Рішення № 125751694, 10.03.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2025 року Чернігів Справа № 620/16602/24

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді БаргаміноїН.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України ( НОМЕР_2 ОБрТрО), військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України ( НОМЕР_2 ОБрТрО) про визнання протиправними та скасування наказів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України ( НОМЕР_2 ОБрТрО), військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України ( НОМЕР_2 ОБрТрО), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 24.10.2024 № 224 "Про результати службового розслідування за фактом нестачі військового майна 22.03.2024", а саме майна мінометної батареї БпЛА НВ9922221949 (типу квадрокоптер) AUTEL EVO 2 DUAL НОМЕР_4 відносно ОСОБА_1 (колишнього військовослужбовця старшого солдата, водій - електрик 1 мінометного взводу, мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 );

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 24.10.2024 № 225 «Про результати службового розслідування по факту втрат майна мінометної батареї автомобіля Mitsubishi Pajero номерний знак НОМЕР_5 » відносно ОСОБА_1 (колишнього військовослужбовця старшого солдата, водій - електрик 1 мінометного взводу, мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 );

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 07.11.2024 № 214 "Про притягнення до матеріальної відповідальності" згідно пункту 5 розділу XVI "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" (зі змінами), затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 премію за особистий внесок у загальні результати служби, передбачену пунктом 16 "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (зі змінами), затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 та окремого доручення Міністра оборони України від 16.01.2024 № 183/уд, не виплачувати за період з 01.11.2024 по 14.11.2024 відносно ОСОБА_1 (колишнього військовослужбовця старшого солдата, водій - електрик 1 мінометного взводу, мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 );

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 07.11.2024 № 214 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» та утримання 20 (двадцять) відсотків від загальної суми нарахованого грошового забезпечення відносно ОСОБА_1 (колишнього військовослужбовця старшого солдата, водій - електрик 1 мінометного взводу, мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 );

- визнати протиправним та скасувати витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 321 від 14.11.2024 (у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_3 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) в частині позовних вимог про результати службових розслідувань (наказ № 224 від 24.10.2024 та наказ № 225 від 24.10.2024 командира військової частини НОМЕР_1 ) притягнення старшого солдата ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності у відповідності до наказу № 214 від 07.11.2024 премію за особистий внесок у загальні результати служби (за період часу з 01.11.2024 по 14.11.2024) та пункт 3 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 07.11.2024 № 214 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» та утримання 20 (двадцять) відсотків від загальної суми нарахованого грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що належні та допустимі докази того, що позивачу передано на зберігання та у користування спірне військове майно, відсутні, а відповідачами не доведено, що позивач був відповідальний за спірне військове майно.

Військова частина НОМЕР_3 подала відзив на позов, в якому просила відмовити позивачу у задоволенні позову, вказала, що беручи до уваги той факт, що колишнім військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 було завдано матеріальної шкоди своїми діями, які призвели до втрати ввіреного майна, а саме БпЛА НВ9922221949 (типу квадрокоптер) АUTEL EVO 2 DUAL v2, службове розслідування було проведено у відповідності до вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608, відповідно до Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб, за шкоду, завдану державі» - позивача було притягнуто до повної матеріальної відповідальності.

Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на позов, в якому просила відмовити позивачу у задоволенні позову, вказала, що в ході проведення службового розслідування було встановлено, що 04.12.2023 було втрачено військове майно мінометної батареї: БпЛА НВ9922221949 (типу квадрокоптер) АUTEL EVO 2 DUAL v2, яке було закріплено за старшим водієм електриком 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 старшим солдатом ОСОБА_1 . Старший солдат ОСОБА_1 04.12.2023 самовільно, без наказу командування мінометної батареї, при проведені ротації вогневої позиції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » взяв з собою БпЛА НВ9922221949 (типу квадрокоптер) АUTEL EVO 2 DUAL v2, хоча повинен був виконувати інші завдання, не пов`язані з застосуванням БпЛА.

Також вказує, що в ході проведення службового розслідування було встановлено, що 12.02.2024 за змовою з невідомою особою старший солдат ОСОБА_1 привласнив військове майно закріплене за військовою частиною НОМЕР_1 : автомобіль Mitsubishi Pajero Sport номерний знак НОМЕР_5 і переховує його на одному з СТО міста Чернігова. Пояснення старшого солдата ОСОБА_1 в тій частині, що автомобіль начебто придбав за свої кошти слід розцінювати, як неправдиві дані з метою уникнення відповідальності за скоєне правопорушення, оскільки він місцезнаходження автомобіля повідомляти відмовився, підтверджуючі документи про придбання автомобіля або про проведення ремонту не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 24.02.2022 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.11.2024 № 321 був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , та всіх видів забезпечення (а.с. 20, 162).

