Рішення № 12576093, 02.11.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "02" листопада 2010 р. Справа № 15/1341

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Лужко О.В.

за участю представників сторін

від позивача: Пухальської І.С. - представника за довіреністю від 20.10.2010р.,

від відповідача: Філатової А.М. представника за довіреністю від 01.10.2010р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технології 2005" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Інвест" (м.Житомир)

про стягнення 329 120, 12 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Інноваційні технології 2005” звернулось з позовом до господарського суду Житомирської області про стягнення на свою користь з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтогаз-Інвест” заборгованості в сумі 329120,12грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що зазначив у письмовому відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інноваційні технології 2005” (позивач/продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Нафтогаз-Інвест” (відповідач/ покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів № 30/12/08 (а.с. 8-10).

Згідно з ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Згідно розділу 1 зазначеного договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти (далі - товар) по цінам, у кількості та асортименті, зазначених у рахунках. Кількість поставленого товару зазначається у актах приймання-передачі у момент передачі товару, а також у рахунках.

Передача товару оформляється актом приймання-передачі. Датою постачання є дата, зазначена в акті приймання-передачі (розділ 3 договору №30/12/08).

На виконання умов договору поставки нафтопродуктів № 30/12/08 від 30.12.2008р., позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 329120,12грн., що підтверджується актом приймання-передачі № РН-0000454 від 28.02.2009р. на суму 229880,12грн. (а.с. 11) та актом приймання-передачі № РН-0000986 від 31.03.2009р. на суму 99240,00грн. (а.с. 12).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Розділом 4 договору № 30/12/08 від 30.12.2008р. сторони погодили, що товар оплачується у безготівковій формі на поточний рахунок продавця у відповідності до банківських реквізитів, зазначених у договорі чи рахунку. Покупець зобов'язується оплатити продавцю вартість товару зазначену в рахунку у повному обсязі на протязі 10 робочих днів з моменту поставки товару покупцю, якщо інше не зазначено у рахунку.

Таким чином, за отриманий товар відповідач зобов'язаний був провести оплату:

- по акту приймання-передачі №РН-0000454 від 28.02.2009р. на суму 2298800,12грн. в строк до 16.03.2009р.,

- по акту приймання-передачі № РН-0000986 від 31.03.2009р. на суму 99240,00грн. в строк до 14.04.2009р.

Проте, відповідач зобов'язання за договором поставки нафтопродуктів № 30/12/08 від 30.12.2008р. не виконав, розрахунки з позивачем за отриманий товар на суму 329120,12грн. не провів.

02.09.2010р. позивачем було направлено відповідачу вимогу про погашення заборгованості за отримані нафтопродукти на суму 329120,12грн., про факт отримання якої відповідачем, свідчить вчинений в.о. директора ТОВ"Нафтогаз-Інвест" на копії вимоги напис (а.с. 24). Зазначену вимогу відповідачем було залишено без відповіді та задоволення.

На час звернення позивача з позовом до суду, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість в сумі 329120,12грн., що також підтверджується підписаним представниками сторін та скріпленим печатками підприємств актом звірки розрахунків (а.с. 16).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач наявність заборгованості в сумі 329120,12грн. перед позивачем визнав, проте доказів її сплати суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Інноваційні технології 2005" про стягнення з ТОВ "Нафтогаз-Інвест" заборгованості в сумі 329120,12грн. обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, ч.1 ст.173, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 49, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Інвест" (10012, м.Житомир, вул.Гоголівська, буд.4, ідентифікаційний код 33463578)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технології 2005" (01013, м.Київ, вул.Будіндустрії, 5, ідентифікаційний код 33398297)

- 329 120,12грн. боргу,

- 3291,20грн. витрат по сплаті державного мита,

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Кравець С.Г.

Повний текст рішення підписано: "03" листопада 2010 року.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2,3 - сторонам