Рішення № 12576088, 28.10.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" жовтня 2010 р. Справа № 12/1156

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача Плакида А.О.- директор.

Науменко С.В. - дов. №01/10/10 від 01.10.10р.

від відповідача не з'явився.

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВСЕНЬ" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Конструкція" (м. Радомишль)

про стягнення 116307,29 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 116307,29 грн. заборгованості, з яких 106050,00грн. - основний борг, 8070,03грн. - інфляційні, 2187,26грн. - три відсотки річних.

26.10.10р. на адресу господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю направлення представника ТОВ "СТС-Конструкція" в судове засідання 28.10.10р. (а.с.56).

Представники позивача в судовому засіданні подали клопотання від 28.10.10р., згідно якого просять стягнути з відповідача 104243,85 грн., з яких 95050,00 грн. основного боргу, 1960,89 грн. 3% річних та 7232,96 грн. інфляційних. Пояснили, що 11000,00 грн. основної заборгованості відповідача було погашено шляхом зарахування позивачем зустрічних позовних вимог за листом-вимогою №18/06 від 18.06.10р.

Вказане клопотання суд розцінив як заяву про зменшення позовних вимог та прийняв до розгляду, оскільки його подано у відповідності до ст. 22 ГПК України.

Позовні вимоги представники позивача підтримали у розмірі, зазначеному у клопотанні від 28.10.10р., з викладених у позовній заяві підстав.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив.

Враховуючи, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, відсутність представника останнього, на думку суду, не перешкоджає вирішенню спору по суті. Передбачених ст.77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, та, відповідно, для задоволення клопотання відповідача, судом також не виявлено.

Справа розглядається, у відповідності до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно рахунку-фактури №СФ-000174 від 14.10.09р. та видаткової накладної № РН-000212 від 28.10.09р. (а.с. 9-10) ТОВ "Авсень" (позивач) передало ТОВ "СТС-Конструкція" (відповідач) товар на загальну суму 106050,00 грн.

18.06.10р. відповідачу, в порядку ст.ст. 692,530 Цивільного кодексу України, було направлено лист-вимогу №18/06 від 18.06.10р. (а.с. 12,13) про сплату боргу за вищезазначеною накладною.

У вказаному листі-вимозі відповідача також було повідомлено позивачем про проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 11000,00 грн.

Відповідно до пояснень позивача (а.с.56), на день вирішення спору, заборгованість відповідача, за отриманий згідно видаткової накладної № РН-000212 від 28.10.09р., товар склала 95050,00 грн.

Враховуючи, що відповідач свої зобов'язання по оплаті товару виконав неналежним чином, у відповідності до ст.625 ЦК України, позивач нарахував до стягнення з ТОВ "СТС-Конструкція" 7232,96 грн. збитків від інфляції за період з 15.10.09р. по 22.06.10р. та 1960,89 грн. 3% річних за період з 15.10.09р. по 22.06.10р. (а.с. 59).

Відповідач позов за підставми пред'явлення та предметом не оспорив.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши надані, в процесі її розгляду, пояснення представників позивача, господарський суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно наданої позивачем накладної № РН-000212 від 28.10.09р., відповідачу дійсно було передано товар загальною вартістю 106050,00 грн. При цьому на 11000,00 грн. від вартості переданого товару, позивачем було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно листа-вимоги №18/06 від 18.06.10р.

За вказаних обставин, у відповідача виникло зобов'язання провести розрахунки на суму 95050,00 грн. .

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів, інших правочинів та інших юридичних фактів.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли відносини купівлі - продажу, підставою виникнення яких є факт передачі відповідачу товару згідно вищевказаної накладної.

Оскільки сторонами не визначено строк проведення розрахунків за передані матеріали, при вирішенні спору слід керуватися ст. ст. 530, 692 ЦК України.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи вищевказані норми, а також те, що відповідач отримав товар 28.10.09р., 29.10.09р. він зобов'язаний був провести розрахунки з позивачем.

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так як відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання по оплаті товару, на підставі ст. 625 ЦК України, позивач нарахував до стягнення з відповідача 7232,96грн. інфляційних нарахувань та 1960,89 грн. 3% річних.

Вказані нарахування інфляційних та 3% річних здійснено правомірно, однак, при перевірці розрахунків позивача, суд виявив допущену помилку при визначенні періоду проведення нарахувань інфляційних та 3% річних, а саме: початком періоду нарахувань є 29.10.09р. (оскільки товар передано за накладною від 28.10.10р.), а не 15.10.09р., як зазначив позивач.

Таким чином, згідно здійсненого судом перерахунку, до стягнення з відповідача підлягає 5122,49 грн. інфляційних та 1851,52 грн. 3% річних за період з 29.10.09р. по 22.06.10р.

В стягненні 2210,47 грн. інфляційних та 109,37 грн. 3% річних слід відмовити, оскільки їх заявлено до стягнення безпідставно.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі та підлягає частковому задоволенню на суму 102024,01 грн., з яких 95050,00 грн. основного боргу, 5122,49 грн. інфляційних та 1851,52 грн. 3% річних.

В стягненні 2210,47 грн. інфляційних та 109,37 грн. 3% річних суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 33, 49, 69,75, 82-85, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Конструкція", 12201, Житомирська обл., м. Радомишль, вул. Котовського, 35, код 34534654

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авсень", 01004, м. Київ, вул. Горького, буд. 25-в, код 32303029

- 95050,00 грн. основного боргу;

- 5122,49 грн. інфляційних;

- 1851,52 грн. 3% річних;

- 1020,24 грн. державного мита;

- 230,97 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

Повне рішення складено 02 листопада 2010 року

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3-сторонам