На підставі рапорту командира мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 від 22.03.2024 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.03.2024 № 145 було наказано провести службове розслідування за фактом нестачі військового майна мінометної батареї безпілотного літального апарату АUTEL EVO 2 DUAL НОМЕР_4 ( НОМЕР_6 ) в термін до 08.04.2024 (а.с. 143).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07.05.2024 № 229 було наказано продовжити термін службового розслідування до 28.05.2024 (а.с. 144).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.05.2024 № 269 у зв`язку з тим що військовослужбовець стосовно якого проводиться службове розслідування - старший водій-електрик 1 мінометного взводу мінометної батареї старший солдат ОСОБА_1 знаходиться у відпустці за хворобою було наказано строк перебування старшого водія-електрика 1 мінометного взводу мінометної батареї старшого солдата ОСОБА_1 на лікуванні та у відпустці за хворобою до строку проведення службового розслідування не зараховувати та перенести строки проведення службового розслідування до закінчення строку перебування у відпустці за хворобою старшого водія-електрика 1 мінометного взводу мінометної батареї старшого солдата ОСОБА_1 (зворот а.с. 145).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21.10.2024 № 472 було наказано поновити проведення службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 145 від 28.03.2024 за фактом нестачі військового майна мінометної батареї: безпілотного літальною апарату Autcl EVO 2 Dual V2 ( НОМЕР_7 ), відповідальній особі провести службове розслідування встановленим порядком для прийняття рішення в термін до 30.10.2024 (а.с. 146).

За результатами службового розслідування складено акт від 23.10.2024, згідно висновків якого запропоновано:

- за порушення вимог статей 11, 12, 127 Статуту внутрішньої служби України на старшого водія-електрика 1 мінометного взводу мінометної батареї старшого солдата ОСОБА_1 за втрату ввіреного йому військового майна накласти дисциплінарне стягнення «догана»;

- звернутися до командира військової частини НОМЕР_3 щодо притягнення старшого водія-електрика 1 мінометного взводу мінометної батареї старшого солдата ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності за шкоду завдану державі внаслідок привласнення ввіреного йому військового майна;

- начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 відповідно до абзацу 2 пункту 4 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.20І8 року №260 старшому водію-електрику 1 мінометного взводу мінометної батареї старшому солдату ОСОБА_1 премію за жовтень місяць 2024 року виплатити в розмірі 90%;

- помічнику командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи організувати роботу щодо повідомлення органів досудового розслідування про правопорушення, вчинене старшим водієм-електриком 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 старшим солдатом ОСОБА_1 , що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 413 Кримінального кодексу України (зворот а.с. 169-а.с.174).

Командиром військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ від 24.10.2024 № 224 (а.с. 175-177), яким наказано:

- за порушення вимог статей 11,12,127 Статуту внутрішньої служби України, куруючись статтею 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на старшого водія-електрика 1 мінометного взводу мінометної батареї старшого солдата ОСОБА_1 за втрату ввіреного йому військового майна накласти дисциплінарне стягнення «догана»;

- начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 відповідно до абзацу 2 пункту 4 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 старшому водію-електрику 1 мінометного взводу мінометної батареї старшому солдату ОСОБА_1 премію за жовтень місяць 2024 року виплатити в розмірі 90%;

- помічнику командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи організувати роботу щодо повідомлення органів досудового розслідування про правопорушення. вчинене старшим водієм-електриком 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 старшим солдатом ОСОБА_1 , що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 413 Кримінального кодексу України;

- звернутися до командира військової частини НОМЕР_3 щодо притягнення старшого водія-електрика 1 мінометного взводу мінометної батареї старшого солдата ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності за шкоду завдану державі внаслідок втрати ввіреного йому військового майна.

Також на підставі рапорту командира мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 від 04.06.2024 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15.06.2024 № 288 було наказано провести службове розслідування за фактом втрати майна мінометної батареї автомобіля Mitsubishi Pajero номерний знак НОМЕР_5 в термін до 03.07.2024 (а.с. 180).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.07.2024 № 317 у зв`язку з тим що військовослужбовець стосовно якого проводиться службове розслідування - старший водій-електрик 1 мінометного взводу мінометної батареї старший солдат ОСОБА_1 знаходиться на лікуванні наказано строк перебування старшого водія-електрика 1 мінометного взводу мінометної батареї старшого солдата ОСОБА_1 на лікуванні та у відпустці за хворобою до строку проведення службового розслідування не зараховувати та перенести строки проведення службового розслідування до закінчення строку перебування у відпустці по хворобі старшого водія-електрика 1 мінометного взводу мінометної батареї старшого солдата ОСОБА_1 (зворот а.с. 180).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21.10.2024 № 473 було наказано поновити проведення службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 288 від 15.06.2024 за факту втрати майна мінометної батареї автомобіля Mitsubishi Pajero номерний знак НОМЕР_5 з 21.10.2024 відповідальній особі провести службове розслідування встановленим порядком для прийняття рішення в термін до 01.11.2024 (а.с. 181).

