Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
25.11.10р.Справа № 17/353-10 За позовом Прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі:
позивача-1: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
позивача-2: Міського комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської
міської ради, м. Дніпропетровськ
до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 19, м. Дніпропетровськ
про стягнення 7 526 грн. 03 коп.
Суддя Суховаров А.В.
Представники:
від прокурора: Носенко А.О., посв. № 93 від 06.05.08р.;
від позивача-1: не з'явився;
від позивача-2: Синьогін Ю.І., довір. № 1143 від 12.08.10р.;
від відповідача: Смірнов А.А., довір. б/н від 01.02.10р.
Суть спору:
Прокурор Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (позивача-1) в особі Міського комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (позивача-2) у якому, з урахуванням уточнень позовних вимог внесених заявою за вх. № 23777 від 25.11.10р., просить стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 19 (відповідача) суму 1375,06 грн. основного боргу, 625,60 грн. пені, 137,54 грн. 3% річних, а всього 2138,20 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов’язань по договору № 138/02-09 про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2009 року.
Прокурор у судовому засіданні проти наданих позивачем-2 уточнень позовних вимог не заперечував та наполягав їх задовольнити повністю.
Позивач-1 не забезпечив явку повноважного представника у призначене судове засідання. Про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду спору на адресу суду не надходило.
Відповідач з позовними вимогами частково не погоджується. У відзиві на позов вказує на проведення підприємством відповідача частково оплати розміру заявленого основного боргу. А щодо нарахованого розміру пені зазначає про часткову безпідставність суми нарахування, оскільки не враховані положення ч. 6 ст. 232 ГК України. При цьому підприємство відповідача надає послуги виключно мешканцям житлових будинків, тому, в силу положень ст. 233 Господарського кодексу України просить суд зменшити розмір пені до 10% від суми яка підлягає стягненню.
Справа розглядається в межах уточнених позовних вимог за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, представника позивача-2 та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
01.11.2009 року між позивачем-2 (енергопостачальною організацією) та відповідачем (споживачем) був укладений договір № 138/02-09 про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір), у відповідності з умовами якого енергопостачальна організація зобов’язалася постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді у потрібних йому обсягах, а відповідач, в свою чергу, сплачувати одержану теплову енергію за встановленими (затвердженими) тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором, а саме: після одержання акту відпущеної теплової енергії та виставленого на його підставі рахунку сплатити впродовж 5-ти діб вартість поставленої теплової енергії (п.п. 1.1, 6.6 Договору).
За умовами цієї ж угоди обсяг відпущеної теплової енергії підтверджується двостороннім актом на відпуск-отримання теплової енергії, який складається на кожний місяць поставки теплової енергії.
Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
На протязі опалювального періоду з листопада 2009 року по червень 2010 року відповідач порушував зобов’язання в частині своєчасної та повної оплати відпущеної теплової енергії внаслідок чого у останнього станом на 24.11.10р. існує заборгованість в розмірі 1375,06 грн.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності із ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
З огляду на положення ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За несвоєчасну оплату наданих послуг енергопостачальна організація, на підставі умов п. 7.2.4 Договору та положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", нарахувала відповідачу пеню, яка згідно уточненого обґрунтованого розрахунку позивача-2 за період з 13.12.09р. по 19.10.10р. складає суму 625,60 грн.
На підставі положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у зв’язку з порушенням виконання грошових зобов’язань, позивач нарахував відповідачу розмір 3% річних від простроченої суми, яка за уточненим обґрунтованим розрахунком позивача за період з 13.12.09р. по 24.11.10р. становить суму 137,54 грн.
Згідно приписам ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.
Наведене є підставою для задоволення позовних вимог.
В той же час, господарський суд вказує, що обставини, на які посилається відповідач щодо наданням підприємством послуг виключно мешканцям житлових будинків (громадянам/фізичним особам), які практично не здійснюють розрахунки своєчасно та в повному обсязі, є обґрунтованими, а тому вважає за необхідне, на підставі ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені до 50% від належної суми, тобто фактично стягнути з відповідача на користь позивача-2 розмір пені - 312,80 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 19 (49000, м. Дніпропетровськ, пр-т ім. Газети «Правди», буд. 17; ЄДРПОУ 32495331) на користь Міського комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 6б; ЄДРПОУ 36639101) суму 1 375,06 грн. (одна тисяча триста сімдесят п’ять грн. 06 грн.) основного боргу, 312,80 грн. (триста дванадцять грн. 80 коп.) пені, 137,54 грн. (сто тридцять сім грн. 54 коп.) 3% річних.
Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 19 (49000, м. Дніпропетровськ, пр-т ім. Газети «Правди», буд. 17; ЄДРПОУ 32495331) в дохід держбюджету Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012, р/р 31118095700005) державне мито у сумі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.).
Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 19 (49000, м. Дніпропетровськ, пр-т ім. Газети «Правди», буд. 17; ЄДРПОУ 32495331) в дохід держбюджету Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, р/р 31217264700005, МФО 805012, ЄДРПОУ 24246786, КБКД 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя А.В. Суховаров
Рішення підписано –___
Судове рішення № 12575671, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 29.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 17/353-10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: