Рішення № 125748295, 11.03.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2025 року справа №320/42266/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національної поліції України, в якому просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 грошового забезпечення за період служби з 06 вересня 2023 року по 31 березня 2024 року;

- зобов`язати Національну поліцію України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення за період служби з 06 вересня 2023 року по 31 березня 2024 року та з урахуванням додаткової винагороди в розмірі 10 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць відповідно до Наказу МВС України від 28.11.2022 №775 «Про затвердження Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)»;

- визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 премії за квітень 2024 року;

- зобов`язати Національну поліцію України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 премію за квітень 2024 року;

- визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 додаткової винагороди за квітнень 2024 розмірі 10 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць відповідно до наказу МВС України від 28.11.2022 №775 «Про затвердження Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)»;

- зобов`язати Національну поліцію України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову винагороди за квітень 2024 у розмірі 10 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць відповідно до наказу МВС України від 28.11.2022 № 775 «Про затвердження Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)»;

- визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 допомоги на оздоровлення за 2024 рік без урахування додаткової винагороди розмірі 10 000 грн, передбаченої наказом МВС України від 28.11.2022 №775 «Про затвердження Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)»;

- зобов`язати Національну поліцію України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 допомогу на оздоровлення за 2024 рік з урахуванням додаткової винагороди розмірі 10 000 грн, передбаченої наказом МВС України від 28.11.2022 №775 «Про затвердження Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)»;

- визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 допомоги на оздоровлення за 2023 рік;

- зобов`язати Національну поліцію України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 допомогу на оздоровлення за 2023 рік;

- визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік;

- зобов`язати Національну поліцію України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік;

- визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 30.11.2017 року;

- зобов`язати Національну поліцію України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 30.11.2017 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;

- зобов`язати Національну поліцію України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 08.12.2015 по день фактичної виплати грошового забезпечення;

- зобов`язати Національну поліцію України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09 квітня 2024 по день винесення судом рішення;

- допустити негайне виконання рішення в частині виплати грошового забезпечення за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначили, що за період проходження служби в поліції протиправно не було нараховано та виплачено грошове забезпечення за період служби з 06 вересня 2023 року по 31 березня 2024 року, премії за квітень 2024 року, додаткову винагороду за квітнень 2024 розмірі 10 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць відповідно до Наказу МВС України від 28.11.2022 №775, допомогу на оздоровлення за 2024 рік з урахування додаткової винагороди розмірі 10 000 грн, передбаченої наказом МВС України від 28.11.2022 №775, допомогу на оздоровлення за 2023 рік, допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік та індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 30.11.2017 року. Оскільки вищезазначені кошти не були виплачені у день звільнення позивача зі служби в поліції, тому вона просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09 квітня 2024 по день винесення судом рішення та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати.

Ухвалою від 17.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав, просив суд у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що позивачу за період з 05.03.2024 по 08.04.2024 виплачено було нараховано та виплачено грошове забезпечення. Також вказано, що у спірний період з 06.09.2023 по 08.04.2024 позивач фактично не працювала, посадові обов`язки не виконувала, а також не здійснювала функції поліцейського, відповідно, не брала участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, тому накази про виплату їй додаткової винагороди за квітнень 2024 розмірі 10 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць відповідно до Наказу МВС України від 28.11.2022 №775 не приймались, тому позивач не має права на таку виплату та, як наслідок, допомога на оздоровлення за 2024 рік виплачена без її врахування. Стосовно виплати позивачу допомоги на оздоровлення за 2023 рік та допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, то відповідачем зазначено, що законодавством визначено право керівника надавати матеріальну допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань поліцейському за його рапортом, проте, виключно в межах бюджетних асигнувань. Також вказано, що виплата поліцейської премії є правом, а не обов`язком керівника, а її розмір залежить від особистого внеску поліцейського в загальний результат служби, тому вважає, що відсутні правові підстави для виплати позивачу премії за квітень 2024 року. Стосовно виплати індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 30.11.2017, то відповідачем вказано, що позивач лише з 22.07.2016 почала проходити службу в Національній поліції України. Крім того, індексація грошового забезпечення поліцейських передбачена постановою Кабінету міністрів України від 18.10.2017 №782, яка вступила в дію з 24.10.2017, тому її виплата здійснюється поліцейським лише з 01.11.2017. Відповідачем наголошено, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09 квітня 2024 по день винесення судом рішення та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати є передчасними, тому задоволенню не підлягають.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила службу в центральному апараті Національній поліції України з 22.07.2016.