За результатами службового розслідування складено акт від 23.10.2024, згідно висновків якого запропоновано:

- за порушення вимог статей 11, 12, 127 Статуту внутрішньої служби України, куруючись статтею 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на старшого водія-електрика 1 мінометного взводу мінометної батареї старшого солдата ОСОБА_1 за втрату ввіреного йому військового майна накласти дисциплінарне стягнення «сувора догана»;

- начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 відповідно до абзацу 2 пункту 4 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 старшому водію-електрику 1 мінометного взводу мінометної батареї старшому солдату ОСОБА_1 премію за жовтень місяць 2024 року виплатити в розмірі 80%;

- помічнику командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи організувати роботу щодо повідомлення органів досудового розслідування про правопорушення, вчинене старшим водієм-електриком 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 старшим солдатом ОСОБА_1 , що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 410 Кримінального кодексу України;

- звернутися до командира військової частини НОМЕР_3 щодо притягнення старшого водія-електрика 1 мінометного взводу мінометної батареї старшого солдата ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності за шкоду завдану державі внаслідок привласнення ввіреного йому військового майна (зворот а.с. 202 а.с. 205).

Командиром військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ від 24.10.2024 № 225 (а.с. 206-207), яким наказано:

- за порушення вимог статей 11, 12, 127 Статуту внутрішньої служби України, куруючись статтею 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на старшого водія- електрика 1 мінометного взводу мінометної батареї старшого солдата ОСОБА_1 за втрату ввіреного йому військового майна накласти дисциплінарне стягнення «сувора догана»;

- начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 відповідно до абзацу 2 пункту 4 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 старшому водію-електрику 1 мінометного взводу мінометної батареї старшому солдату ОСОБА_1 премію за жовтень місяць 2024 року виплатити в розмірі 80%;

- помічнику командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи організувати роботу щодо повідомлення органів досудового розслідування про правопорушення, вчинене старшим водіем-електриком 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 старшим солдатом ОСОБА_1 , що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 410 Кримінального кодексу України;

- звернутися до командира військової частини НОМЕР_3 щодо притягнення старшого водія-електрика 1 мінометного взводу мінометної батареї старшого солдата ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності за шкоду завдану державі внаслідок привласнення ввіреного йому військового майна.

Командиром військової частини НОМЕР_3 прийнято наказ від 07.11.2024 № 214 (а.с. 106-107), яким наказано:

- старшого солдата ОСОБА_1 , старшого водія-електрика 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 за порушення вимог абз.6 ст.11, ст. 30, абз. 9,16 ст.128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.1, абз.3 ст.3 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, втрату ввіреного йому військового майна БпЛА НВ9922221949 (типу квадрокоптер) AUTEL EVO 2 DUAL НОМЕР_4 притягнути до повної матеріальної відповідальності без урахування кратності у розмірі 293832,00 (двісті дев`яносто три тисячі вісімсот тридцять дві) гривень з внесенням до книги грошових стягнень та нарахувань (форма 35) на зазначену суму;

- начальнику служби авіації та протиповітряної оборони озброєння логістики військової частини НОМЕР_3 невідкладно здійснити відповідні записи до Книги обліку втрат військового майна по службі авіації та протиповітряної оборони озброєння логістики військової частини НОМЕР_3 БпЛА НВ9922221949 (типу квадрокоптер) AUTEL EVO 2 DUAL v2 на загальну суму 293832,00 (двісті дев`яносто три тисячі вісімсот тридцять дві гривні);

- начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_3 здійснити наступні заходи: внести в книгу нестач військової частини НОМЕР_3 на підставі даного наказу та акту якісного (технічного) стану БпЛА НВ9922221949 (типу квадрокоптер) AUTEL EVO 2 DUAL v2 на загальну суму 293832,00 (двісті дев`яносто три тисячі вісімсот тридцять дві гривні) по номенклатурі служби авіації та протиповітряної оборони озброєння логістики військової частини НОМЕР_3 ; внести в книгу обліку грошових стягнень і нарахувань (форма 35) особовий склад, який притягнутий до матеріальної відповідальності; починаючи з 01.11.2024 року здійснювати контроль за утриманням з грошового забезпечення старшого солдата ОСОБА_1 , старшого водія-електрика 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 у розмірі 20 (двадцять) відсотків від загальної суми нарахованого грошового забезпечення до повного погашення збитків завданих державі;

- начальнику фінансової економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 проводити утримання грошових коштів з старшого солдата ОСОБА_1 , старшого водія-електрика 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 у розмірі 20 (двадцять) відсотків від загальної суми нарахованого грошового забезпечення до повного погашення збитків завданих державі.

