Рішення № 125751107, 11.03.2025, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/16770/24

РІШЕННЯ

іменем України

11 березня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтерком" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтерком" звернулось до суду з позовом до Хмельницької митниці, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA400030/2024/000016/2 від 20.08.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400030/2024/000132 від 20.08.2024.

В обґрунтування позову зазначає, що позивачем до митного оформлення було подано електронну митну декларацію №24UA400030003972U3 щодо ряду товарів, митна вартість яких визначалась за ціною договору (контракту). За результатами перевірки митним органом прийняте спірне рішення №UA400030/2024/000016/2 від 20.08.2024 про коригування митної вартості окремих товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів від 20.08.2024 №UA400030/2024/000132. Підставою спірного рішення зазначене неподання декларантом документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості окремих товарів відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України. Позивач, натомість, вважає, що митному органу були надані усі необхідні документи, що дозволяли визначити та перевірити числові значення складових митної вартості, відтак рішення і картка відмови є протиправними.

Відповідач подав відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що митний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Митним кодексом України та іншим законодавством України. Вказує на те, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення позивачем митної вартості товару, відтак декларанту було запропоновано надати додаткові документи, які б усунули виявлені сумніви та розбіжності, однак такі надані не були. З огляду на це, прийняті рішення щодо коригування митної вартості товарів та картку відмови відповідач вважає обґрунтованими і правомірними.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Оцінюючи правомірність спірних актів, суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 54 Митного кодексу України (далі - МКУ) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів ( ст. 246 МКУ).

Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994, до якої приєдналась Україна. Відповідно до статті 1 МКУ якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Статтею VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару, і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Частиною 2 статті VII Генеральної угоди визначено, що:

a) Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості,

b) Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або і) з порівнюваними кількостями, або і) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту,

c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту Ь) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано в тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У випадку якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

У випадку застосування першого (основного) методу визначення митної вартості, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Стаття 64 МКУ передбачає, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Згідно з частиною 6 ст. 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Статтею 54 МКУ передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Глава 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України № 476 від 01.07.2021 (далі - Методичні рекомендації №476) передбачає, що робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом:

- перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення;

- перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення;

- перевірки документів, що місять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування;

- перевірка документів, що містять відомості про страхування;

- перевірки включення/не включення складових митної вартості;

- перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість;

- вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

- перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» .

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО «Інспектор»).

Згідно зі змістом глави 5 Методичних рекомендацій №476 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватись, серед іншого, такі джерела інформації як: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація отримана з мережі Інтернет.

Митні органи мають право витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо. Водночас, витребувати необхідно саме ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не усі, що передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за основним методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумніви у достовірності наданої інформації (постанова Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16)

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

01.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтерком" (покупець) та компанією Ingredion Germany GmbH (продавець) був укладений Контракт №UAIK 04.16 на поставку хімічно модифікованого та спеціального крохмалю. Згідно з розділом ІІІ Контракту продавець постачає товар партіями згідно з заявками покупця на умовах FCA Гамбург, Німеччина (згідно з Інкотермс-2010). Пункт 3.2 Контракту визначає, що продавець надає покупцеві такі документи: інвойс (5 примірників), експортну декларацію, CMR, сертифікат походження, сертифікат аналізу (3 примірники), пакувальний лист (3 примірники). Розділ V передбачає, що валютою контракту є євро. Умовами оплати є передоплата, покупець сплачує суму/вартість кожної поставки банківським переказом згідно з рахунком-фактурою після підтвердження замовлення та узгодження специфікації.

Позивачем на виконання Контракту було подано до митного оформлення електронну митну декларацію №24UA400030003972U3 на хімічно модифікований крохмаль, очищений із воскової кукурудзи, естерифікований (Е1422) Purity HPC 25 kg - 22000 кг. Зовнішній вигляд: білий порошок. Партія CNF1360-01 - 16800 кг. Вологість 12,00%, рН 5,9. Дата виготовлення 01.04.2023. Термін придатності 31.03.2025. Партія CNF1370-01 - 5200 кг. Вологість 12,70%, рН 5,8. Дата виготовлення: 01.04.2023. Термін придатності: 31.03.2025. Пакування: паперові мішки на 25 кг. Призначений для використання у харчовій промисловості. Виробник: Ingredion Shandong Limited, торгівельна марка Ingredion.

Митну вартість товару було заявлено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості в розмірі 17600 EUR ( фактурна вартість). Додатково заявлені витрати на транспортування 61538,38 грн.

До митної декларації декларантом були надані: пакувальний лист №0082332156 від 19.08.2024, рахунок-фактура (інвойс) №924010037 від 16.08.2024, автотранспортна накладна від 16.08.2024, сертифікат про походження товару А37720558 від 16.08.2024, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №ІН-1908/1 від 19.08.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №19/08/2024-1 від 19.08.2024, прейскурант (прайс - лист) виробника товару від 10.06.2024, висновок №3-1/177 від 21.06.2024 про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, висновок від 27.06.2024 про вартісні характеристики товару, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №12 від 02.01.2023, №13 від 01.08.22023, №2 від 01.01.2017, №30 від 16.08.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товару №UAIK 04.16 від 01.04.2016, договір про надання послуг митного брокера №263-Б від 18.08.2015, договір (контракт) про перевезення №19082023/1-1 від 19.08.2023, договір (контракт) про перевезення №15032023/15-1 від 03.03.2023, копія митної декларації країни відправлення MRN 24DE485140559910B3 від 16.08.2024, інші некласифіковані документи.

