)

за цивільно-правовими договорами, ведення особистого селянського господарства, отримання пенсії.

Обмін інформацією здійснюється між Державним центром зайнятості, ДПА України та ПФУ, як центральними органами виконавчої влади. Даний обмін інформацією здійснюється з метою перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та визначення розміру матеріального забезпечення.

Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, який затвердженоНаказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 № 60/62,Постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 № 7-1, розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 19.06.2023 звернувся до Святошинського управління Київського міського центру зайнятості через Єдиний портал державних послуг Дія звернувся ОСОБА_1 з заявами про надання/поновлення статусу безробітного № 20230619-779234-сп та про призначення виплати допомоги по безробіттю № 20230619-779234-сп/2./а.с. 6-8/

Наказом Святошинського управління Київського міського центру зайнятості № НТ 230621 від 21.06.2023, ОСОБА_1 було призначено виплату допомоги по безробіттю з 21.06.2023, що підтверджується рішенням щодо зареєстрованого безробітного, прийняті установою Державної служби зайнятості Додаток № 2 до персональної картки № 027523062000028. /а.с.9-10/

У зв`язку із невідвідуванням центру зайнятості без поважних причин протягом 30 робочих днів, наказом Святошинського управління Київського міського центру зайнятості №НТ230825 від 25.08.2023 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю та припинено реєстрацію з 14.07.2023. /а.с.10/

При опрацюванні даних з Пенсійним фондом України виявлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах цивільно-правового характеру з ТОВ «НОВА ПОШТА» з 20.06.2023 року (наказ № 121-К від 19.06.2023) по теперішній час. Працює на посаді фахівець (ділянки) Термінал Київ Захід (вантажний) (Київ) з окладом згідно штатного розпису./а.с.12-13/

Святошинським управлінням Київського міського центру зайнятості 10.10.2023 складено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтування виплат матеріального забезпечення за № 88, яким встановлено: «Згідно наданих копій документів встановлено, що ОСОБА_1 був прийнятий на ТОВ «НОВА ПОШТА» з 20.06.2023 та працює по теперішній час». /а.с.11/

Тобто, при перебуванні на обліку в центрі зайнятості, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах - отримував дохід (винагороду) з ТОВ «НОВА ПОШТА», й не мав права отримувати передбачені законом соціальні послуги та матеріальне забезпечення на випадок безробіття відповідно до ст.ст.4,43 Закону України «Про зайнятість населення»в загальній сумі 5043.01 грн.

Згідно довідки розрахунку № 323 від 11.10.2023 розмір нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 матеріального забезпечення на випадок безробіття з 21.06.2023 по 13.07.2023 становить 5043,01 гривень. /а.с.14/

Наказом Святошинського управління Київського міського центру зайнятості № НТ 231017 від 17.10.2023 прийнято рішення щодо повернення ОСОБА_1 нарахованого та виплаченого відповідачу матеріального забезпечення. /а.с.10/

З метою досудового врегулювання спору Святошинським управлінням Київського міського центру зайнятості направлено на адресу реєстрації ОСОБА_1 лист повідомлення № 275.1-3527/23 від 18.10.2023 про необхідність повернення в добровільному порядку нарахованого та виплаченого відповідачу матеріального забезпечення. /а.с.15-16/

Таким чином, станом на час звернення з позовом до суду, залишок заборгованості становить 5043,01 гривень, яку відповідач не сплачує у добровільному порядку.

Відповідно дост. 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій,

а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Умови виплати допомоги по безробіттю, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та пов`язуються з початком настання безробіття, тобто наданням особі статусу безробітного.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч. 1ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення»до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-ІІІвиплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Згідно положень частини другої, третьоїстатті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 4 частини другоїстатті 44Закону України«Про зайнятістьнаселення» визначено, що зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першійстатті 45 цього Закону(зокрема щодо своєї зайнятості - діяльності, яка пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі).

Згідно ч. 3ст. 44Закону України «Про зайнятість населення»відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг,покладається на зареєстрованого безробітного.

Відповідно до пункту 17 частини першоїстатті 45 Закону України «Про зайнятість населення»реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється також з інших підстав, передбачених Порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних.

Підпунктом 1 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198, передбачено, що центр зайнятості припиняє реєстраціюз дня укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг).

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1ст. 1212 ЦК України).

Не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом (ст. 1215 ЦК України)

Згідно із ч. 1ст. 81 Цивільного процесуального кодексу Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 4ст. 263 ЦПК України, 4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.06.2020 у справі № 757/1782/18: «Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції. Застосовуючи принцип диспозитивності, закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Отже, саме позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов`язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.08.2021 у справі № 438/1673/13-ц: «Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.».

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 5043,01 грн., що є виплаченим матеріальним забезпечення по безробіттю, - оскільки відповідачем не надано інформації про те, що він перебував у трудових (договірних) відносинах з ТОВ «НОВА ПОШТА» з 20.06.2023 року по теперішній час, при цьому отримав матеріальне забезпечення по безробіттю на підставі документів, що містять неправдиві відомості, у розмірі 5043,01 грн., що є порушенням прав позивача, яке підлягає до відновлення у обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.

ЄСПЛ вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Відповідно до положень ч. 1, 3ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

В порядкустатті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи ціну позову та задоволення позову щодо вимоги майнового характеру, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним під час звернення з даним позовом до суду судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Керуючись Законом України «Про зайнятість населення»; Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»; ст. ст. 15,16, 22,610, 614,615 ЦК України; ст. ст. 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 212, 223, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Київського міського центру зайнятості (адреса: місто Київ, вулиця Жилянська, 47-Б, код ЄДРПОУ: 03491091, реквізити: IBAN: UA338201720355469301700706268, банк Державна Казначейська служба України в м. Києві) нараховане та виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття в розмірі 5043.01 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ), на користь Київського міського центру зайнятості (адреса: місто Київ, вулиця Жилянська, 47-Б, код ЄДРПОУ: 03491091, реквізити: IBAN: UA338201720355469301700706268, банк Державна Казначейська служба України в м. Києві) сплачений судовий збір в розмірі 3028.00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсябезпосередньо доЖитомирського апеляційногосуду протягомтридцяти днівз дняйого проголошення.Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення.Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко