Ухвала суду № 125770974, 12.03.2025, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/238/25

Провадження № 1-кп/135/68/25

У Х В А Л А

іменем України

12.03.2025 м. Ладижин Вінницька область

Ладижинський міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів залісуду вм.Ладижин Вінницькоїобласті заяву ОСОБА_3 провідвід прокурора ОСОБА_4 від участів розглядікримінального провадження,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42024022120000152від 05.07.2024за обвинуваченням ОСОБА_3 увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченогоч. 2 ст. 197-1 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ладижинського міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 заявив відвід прокурору ОСОБА_4 , мотивуючи це тим, що останній, на його думку, здійснюватиме свою процесуальну діяльність у даному кримінальному провадженні з порушенням принципу неупередженості. Аргументи обвинуваченого зводяться до того, що під час досудового розслідування слідчий, на його погляд, приймав суперечливі процесуальні рішення та вчиняв дії, які можуть свідчити про необ`єктивність. Зокрема, обвинувачений наголошує на наявності в матеріалах досудового розслідування суперечливих та неповних відомостей, таких як відсутність окремих процесуальних рішень слідчого судді, некоректне відображення дат процесуальних дій тощо. При цьому, як зазначає обвинувачений, прокурор, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, не вжив необхідних заходів для перевірки та усунення вказаних недоліків.

Водночас обвинувачений прямо визнає, що фактів особистої заінтересованості прокурора ОСОБА_4 у результатах цього кримінального провадження йому не відомо.

Захисник ОСОБА_5 підтримав заяву обвинуваченого, посилаючись на викладені у ній обставини та вважаючи дії прокурора непослідовними і такими, що можуть свідчити про упередженість.

Прокурор ОСОБА_4 заперечив проти задоволення відводу, оскільки, на його думку, обвинуваченим не наведено жодної з підстав для відводу, визначених ст. 77 КПК України. Прокурор стверджує, що не має особистої заінтересованості у вирішенні даного кримінального провадження, а зауваження обвинуваченого щодо суперечливості чи неповноти матеріалів не можуть слугувати законною підставою для відводу.

Суд, вислухавши учасників кримінального провадження та перевіривши матеріали, що стосуються заяви про відвід, дійшов таких висновків.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Формою процесуального реагування на прояви упередженого ставлення прокурора до особи, яка бере участь в кримінальному провадженні, є подання такою особою заяви про відвід прокурора в порядку ст.77 КПК України.

Рекомендація Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Державам - членам СЕ, прийнята Комітетом Міністрів 12.05.2004 на 114-й сесії «Про підвищення ефективності внутрішніх засобів правового захисту» декларує, що кожен, чиї права і свободи, викладені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, що діяли як офіційні особи.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує існування у внутрішньому праві засобів, які надають можливість скористатися правами і свободами, закріпленими в Конвенції, незалежно від того, як вони подані в національній правовій системі. Це положення вимагає, щоб відповідний внутрішній орган вивчив зміст скарги, яка базується на Конвенції, та забезпечив необхідне виправлення порушеного права. (Рішення ЄСПЛ «Chahal v. UK, n. 145).

На національному рівні в ч.?2 ст.?80 КПК України закріплено право осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, заявляти відвід прокурору з підстав, передбачених ст.?77 КПК України. Згідно з цією нормою, відвід може бути заявлений як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду та мають бути вмотивованими.

Пункт 3 ч.?1 ст.?77 КПК України визначає одну з підстав для відводу прокурора існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Поняття «неупередженість» є складовою такого фундаментального принципу кримінального провадження, як законність (ст.?9 КПК України).

Крім того, вимога щодо неупередженого дослідження обставин кримінального провадження є головним обов`язком прокурора, закріпленим у ч.?2 ст.?9 КПК України.

Як наголошував Європейський суд з прав людини (рішення «Тимошенко проти України», «Ходорковський проти Росії»), структура Конвенції ґрунтується на презумпції добросовісності дій органів державної влади держав-учасниць. Заявник, який вважає, що його права та свободи були обмежені з неналежних підстав, повинен переконливо довести, що справжня мета державних органів відрізняється від офіційно проголошеної. Простих припущень про те, що державні органи використовували свою владу для іншої мети, недостатньо для доведення порушення ст.?18 Конвенції.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких прокурор безумовно підлягає відводу, наведено в ч.?1 ст.?77 КПК України.

Згідно зі ст.?8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, за яким людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями й визначають зміст і спрямованість діяльності держави. У цьому контексті вимоги про неупередженість прокурора мають бути підтверджені реальними обставинами, а не лише оціночними судженнями сторони обвинуваченого.

Суд констатує, що обвинувачений не навів жодної об`єктивної обставини, передбаченої ст.?77 КПК України, яка б свідчила про особисту заінтересованість прокурора у результатах провадження або засвідчувала існування інших чинників, що могли б викликати обґрунтовані сумніви у його неупередженості. Твердження обвинуваченого здебільшого зводяться до оціночних суджень щодо дій та рішень органу досудового розслідування й прокурора, проте не містять конкретних і підтверджених належними доказами фактів, які б входили до складу підстав для відводу, визначених законом.

Оскільки заяву про відвід не підкріплено доказами особистої чи іншої заінтересованості прокурора, а наведені доводи не відповідають вимогам ст.?77 КПК України, суд вважає заявлений відвід необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.77, 80,81 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволеннізаяви ОСОБА_3 про відвід прокурора ОСОБА_4 відучасті врозгляді кримінальногопровадження,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42024022120000152від 05.07.2024за обвинуваченням ОСОБА_3 увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченогоч.2ст.197-1КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя