Рішення № 125747901, 20.12.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2024 року справа №320/4000/20

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Техно-Сервіс-1" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю " Фірма Техно-Сервіс-1 " із позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення від 17.12.2019 року №0116355404.

Позов мотивовано помилковістю висновків перевірки, за результатами якої винесено спірне податкове повідомлення-рішення, про порушення позивачем строку сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість відповідно до податкової декларації з вказаного податку №9116680574, оскільки всі зазначені в акті перевірки грошові зобов`язання були вчасно сплачені позивачем.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху. В подальшому позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що за результатами проведеної камеральної перевірки позивача контролюючим органом встановлено порушення позивачем строків слати сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, за що статтею 126 Податкового кодексу України передбачено відповідальність у вигляді застосування до платника податків штрафу. Відтак, з огляду на встановлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства спірне податкове повідомлення-рішення складено згідно вимог чинного законодавства.

У відповіді на відзив Позивач підтримав свої позовні вимоги які викладені в позовній заяві.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Техно-Сервіс-1», ідентифікаційний код 37074759, місцезнаходження: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Окружна,4, зареєстроване як юридична особа 08.06.2010.

Головним управлінням ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Фірма Техно-Сервіс-1» щодо даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, своєчасність реєстрації податкових накладних в ЄРПН, про що складено акт від 11.11.2019 №1010/10-36-54-04/37074759.

На підставі зазначеного акта перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 17.12.2019 №0116355404, яким до ТОВ «Фірма Техно-Сервіс-1» за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) застосовано штраф у розмірі 10%, що складає 25 028,49 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішення Позивач подав скаргу до контролюючого органу.

Рішенням від 18.03.2020 №9951/6/99-00-08-05-05-06 Відповідач повідомив про залишення скарги без розгляду, а повідомлення-рішення від 17.12.2019 року №0116355404 без змін.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі по тексту Податковий кодекс).

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (пункт 75.1). Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абзац другий підпункт 75.1.1 пункту 75.1).

Статтею 76 Податкового кодексу встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (пункт 76.1). Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2). Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (пункт 76.3).

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку позивача, про що складено відповідний акт від 11.11.2019 №1010/10-36-54-04/37074759.

Згідно приписів підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу (в редакції, чинній на час проведення перевірки позивача, за наслідками якої прийнято спірне податкове повідомлення-рішення), грошове зобов`язання платника сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль з сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 31 Податкового кодексу України, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою (пункт 31.1).

Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися (пункт 31.2).

Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 31.3)

Згідно статті 36 Податкового кодексу, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1).

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 36.5).

За приписами статті 38 Податкового кодексу виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1.).

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, податковим агентом, або представником платника податку (пункт 38.2).

Згідно абзацу першого пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі податкова декларація) документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з акта перевірки від 11.11.2019 №1010/10-36-54-04/37074759, перевіркою встановлено порушення позивачем передбачених статтею 57 Податкового кодексу України граничних строків сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9116680574 від 19.06.2017, а саме: сума боргу 250 284,90 грн. (граничний термін сплати 30.06.2017, дата сплати 10.07.2017, кількість днів затримки 10).

Втім, судом встановлено, що позивач у порядку, визначеному податковим законодавством для сплати податку на додану вартість, 30.06.2017 року надав платіжне доручення №1 від 29.06.2017 року до відділення «Бесарабське» АТ «ОТП Банк» щодо перерахування ПДВ за травень 2017 року.

Отже, аналізуючи вищенаведене, вбачається що позивач повністю та у встановлені законодавством терміни задекларував і сплатив відповідні грошові зобов`язання з податку на додану вартість.

Однак, даний платіж було виконано відділенням Банку тільки 10 липня 2017 року, на, що вказує відмітка платіжного доручення № 1 від 29.06.2017 року.

Суд зазначає, що дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 129.6 ПКУ платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне перерахування або перерахування не в повному обсязі податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції, якщо така ситуація склалася з вини банку або органу Казначейства.

Зокрема, у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 28.08.2018 р. у справі №803/1054/17 зазначено, що платник не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків/зборів до бюджету.

Тобто за наявності в платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов`язок зі сплати відповідної суми податкового (грошового) зобов`язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України». (правова позиція Верховного Суду, справа № 803/1054/17)

Також постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 31.07.2018 р. у справі №808/2491/17 містить висновок, що з моменту прийняття банком зобов`язання з виконання доручення клієнта на переказ коштів, платник не може нести відповідальності у вигляді штрафних санкцій за невчасну сплату податків, зборів та обов`язкових платежів, з урахуванням того, що він вчасно виконав свій обов`язок зі сплати платежу. Аналогічні думки також викладені у постановах Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.09.2018 р. у справі №823/1985/17 та від 03.04.2019 р. у справі № 826/573/18.

За приписами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, які підтвердженні належними доказами наявними в матеріалах справи та не спростованими відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Київській області від 17.12.2019 року №0116355404.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Техно-Сервіс-1» сплачений судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.