Також наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 321 від 14.11.2024 було наказано, зокрема:

- на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 07.11.2024 № 214 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» згідно пункту 5 розділу XVI «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (зі змінами), затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 премію за особистий внесок у загальні результати служби, передбачену пунктом 16 «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (зі змінами), затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 та окремого доручення Міністра оборони України від 16 січня 2024 року № 183/уд, не виплачувати за період з «01» листопада 2024 року по «14» листопада 2024 року:

- на підставі пункту 3 наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 07.11.2024 № 214 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» утримувати 20 відсотків від загальної суми нарахованого грошового забезпечення старшого солдата ОСОБА_1 (а.с. 20-21).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 3 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХІV (далі - Статут), порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 9 Статуту визначено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців, зокрема, такі обов`язки: свято і непорушно додержуватисяКонституції Українита законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.

Згідно статі 12 Статуту про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).

Статтею 14 Статуту визначено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

В силу статті 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідальність військовослужбовців закріплюється статтями 26, 27 Статуту, відповідно до яких, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.

Статтею 127 Статуту визначено, що солдат (матрос) (далі - солдат) у мирний і воєнний час відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обов`язків і поставлених йому завдань, особисту бойову готовність, утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стані, збереження виданого йому майна. Солдат підпорядковується командирові відділення.

Статтею 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Згідно частин першої, четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення (стаття 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначає Закон України від 03.10.2019 № 160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон № 160-IX).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 160-IX матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Частинами першою та другою статті 3 Закону № 160-IX встановлено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність. Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Згідно статті 5 Закону № 160-IX особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, крім випадків, коли цим Законом передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність. Командир (начальник), який своїм рішенням чи бездіяльністю порушив установлений порядок обліку, зберігання, використання військового та іншого майна або не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності, несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Закону № 160-IX особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.

Статтею 8 Закону № 160-IX визначено, що посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів. У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника). Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць. Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державним бюро розслідувань. За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності. Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.

Згідно статті 9 Закону № 160-IX завдана шкода не підлягає відшкодуванню, а особи звільняються від матеріальної відповідальності у разі, якщо шкоду завдано внаслідок: 1) дії непереборної сили; 2) необхідної оборони; 3) крайньої необхідності; 4) виконання наказу або розпорядження командира (начальника), крім випадків виконання явно злочинного наказу або розпорядження; 5) виправданого службового ризику; 6) затримання особи, що вчинила злочин, фізичний або психічний примус; 7) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Шкода не підлягає відшкодуванню у випадку смерті винної особи. Обставини, що виключають матеріальну відповідальність, підлягають встановленню під час проведення розслідування.

З урахуванням того, що законодавством чітко визначено необхідність встановлення вини в діях саме того військовослужбовця, який притягується до матеріальної відповідальності, та оскільки йдеться про застосування юридичної відповідальності допозивача, а тому суд вважає, що відповідачем мав би бути доведений склад правопорушення, вчиненого позивачем, та наявність взаємозв`язку між діями останнього та заподіяною шкодою.

Таким чином, для притягнення військовослужбовця до матеріальної відповідальності, обов`язковою умовою є підтвердження матеріалами службового розслідування факту умисного чи з необережності скоєння ним дій чи бездіяльності, та з якою метою завдано шкоду або збитки. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку військовослужбовця та його ставлення до виконання службових обов`язків.

Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371, затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Порядок № 608).

Згідно з абз. 4 пункту 2 розділу I Порядку № 608 службове розслідування - це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).

Пунктами 1, 3 розділу ІІІ Порядку № 608 встановлено, що рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).

Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.

Пунктами 13, 14 розділу ІІІ Порядку № 608 передбачено, що службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць. Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців. До строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом посадової особи, яка призначила службове розслідування.

Згідно з пунктами 8, 9 розділу ІІІ Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування. Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов`язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов`язків.

Відповідно до пунктів 1, 3 розділу ІV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення. У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.

Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

Як вбачається з пункту 1 розділу V Порядку № 608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

Відповідно до пункту 3 розділу V Порядку № 608, в описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.

Згідно з вимогами пункту 6 розділу V Порядку № 608 після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.

Пунктом 1 розділу VІ Порядку № 608 визначено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до вимог пункту 2 розділу VІ Порядку № 608 дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.

Згідно пунктів 1-3 розділу VIII Порядку № 608 у разі виявлення факту завдання шкоди державі командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. Під час проведення такого службового розслідування додатково необхідно з`ясувати: наявність шкоди; протиправну поведінку особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; ступінь нанесення матеріальної шкоди (пошкодження, псування або втрата військового майна); умисність чи необережність дій (бездіяльність) винної особи та обставини, за яких заподіяно шкоду. До матеріалів службового розслідування долучається довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини.

Як вже було встановлено судом, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.03.2024 № 145 було наказано провести службове розслідування за фактом нестачі військового майна мінометної батареї безпілотного літального апарату АUTEL EVO 2 DUAL НОМЕР_4 ( НОМЕР_6 ).

Так, в акті службового розслідування зафіксовано наступне.

