Ухвала суду № 125765985, 19.02.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6855/25-к

пр. 1-кс-8191/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12024000000000742,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, що було тимчасово вилучене в ході проведення обшуку 11.02.2025 за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.01.2025 у справі №757/4282/25-к.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12024000000000742 від 16.04.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України.

В ході досудового розслідування отримано фактичні відомості, щодо діяльності організованого злочинного угрупування на території м. Києва та інших регіонах України спрямованого на впровадження протиправного фінансового механізму, діяльність якого спрямована на ухилення від сплати обов`язкових податкових платежів та зборів до Державного бюджету України в особливо великих розмірах, а також виведення валютних цінностей за межі території України.

За наявними даними встановлено, що на території України здійснюють господарську діяльність ТОВ «Енергозахід» (код за ЄДРПОУ 32110446) зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 12А, кв. 3, директором являється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), до числа учасників підприємства входять ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та ТОВ «Енерго-Газ» (код за ЄДРПОУ: 36520832) зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 12А, кв. 3, директором являється ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), до числа учасників підприємства входять ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , діяльність яких полягає у постачанні електричної енергії споживачу.

Таким чином, згідно наявних даних встановлено, що ТОВ «Енергозахід» та ТОВ «Енерго-Газ» є пов`язаними між собою підприємствами, господарська діяльність яких контролюється одними і тими ж особами.

Встановлено, що службовими особами TOB «Енергозахід» та ТОВ «Енерго-Газ» отримані кошти від споживачів електричної енергії перераховуються на рахунки інших суб`єктів господарювання, у тому числі фізичних осіб - підприємців по безтоварним операціям в якості операційних витрат, що призводить до незаконного завищення валових витрат підприємств та як наслідок ухилення від сплати податку на прибуток в особливо великих розмірах.

Згідно аналізу руху коштів по банківським рахункам ТОВ «Енергозахід» та ТОВ «Енерго-Газ» за період 2022-2024 рр. встановлено перерахування коштів у значних розмірах в якості оплати за консультаційні послуги на рахунки пов`язаних із підприємствами осіб, зареєстрованих як фізичних осіб - підприємців, а саме:

ФОП « ОСОБА_6 », ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП: НОМЕР_3 );

ФОП « ОСОБА_7 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 );

ФОП « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Згідно висновку Аналітичного дослідження «Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «Енергозахід» (код за ЄДРПОУ: 32110446) та ТОВ «Енерго-Газ» (код за ЄДРПОУ: 36520832) щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за період з 01.01.2022 по 30.09.2024» № 243/99-00-08-01-03-20/32110446 від 27.11.2024, проведеного працівниками Державної податкової служби України встановлено наступне:

ТОВ «Енерго-Газ» за період з 06.06.2022 по 30.09.2024 нараховано доходи фізичній особі- підприємцю ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за надання консультаційних послуг на загальну суму 74,1 млн. грн., що містить ознаки дій пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом та відповідно свідчить про заниження податку на прибуток підприємства на суму 13 339 800 грн.;

ТОВ «Енергозахід» за період з 06.06.2022 по 30.09.2024 нараховано доходи фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) за надання консультаційних послуг на загальну суму 72,3 млн. грн. та ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за надання консультаційних послуг на загальну суму 64,2 млн. грн., що містить ознаки дій пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом та відповідно свідчить про заниження податку на прибуток підприємства на суму 24 585 660 грн.

Таким чином, за результатами проведеного дослідження у діях службових осіб ТОВ «Енергозахід» та ТОВ «Енерго-Газ» вбачаються ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом на загальну суму 210, 6 млн. грн. та ухилення від сплати податків на загальну суму 37,9 млн. грн.

11.02.2025 відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва №757/4282/25-к від 31 січня 2025 року проведено санкціонований обшук приміщення за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 за результатом якого виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 850 000 тис. доларів США, які отримані в наслідок здійснення господарської діяльності ФОП « ОСОБА_6 », ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) та належать ОСОБА_6 .

Ураховуючи те, що досудовим розслідуванням підтверджено факт перерахування ТОВ «Енергозахід» та ТОВ «Енерго-Газ» за період 2022-2024 рр. коштів у значних розмірах в якості оплати за консультаційні послуги на рахунок ФОП « ОСОБА_6 », то у слідства є підставі вважати, що вказані грошові кошти здобутті злочинним шляхом.

У зв`язку з вищевикладеним постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НПУ ОСОБА_8 грошові кошти визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні на підставі чого, просить суд накласти арешт на тимчасово вилучене майно, у вигляді грошових коштів у сумі 850 000 тис. доларів США, які було вилучено в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , та які належать ОСОБА_6 , з метою їх збереження та попередження подальшого відчуження на користь третіх осіб або приховування збереження речових доказів.

Прокурор у судове засідання не з`явився.

В судове засідання власник майна не з`явився, адвокат в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора, в підтвердження своєї позиції надав письмові заперечення. Зазначив, що грошові кошти є наслідком здійснення законної господарської діяльності ФОП « ОСОБА_6 ».

Також, акцентував увагу слідчого судді на тому, що відповідно до податкової звітності ФОП « ОСОБА_6 » за 2022 рік отримав прибуток у розмірі 29 382 000, 00 грн., за 2023 рік отримав прибуток у розмірі 44 779 000, 00 грн., за 2024 рік отримав прибуток у розмірі 8 260 000, 00 грн., а загальний прибуток ФОП « ОСОБА_6 » за вказаний період склав 82 421 000, 00 грн., що в рази перевищує суму вилучених готівкових коштів, а саме: 850 000 тис. доларів США, що за поточним курсом становить 35 413 000, 00 грн.

