Рішення № 12577295, 28.10.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2010 р.                                                                      Справа № 5/166

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада-Дистриб'юшн", юридична адреса: 99804, Україна, м. Севастополь, смт. Кача, вул. Первомайська, буд. 10; поштова адреса: 36007, м. Полтава, пров. Перспективний, 10

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Полагросервіс", 36034, м. Полтава, вул. Половки, буд. 68

про стягнення 15343,08 грн.

                                                                      Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Яненко І.П.

від відповідача: не з'явився

Розгляд справи продовжується після оголошеної в судовому засіданні 30.09.2010 року перерви.

В судовому засіданні 28.10.2010 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 15343,08 грн. заборгованості в т.ч. 15302,83 грн. боргу за товар поставлений по видатковій накладній № PLT-00224909 від 10.03.2010 року та 40,25 грн. 3 % річних.

Представник позивача в обґрунтування позову вказує на те, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, про що свідчить розписка від 30.09.2010 року (а.с. 37).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

У відповідності до видаткової накладної № PLT-00224909 від 10.03.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Полагросервіс" (відповідач) отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада-Дистриб'юшн" (позивач) товар на загальну суму 16500,00 грн.

У видатковій накладній вказано перелік, асортимент та кількість товару (тобто предмет договору), ціна за одиницю, загальна ціна, тобто є всі істотні умови, по яких досягнуто сторонами письмової згоди.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Вказаний товар було отримано відповідачем, про що свідчить підпис та печатка відповідача у видаткових накладних.

30.03.2010 року відповідачем була здійснена часткова оплата товару на суму 2000,00 грн., що підтверджується випискою банку (а.с. 13), яка погашала заборгованість по видатковій накладній № PLT-00224909 від 10.03.2010 року лише на суму 1197,17 грн.

З матеріалів справи вбачається, що підписана в двосторонньому порядку видаткова накладна з зазначенням кількості, ціни та загальної вартості товару, проведення відповідачем часткової оплати за одержаний товар, свідчить про те, що між сторонами в даному випадку склалися правовідносини з купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов’язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Відповідно до ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно зі ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як повідомив представник позивача письмовий договір між сторонами не укладався, продукція поставлялась за усною домовленістю, отже у зобов'язанні строк виконання не встановлений.

15.06.2010 року на адресу відповідача була направлена вимога № 257/10-П від 09.06.2010 року про стягнення заборгованості, яка, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи), була отримана відповідачем 17.06.2010 року.

Підписаний сторонами акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.05.2009 року по 02.06.2010 року свідчить, що за відповідачем станом на 05.05.2010 року існує заборгованість за поставлену продукцію на загальну суму 15302,83 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись на відсутність заборгованості перед позивачем, та вважає, що за поставлений, зокрема, на підставі договору № 655 від 2009 року товар за позивачем існує заборгованість в розмірі 12909,39 грн.

З ч. 2 ст. 601 ЦК України вбачається, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Оскільки відповідач не надав суду документального підтвердження того, що сторонами було проведено зарахування зустрічних вимог, його доводи щодо зарахування зустрічних вимог судом до уваги не беруться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, правомірними і такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги про стягнення з відповідача 15302,83 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, сума 3 % річних за період з 25.06.2010 року по 26.07.2010 року складає 40,25 грн.

Враховуючи, що кінцевим строком погашення заборгованості є 24.06.2010 року, суд, перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем суми 3 % річних за період з 25.06.2010 року по 26.07.2010 року, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони вільні у наданні господарського суду своїх доказів і доведенні їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Полагросервіс" (36034, м. Полтава, вул. Половки, буд. 68, р/р 26007900697825 в Філії ПАТ "ПУМБ", м. Дніпропетровськ, МФО 305813, код ЄДРПОУ 32844640) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада-Дистриб'юшн" (юридична адреса: 99804, Україна, м. Севастополь, смт. Кача, вул. Первомайська, буд. 10; поштова адреса: 36007, м. Полтава, пров. Перспективний, 10 р/р 26002400 в СФ ЗАТ "ПУМБ", м. Севастополь, МФО 308092, код ЄДРПОУ 35526000) - 15302,83 грн. основного боргу, 40,25 грн. 3 % річних, 153,03 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                     Гетя Н.Г.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 01.11.2010 року.