22.03.2024 командиром мінометної батареї лейтенантом ОСОБА_2 під час передачі майна мінометної батареї на склад позаштатного взводу експлуатації безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 було виявлено відсутність БпЛА НВ9922221949 (типу квадрокоптер) AUTEL EVO 2 DUAL v2, про що він повідомив командира військової частини НОМЕР_1 рапортом від 22.03.2024.

БпЛА НВ9922221949 (типу квадрокоптер) AUTEL EVO 2 DUAL v2 було закріплено за старшим водієм-електриком 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 старшим солдатом ОСОБА_1 . Старший солдат ОСОБА_1 стверджує що БпЛА втрачено 04.12.2023 в ході проведення ротації вогневої позиції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » біля с. Григорівка Донецької області в наслідок атаки ворожого БпЛА та поранення старшого солдата ОСОБА_1 .

Згідно Книги обліку за номерами і закріплення озброєння, військової техніки та іншого військового майна мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 дрон AUTEL EVO 2 DUAL v2 НОМЕР_7 обліковується в мінометній батареї з 19.12.2022 і отриманий за документом №71/392. Відповідно до запису № 44 відомості закріпленої зброї підрозділ мінометна батарея військової частини НОМЕР_1 дрон AUTEL EVO 2 DUAL v2 НОМЕР_7 було видано старшому солдату ОСОБА_1 що підтверджено його підписом (а.с. 154-156).

Заступник командира військової частини НОМЕР_1 з артилерії майор ОСОБА_3 надав пояснення, що станом на 04.12.2023 займав посаду командира мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 . Квадрокоптер AUTEL EVO 2 DUAL v2 НОМЕР_7 був закріплений за старшим солдатом ОСОБА_1 . Наказу на застосування квадрокоптера 04.12.2023 він не давав. Про втрату квадрокоптера доповіді не було.

Командир мінометної батареї лейтенант ОСОБА_2 пояснив, що станом на 04.12.2023 займав посаду заступника командира мінометної батареї з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , наказу на застосування БпЛА AUTEL EVO 2 не було, не було і доповіді про його втрату.

У своїх поясненнях оператор відділення управління мінометної батареї старший солдат ОСОБА_4 показав, що 04.12.2023 під час ротації старший солдат ОСОБА_1 ніс його рюкзак з боєкомплектом та їжею, щоб допомогти. При підході до позиції «Койот» група була атакована ворожим дроном, вибух стався біля ніг старшого солдата ОСОБА_1 . Рюкзак та його вміст було уражено осколками, чи був у рюкзаку дрон він не знає, про те що дрон будуть брати на позиції йому не повідомлялось. Про пошук рюкзака йому нічого не відомо, він його знайшов через дві доби на позиціях. Перед виходом рюкзак збирали разом з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Командир 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 лейтенант ОСОБА_7 пояснив, що 04.12.2023 проводив ротацію бойових розрахунків вогневої позиції «Койот» поблизу с. Григорівка Донецької області. Старший водій-елекгрик 1 мінометного взводу мінометної батареї старший солдат ОСОБА_1 був задіяний у ротації в якості водія, до його задач входило керування автомобілем до місця висадки групи та допомога в перенесенні майна мінометного розрахунку до ВП «Койот» після чого він повинен був з групою розрахунку, що змінилася, повернутися назад. Під час руху до ВП «Койот» групу було атаковано ворожим БпЛА в наслідок чого старший солдат ОСОБА_1 отримав поранення, лейтенант ОСОБА_7 , як старший офіцер батареї, не надавав наказів старшому солдату ОСОБА_1 або будь-кому з групи на застосування БпЛА чи взагалі брати його з собою на позицію. Про те що старший солдат ОСОБА_1 або сержант ОСОБА_8 взяли з собою дрон БпЛА НВ9922221949 (типу квадрокоптер) AUTEL EVO 2 DUAL v2 йому було невідомо, в речах військовослужбовців групи його не бачив, доповіді про його втрату він не отримував.

Майстер номеру обслуги 2 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_6 у своєму поясненні вказує, що з серпня місяця проживав в одному приміщенні з сержантом ОСОБА_5 , старшим солдатом ОСОБА_9 бачив серед речей старшого солдата ОСОБА_1 квадрокоптер БпЛА AUTEL EVO 2 DUAL НОМЕР_4 . В складі групи, що заходила 04.12.2023 на ВП «Койот» в день поранення старшого солдата ОСОБА_9 його не було, не допомагав і не був присутній коли збирали речі. Останній раз дрон бачив 04.12.2023. Зі слів сержанта ОСОБА_5 дрон було втрачено після поранення старшого солдата ОСОБА_1 .

Старший навідник 2 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_5 показав, що 04.12.2023 він взяв дрон на позицію « ІНФОРМАЦІЯ_1 », про наміри взяти дрон на позицію командуванню не доповідав. Про втрату дрона командуванню не доповідав.

