Рішення № 12576148, 09.11.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" листопада 2010 р. Справа № 15/1213

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Кравець С.Г.

при секретарі Біленькій Ю.П.

за участю представників сторін

від позивача: Рубцова О.В., представника за довіреністю №14/20-39-10

від 13.01.2010р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Андріївське" (с.Слобідка, Коростишівський район Житомирська область)

про стягнення 2248,00 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 2248,00грн. штрафу за невиконання умов договору фінансового лізингу №6-08/581 бфл/416 від 23.10.2008р.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.34).

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 23.10.2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" - лізингодавець (позивач у справі) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Андріївське" - лізингоодержувач (відповідач у справі) був укладений договір фінансового лізингу №6-08/581 бфл/416 та додатки до нього (а.с. 9-14).

Згідно з п.1 договору фінансового лізингу №6-08/581 бфл/416 від 23.10.2008р. лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмету лізингу, а лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Додатком №1 до договору фінансового лізингу №6-08/581 бфл/416 від 23.10.2008р. (а.с. 13) встановлено найменування предмету лізингу – дискова борона БГР-6,7 у кількості одна штука, вартість предмету лізингу 112400,00грн. + 22480,00грн. ПДВ, що разом становить 134880,00грн.

На виконання умов вищезазначеного договору, відповідачу було передано дискову борону БГР-6,7, що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки за №1 від 11.11.2008р. (а.с. 15).

Нормою п. 2 ст. 13 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що предмет лізингу підлягає страхуванню, у разі якщо його обов'язковість встановлена законом або договором. Витрати на страхування за договором лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 6.1 договору фінансового лізингу №6-08/581 бфл/416 від 23.10.2008р. передбачено, що предмет лізингу та пов'язані з виконанням договору ризики підлягають страхуванню з обов'язковим попереднім погодженням умов договору страхування та компанії - страховика з лізингодавцем.

У відповідності до пунктів 6.2, 6.4 договору фінансового лізингу №6-08/581 бфл/416 від 23.10.2008р. лізингоодержувач здійснює страхування предмета лізингу та ризиків, при цьому у договорі страхування відшкодування можливого завданого збитку у межах страхової суми, має бути встановлене на користь лізингодавця. Договір страхування укладається на весь строк дії цього договору. Страховий поліс (його копія) має бути переданий лізингодавцю.

Договір фінансового лізингу №6-08/581 бфл/416 від 23.10.2008р. набрав чинності в день, наступний за днем укладення (тобто 24.10.2008р.), і діє до закінчення строку лізингу, але не довше 10 років (п.8.1. договору).

У додатку №1 до договору фінансового лізингу №6-08/581 бфл/416 від 23.10.2008р. (а.с.13) сторони погодили, що строк предмета лізингу – дискової борони БГР-6,7 становить 5 років.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору фінансового лізингу, між відповідачем та Українською страховою компанією "Княжа" 29.10.2008р. був укладений договір страхування сільськогосподарської техніки №20/01-37-08/06, яка є предметом фінансового лізингу (а.с.22-25, 38-41).

Відповідно до п. 1.3 договору страхування №20/01-37-08/06, предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов’язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням майном характеристики якого зазначені в довідці-описі: дискової борони БГР-6,7.

Згідно з п. 1.4 договору страхування №20/01-37-08/06, вигодонабувачем по цьому договору визначено ВАТ "НАК "Украгролізинг”, м.Київ, вул.Мечнікова, 16-А.

Договір страхування сільськогосподарської техніки №20/01-37-08/06, яка є предметом фінансового лізингу був укладений строком на дванадцять місяців і набирає чинності з дня, наступного за днем надходження страхового платежу Страховику, на підтвердження чого Страхувальнику видається Повідомлення, в якому вказується термін дії страхового захисту (п.4.1 договору страхування).

В матеріалах справи міститься повідомлення страховика - ЗАТ "Українська страхова компанія "Княжа" (а.с. 42) з якого вбачається, що страховий платіж по договору страхування №20/01-37-08/06 від 29.10.2008р. сплачений 29.10.2008р., термін дії страхового захисту: початок - 30 жовтня 2008р., закінчення - 29 жовтня 2009р.

Станом на день припинення дії договору страхування сільськогосподарської техніки №20/01-37-08/06, тобто 29.10.2009р., строк дії договору фінансового лізингу №6-08/581 бфл/416 від 23.10.2008р. не закінчився, у зв'язку з чим відповідач, з урахуванням п.6.2. договору фінансового лізингу, зобов'язаний був застрахувати предмет лізингу до закінчення строку дії договору фінансового лізингу.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що після закінчення строку дії договору страхування сільськогосподарської техніки №20/01-37-08/06, договір страхування предмету лізингу, відповідачем не укладався, страхові поліси лізингодавцю не надавались (в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують протилежне).

Позивач 19.08.2010р. направив відповідачу листа за №247/8, в якому повідомив, що за погодженням з НАК "Украгролізинг" компанією страховиком за договорами фінансового лізингу виступає ВАТ "Страхова компанія "Гута України", умови договору страхування між ВАТ "Страхова компанія "Гута-Україна" і НАК "Украгролізинг" по страхуванню техніки, яка знаходиться у фінансовому лізингу є погодженими. Крім того, НАК "Украгролізинг" просить сплатити рахунок-фактуру №191 від 13.08.2010р. на суму 1085,24грн. за страхування дискової борони БГР-6,7 (реєстр відправки рекомендованих листів, квитанція від 19.08.2010р., а.с.29-30, 43,44).

Однак, вимога позивача, викладена в листі №247/8 від 19.08.2010р. відповідачем була залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, відповідач не виконав свого обов'язку по страхуванню предмета лізингу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до пункту 7.2. договору фінансового лізингу №6-08/581 бфл/416 від 23.10.2008р., за ненадання підтверджуючих документів реєстрації предмету лізингу, неповідомлення про зміну місцезнаходження та реквізитів, порушення інших зобов’язань, визначених цим договором, лізингоодержувач сплачує штраф в розмірі 2% від вартості предмета фінансового лізингу за кожний випадок порушення, що не звільняє лізингоодержувача від обов’язку по виконанню умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За неналежне невиконання відповідачем договірних зобов'язань, визначених договором (не укладення договору страхування предмета лізингу), позивач нарахував відповідачу штраф в розмірі 2% від вартості предмета фінансового лізингу, який згідно розрахунку позивача (а.с.4) становить 2248,00грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу, суд вважає, що вказана сума нарахована обґрунтовано, відповідно до чинного законодавства та укладеного між сторонами договору.

Відповідно до ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвал суду від 20.09.2010 року та від 14.10.2010 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у відповідності із ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 6, 526, 549, ст.ст. 610, 611, ч.1 ст.626, ст.ст. 627-629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст.193, ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, п.2 ст. 13 Закону України "Про фінансовий лізинг" та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Андріївське" (12500, с.Слобідка, Коростишівський район, Житомирська область, ідентифікаційний код 32694462) на користь Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01023, м. Київ, вул.Мечникова,16-а, ідентифікаційний код 30401456)

- 2248,00грн. штрафу,

- 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита,

- 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя Кравець С.Г.

Повний текст рішення підписано: "10" листопада 2010 року.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу (рек. з пові.)