Рішення № 125747018, 03.03.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 березня 2025 року м. Ужгород№ 260/383/25 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судового засідання Куля Т.Т.,

за участі сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:

представника позивача Бухтоярової О.В.,

представника відповідача Крупи-Газуди М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 51, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини третьої статті 243 КАС України 03 березня 2025 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 10 березня 2025 року.

27 січня 2025 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника адвоката Бухтоярової Оксани Василівни (далі представник позивача) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі відповідач), яким просить:

1) визнати протиправним та скасувати повністю рішення від 27.09.2024 року Головного управління ДПС у Закарпатській області №104/07-16-24-13-04 про анулювання реєстрації платника єдиного податку Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ;

2) зобов`язати Головне управління ДПС у Закарпатській області №104/07-16-24-13-04 відновити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 реєстрацію платника єдиного податку та спрощену систему оподаткування з 30.06.2024 року;

3) стягнути з відповідача на користь позивача всі понесені у справі судові витрати, а зокрема витрати понесені на оплату судового збору 6 056 гривень 00 копійок та поштові витрати, витрати на професійну правничу допомогу, витрати позивача, що пов`язані із прибуттям до суду, докази про що будуть подані в порядку ч.7 ст.139 КАСУ.

Звернення позивача до суду з даним позовом зумовлено тим, що 27 вересня 2024 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області було прийнято рішення №104/07-16-24-13-04, яким анульовано Фізичній особі-підприємця ОСОБА_1 реєстрацію платника єдиного податку. В позові ОСОБА_1 зазначила, що попри введення в Україні воєнного стану залишилася в рідній країні, де здійснює підприємницьку діяльність, сплачує податки, тим самим поповнюючи бюджети в нелегкі для країни часи і відповідач замість того щоб її, як підприємця та платника податків заохочував, навпаки порушує її права шляхом анулювання реєстрації платника єдиного податку. Так, 27.09.2024 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області було прийнято рішення №104/07-16-24-13-04 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ОСОБА_1 (як вказано в рішенні: заява про застосування спрощеної системи оподаткування вхідний № 14900/б/56-10 від 14.12.2018 року; дата початку дії спрощеної системи з 01.01.2019 року.

При цьому, з рішення вбачається , що ніби податковим органом встановлено, що:

1. Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платник єдиного податку 2 групи, має податковий борг по єдиному податку у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідових кварталів, починаючи з 01.01.2024 року по 01.06.2024 року, що підтверджено аналізом інтегрованої картки платника та актом камеральної перевірки від 09.07.2024 року № 9509/07-16-24-13-05/ НОМЕР_1 .

2. Розмір податкового боргу по єдиному податку у платника на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів становить: 01.01.2024р. - 6700грн., 01.02.2024р. - 8120 грн., 01.03.2024р. - 9540 грн., 01.04.2024р. - 10960грн., 01.05.2024р.-12380 грн., 01.06.2024р. - 13800грн.

З огляду на це, відповідач відобразив у рішенні наступний висновок:

Перелічені факти є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, відповідно до підпункту "3" пункту 299.10 статті 299 ПКУ від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) у зв`язку з наявним податковим боргом у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, починаючи з 01.01.2024 року по 01.06.2024 року.

Платник єдиного податку зобов`язаний перейти на сплату інших податків і зборів, у таких визначених Податковим кодексом випадках та в строки, а саме в останній день другого із двох послідовних кварталів, відповідно до абзацу "8" підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-IV (із змінами та доповненнями). Днем анулювання реєстрації платника єдиного податку є 30 червня 2024 року.

Також зазначає, що про проведення податкової перевірки вона повідомлена не була, до процесу проведення такої залучена не була, акт перевірки не отримувала, податкові вимоги про необхідність сплати податкової заборгованості (як це зазначено в рішенні) не отримувала. Крім цього, позивач перебувала на спрощеній системі оподаткування не з 01.01.2019 року, як це вказав у рішенні відповідач, а з 2003 року, з часу початку здійснення нею підприємницької діяльності, майже всі роки (за виключенням невеликого періоду в 2015-2016 роках). Оскаржуване рішення вважає протиправним, таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим і звернулась з даним позовом до суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачеві термін на подання відзиву на позовну заяву в разі заперечення проти позову.

18 лютого 2025 року представником відповідача подано письмовий відзив на позову, згідно змісту якого вбачається, що останній заперечує проти задоволення позовних вимог повністю та просить суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.

21 лютого 2025 року представником позивача заявлено клопотання про перехід до розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, в задоволенні якого було відмовлено протокольною ухвалою від 03 березня 2025 року.

26 лютого 2025 року представник позивача скористалась своїм правом і подала до суду відповідь на відзив.

03 березня 2025 року представником позивача подано ряд заяв, зокрема щодо приєднання до матеріалів справи додаткових доказів та стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, просила суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву, просила суд відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.

Ретельно дослідивши спірні правовідносини, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами докази, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено положеннями Податкового кодексу України (далі ПК України).

Згідно з п. 291.3 ст. 291 ПК України фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п. 291. 4 ст. 291 ПК України:

Суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, до другої групи відносяться фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до п. 295. 1 ст. 295 ПК України:

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (295.2 ст. 295 ПК України).

