Рішення № 125747054, 10.03.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2025 року м. Ужгород№ 260/1098/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у письмову провадженні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду в Закарпатській області (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), у якій просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білинця В.О. про накладення штрафу від 31.01.2025 року у розмірі 5100,00 грн у виконавчому провадженні №76916898.

У позовній заяві ГУПФУ в Закарпатській області стверджує, що добровільно виконало рішення суду, однак, незважаючи на це, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень було застосовано до ГУПФУ в Закарпатській області штрафну санкцію за невиконання судового рішення без поважних причин. Позивач вважає постанову відповідача про накладення штрафу протиправною, ухваленою врозріз з численною судовою практикою та просить скасувати її.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, а також витребувано матеріали виконавчого провадження.

25 лютого 2025 року до суду від відповідача надійшли матеріали виконавчого провадження та відзив на позовну заяву.

У поданому відзиві відповідач вказує, що на постанову про відкриття виконавчого провадження, боржником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області повідомлено державного виконавця листом від 29.01.2025 про те, що відсутні підстави для здійснення доплати до пенсії, відповідно до постанови КМУ «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713, після проведення її перерахунку. Також зазначає, що в рішенні суду № 260/5037/24 від 22.10.2024 чітко зазначено, що перерахунок пенсії позивача, внаслідок якого ГУ ПФУ в Закарпатській області перестав виплачувати передбачену Постановою №713 доплату, був здійснений на виконання рішення суду з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018. З огляду на що такий не може вважатися перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Тому суд вважає, що ОСОБА_1 має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн., передбачену Постановою №713. Рішення суду набрало законної сили 21.11.2024 і не оскаржено боржником, тому підстави для невиконання рішення суду відсутні.

У зв`язку з тим, що рішення суду боржником не виконано, державним виконавцем відділу ПВР, керуючись ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100 грн. від 31.01.2025 ВП № 76916898, зазначено вимогу виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено боржника про кримінальну відповідальність, копію постанови направлено боржнику для виконання.

Окрім цього вказує, що виконання судового рішення є прямим обов`язком боржника (частина 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

24 жовтня 2024 року Закарпатським окружним адміністративним судом постановлено рішення в адміністративній справі № 260/5037/24 яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови, оформленій листом №2153-1860/Г-02/8-0700/24 від 11.04.2024 року, у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року, з 01.07.2021 року. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.07.2021 року нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211,20 (Одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) гривень.

21 листопада 2024 року вищевказане рішення набрало законної сили.

11 грудня 2024 року судом у справі № 260/5037/24 видано виконавчі листи.

Згідно матеріалів виконавчого провадження ВП № 76916898, на підставі заяви стягувача про примусове виконання виконавчого листа № 260/5037/24 від 11.12.2024 р., старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білинцем В`ячеславом Олександровичем 22.01.2025 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження у відповідності до вимог статей 3, 4, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження». Копію зазначеної постанови, відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», надіслано сторонам виконавчого провадження.

29 січня 2025 року на адресу відділу примусового виконання рішень (далі відділ ПВР) надійшла відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, якою повідомлено виконавчу службу, що стягувачу виконано перерахунок пенсії в добровільному порядку, згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/5037/24. Нарахована різниця в пенсії за минулий час (з урахуванням виплачених сум) в розмірі 2000,00 грн. за період з 01.07.2021 по 31.07.2021 облікована в електронній пенсійній справі стягувача та буде виплачено в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України.

Одночасно повідомлено, що на виконання попереднього рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 року у справі №260/8773/23 Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії пенсіонера з 1 серпня 2021 року на підставі оновленої довідки Служби зовнішньої розвідки України про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії станом на 17 липня 2021 року від 07 грудня 2022 року № 827.

Також у поданому листі позивач зазначив, що перерахунок пенсії проводився після 01.03.2018 року згідно довідки, яка складена у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення з 01.07.2021 року відповідній категорії військовослужбовців, згідно з Постановою КМУ №144 від 23.02.2022 року «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів», тому підстав для виплати щомісячної доплати 2000,00 грн, починаючи з 01.08.2021 немає.

За таких обставин вважає, що розмір пенсії пенсіонера після 1 березня 2018 р. переглядався (перераховувався). Хоча перерахунок пенсії і здійснено на виконання рішень суду, однак нормами Постанови №713 не розмежовано підстави таких перерахунків. Вказаною постановою, як вже зазначено вище, чітко та однозначно передбачено, що у разі, коли пенсія особам переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень.

Таким чином, наголошуємо, що пенсія, яку отримує ОСОБА_1 на підставі Закону №2262-ХІІ була перерахована, внаслідок чого її основний розмір збільшився, що і стало правомірною підставою для припинення виплати спірної доплати починаючи з 01.08.2021.

За таких обставин, відсутні підстави для здійснення доплати до пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, після проведення її перерахунку.

