Постанова № 125763680, 12.03.2025, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/617/25

Провадження № 3/526/199/2025

П О С Т А Н О В А

іменем України

12 березня 2025 року суддя Гадяцького районного суду Полтавської області Черков В.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , головного бухгалтера ТОВ «ІЛМА» (код ЄДРПОУ 32115161) (за даними протоколу), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1

- за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 1686/12/16-31-04-06-12 від 24.02.2025, ОСОБА_1 , головний бухгалтер ТОВ «ІЛМА», вчинила правопорушення в частині несвоєчасного подання платіжного доручення до установи банку на сплату узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з плати за землю за травень, червень, липень, серпень, грудень 2022 року, січень 2024 року, а саме: при граничному терміні сплати 30.06.2022, 01.08.2022, 30.08.2022, 30.09.2022, 30.01.2023, 01.03.2024, платіжні доручення подано до установи банку 31.08.2022, 13.10.2022, 27.10.2022, 28.11.2022, 08.05.2023, 09.04.2024, 18.06.2024, 26.06.2024, чим порушено п. 287.3 п. 287 Податкового кодексу України, що зафіксовано в акті камеральної перевірки від 05.02.2025 № 1659/16-31-04-06-11/32115161, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, надала заяву про розгляд справи у її відсутність та просить закрити провадження у справі, оскільки не працює у ТОВ «ІЛМА» з 2010 року.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, прийшов до наступного.

За змістом статей 245, 280, 283 КУпАП для прийняття законного та обґрунтованого рішення слід забезпечувати всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення.

Так, зі складеного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 , головний бухгалтер ТОВ «ІЛМА», вчинила правопорушення в частині несвоєчасного подання платіжного доручення до установи банку на сплату узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з плати за землю за травень, червень, липень, серпень, грудень 2022 року, січень 2024 року, а саме: при граничному терміні сплати 30.06.2022, 01.08.2022, 30.08.2022, 30.09.2022, 30.01.2023, 01.03.2024, платіжні доручення подано до установи банку 31.08.2022, 13.10.2022, 27.10.2022, 28.11.2022, 08.05.2023, 09.04.2024, 18.06.2024, 26.06.2024, чим порушено п. 287.3 п. 287 Податкового кодексу України, що зафіксовано в акті камеральної перевірки від 05.02.2025 № 1659/16-31-04-06-11/32115161.

За ч. 1ст. 163-2 КУпАП, відповідальність настає за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Стаття 12 КУпАП визначає загального суб`єкта адміністративного правопорушення. Відповідно до норм цієї статті загальним суб`єктом адміністративного правопорушення, тобто особою, яка підлягає адміністративній відповідальності за цим Кодексом за стандартних умов, є фізична осудна особа, яка на момент вчинення адміністративного правопорушення досягла шістнадцятирічного віку.

Так, аналіз диспозиції ч. 1ст. 163-2 КУпАПвказує на те, що суб`єктом відповідальності за вказаною нормоюКУпАПє виключно посадові особи підприємств, установ, організацій на які покладено обов`язок подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

В той же час, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, надано довідку ТОВ «ІЛМА» від 11.03.2025 № 1, згідно якої вона 30.07.2010 звільнена з ТОВ «ІЛМА» і в подальшому не перебувала у трудових відносинах. Також надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за 2022, 2023 та 2024 років, згідно яких відомості про перебування у трудових відносинах з ТОВ «ІЛМА» відсутні.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

З одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.

З іншого боку, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (див. постанови Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 8 жовтня 2019 р. у справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 р. у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 р. у справі № 760/23459/17 та ін.).

Зважаючи на наведене, якість формування матеріалів протоколу є дуже важливою складовою справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи. Саме від якісно складеного протоколу про адміністративні правопорушення працівниками поліції і залежить повне та об`єктивне з`ясування обставин події, встановлення особи правопорушника та притягнення його до відповідальності.

В постанові КАС ВС від 08.07.2020 року (справа № 463/1352/16-а) вказано, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.

Відповідно до частини другої статті 251КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

До матеріалів справи не долучено жодного доказу, яки й би спростовував доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідності, а тим самим підтверджував, що вона є головним бухгалтером ТОВ «ІЛМА», тобто суб`єктом інкримінованого правопорушення.

Інші докази, які б безумовно надали змоги сторонньому спостерігачу безальтернативно визнати, що в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є склад правопорушення й вона винна в ньому, в порушення ч. 2ст. 251 КУпАП, суду не надано.

Відповідно до вимог ст.251,252 КУпАПскладений протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 163-2 КУпАП, а тому суд позбавлений можливості забезпечення всебічного, повного й об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення.

У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia»,заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Відповідно до пункту 1статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного суд вважає, що фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи, усунення цих недоліків призведе до порушення ст. 6 Конвенції, тому провадження у справі підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1ст. 163-2 КУпАПу зв`язку з відсутністю складу правопорушення, провадженням закрити.

Скарга на постанову суду до Полтавського апеляційного суду може бути подано через Гадяцький районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя: В. Г. Черков