Старший водій-електрик 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_1 у поясненні показав, що 04.12.2023 року приблизно о 5 ранку він у складі групи мінометного розрахунку рухався для проведення ротації на вогневу позицію «Койот» при собі мав приторочену до рюкзака сумку з квадрокоптером AUTEL EVO 2. Під час руху попав під ураження ворожих БпЛА внаслідок чого отримав осколкові поранення і був евакуйований до медичного закладу, рюкзак внаслідок падіння та ураження осколками втратив. Через два тижні знаходячись у лікувальному закладі телефоном зв`язався зі своїм розрахунком і довідався про втрату БпЛА, про втрату не повідомляв бо знаходиться на лікуванні. Свідками події називає ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Згідно відомості визначення остаточної вартості військового майна станом на 04.12.2023 вартість втраченого БпЛА НВ9922221949 (типу квадрокоптер) AUTEL EVO 2 DUAL v2, 2022 р.в. становить 293832,00 грн.

Факт обстрілу вогневої позиції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та отримання поранення старшого солдата ОСОБА_10 04.12.2023 о 4.55 підтверджується Витягом з журналу бойових дій №8/33 Г, втрата БпЛА ПВ9922221949 (типу квадрокоптер) AUTEL EVO 2 DUAL НОМЕР_4 вищевказаним витягом не підтверджується.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів про те, що саме з вини позивача державі було завдано збитки у зв`язку з неналежним виконанням ним службових обов`язків у сумі 293832,00 грн.

Зокрема, під час службового розслідування з метою перевірки пояснень, наданих позивачем та старшим навідником 2 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 сержантом ОСОБА_5 , який надав пояснення, що саме він взяв БпЛА на позицію, не було достеменно доведено, хто взяв БпЛА на позицію, натомість матеріали службового розслідування вказують на те, що втрата квадрокоптера БпЛА AUTEL EVO 2 DUAL НОМЕР_4 відбулась внаслідок атаки ворожого БпЛА.

Водночас, надаючи оцінку зазначеним в акті службового розслідування висновкам, суд зазначає, що службовим розслідуванням також не встановлено причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, наявність неправомірних дій військовослужбовця, тобто позивача. Також, службовим розслідуванням не було встановлено причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування та виконанням позивачем обов`язків військової служби, вини військовослужбовця.

Також, в порушення вимог статті 9 Закону № 160-IX в акті службового розслідування не надано оцінку обставинам, що виключають матеріальну відповідальність, а саме атаки ворога.

При цьому, службовим розслідуванням не доведено належними доказами заборону позивачу брати при виході на вогневу позицію БпЛА, який був за ним закріплений.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про протиправність висновків військової частини НОМЕР_1 про необхідність притягнення позивача до матеріальної відповідальності через те, що відповідачем не доведена протиправна поведінка позивача, наявність причинного зв`язку між його протиправною поведінкою і настанням шкоди, вина у заподіянні шкоди, умови та причини, що сприяли її заподіянню.

Щодо службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15.06.2024 № 288 за фактом втрати майна мінометної батареї автомобіля Mitsubishi Pajero номерний знак НОМЕР_5 , то суд зазначає наступне.

Так, в акті службового розслідування зафіксовано, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 09.08.2023 № 418 «Про введення в експлуатацію та закріплення автомобільної техніки за підрозділом та водієм військової частини НОМЕР_1 » (зворот а.с. 181) легковий автомобіль Mitsubishi Pajero військовий знак НОМЕР_5 , 1994 року виготовлення, кузова № НОМЕР_8 , закріплений за командиром мінометної батареї та водієм старшим солдатом ОСОБА_1 .

Відповідно до Акту приймання - передачі військового майна №13 від 08.12.2023 автомобіль Mitsubishi Pajero військовий номер НОМЕР_5 , 1994 року виготовлення, кузова № НОМЕР_8 обліковується за ціною 280904,00 гривень (а.с. 182).

Відповідно до Відомості щодо визначення залишкової вартості автомобіля Mitsubishi Pajero військовий номер НОМЕР_5 , шасі № НОМЕР_8 , 1994 року виготовлення, мінометної батареї на 01.09.2024 залишкова вартість даного автомобіля складає 181744,90 гривень (а.с. 184).

Згідно пояснень військовослужбовців мінометної батареї: головного сержанта мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_11 при здійсненні ротації підрозділу мінометної батареї з АДРЕСА_1 на автомобілі Mitsubishi Pajero з номерами НОМЕР_9 виїжджали старший сержант ОСОБА_5 , старший солдат ОСОБА_4 , старший солдат ОСОБА_6 . Наскільки йому відомо, що військовослужбовці без пригод дісталися АДРЕСА_2 , та приступили до виконання своїх службових обов`язків. Подальше місцезнаходження автомобіля Mitsubishi Pajero йому не відомо. На неодноразові звернення до старшого солдата ОСОБА_1 з вимогою повернути автомобіль до військової частини старший солдат ОСОБА_1 відповідав відмовою.

