Ухвала суду № 125748277, 10.03.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 березня 2025 року № 320/45182/24

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Діски А. Б.,

за участі секретаря судового засідання - Колодуба О. С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Кривенка О. О.,

представника третьої особи - Маяцької С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Комфорт сервіс 6» третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Комфорт сервіс 6» про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Комфорт сервіс 6» в якому просить суд:

- визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 20.09.2018 № 179 "Про визначення виконавця послуг та погодження тарифу».

Ухвалою суду від 28.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено в справі підготовче судове засідання та залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Комфорт сервіс 6» до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача.

05.03.2025 позивачем було подано до суду клопотання про постановлення окремої ухвали відносно представника Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Олега Кривенка за не виконання п. 3 резолютивної частини ухвали суду суду від 20.01.2025 щодо надання суду витребуваних доказів на підставі яких прийнято спірне рішення, за несвоєчасне виконання вимог ухвали суду від 28.10.2024, тобто вчинення дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду прави та за введення суд в оману щодо фактичних обставин справи, з урахуванням рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 у справі № 810/2616/18, яке набрало законної сили.

10.03.2025 позивач у судовому засідання підтримав раніше заявлене клопотання.

Представники відповідача та третьої особи у задоволенні клопотання заперечували.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи заявленого клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 249 КАС України у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Згідно ч. 4 ст. 249 КАС України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Відповідно до ч. 9 ст. 249 КАС України окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.

Необхідність її винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.

Слід зазначити, що суд має право, а не зобов`язаний постановити окрему ухвалу. Проте, враховуючи особливий статус суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов`язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону.

Підставою для окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час саме судового розгляду конкретної справи встановлено певне правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити (службова недбалість, зловживання владою тощо).

Так, у своєму клопотанні позивач просить суд винести окрему ухвалу за невиконання та несвоєчасне виконання відповідачем вимог суду.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому, з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства судом може бути застосовано до відповідної особи засоби процесуального примусу, передбачені главою 9 КАС України.

Так, відповідно до ст. 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень;

4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.

Таким чином, з огляду на викладене, суд зазначає про відсутність підстав для постановлення окремої ухвали за невиконання чи несвоєчасне виконання вимог ухвал суду, оскільки судові рішення не є законом в розумінні ст. 249 КАС України та за невиконання вимог суду передбачена інша процедура вжиття відповідних заходів до порушника, аніж винесення окремої ухвали.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що в разі невиконання чи несвоєчасного виконання вимог ухвали суду без поважних на те причин, суд може застосувати заходи процесуального примусу лише до особи, яка такі вимоги не виконала. Тобто відповідальність покладається не на представника, а безпосередньо на учасника справи, якого судом було зобов`язано вчинити певні дії на виконання ухвали суду. А тому, доводи позивача щодо невиконання вимог суду, затягування чи перешкоджання розгляду справи саме ОСОБА_2 є необґрунтованими.

Щодо доводів позивача про введення суду в оману суд зазначає, що будь яких митивованих доказів на обґрунтування таких міркувань позивачем суду не було надано, а посилання на наявність певного судового рішення, про яке мав би повідомити суду представник відповідача, є його особистою думкою.

Суд зазначає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).

Беручи до уваги той факт, що матеріали справи не містять будь-яких доказів вчинення представником відповідача Кривенком О. О. порушень закону, суд не вбачає підстав для ухвалення судового рішення в порядку ст. 249 КАС України.

Керуючись ст.ст. 149, 248, 249, 256, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 11.03.2025.

Суддя Діска А.Б.