Наказом Національної поліції України від 11.02.2020 №171 о/с звільнено ОСОБА_2 з посади старшого інспектора з особливих доручень відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Управління забезпечення прав людини Національної поліції України на підставі пункту 4 (у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8.08.2023 у справі №160/2868/20 позов ОСОБА_2 задоволено частково, зокрема:

- визнано протиправним та скасовано наказ Національної поліції України від 11 лютого 2020 року №171 о/с «по особовому складу» в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , старшого інспектора з особливих доручень відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Управління забезпечення прав людини;

- поновлено ОСОБА_2 , старшого лейтенанта поліції, на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Управління забезпечення прав людини Національної поліції України з 12 лютого 2020 року;

- допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 , старшого лейтенанта поліції, на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Управління забезпечення прав людини.

На виконання вимог вищезазначеного рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8.08.2023 у справі №160/2868/20 відповідачем винесено наказ від 06.09.2023 №1422 про поновлення ОСОБА_2 на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Управління забезпечення прав людини Національної поліції України з 12 лютого 2020 року.

Наказом відповідача від 08.04.2024 №574 о/с звільнено позивача зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Позивач вважаючи, що у день звільнення відповідач не провів з нею повного розрахунку в частині нарахування та виплати грошового забезпечення за період служби з 06 вересня 2023 року по 31 березня 2024 року, премії за квітень 2024 року, додаткову винагороду за квітнень 2024 розмірі 10 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць відповідно до Наказу МВС України від 28.11.2022 №775, допомогт на оздоровлення за 2024 рік з урахування додаткової винагороди, допомоги на оздоровлення за 2023 рік, допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік та індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 30.11.2017 року, тому звернулась до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі постанова № 988) затверджено схему окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів поліцейських. Надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення установлювати також надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції; підвищення за службу в поліції особливого призначення (особам, які безпосередньо виконують функції із забезпечення громадського порядку та безпеки громадян), здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби; виплачувати: надбавку за стаж служби в поліції; надбавку за виконання функцій державного експерта з питань таємниць та надбавку за службу в умовах режимних обмежень; доплату за службу в нічний час; надбавку за безперервний стаж на шифрувальній роботі; доплату за науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню; доплату за вчене звання у разі, коли особа обіймає посаду, що пов`язана з педагогічною або науковою діяльністю, і має вчене звання доцента (старшого наукового співробітника); надбавку за почесне звання «заслужений» у розмірі 10 відсотків посадового окладу.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог вищезазначеного рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8.08.2023 у справі №160/2868/20 відповідачем винесено наказ від 06.09.2023 №1422 про поновлення ОСОБА_2 на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Управління забезпечення прав людини Національної поліції України з 12 лютого 2020 року.

Однак із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивачу не нараховувалось та не виплачувалось грошове забезпечення за період з 06 вересня 2023 року по 04.03.2024 включно, тому суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача здійснити його нарахування та виплату, як наслідок, позов у цій частині позовних вимог підлягає до задоволення.

Стосовно позовної вимоги позивача про нарахування та виплату за період служби з 06 вересня 2023 року по 31 березня 2024 року, за квітень 2024 року додаткової винагороди в розмірі 10 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць відповідно до наказу МВС України від 28.11.2022 №775 «Про затвердження Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)», суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан. Строк дії воєнного стану в Україні в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України (№ 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023) з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 року прийняв постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168).

Пункти 1, 3 Постанови (в первісній редакції) визначали, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 «Про внесення змін до постанови КМУ від 28.02.2022 № 168» (згідно із п. 2 згаданої постанови, вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022) внесені зміни до постанови № 168, а саме у п. 1 в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».

Відповідно до п. 1 Постанови № 168 (в редакції постанови Кабміну від 07.07.2022 №793) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно із п. п. 2-1, 3 Постанови № 168 (в чинній редакції) установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

Отже, на період дії воєнного стану, співробітникам, зокрема, Національної поліції України Постановою №168 передбачена виплата додаткової винагороди.