З пояснень командира 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_7 , стало відомо при ротації підрозділу мінометної батареї з с. Закітне Донецької області 11.02.2024 на автомобілі Mitsubishi Pajero номер НОМЕР_9 виїжджали старший сержант ОСОБА_5 , старший солдат ОСОБА_4 , старший солдат ОСОБА_6 . Вказані військовослужбовці прибули на місце служби без запізнень. Про скарги від цих військовослужбовців на поломку автомобіля не чув. Останній раз бачив автомобіль Mitsubishi Pajero в с.Закітне Донецької області. Йому невідомо де знаходиться автомобіль, коли він звернувся до старшого солдата ОСОБА_1 з приводу місцезнаходження даною автомобіля відповіді не отримав.

Майстер-номер обслуги 2 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_6 пояснив, що 11.02.2024 виїхав на ротацію з с. Закітне Донецької області до м.Чернігова. В місті Чернігові старший солдат ОСОБА_4 та старший сержант ОСОБА_5 висадили його біля дому, він забрав речі та пішов додому. Де саме автомобіль йому невідомо.

З пояснення старшого навідника 2 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_5 стало відомо, що 11.02.2024 він виїхав з с. Закітне Донецької області на ротацію до міста Чернігова на автомобілі Mitsubishi Pajero. З ним в автомобілі знаходились два військовослужбовця старший солдат ОСОБА_4 та старший солдат ОСОБА_6 . По прибуттю до м. Чернігова він з старшим солдатом ОСОБА_4 завезли старшого солдата ОСОБА_6 додому, а потім вирушив в напрямок його дому, де старший сержант ОСОБА_5 згрузив свої речі і водій старший солдат ОСОБА_4 на автомобілі поїхав до себе додому. Де зараз знаходиться автомобіль старшому сержанту ОСОБА_5 невідомо.

Старший солдат ОСОБА_4 , за його поясненням після прибуття у м. Чернігів за вказівкою телефоном старшого водія-електрика 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 , передав автомобіль невідомому чоловікові у одязі співробітника станції технічного обслуговування автомобілів, для ремонту, після чого автомобіль до військової частини НОМЕР_1 не повернули.

Старший водій-електрик 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_1 21.10.2024 пояснив, що автомобіль Mitsubishi Pajero номер НОМЕР_10 ( НОМЕР_9 ) був придбаний ним та ввезений на територію України без розмитнення. На даний час вказаний автомобіль перебуває на СТО в м. Чернігові на ремонті. Оскільки він перебував після поранення на лікуванні то доручив переміщення закріпленого за ним автомобіля старшому солдату ОСОБА_4 в середині лютого 2024. Про існування акту приймання-передачі вказаного автомобіля йому невідомо. Обслуговування та ремонт цього автомобіля він здійснював за власний рахунок, оскільки вказаний автомобіль був придбаний за особисті кошти, ввезенням даного автомобіля займався благодійний фонд за участі капітана ОСОБА_3 .

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали даного службового розслідування також не містять жодних належних та допустимих доказів про те, що саме з вини позивача державі було завдано збитки у зв`язку з неналежним виконанням ним службових обов`язків у сумі 181744,90 грн.

Так, під час службового розслідування не надано оцінку тому факту, що згідно наказів командира військової частини НОМЕР_1 позивач з 04.12.2023 по 21.10.2024 перебував на лікуванні або у відпустці для лікування (а.с. 194-199 та їх звороти), а фактично автомобілем Mitsubishi Pajero номер НОМЕР_10 ( НОМЕР_9 ) користувались інші військовослужбовці, зокрема, з 11.02.2024 для переміщення з с. Закітне Донецької області до АДРЕСА_2 .

При цьому, суд зазначає, що поза увагою службового розслідування залишилось правомірність дій старшого солдата ОСОБА_4 щодо передачі автомобіля невідомому чоловікові за вказівкою ОСОБА_1 , який не виконував на той час службових обов`язків, бездіяльність командира підрозділу щодо закріплення автомобіля за іншим військовослужбовцем на час проходження лікування ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку зазначеним в акті службового розслідування висновкам, суд зазначає, що службовим розслідуванням також не встановлено причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, наявність неправомірних дій позивача. Також, службовим розслідуванням не було встановлено причинного зв`язку між правопорушенням та виконанням позивачем обов`язків військової служби, вини позивача.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про протиправність висновків військової частини НОМЕР_1 про необхідність притягнення позивача до матеріальної відповідальності через те, що відповідачем не доведена протиправна поведінка позивача, наявність причинного зв`язку між його протиправною поведінкою і настанням шкоди, вина у заподіянні шкоди, умови та причини, що сприяли її заподіянню.