Згідно з п. 298.1 ст. 298 ПК України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої-третьої груп здійснюється відповідно до пп. 298.1.1-298.1.4 цієї статті.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Згідно з п.п.8 п.п.298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПК України, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначеному абзацом третім пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, а саме перевищує суму сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060,0 грн.), на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

У зв`язку із наявністю відповідно до бази даних ІС «Податковий блок» податкового боргу у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Головним управлінням ДПС у Закарпатській області проведено камеральну перевірку платника на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 ПК України, у порядку визначеному п. 76. 2 ст. 76 ПК України щодо порушень правил (термінів) сплати узгодженої суми податкового зобов`язання єдиного податку фізичних осіб, за результатами якої встановлено, що платник єдиного податку 2 групи, має податковий борг по єдиному податку у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, починаючи з 01.01.2024 року по 01.06.2024 року, що підтверджено аналізом інтегрованої картки платника та актом камеральної перевірки від 09.07.2024 року №9509/07-16-24-13¬05/2578120087.

Зокрема, перевіркою встановлено, що відповідно до інтегрованої картки платника податків (ІКП єдиний податок з фізичних осіб код платежу 18050400) розмір податкового боргу по єдиному податку у платника на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів становить: 01.01.2024 року - 6700,00 грн., 01.02.2024 року - 8120,00 грн., 01.03.2024 року - 9540,00 грн., 01.04.2024 року - 10960,00 грн., 01.05.2024 року - 12380,00 грн., 01.06.2024 року - 13800,00 грн.

Перелічені факти слугували підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, відповідно до підпункту «3» пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) у зв`язку з наявним податковим боргом у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, починаючи з 01.01.2024 року по 01.06.2024 року.

Враховуючи наведене, суд приходить переконання, що Головне управління ДПС у Закарпатській області прийнято рішення №104/07-16-24-13-04 від 27.09.2024 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .

Щодо проведення камеральної перевірки, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з пунктами 76.1-76.3 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п.75, ст.75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником податків вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Головне управління ДПС у Закарпатській області при прийнятті 27 вересня 2024 рішення №104/07-16-24-13-04 керувалось п.299.10 ст.299 ПК України, якою закріплено виключні підстави анулювання реєстрації платника єдиного податку лише за рішенням контролюючого органу, серед яких, зокрема, у випадку наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Для скасування статусу платника єдиного податку другої групи Відповідач виконав визначеним законом алгоритм дій: відповідно до бази даних ІС «Податковий блок» встановив наявність податкової заборгованості по єдиному податку; провів камеральну перевірку, встановив наявність підстави для виключення з реєстру платників єдиного податку відповідно до п. 299.10 ст. 299 ПК України, а саме платник єдиного податку має податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (п.п.298.2.3 п.298 ст.298 ПК України та прийняв рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Щодо нарахування єдиного податку у період дії воєнного стану, суд зазначає.

У підрозділі ХХ «Перехідних положень» ПК України зазначається:

« 9. Установити, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 1 серпня 2023 року, положення розділу XIV цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:

{Абзац перший пункту 9 підрозділу 8 розділу XX в редакції Закону № 3219-ІХ від 30.06.2023}

9.1. Фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку першої та другої групи мають право не сплачувати єдиний податок.

При цьому такими особами декларація платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього підпункту єдиний податок не сплачувався».

Тобто, з 1 квітня 2022 року фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку першої та другої групи мали право не сплачувати єдиний податок, але Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 року внесено зміни до ПКУ, а саме у п. 9 розділу ХХ «Перехідних положень» викладено в такій редакції:

«Установити, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 1 серпня 2023 року, положення розділу XIV цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей».

Щодо сплати позивачем єдиного податку, суд наголошує.

Як вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, у зв`язку з наявністю податкового боргу відповідачем в автоматичному режимі сформовано податкову вимогу від 06 березня 2024 року №0002866-1309-0716, яку разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення на поштову адресу платника податків (трек-номер поштового відправлення 0600902420417) та вручено поштовою службою 29 березня 2024 року.

Відповідно до п. 59.3 ПК України: податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України: у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. 57.3 ПК України: у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом також встановлено, що ФОП ОСОБА_1 після отримання податкової вимоги від 06 березня 2024 року №0002866-1309-0716 не оскаржила та не сплатила грошове зобов`язання визначене контролюючим органом протягом двох кварталів.

При цьому, перша сплата відбулась тільки 11 липня 2024 року в розмірі 1340,00 грн. після проведення камеральної перевірки (акт від 09 липня 2024 року №9509/07-16-24-13-05/ НОМЕР_1 ).

Позивач не сплачувала авансові внески по єдиному податку, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка лишалась не погашеною протягом двох послідовних кварталів, у зв`язку з чим контролюючий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку №104/07-16-24-13-04 від 27 вересня 2024 року.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 27 вересня 2024 року №104/07-16-24-13-04 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 є правомірним, а вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання стягнення судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 205, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 51, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяД.В. Іванчулинець