У первинній редакції Постанови №168 розмір додаткової винагороди для поліцейських Національної поліції, крім тих із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, був визначений у фіксованому розмірі - 30000 грн. щомісячно.

Водночас, з урахуванням змін до Постанови № 168, внесених Кабінетом Міністрів України постановою від 07.07.2022 № 793, розмір цієї додаткової винагороди визначений у граничному розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

Проте, в обох зазначених постановах Кабінету Міністрів України (№ 168 і № 793) передбачено, що вони набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24.02.2022.

Зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 змін до Постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №260/3564/22.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 38 «Про затвердження Змін до Порядку і умов виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану» (далі Наказ № 38) затверджено зміни до Порядку і умов виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.11.2022 № 775, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2022 за № 1514/38850. Такий наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 01.02.2023.

Так, згідно з п. 2 Наказу № 38 та п. 2 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 28.11.2022 №775 «Про затвердження Порядку та умов виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану» (далі Порядок № 775), на період дії воєнного стану додаткова винагорода поліцейським виплачується в розмірах:

1) до 10000 гривень - поліцейським, крім тих, що визначені в підпункті 2 цього пункту,- пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які здійснюють повноваження поліції в місцях завдання ракетних ударів та/або ударів безпілотних літальних апаратів (далі - удари), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 30000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу їх здійснення;

2) до 30000 гривень - поліцейським, які проходять службу на територіях Харківської, Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей, Нікопольської, Марганецької міських, Червоногригорівської селищної, Покровської, Мирівської сільських територіальних громад Нікопольського району, Зеленодольської міської, Грушівської сільської територіальних громад Криворізького району Дніпропетровської області, Новопавлівської, Великомихайлівської сільських, Покровської селищної територіальних громад Синельниківського району Дніпропетровської області, Очаківської міської, Куцурубської сільської територіальних громад Миколаївського району Миколаївської області, Сновської, Корюківської міських територіальних громад Корюківського району, Семенівської та Новгород-Сіверської міських територіальних громад Новгород-Сіверського району, Городнянської міської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області, Середино-Будської, Дружбівської, Глухівської міських, Зноб-Новгородської, Свеської, Есманьської, Шалигинської селищних територіальних громад Шосткинського району, Путивльської міської, Новослобідської сільської територіальних громад Конотопського району, Білопільської міської, Краснопільської, Хотінської селищних, Миропільської, Юнаківської сільських територіальних громад Сумського району, Великописарівської селищної територіальної громади Охтирського району Сумської області пропорційно в розрахунку на місяць.

3) до 100000 гривень - поліцейським, зазначеним у підпунктах 1, 2 цього пункту, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку на місяць пропорційно участі в бойових діях або заходах.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 775 виплата додаткової винагороди поліцейським здійснюється на підставі наказів керівників органів (підрозділів) поліції за місцем постійного проходження служби поліцейського, де він призначений на штатну посаду, а керівникам органів (підрозділів) поліції, заступникам Голови Національної поліції України - на підставі наказу Голови Національної поліції України або особи, яка виконує його обов`язки. Виплата додаткової винагороди Голові Національної поліції України здійснюється на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України.

Пунктом 9 Порядку № 775 передбачено, що для підготовки наказів про виплату додаткової винагороди поліцейським керівники структурних підрозділів або відокремлених підрозділів органів (підрозділів) поліції надають до підрозділу кадрового забезпечення органів (підрозділів) поліції розрахунок винагороди за час безпосередньої участі в бойових діях та заходах, час проходження служби поліцейських за формою, наведеною в додатку до цього Порядку та умов (далі - розрахунок винагороди).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 775 видання наказу про виплату додаткової винагороди поліцейським здійснюється протягом поточного розрахункового місяця за попередній. У разі надходження всіх необхідних документів, передбачених пунктом 5 цього Порядку та умов, у більш пізній період, видання наказу про виплату додаткової винагороди поліцейським здійснюється протягом поточного розрахункового місяця.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 775, додаткова винагорода в розмірі до 10000 гривень згідно з підпунктом 1 пункту 2 цього Порядку та умов, а також додаткова винагорода, збільшена до 30000 гривень згідно з підпунктом 2 пункту 2 цього Порядку та умов, виплачується поліцейським із розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби з урахуванням пункту 14 цього Порядку та умов.

