Рішення № 12576061, 28.10.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_____________

_______________

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" жовтня 2010 р.Справа № 14/1240

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Костриця О.О.

за участю представників сторін

від позивача Дяченко Є.Г. - дов. №21/202 від 03.09.2010р.

від відповідача не з'явився

представник прокуратури; Слівінський О.О. - посвідчення №115 від 17.12.2008р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України (м. Київ) та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Василівське - 2005" (с.Василівка Житомирський район Житомирська область)

про стягнення 637 852, 68 грн. кредитної заборгованості

Прокурором в інтересах держави пред'явлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 637852,68грн., з яких: 400000,00 грн. заборгованості по кредиту, 183038,84 грн. простроченої заборгованості по відсотках, 39024,64 грн. пені за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту, 15789,20 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом.

11.10.2010р. до суду від Міністерства фінансів України надійшли письмові пояснення по справі (а.с.26-28), в яких просить задовольнити позов прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" та розглядати справу за відсутності уповноваженого представника Міністерства фінансів України.

27.10.2010р. на адресу господарського суду Житомирської області від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі (а.с.88-89), в яких він додатково обгрунтовує позовні вимоги.

Представник позивача та прокуратури в засіданні суду позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, що підтверджується списком Ф103 на відправку рекомендованої кореспонденції від 22.10.2010р. (а.с. ).

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача та прокуратури, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи, 04.04.2008р. між Акціонерним комерційним банком "Київ" (згідно з наказом тимчасового адміністратора від 04.06.2009р. №222 назву змінено на Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ"(а.с. 38)), (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Василівське - 2005" (відповідач у справі) був укладений кредитний договір за № 1608 та графік погашення кредиту до нього (а.с.7-14).

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 2.1. кредитного договору від 04.04.2008р. за №1608, позивач надає відповідачу кредит на придбання паливно-мастильних матеріалів, запчастин для сільськогосподарської техніки, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, насіння на наступних умовах:

- сума кредиту 400 000, 00 грн.;

- строк користування кредитом з 04 квітня 2008р. по 03 квітня 2009р.;

- розмір плати за користування кредитом 18% річних.

Додатковою угодою №1 від 18.09.2008р. до кредитного договору №1608 від 04.04.2008р., пункт 2.1 договору викладено в новій редакції в частині розміру плати за користування кредитом, збільшено розмір плати за користування кредитом до 25% річних (а.с.15).

Відповідно до п. 2.3. вищезазначеного договору, відповідач зобов'язався повернути кредит не пізніше 03 квітня 2009р. (сумами та в терміни згідно графіку, який є невід'ємною частиною договору).

Пунктом 2.4. кредитного договору, визначено, що проценти за користування кредитом нараховуються в валюті кредиту, починаючи з дня перерахування коштів, щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, за період фактичного користування фактичною сумою кредиту, з розрахунку фактичної кількості днів поточного року.

Нараховані проценти за користування кредитом перераховувати на рахунок позивача щомісячно до останнього робочого дня поточного місяця (п.4.4.6. кредитного договору).

Пунктом 4.4.1 кредитного договору від 04.04.2008р. сторони передбачили обов'язок відповідача забезпечити своєчасне повернення кредиту, сплату процентів та належне виконання всіх інших своїх зобов'язань за цим договором.

На виконання умов кредитного договору позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 400 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №3 від 07.04.2008р. та № 7 від 17.04.2008р. та випискою по особовому рахунку відповідача (а.с.16-17,93).

Відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за період з 01.10.2008р. по 31.07.2010р. не виконав, внаслідок чого станом на день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 400 000,00грн. по простроченому кредиту та 183038,84 грн. простроченої заборгованості по відсотках, що підтверджується розрахунком позивача (а.с. 19-20).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За порушення строку повернення кредиту та сплати процентів за його користування відповідачу нарахована пеня, зокрема, за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту, яка згідно розрахунку позивача (а.с. 20) складає 39 024,64 грн. та пеня за несвоєчасну сплату процентів за кредитом, яка згідно розрахунку позивача (а.с. 20) складає 15789,20 грн.

Пеня нарахована відповідно до п. 7.1 кредитного договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту та несвоєчасну сплату процентів за кредитом, суд вважає, що вказані суми нараховані обґрунтовано, відповідно до чинного законодавства та укладеного між сторонами договору.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 637852,68 грн., з яких: 400000,00грн. заборгованості по кредиту, 183038,84 грн. простроченої заборгованості по відсотках, 39024,64 грн. пені за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту, 15789,20 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Василівське - 2005", 12413, Житомирська область, Житомирський район, с.Василівка, провулок Парковий,8, ідентифікаційний код 35627268 на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ", 01601, м.Київ, вул. Богдана Хмельницького, 16-22, ідентифікаційний код 14371869 - 400000,00 грн. кредитної заборгованості, 183038,84грн. простроченої заборгованості по відсотках, 39024,64 грн. пені за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту, 15789,20 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом;

- в дохід державного бюджету України - 6378,53 грн. державного мита;

- в дохід державного бюджету України - 236,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31217264700002 на ім'я УДК в м. Житомирі код ЗКПО 22062319 банк отримувача ГУДКУ у Житомирській області МФО 811039 код 22050000).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі поданняапеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяКостриця О.О. Повне рішення складено: 29.10.2010р.