Постанова № 12574493, 22.11.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

< Список >

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

22 листопада 2010 року Справа № 2а-3976/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 16-50 год. адміністративну справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області, 26200, м.Мала Виска, Кіровоградської області, вул. Жовтнева, 76

про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю:

секретаря судового засідання Канюки І.І.,

представників:

позивача ОСОБА_2,

відповідача Підлубного В.В.,

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з позовом до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання дій Маловисківської МДПІ по винесенню податкового повідомлення-рішення від 27.10.2010 р. №0012451720/0 протиправними, винесеного Маловисківською МДПІ, яким ФОП ОСОБА_1 визначено податкове зобовязання в сумі 1429,50 грн. та просила скасувати його.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що позовну вимогу про визнання дій Маловисківської МДПІ по винесенню податкового повідомлення-рішення від 27.10.2010 р. протиправними слід розглядати як складову позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.10.2010 р. №0012451720/0.

Позивач зазначив, що 22.10.2010 р. посадовою особою Маловисківської МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку субєкта господарської діяльності фізичної особи ОСОБА_1 з питань повноти оподаткування доходів, виплачених у вигляді заробітної плати з порушенням норм законодавства про працю за період з 01.01.2010 р. по 30.09.2010 р., якою встановлено порушення ст.95 Кодексу законів про працю України, п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.п.4.2.1 п. 4.2 ст.4, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.19.2 «а»ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та донараховано податок з доходів фізичних осіб за І, ІІ та ІІІ квартали 2010 р. на загальну суму 1429,50 грн. Висновки податкового органу позивач вважає помилковими, оскільки позивачем сплачено податок з доходів фізичних осіб, виходячи з доходів, одержаних найманими працівниками відповідно до відпрацьованого ними робочого часу.

Маловисківською МДПІ по справі подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов не визнається у повному обсязі, оскільки відповідно до укладених позивачем трудових договорів з найманими особами передбачено, що розмір заробітної плати найманих осіб позивача визначається за згодою сторін, але не нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати. Також відповідач вказує, що фактично відпрацьований найманими працівниками робочий час є більший ніж той, що зазначений у трудовому договорі.

В судове засідання зявився представник позивача, який позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні з підстав зазначених в запереченні.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 22.11.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 29.11.2010 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 24.02.1998 р. зареєстрована Маловисківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області як фізична особа-підприємець (а.с.15).

З 20 по 22 жовтня 2010 року посадовою особою Маловисківської МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку субєкта господарської діяльності фізичної особи ОСОБА_1 з питань повноти оподаткування доходів, виплачених у вигляді заробітної плати з порушенням норм законодавства про працю за період з 01.01.2010 р. по 30.09.2010 р., за результатами якої складено акт №55/17-2435608889 від 22.10.2010 р. (а.с.8-13), висновками якого є порушення, на думку відповідача, ст. 95 Кодексу законів про працю України, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.19.2 «а»ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб за І, ІІ та ІІІ квартали 2010 р. на загальну суму 1429,50 грн.

Маловисківською МДПІ на підставі акту №55/17-2435608889 від 22.10.2010 р. винесено податкове повідомлення рішення №0012451720/0 від 27.10.2010 р., яким ОСОБА_1 визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1429,50 грн. основного платежу.

Згідно п.2.1 ст.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. №889-ІV платниками податку є:

- резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;

- нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

В судовому засіданні встановлено, що у ОСОБА_1 відповідно до укладених трудових договорів (а.с.18-21) в перевіряємому періоді працювали наймані працівники. Даними трудовими договорами робочий час таких працівників визначено погодинно.

Відповідно до п.1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податковий агент юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобовязані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є субєктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам, а тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є податковим агентом відносно найманих працівників.

Із змісту табелів робочого часу (а.с.32-41) та таблиць нарахування і видачі зарплати (а.с.32-41, зі зворотного боку) вбачається, що наймані працівники працювали у ОСОБА_1 погодинно (неповний робочий день) та отримували відповідно заробітну платню розраховану за кількість відпрацьованих годин від встановленої мінімальної заробітної плати.

Зі змісту податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, поданих ОСОБА_1 до Маловисківської МДПІ за І, ІІ та ІІІ квартали 2010 р. (а.с.53-55) вбачається, що ОСОБА_1 вираховувала податок з доходів фізичних осіб із фактично нарахованої та виплаченої заробітної плати найманим працівникам відповідно до погодинної оплати праці.

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що сума податку з доходів фізичних осіб, сплаченого ОСОБА_1 до бюджету, вирахувана із суми отриманого найманими працівниками доходу у встановленому порядку. Але при цьому податковий орган вважає, що позивач допустив порушення податкового законодавства, оскільки виплачував найманим працівникам заробітну плату у значно меншому розмірі від розміру мінімальної заробітної плати визначеної чинним законодавством, що, на думку відповідача, є порушенням ст.3 Закону України «Про оплату праці», ст.95 Кодексу законів про працю України, а також, на його думку, занижено обєкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб, чим порушено, додатково, п.3.1.1. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

У відповідності до п.3.1.1 ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»обєктом оподаткування резидента, зокрема, є загальний місячний оподатковуваний дохід.

У відповідності до п. 1.2 ст. 1 зазначеного Закону дохід сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно п.4.2.1 п.4.2 ст.4 вказаного Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, а тому посилання податкового органу на необхідність нарахування та сплати ОСОБА_1, як податковим агентом, в бюджет податку з доходів фізичних осіб із сум заробітної плати (різниці до законодавчо встановленого розміру) без виплати її на користь платників податків є безпідставними.

Більш того, відповідно до змісту Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №50 від 18.01.2003 року, уповноваженим органом щодо проведення перевірок з питань дотримання роботодавцями законодавства про працю є Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, а тому аналіз податковим органом дій позивача на предмет відповідності нормам Кодексу законів про працю України є таким, що здійснений поза межами повноважень, визначених Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.10.2010 р. №0012451720/0, винесене Маловисківською міжрайонною державною податковою інспекцією Кіровоградської області, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено податкове зобовязання з прибуткового податку з громадян в сумі 1429,50 грн.

Присудити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1 (26232, АДРЕСА_1) з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Дата виготовлення повного тексту постанови 29 листопада 2010 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного судуС.В. Могилан