Ухвала суду № 125748185, 10.03.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відвід (самовідвід) судді

10 березня 2025 року №320/38079/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження питання про відвід (самовідвід) судді в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОМАТИКА ДЕВЕЛОПМЕНТ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ «ТЕХНОМАТИКА ДЕВЕЛОПМЕНТ» (код ЄДРПОУ 36138156; 04215, м. Київ, пр. Г. Гонгадзе, 22, оф. 103) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011; 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393; 04053, м. Київ, Львівська площа, 8), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві, ДПІ у Подільському районі (Подільський район м. Києва) від 06.06.2023 року, яким не враховано Таблицю даних платника податку на додану вартість ТОВ «ТЕХНОМАТИКА ДЕВЕЛОПМЕНТ» (Додаток 5 до Порядку) за № 9128898019 від 01.06.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві, ДПІ у Подільському районі (Подільський район м. Києва) від 14.06.2023року, яким не враховано Таблицю даних платника податку на додану вартість ТОВ «ТЕХНОМАТИКА ДЕВЕЛОПМЕНТ» (Додаток 5 до Порядку) за № 9133742788 від 08.06.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві, ДПІ у Подільському районі (Подільський район м. Києва) від 21.06.2023 року, яким не враховано Таблицю даних платника податку на додану вартість ТОВ «ТЕХНОМАТИКА ДЕВЕЛОПМЕНТ» (Додаток 5 до Порядку) за № 9143547878 від 15.06.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві, ДПІ у Подільському районі (Подільський район м. Києва) від 05.06.2023 №8932387/36138156 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.05.2023 року №2 на суму ПДВ 148455,00 гри, складену Приватним підприємством ТОВ «ТЕХНОМАТИКА ДЕВЕЛОПМЕНТ».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОМАТИКА ДЕВЕЛОПМЕНТ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень була залишена без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року відкрите провадження в адміністративній справі. Справу визначено розглядати одноособово суддею Панченко Н.Д. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

У подальшому суддею було встановлено, що позивачем було подано скаргу щодо дисциплінарного проступку судді ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя у зв`язку з істотним порушенням розумних строків при розгляді справи. Дана скарга передана на розгляд судді для надання письмових пояснень 07.03.2025

Відповідна обставина стала підставою для подачі суддею заяви про самовідвід.

Розглянувши зазначену заяву суд зазначає наступне.

Приписами частини першої, третьої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частинами першою, другою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України унормовано, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про самовідвід вирішується ухвалою суду, що розглядає справу.

У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, наголошено, що «довіра до судової системи є надзвичайно важливою в контексті все більшої глобалізації спорів та зростання доступу до судових рішень. Також у державі, що керується верховенством права, громадськість очікує прийняття загальних принципів, які відповідали б вимогам справедливого суду та забезпечували б основоположні права. Обов`язки, покладені на суддів, мають визначатися таким чином, щоб гарантувати неупередженість суддів та їхню ефективну діяльність».

Довіра до судової влади залежить від упевненості громадськості у чесності, незалежності, неупередженості, справедливості суду та поваги до судових рішень як мірила ефективності відновлення порушеного права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Щодо безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

Статтею 2 Закону України 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також "ЄСПЛ") є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також "Конвенція") та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина перша статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду.

Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK).

Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі Comte, Va№ Leuve№ i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У справі П`єрсак проти Бельгії (Piersac vs Belgium) ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

У такому контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Хаушильд проти Данії зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі Фей проти Австрії ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstei№ v. Switzerla№ d) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spai№ ), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).

Такі ж самі висновки містяться також в рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02).

В той же час реалізація принципу верховенства права, визначеного статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про його упередженість, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватись і на розгляд питання щодо самовідводу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в ухвалах від 17 квітня 2018 року в справі № 800/63/16, від 27 червня 2018 року в справі № 800/427/17, від 14 червня 2021 року в справі № 9901/230/21.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Отже, право на подання заяви про відвід (самовідвід) судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

На переконання головуючого судді Панченко Н.Д., враховуючи, що позивачем у справі № 320/38079/23 було подано до Вищої Ради Правосуддя дисциплінарну скаргу щодо дисциплінарного проступку судді ОСОБА_1 , є обґрунтовані підстави вважати, що у сторін по справі та у стороннього спостерігача не будуть усунені сумніви щодо незалежності судді та можливості забезпечити об`єктивний та неупереджений розгляд відповідної справи.

Як вказано у рішенні Вищої Ради Правосуддя від 20.12.2023 № 1348/3дп/15-23, порушення, так само, як і дотримання правил суддівської етики, можуть впливати на рівень довіри як у бік збільшення (підвищення), так і у бік зменшення (зниження). Впевненість громадськості в судовій владі підривається, якщо прийняття рішення суддею створює враження такого, що було прийнято під стороннім впливом. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін у розгляді конкретної справи, а й з боку суспільства у цілому (Коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1).

Беручи до уваги зазначене, у випадку продовження розгляду справи головуючим суддею Панченко Н.Д., у позивача та стороннього спостерігача може виникнути обґрунтований сумнів у безсторонності та неупередженості судді при розгляді даної справи, зокрема, що суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д. зможе ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення у цій справі, хоча і не існує доказів в упередженості та зацікавленості судді. А тому, задля виключення будь-яких сумнівів щодо неупередженості і об`єктивності судді, дотримання судом принципів законності за результатами розгляду цієї справи, суд вважає, що подана заява судді про самовідвід є вмотивованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Керуючись статтями 36, 39-41, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про самовідвід судді Панченко Н.Д. задовольнити.

Передати адміністративну справу № 320/38079/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОМАТИКА ДЕВЕЛОПМЕНТ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень до Відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.