За вказаною митною декларацією автоматизованою системою управління ризиками (АСУР) генеровані ризики за напрямом контролю правильності визначення вартості. Зазначені відомості вбачаються зі змісту витягу з АСМО «Інспектор» .

Під час перевірки правильності визначення митної вартості оцінюваного товару у митного органу виникли сумніви щодо вартості та щодо правильності визначення митної вартості товару.

В результаті опрацювання документів, поданих згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МКУ, митним органом виявлені такі розбіжності, що на думку останнього впливали на правильність визначення митної вартості:

- документи подані згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вертіть товарів;

- до митного оформлення не подано документи, передбачені договором перевезення та експедиції;

- документи в частині належного підтвердження складових митної вартості товару, а саме перевезення, страхування тощо;

- розбіжності щодо особи, яка здійснювала оплату за навантаження - розвантаження вантажу;

- подані до митного оформлення документи не містять числових значень інших складових митної вартості, які визначні частиною 10 статті 58 МКУ, зокрема вартості завантаження та страхування товару.

20.08.2024 Хмельницькою митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA400030/2024/000016/2 та картку відмови в митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400030/2024/000132. Підстава: неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару відповідно до вимог Митного кодексу України.

У рішенні зазначається, що враховуючи те, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до п. п. 2, 3 статті 58 МКУ митним органом застосовувались другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість була визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 59 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості товару є Митна декларація від 25.06.2024 24UA100320421233U6, згідно з якою здійснене митне оформлення такого ж товару даним відправником. Коригування та пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо відсутні в зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.

Оцінюючи обґрунтованість спірних актів, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що фактичною підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів, проте з вищим рівнем митної вартості.

У той же час, задекларований позивачем нижчий рівень митної вартості імпортованого товару у порівнянні з рівнем митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як протиправне заниження митної вартості і не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару. Доводи митного органу про те, що заявлений позивачем рівень митної вартості товару не відповідає рівню митної вартості ідентичних та подібних товарів того ж виробника, товарів тієї ж торгової марки, митне оформлення яких здійснене раніше, у тому числі на інших митницях суд оцінює критично. Судом встановлено, що надані позивачем митному органу перелічені вище документи щодо поставки підтверджують ціну імпортованого товару та вагомих розбіжностей, які б ставили під сумнів правильність визначення митної вартості, не містять.

Суду не надані належні докази того, що позивач сплатив за товар суму коштів іншу ніж та, яка заявлена у наданих ним документах. Поставка товару здійснювалась згідно з положеннями Інкотермс 2010 FCA Hamburg Warehouse, що зазначено у рахунку №924010037 від 16.08.2024. Відвантаження товару відбулось зі складу продавця.

Згідно з Інкотермс 2010 FCA (...named place) англ. Free Carrier, або Вільний перевізник (...назва місця) термін Інкотермс 2000 та 2010 означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється у інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

Додатково у довідці про транспортні витрати №19/08/2024-1 від 19.08.2024 перевізником вказаний розмір транспортних витрат на транспортування від міста Гамбург до міста Ягодин (кордон з Україною) у розмірі 61538,38 грн. Також зазначено, що навантажувально - розвантажувальні роботи здійснювались за рахунок відправника.

Страхування вантажу не здійснювалось, чого відповідач належними доказами не спростував. Вартість завантаження товару та страхування не зазначалась, оскільки вказані послуги не замовлялись та не оплачувались позивачем додатково, що підтверджується, зокрема, довідкою №19/08/2024-1 від 19.08.2024.

Крім того, митним органом безпідставно не врахований зміст листа від 31.05.2024 про зниження ціни (яким обґрунтовується зниження постачальником цін на вказану групу товарів), прайс - лист від 10.06.2024, відповідно до якого встановлено ціну на вказаний товар у розмірі 800 євро за 1000 кг, що підтверджується також інвойсом, експортною митною декларацією та позитивними результатами державних видів контролю. Вказане також підтверджується експертним висновком Рівненської ТПП від 27.06.2024, висновком №3-1/777 від 21.06.2024 ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків».

Відтак, судом зі змісту наданих до митного оформлення документів не встановлені такі розбіжності або недоліки документів, які б перешкоджали митному органу підтвердити митну вартість товару за обраним декларантом основним методом або спростувати сумніви щодо достовірності визначення митної вартості за цим методом.

Верховний Суд у постанові від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18 зазначає, що наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за більшою вартістю, ніж задекларована, за відсутності інших визначених законом підстав, що визначають межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не обумовлює підстави для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами. При цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів за відсутності належного обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за основним методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом резервного методу.

Водночас відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом, не обґрунтував належними доказами, чому митна вартість була визначена ним саме у такому розмірі, які складові вплинули на формування цієї вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого була взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Митний орган не обґрунтував неможливість застосування другорядних методів визначення митної вартості товару, що свідчить про недотримання вимог ч. 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості рішень.

Враховуючи це суд вважає, що спірне рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів та картка відмови є необґрунтованими та підлягають скасуванню, а позов задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400030/2024/000016/2 від 20.08.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400030/2024/000132 від 20.08.2024, видану Хмельницькою митницею.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтерком" судовий збір в розмірі 3028 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 11 березня 2025 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія ІНТЕРКОМ" (вул. Соборності, 52,м. Шепетівка,Шепетівський р-н, Хмельницька обл.,30405 , код ЄДРПОУ - 39777618) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя І.С. Козачок