Розмір додаткової винагороди до 30000 гривень та додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, за 1 календарний день визначається шляхом ділення максимального розміру (10000, 30000 або 100000 гривень) на кількість календарних днів у відповідному календарному місяці та встановлюється у відповідний день залежно від наявності обставин, передбачених пунктом 2 цього Порядку та умов, з урахуванням пункту 14 цього Порядку та умов.

Розмір додаткової винагороди за відповідний календарний місяць визначається як сума встановлених винагород за кожен календарний день.

Пункт 14 Порядку № 775 передбачає, що додаткова винагорода не виплачується за умов, якщо поліцейські:

1) перебувають під домашнім арештом, узяті під варту - за час перебування під домашнім арештом чи під вартою;

2) перебувають у відпустках - за час перебування у відпустках;

3) відсторонені від виконання службових обов`язків (посади) відповідно до Дисциплінарного статуту, відсторонені від посади відповідно до Кримінального процесуального кодексу України - з дня відсторонення від виконання службових обов`язків (посади), відсторонення від посади до закінчення застосування таких заходів;

4) перебувають у службовому відрядженні за кордоном (крім поліцейських, які забезпечують отримання, перевезення чи супроводження небезпечних вантажів, гуманітарної допомоги, міжнародної технічної допомоги, організацію закупівель чи виконання умов договорів (контрактів), удосконалюють чи отримують необхідні знання та навички для виконання обов`язків під час дії воєнного стану) - за час перебування у службовому відрядженні;

5) відсутні на службі (за місцем дислокації) органу (підрозділу) поліції без поважних причин - за час відсутності на службі без поважних причин;

6) звільнені від виконання службових обов`язків на підставі документа, що підтверджує тимчасову непрацездатність (крім випадків, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку та умов, а також крім поліцейських, які направлені за рішенням лікарсько-консультативної комісії для отримання медичної та/або реабілітаційної допомоги або які направлені згідно із законодавством для лікування за кордон, або які перебувають на амбулаторному лікуванні внаслідок обставин, визначених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку та умов),- з дня звільнення від виконання службових обов`язків;

7) проходять первинну професійну підготовку (крім тих, які здійснюють професійну підготовку без відриву від служби),- з дня направлення на первинну професійну підготовку;

8) добровільно здалися в полон - із дня добровільної здачі в полон;

9) відряджені до державних органів, установ та організацій, крім тих, які залучаються в установленому порядку до безпосереднього виконання повноважень поліції;

10) є здобувачами освіти денної форми навчання закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, крім тих, які залучаються в установленому порядку до виконання повноважень поліції.

Системний аналіз згаданих положень Постанови № 168 та Порядку № 775 свідчить про те, що додаткова винагорода виплачується поліцейським під час проходження служби та виконання службових обов`язків, тобто є додатковим стимулюючим заохоченням саме за виконання службових обов`язків. При цьому пункт 14 Порядку містить пряму заборону на виплату додаткової винагороди поліцейським, які перебувають у відпустках; відсторонені від виконання службових обов`язків та відсутні на службі; звільнені від виконання службових обов`язків на підставі документа, що підтверджує тимчасову непрацездатність та у інших випадках.

Як встановлено судом із матеріалів справи, на виконання вимог вищезазначеного рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8.08.2023 у справі №160/2868/20 відповідачем винесено наказ від 06.09.2023 №1422 про поновлення ОСОБА_2 на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Управління забезпечення прав людини Національної поліції України з 12 лютого 2020 року.

Оскільки у матеріалах справи відсутні докази нарахування та виплати позивачу за період служби з 06 вересня 2023 року по 31 березня 2024 року, а також за квітень 2024 року додаткової винагороди в розмірі 10 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць відповідно до Порядку № 775, а відповідачем не надано до суду відповідних доказів, які згідно вимог пункт 14 Порядку № 775 могли бути підставною для її не нарахування, суд дійшов висновку зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу таку додаткову винагороду за вищезазначений період, тому позов у цій частині позовних вимог також підлягає до задоволення.