Враховуючи вищевикладене, враховуючи принцип верховенства права, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.10.2024 № 224 «Про результати службового розслідування за фактом нестачі військового майна 22.03.2024», визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.10.2024 № 225 «Про результати службового розслідування по факту втрат майна мінометної батареї автомобіля Mitsubishi Pajero номерний знак НОМЕР_5 ».

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 07.11.2024 № 214 "Про притягнення до матеріальної відповідальності" згідно пункту 5 розділу XVI "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" (зі змінами), затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 премію за особистий внесок у загальні результати служби, передбачену пунктом 16 "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (зі змінами), затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 та окремого доручення Міністра оборони України від 16.01.2024 № 183/уд, не виплачувати за період з 01.11.2024 по 14.11.2024 відносно ОСОБА_1 (колишнього військовослужбовця старшого солдата, водій - електрик 1 мінометного взводу, мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 ); визнання протиправним та скасування пункт 3 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 07.11.2024 № 214 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» та утримання 20 (двадцять) відсотків від загальної суми нарахованого грошового забезпечення відносно ОСОБА_1 (колишнього військовослужбовця старшого солдата, водій - електрик 1 мінометного взводу, мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 ), то суд зазначає, що оскільки наказ командира військової частини НОМЕР_3 від 07.11.2024 № 214 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» є похідним від наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.10.2024 № 224, який був визнаний протиправним та скасований судом, то суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині шляхом визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 07.11.2024 № 214 «Про притягнення до матеріальної відповідальності».

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 321 від 14.11.2024 (у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_3 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) в частині позовних вимог про результати службових розслідувань (наказ № 224 від 24.10.2024 та наказ № 225 від 24.10.2024 командира військової частини НОМЕР_1 ) притягнення старшого солдата ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності у відповідності до наказу № 214 від 07.11.2024 премію за особистий внесок у загальні результати служби (за період часу з 01.11.2024 по 14.11.2024) та пункт 3 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 07.11.2024 № 214 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» та утримання 20 (двадцять) відсотків від загальної суми нарахованого грошового забезпечення, то суд також зазначає, що така вимога також є похідною від наказів, які були визнані протиправними та скасовані судом, а тому підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 321 від 14.11.2024 в частині не виплати ОСОБА_1 премії за особистий внесок у загальні результати служби, передбачену пунктом 16 «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (зі змінами), затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 та окремого доручення Міністра оборони України від 16 січня 2024 року № 183/уд, за період з « 01» листопада 2024 року по «14» листопада 2024 року та в частині утримання 20 відсотків від загальної суми нарахованого грошового забезпечення старшого солдата ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частин четвертої та п`ятоїстатті 134 Кодексу адміністративного судочинства Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В силу частин шостої, сьомоїстатті 134 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

За приписами частини дев`ятоїстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно дозаконудосудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостоїстатті 134 Кодексу адміністративного судочинства Україниза наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленимиустатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи, у розмірі 21000,00 грн. суду було надано копії договору № 244/02ю про надання правничої (правової) допомоги від 09.12.2024, розрахунок оплати витрат на правову допомогу від 10.12.2024, квитанцію (а.с. 61, 71-72).

Відповідач, військова частина НОМЕР_3 в відзиві позовну заяву заперечувала щодо витрат на правову допомогу, зазначила, що при встановленні розміру гонорару врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Відповідач, військова частина НОМЕР_1 в відзиві позовну заяву заперечувала щодо витрат на правову допомогу, зазначила, що витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 21000 грн. не підтверджуються реальними адвокатськими витратами в даній справі.

Разом з тим, суд, зазначає, що надані суду договір та акт виконаних робіт не містять конкретних посилань на предмет даної справи, тому такі документи не є в розумінні статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними доказами оплати правової допомоги в межах даного адміністративного спору.

Таким чином, витрати на правову допомогу в розмірі 21000,00 грн. не є підтвердженими належними документами, а тому стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_11 ) до військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України ( НОМЕР_2 ОБрТрО) ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_12 ), військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України ( НОМЕР_2 ОБрТрО) ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_13 ) про визнання протиправними та скасування наказів задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 24.10.2024 № 224 «Про результати службового розслідування за фактом нестачі військового майна 22.03.2024».

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 24.10.2024 № 225 «Про результати службового розслідування по факту втрат майна мінометної батареї автомобіля Mitsubishi Pajero номерний знак НОМЕР_5 ».

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_3 від 07.11.2024 № 214 «Про притягнення до матеріальної відповідальності».

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №321 від 14.11.2024 в частині не виплати ОСОБА_1 премії за особистий внесок у загальні результати служби, передбачену пунктом 16 «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (зі змінами), затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 та окремого доручення Міністра оборони України від 16 січня 2024 року № 183/уд, за період з « 01» листопада 2024 року по « 14» листопада 2024 року та в частині утримання 20 відсотків від загальної суми нарахованого грошового забезпечення старшого солдата ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10.03.2025.

Суддя Наталія БАРГАМІНА