Розглянувши поданий лист та наведені в ньому доводи, державним виконавцем було встановлено, що в рішенні суду № 260/5037/24 від 22.10.2024 чітко зазначено, що перерахунок пенсії позивача, внаслідок якого ГУ ПФУ в Закарпатській області перестай виплачувати передбачену Постановою №713 доплату, був здійснений на виконання рішення суду з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018. З огляду на що такий не може вважатися перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Тому суд вважає, що ОСОБА_1 має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн., передбачену Постановою №713.

У зв`язку з тим, що рішення суду боржником не виконано, державним виконавцем відділу ПВР, керуючись ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100 грн. від 31.01.2025 ВП № 76916898, зазначено вимогу виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено боржника про кримінальну відповідальність, копію постанови направлено боржнику для виконання.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду для її скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій є Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до положень пункту першого частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною шостою статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частини першої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону №1404-VIII).

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями ст.75 Закону №1404-VIII.

Відповідно до частини першої статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

За умовами частини другої статті 75 Закону №1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, вказаною нормою встановлено визначальну ознаку для накладення на боржника штрафу, а саме не виконання рішення суду без поважних причин. При цьому, поважними, в розумінні Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Так, оскаржувана постанова про накладення штрафу від 31.01.2025 року у ВП №76916898 винесена саме з огляду на висновки старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про невиконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.10.2024, з чим позивач не погоджується.

Відтак, у межах заявленого спору необхідно встановити факт виконання чи невиконання виконавчого листа №260/5037/24, виданого 11 грудня 2024 року Закарпатським окружним адміністративним судом.

Судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 року по справі №260/5037/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови, оформленій листом №2153-1860/Г-02/8-0700/24 від 11.04.2024 року, у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року, з 01.07.2021 року. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.07.2021 року нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позивач у позовній заяві стверджує, що після набрання рішенням суду по вищенаведеній справі законної сили, Головним управлінням останнє виконано в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, а саме, здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 року згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/5037/24. Нарахована різниця в пенсії за минулий час (з урахуванням виплачених сум) в розмірі 2000,00 грн. за період з 01.07.2021 по 31.07.2021 облікована в електронній пенсійній справі стягувача та буде виплачено в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України.

Разом з тим, на підтвердження наведених обставин щодо виконання рішення суду позивачем не надано жодних доказ, а також такі відсутні у матеріалах виконавчого провадження.

Суд зауважує, що відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ч.1, 2 статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Частиною 4 статті 79 КАС України визначено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

До позовної заяви позивачем не долучено доказів на підтвердження здійснення перерахунку пенсії громадянину ОСОБА_1 з 01.07.2021 року згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/5037/24, а також доказів того, що нарахована різниця в пенсії за минулий час (з урахуванням виплачених сум) в розмірі 2000,00 грн. за період з 01.07.2021 по 31.07.2021 облікована в електронній пенсійній справі стягувача. Також позивачем не зазначено у позові, що такі докази не може бути подані разом з позовною заявою з об`єктивних причин.

Окрім цього, суд вважає необгрунтованими доводи позивача щодо того, що відсутні підстави для здійснення доплати до пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, після проведення її перерахунку згідно оновленої довідки з 01.08.2021.

Оскільки, як встановлено судом, рішенням суду по справі № 260/5037/24 від 22.10.2024 чітко зазначено, що перерахунок пенсії позивача, внаслідок якого ГУ ПФУ в Закарпатській області перестав виплачувати передбачену Постановою №713 доплату, був здійснений на виконання рішення суду з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018. З огляду на що такий не може вважатися перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Відповідно, аналогічний перерахунок пенсії громадянина ОСОБА_1 на виконання рішення суду, про яке вказує позивач від 29.12.2023 року у справі №260/8773/23, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, відтак перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду, в результаті якого розмір пенсії збільшився, не може бути підставою для припинення виплати доплати до пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713.

Наведене свідчить про невиконання позивачем рішення суду без поважних причин, зокрема доказів виконання рішення по справі № 260/5037/24 від 22.10.2024 суду не надано та про правомірність прийнятої державним виконавцем постанови про накладення штрафу в сумі 5100 грн. від 31.01.2022 року ВП №76916898.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що судове рішення, яке набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним), основні і додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними.

У Рішенні від 26.06.2013 №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист; набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23.11.2018 №10-р/2018); невід`ємною складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 р. взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білинцем В.О. правомірно, з дотриманням норм Закону України «Про виконавче провадження», прийнято постанову від 31.01.2025 року ВП №76916898 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду.

Таким чином, в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (пл. Шандора Петефі, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43316386) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 31.01.2025 у розмірі 5100,00 грн у виконавчому провадженні №76916898 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СуддяЮ.Ю.Дору