Разом з цим, пунктом 15 Порядку та умов № 775 передбачено, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

Отже, додаткова винагорода, встановлена Постановою № 168, є додатковою виплатою, зокрема поліцейським, розмір якої залежить від певних умов та не є фіксованим, та яка виплачується на підставі наказів начальника та лише на період дії воєнного стану, тобто тимчасово.

За таких обставин, суд вважає, що вищезазначена додаткова винагорода не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення, а тому позов у цій частині позовних вимог щодо нарахування та виплати позивачу допомоги на оздоровлення за 2024 рік з урахування додаткової винагороди розмірі 10 000 грн, передбаченої наказом МВС України від 28.11.2022 №775 є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату премії за квітень 2024 року, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - постанова № 988) встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно із пунктом 2 Постанови № 988 виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Пунктом 4 Постанови № 988 надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення, зокрема: здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

Відповідно до пункту 3 розділу І даного Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260 (далі - Порядок № 260) грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно пункту 7 розділу 1 Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення.

За приписами пункту 12 розділу ІІ Порядку № 260 керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України.

У місяці виконання дисциплінарного стягнення поліцейського премія може не встановлюватися.

Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.

Рішення керівників органів поліції про преміювання оформлюється наказом, який видається до 25 числа кожного місяця, згідно із затвердженим положенням про преміювання та на підставі списків керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції. Рішення керівників органів поліції про преміювання заступників керівника органу поліції, керівників структурних підрозділів та відокремлених структурних підрозділів здійснюється на підставі наказу.

Залежно від виконання показників преміювання (у тому числі успішного виконання службових обов`язків, допущення проступків, застосування до поліцейських дисциплінарного стягнення в установленому законодавством порядку), які можуть впливати на розмір премії, до наказу про преміювання за відповідний місяць можуть уноситися відповідні зміни та проводитися перерахунок премії на підставі мотивованого рапорта (звернення) керівника.

Нарахування премії проводиться у відсотках до грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер).

Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.

Комплексний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань з урахуванням специфіки і показників преміювання та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України.

Таким чином, нормами законодавства визначено сукупність підстав, що впливають на встановлення розміру премій поліцейському.

Крім того, встановлення премій є правом керівника, а не його обов`язком, при цьому, встановлення цих премій можливе лише при наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Слід зазначити, що премія як складова, в цьому випадку, грошового забезпечення, не є обов`язковою, беззастережною виплатою, яка підлягає нарахуванню і виплаті кожному поліцейському за підсумками місяця, як наприклад, посадовий оклад.

Заохочувальний, стимулюючий характер премії як складової грошового забезпечення передбачає, що керівництво може диференціювати розмір премій поліцейських, зокрема (але не виключно), з урахуванням якості та обсягу виконаних завдань. Тому обґрунтованих підстав вимагати, щоб керівництво преміювало усіх працівників однаково, чи принаймні нарівні з іншим працівником немає, адже розмір премії залежить як від фінансових можливостей органу, так і від результатів продуктивності виконання посадових обов`язків. Щодо останнього, то чітких критеріїв/нормативів тут бути не може (з огляду на завдання і функції, які покладено на органи поліції, особливості посадових обов`язків кожного із працівників).

Однак, з огляду на те, що премія пов`язується з результатами службової діяльності, професійними заслугами, то за наявності зауважень чи недоліків в роботі керівник, на думку суду, може зменшити працівникові розмір його премії за підсумками місяця.

Зазначений правовий висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 06.05.2020 у справі № 813/4032/17.

Призначення або позбавлення премії поліцейського, не є заходом дисциплінарної відповідальності, не потребує доведеності вини поліцейського у скоєнні правопорушення, а є суто управлінським рішенням, яке переслідує виховні цілі, підвищує зацікавленість поліцейського у результатах своєї роботи, підвищує виконавську дисципліну.

Більше того, Верховний Суд розглядаючи справи від 27.04.2020 № 816/2038/17, від 16.04.2020 № 818/1157/17, від 06.05.2020 № 813/4032/17, від 16.04.2020 № 805/1874/18-а, від 11.07.2019 № 819/1613/16, від 02.10.2019 № 808/1629/18, за аналогічними обставинами дійшов до того ж самого висновку про те, що виплата премії - це особисте рішення керівника про виплату додаткового виду грошового забезпечення і її розмір залежить від оцінки особистого вкладу працівника у загальний результат роботи органу поліції.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, про відсутність правових підстав для нарахування та виплату позивачу премії за квітень 2024 року (з 01 по 08.04.2024).

