Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.03.2025 Справа №607/1650/25 Провадження №2-а/607/179/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Ломакіна В.Є.,
при секретарі с/з Музиці А.Б.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради, головного спеціаліста інспектора з паркування Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Фляка Сергія Олеговича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідачів Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради, головного спеціаліста інспектора з паркування Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Фляка С.О. про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії ТЕ №00147266 від 10 грудня 2024 року та закриття провадження по справі.
Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що постановою головного спеціаліста інспектора з паркування Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Фляка С.О. серії ТЕ №00147266 від 10 грудня 2024 р. на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. Відповідно до даної постанови 29 жовтня 2024 року о 10 год. 25 хв. ним здійснено зупинку транспортного засобу марки «Ford Ecosport», державний номерний знак НОМЕР_1 ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини м. Тернопіль, Майдан Волі, 4, чим порушено вимоги п. 15.9 «ґ» Правил дорожнього руху України. Із зазначеною постановою позивач не згідний, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена за відсутності доказів вчинення ним порушення правил дорожнього руху, оскільки його транспортний засобі був припаркований на прилеглій території, яка не вважається перехрестям.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві, та суду пояснив, що постанову про накладення адміністративного стягнення відносно нього було винесено безпідставно, а також суть викладеного у постанові правопорушення не відповідає диспозиції ч. 3 ст. 122 КУпАП, у зв`язку з чим просить позов задовольнити.
Від Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що вимоги позивача є безпідставними, адже факт вчинення водієм транспортного засобу марки «Ford Ecosport», державний номерний знак НОМЕР_1 правопорушення підтверджується фотоматеріалами, долученими до відзиву на позовну заяву. Зазначила, що про розташування транспортного засобу ближче 10 м на перехресті за адресою Майдан Волі, 4 в м. Тернополі свідчить заокруглення проїзної частини дороги на місці паркування вказаного автомобіля, що вбачається із фотознімків, відеозапису та схеми організації дорожнього руху. Окрім того вказала на те, що оскаржувана постанова була винесена із дотриманням вимог ст.ст. 268, 280 КУпАП, якими передбачено, що особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 279-8 цього Кодексу. При цьому статті 279-1 279-4 КУпАП не передбачають процесуальних прав та гарантій, визначених у ст. 280 та ч. 1 ст. 268 КУпАП, натомість відповідно до ст. 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення правил стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) може виноситись без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. За вказаних обставин вважає, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою та об`єктивною, а інспектор з паркування діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законодавством.
Представник відповідача Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради та відповідач головний спеціаліст інспектор з паркування Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Фляк С.О. у судове засідання не з`явилися із невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином у встановленому законом порядку, причини своєї неявки суду не повідомили, що відповідно до ст. 205 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їх участі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши думку позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Так, доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім того передбачено, що особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
У відповідності до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно ч. 3 ст. 279-1 КУпАП якщо адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП (в частині порушення правил зупинки, стоянки), зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису) інспектор з паркування зобов`язаний розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у ч. 1 ст. 14-2 КУпАП, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену ч. 1 ст. 14-2 КУпАП, на місці вчинення правопорушення).
Відповідно до ч. 1 ст.14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Згідно примітки до зазначеної норми режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів.
У відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Крім того згідно вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Крім того згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складення ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем Правил дорожнього руху України. Однак, незважаючи на вимоги КУпАП, всупереч ч.2 ст.77 КАСУ, відповідачем не представлено суду доказів, які підтверджують наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Так, із постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії ТЕ №00147266 від 10 грудня 2024 р. вбачається, що 29 жовтня 2024 року о 10 год. 25 хв. водієм транспортного засобу марки «Ford Ecosport», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснено зупинку ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини м. Тернопіль, Майдан Волі, 4, чим порушено вимоги п. 15.9 «ґ» Правил дорожнього руху України, за що останнього притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн.
Згідно п. 15.9 «ґ» ПДР України забороняється зупинка на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
За порушення правил зупинки передбачено адміністративну відповідальність згідно ст. 122 КУпАП. Так, як вбачається із диспозиції за ч. 1 ст. 122 КУпАП, передбачено відповідальність за порушення правил зупинки, водночас згідно ч. 3 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил зупинки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що дії позивача кваліфіковано за ч. 3 ст. 122 КУпАП, і в межах санкції вказаної статті накладено адміністративне стягнення. При цьому викладені в тексті постанови про притягнення до адміністративної відповідальності обставини та суть адміністративного правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності, не відповідають диспозиції ч. 3 ст. 122 КУпАП, а підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, адже у постанові не зазначено, що порушення ОСОБА_1 правил зупинки створило перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. Тобто дії ОСОБА_1 , які описані в оскаржуваній постанові, неправильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Таким чином, в порушення вимог ч. 4 ст. 279-1, ч. 3 ст. 283 КУпАП суть правопорушення, викладена у постанові про накладення адміністративного стягнення, не відповідає диспозиції ч. 3 ст. 122 КУпАП, адже не вказано, що внаслідок порушення позивачем правил зупинки, передбачених п.15.9 «ґ» Правил дорожнього руху, було створено перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, а також вказане не підтверджується долученими до матеріалів справи доказами, що виключає кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
З урахуванням викладеного, а також шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення. При цьому суд керується положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог частини 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, а тому постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ТЕ №00147266 від 10 грудня 2024 року слід скасувати, а провадження у справі закрити.
Крім того при задоволенні позову суд вважає, що позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради суму сплаченого ним судового збору при зверненні із адміністративним позовом в суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України.
На підставі ст.55 Конституції України, ст.9, 122, п.1 ст.247, ст.251, ст.289, ч.1 ст.293 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 72-77, 132, 134, 139, 143, 205, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року, суд,-
У Х В А Л И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради, головного спеціаліста інспектора з паркування Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Фляка Сергія Олеговича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії ТЕ №00147266 від 10 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень.
Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради, код ЄДРПОУ - 34334305, місцезнаходження м. Тернопіль, вул. Є.Коновальця, 8.
Відповідач: головний спеціаліст інспектор з паркування Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Фляк Сергій Олегович, м. Тернопіль, вул. Є.Коновальця, 8.
Головуючий суддяВ. Є. Ломакін
Судове рішення № 125758195, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 10.03.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 607/1650/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: