Рішення № 12576228, 18.11.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_____________

_______________

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" листопада 2010 р.Справа № 14/1401

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Костриця О.О.

за участю представників сторін

від позивача: Колодюк В.А. дов. №381 від 26.08.2010р.

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Золотий каравай" (м. Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакалія-Продукт" (м. Житомир)

про стягнення 596793,33 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 596793,33 грн. заборгованості за поставлений товар.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, що підтверджується реєстром Ф103 на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції від 04.11.2010р. та фіскальним чеком №5001 від 04.11.2010р. (а.с. 11-12 том 20).

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи, 29.04.2009р. між Закритим акціонерним товариством "Золотий каравай" (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бакалія-Продукт" (відповідач у справі) було укладено договір поставки №0936 та специфікацію до нього (а.с.31-24 том 1, а.с. 18-20 том 20).

31.07.2009р. між сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору поставки №0936 від 29.04.2009р. (а.с.27 том 1).

Відповідно до п.1.1 договору позивач зобов’язався поставити та передати у власність відповідача товар (партію товару) у відповідному асортименті, кількості та по цінам в порядку та на умовах визначених у цьому договорі, а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товар.

Визначення асортименту, кількості товару, строку поставки та іншого, що узгоджується сторонами, визначається у специфікації та підтверджується товарною (товарно-транспортною) або видатковою накладною. Специфікація (специфікації) є невід'ємною частиною договору, у разі її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (п.1.2. договору).

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться в ст. 265 Господарського кодексу України.

Поставка товару відповідачу здійснювалась силами та за рахунок позивача, на умовах EXW Франко-завод у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2000року) (п.3.1. договору).

Згідно п. 5.1. договору, сторони погодили, що ціна на товар встановлюється в гривнях та базується (визначається) на підставі специфікації. Підставою оплати відповідачем вартості товару є товарна (товарно-транспортна або видаткова) накладна.

Оплата за товар здійснюється відповідачем в національній грошовій одиниці України з урахуванням ПДВ. Розрахунки між позивачем та відповідачем здійснюються в безготівковому порядку, шляхом переведення відповідачем коштів на поточний рахунок позивача у розмірі 100% оплати вартості кожної окремої партії товару в день його отримання відповідачем. Якщо поставка товару мала місце у вихідний (неробочий) день, відповідач зобов'язаний повністю оплатити отриманий товар у перший робочий день, що слідує за вихідним (неробочим) днем (п.5.4. договору з урахуванням додаткової угоди №1).

Крім того, в пункті 5.5. договору з урахування додаткової угоди №1, сторони визнали факт заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий раніше товар в сумі 558776,32 грн. Відповідач, згідно умов вищезазначеного пункту договору, зобов'язався щоденно окремим платежем перераховувати на поточний рахунок позивача в рахунок погашення боргу кошти в сумі 30% від вартості отриманого по цьому договору товару за звітний календарний день.

На виконання умов договору та специфікації до нього за період з 05.05.2009р. по 28.11.2009р. позивач здійснив поставку товару відповідачу автомобільним транспортом, на загальну суму 621293,01 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с.111-150 том 1, а.с.1-150 том 2, а.с.1-150 том 3, а.с.1-150 том 4, а.с.1-150 том 5, а.с.1-150 том 6,а.с.1-150 том 7, а.с.1-150 том 8, а.с.1-150 том 9, а.с.1-150 том 10,а.с.1-150 том 11, а.с.1-150 том 12, а.с.1-150 том 13, а.с.1-150 том 14, а.с.1-150 том 15, а.с.1-150 том 16,а.с.1-150 том 17, а.с.1-150 том 18, а.с.1-150 том 19).

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач свої договірні зобов'язання виконав частково перерахувавши позивачу лише 583276,00 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами (а.с.30-97 том 1), довідкою відділення №1 в м.Житомирі філії ПАТ "ПУМБ" в м.Києві №016/227/119 від 22.09.2010р.(а.с.98 том 1), повідомленням Запорізької філії ПУМБ №ZAP-22/939 від 22.09.2010р. (а.с.99 том 1), внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 596793,33грн.

04.08.2010р. позивач направив відповідачу претензію (вимогу) (а.с.28 том 1) (фіскальний чек №2914 від 04.08.2010р. (а.с.29 том 1)) про сплату боргу в розмірі 596793,33 грн., яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, станом на день пред'явлення позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 596793,33 грн. (621293,01+558776,32-264280,00-318996,00), що підтверджується довідкою позивача від 18.11.2010р. №572 (а.с.16 том 20) та іншими матеріалами справи.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно із статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими у відповідності до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 596793,33 грн. заборгованості.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакалія - Продукт", 10002, м. Житомир, вул. 1-го Травня,40, ідентифікаційний код 33019762 на користь Закритого акціонерного товариства "Золотий каравай", 49021, м. Дніпропетровськ, вул.Варварівська,28, ідентифікаційний код 34774998 - 596793,33 грн. заборгованості, 5967,93 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі поданняапеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяКостриця О.О. Повне рішення складено: 19.11.2010р.