Стосовно позовної вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити нарахування йому індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 30.11.2017 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію», грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті Держстату України (http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2016/ct/is_c/isc_u/isc2016m_u.html) у квітні місяці 2016 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 103 відсотка та складала 103,5 відсотка.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

В контексті наведеного, суд відхиляє посилання представника відповідача, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з набранням чинності постановою КМУ №782, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Більш того, в силу положень ч. 2 ст. 8 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Оскільки позивач саме у періоді з 22.07.2016 по 08.04.2024 проходила службу в центральному апараті Національній поліції України, тому суд дійшов висновку, що вона має право на виплату індексації грошового забезпечення саме за період з 22.07.2016 по 30.10.2017, тому позов у цій частині позовних вимог підлягає до часткового задоволення.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу допомоги на оздоровлення за 2023 рік та допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, суд зазначає наступне.

гідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988) грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Положеннями пп. З п. 4 вказаної Постанови керівникам органів, закладів та установ Національної поліції надано право в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення надавати поліцейським один раз на рік матеріальну допомогу для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Такі ж повноваження Міністру внутрішніх справ України надано й п. 2 Постанови № 988.

На виконання зазначених нормативно-правових актів наказом Міністра внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 було затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок № 260).

За правилами п. 13 розділу II Порядку № 260 поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік може надаватись матеріальна допомога для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення, та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення.

Для визначення максимального розміру матеріальної допомоги для оздоровлення або матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань застосовується місячний розмір грошового забезпечення, нарахованого поліцейському за місяць, що передує місяцю, у якому приймається рішення про таку виплату, з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер) та премії.

Виплата поліцейським матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється на підставі їх рапортів у розмірі, визначеному керівником органу поліції.

Оскільки у матеріалах адміністративної справи відсутні рапорти позивача про виплату їй допомоги на оздоровлення за 2023 рік та допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, а відповідач заперечує про їх подання позивачем відповідачу, тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову у цій частині позовних вимог.

Стосовно позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09 квітня 2024 по день винесення судом рішення та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати є передчасними та задоволенню не підлягають, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Відтак лише на момент припинення вказаного правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог. При цьому для того, щоб права працівника на виплату йому середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні та компенсації втрати частини доходів вважалися закінченим складом правопорушення, суду необхідно встановити такі юридично значимі обставини як: 1) невиплата належних працівнику при звільненні сум; 2) проведення із ним остаточного розрахунку.

Тобто, лише факт проведення остаточного розрахунку дасть можливість для встановлення обсягу порушених прав. Інакше, навіть у випадку постановлення судом рішення про стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні станом на дату судового рішення, спір не буде вирішений, адже за відсутності остаточного розрахунку права працівника на виплату середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні далі вважатимуться порушеними.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідачем не здійснено виплату позивачу вищезазначеного грошового забезпечення та індексації, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09 квітня 2024 по день винесення судом рішення та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати є передчасними та задоволенню не підлягають.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд висновує, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить до часткового задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 грошового забезпечення за період служби з 06 вересня 2023 року по 04 березня 2024 року включно.

Зобов`язати Національну поліцію України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення за період служби з 06 вересня 2023 року по 31 березня 2024 рокугрошове забезпечення за період 06 вересня 2023 року по 04 березня 2024 року включно.

Визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 додаткової винагороди за період служби з 06 вересня 2023 року по 08 квітня 2024 року у розмірі 10 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць відповідно до наказу МВС України від 28.11.2022 №775 «Про затвердження Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)».

Зобов`язати Національну поліцію України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову винагороди а період служби з 06 вересня 2023 року по 08 квітня 2024 року у розмірі 10 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць відповідно до наказу МВС України від 28.11.2022 № 775 «Про затвердження Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)».

Визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 22 липня 2016 року по 30 жовтня 2017 року.

Зобов`язати Національну поліцію України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період за період з 22 липня 2016 року по 30 жовтня 2017 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Національна поліція України (ідентифікаційний код: 40108578, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.