Будь - яких встановлюючих фактів стосовно того, що вищезазначені кошти були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин чи набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення на момент розгляду клопотання не існує, як наслідок доводи прокурора викладені в клопотанні не можуть вважатись обґрунтованими.

На переконання захисту, є підстави вважати, що аргументація стосовно ознак незаконного здобуття грошових коштів ґрунтується на припущеннях органу досудового розслідування та співробітників правоохоронних органів. Відтак, у задоволенні клопотання просив відмовити.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12024000000000742 від 16.04.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України.

Організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснює Прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження 11.02.2025 відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/4282/25-к від 31 січня 2025 року проведено санкціонований обшук приміщення за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 за результатом якого виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 850 000 тис. доларів США.

Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НПУ ОСОБА_8 вищевказані грошові кошти визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Прокурор вказує, що з метою забезпечення збереження речових доказів та попередження подальшого їх відчуження на користь третіх осіб або приховування виникла необхідність в накладенні арешту на вилучені під час обшуку кошти.

Як визначено у ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Як визначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь - якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частиною 11 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Як вже було зазначено вище, частиною 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Так, на правову підставу для звернення з клопотанням прокурор посилається на п. 1, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, згідно якого арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається намайно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що грошові кошти є предметом, доказом злочину, набуті злочинним шляхом або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України, з наданих слідчому судді матеріалів клопотання не вбачається.

Прокурор не навів у клопотанні та не надав жодного належного і допустимого доказу, що вилучене під час обшуку майно дійсно може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, яке здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України.

На противагу, стороною захисту було надано слідчому судді докази того, що законним володільцем грошових коштів, що були вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 є ФОП « ОСОБА_6 », ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ), зокрема такими доказами є податкові декларації платника єдиного податку, поданих ФОП « ОСОБА_6 », ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ) до ДПС України за період 2022-2024 р.р., загальний дохід за якими суттєво перевищує суму вилучених коштів під час обшуку.

Так, відповідно до податкової звітності ФОП « ОСОБА_6 » за 2022 рік отримав прибуток у розмірі 29 382 000, 00 грн., за 2023 рік отримав прибуток у розмірі 44 779 000, 00 грн., за 2024 рік отримав прибуток у розмірі 8 260 000, 00 грн., а загальний прибуток ФОП « ОСОБА_6 » за вказаний період склав 82 421 000, 00 грн., що в рази перевищує суму вилучених готівкових коштів, а саме: 850 000 тис. доларів США, що за поточним курсом становить 35 413 000, 00 грн.

На переконання слідчого судді, відповідні декларації є свідченням того, що ФОП « ОСОБА_6 » здійснює свою господарську діяльність у відповідності до вимог чинного законодавства.

Крім того, відповідно до п. п. 5, 7, 9, 11 «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного суду України та Державної судової адміністрації України від 27.08.2010 року за №51/401/649/471/23/125, факт вилучення речових доказів, документів, цінностей та іншого майна (у тому числі предметів і документів, вилучених з обігу) відображається у протоколі слідчої дії.

У протоколі перераховуються всі предмети, які вилучаються, та щодо кожного такого предмета повинні бути вказані точне найменування, кількість, міра, вага, серія і номер, інші відмінні індивідуалізуючі ознаки, а також місце, де відповідний об`єкт був виявлений.

Усі вилучені предмети, цінності і документи пред`являються понятим та іншим учасникам слідчої дії. У необхідних випадках зазначені об`єкти упаковуються для уникнення їх пошкодження, неконтрольованого доступу до них та забезпечення зберігання слідів (мікрослідів), які є на них, з доданням бірок, посвідчених відповідними написами і підписами особи, у якої вилучено речі, понятих, слідчого, працівника органу дізнання, прокурора, працівника апарату суду, які скріплюються печаткою відповідного органу, про що зазначається в протоколі.

В порушення вищевказаних вимог, виявлені та вилучені під час обшуку грошові кошти жодним чином не ідентифіковані, у протоколі обшуку та, відповідно, у клопотанні про арешт майна відсутні будь-які відомості про їх серійні номери. Додаток до протоколу містить опис вилучених коштів без їх ідентифікації.

Статтею 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Однак прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

Вказане свідчить, що всупереч доводам прокурора, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна і при вказаних обставинах явно порушуватиметься справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як визначено у ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволенні про накладення арешту на грошові кошти, що були вилучені 11.02.2025 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , необхідно відмовити, оскільки у клопотанні та долучених до нього документах відсутні будь-які відомості, які б переконливо свідчили про необхідність накладення арешту на грошові кошти, які були вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , походження останніх підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахування доходу.

Відтак, слідчим суддею не встановлено яким саме критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, відповідає майно.

З наданих слідчому судді матеріалів не вбачається зв`язку між обставинами, які розслідуються у кримінальному провадженні, та майном, на яке накладається арешт з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.170 - 175, 309, 372, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12024000000000742 - залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України, негайно повернути ОСОБА_6 тимчасово вилучене майно в ході проведення обшуку 11.02.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- грошові кошти у сумі 850 000 тисяч доларів США.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1