Рішення № 125744910, 11.03.2025, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/32/25

Провадження №2/951/80/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Лавренюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Барилко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (далі позивач, ТОВ «ФК «Профіт Капітал») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.07.2018 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування №R01.00211.004102752, відповідно до якого банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 21107,72 грн, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за кредитне обслуговування) і платою за послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, який є його невід`ємною частиною, згідно з умовами цього договору. Згідно п.п. 1.3 договору кредиту за користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 33,9% річних від залишкової суми кредиту. Відповідно до пункту 1.4 договору кредиту за обслуговування кредиту банком позичальник сплачує плату за кредитне обслуговування щомісячно в розмірі відповідно до графіку платежів. Банк на виконання умов договору кредиту надав позичальнику грошові кошти у сумі 21107,72 грн строком до 12.10.2021, а позичальник зобов`язався повернути його разом іншими платежами (відповідно до графіку щомісячних платежів) згідно з умовами цього договору. Натомість, позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 19.12.2023 становить 31698,73 грн, в тому числі: основний борг - 15064,34 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 16634,39 грн.

19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу № 19/12-2023, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступає, а ТОВ «Оптіма Факторинг» приймає права вимоги та їх оплату, зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених договором факторингу. 22.12.2023 між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» був укладений договір факторингу № 22/12-2023, на виконання умов якого ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «Оптіма Факторинг» 11776112,00 грн та, відповідно, була здійснена передача реєстру боржників, у зв`язку з чим до ТОВ «ФК «Профіт Капітал», починаючи з 22.12.2023, перейшло право вимоги за кредитним договором №R01.00211.004102752 від 12.07.2018.

З огляду на викладене позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПрофітКапітал»заборгованість у сумі 31698,73 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15064,34 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 16634,39 грн, а також сплачений судовий збір у сумі 3028,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою судді від 23.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Судове засідання призначено на 13.02.2025.

Ухвалою суду від 13.02.2025 відкладено судовий розгляд цивільної справи на 11.03.2025.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просив розглянути справу без його участі та не заперечував щодо винесення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, подала заяву від 11.03.2025, у якій позовні вимоги визнала повністю, не заперечувала щодо їх задоволення та справу просила розглянути без її участі. Зазначила, що наслідки визнання позову, передбачені статтею 206 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) їй відомі та зрозумілі.

Відповідно до частини четвертої статті 206ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України здійснює розгляд справи без участі сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.07.2018 між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» (Банк) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір №R01.00211.004102752, відповідно до якого Банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 21107,72 грн, а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за кредитне обслуговування) згідно з умовами цього договору (а.с. 5-7).

Згідно з пунктом 1.3 договору кредиту за користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 33,9% річних від залишкової суми кредиту.

Відповідно до пункту 2.1 договору позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 39 щомісячних внесках включно до 12 дня/числа кожного місяця згідно з графіку щомісячних платежів.

За змістом пункту 5.2. кредитного договору договір діє протягом строку кредитування, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

12.07.2018 ОСОБА_1 власноручно підписала Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), Додаток до Паспорта споживчого кредиту Графік щомісячних платежів за кредитним договором, заяву-анкету, заяву про акцепт публічної оферти ПАТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку (а.с. 8-12).

Відповідно до виписки з рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий на ім`я ОСОБА_1 , за вказаним рахунком здійснювались операції: видача кредитних коштів, погашення тіла кредиту та процентів. Станом на 19.12.2023 операції за рахунком ОСОБА_1 містять 77 проводок, дебет рахунку 34942,72 грн, кредит рахунку 34942,72 грн (а.с. 13-16).

Згідно з довідкою-розрахунком за кредитним договором №R01.00211.004102752 розрахунок боргу станом на 19.12.2023 включає заборгованість за основним боргом у розмірі 15064,34 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками у розмірі 16634,39 грн, загальна заборгованість 31698,73 грн (а.с. 17).

Таким чином, Банк на виконання умов договору кредиту надав позичальнику грошові кошти у сумі 21107,72 грн строком до 12.10.2021, а позичальник зобов`язалася повернути його разом іншими платежами (відповідно до графіку щомісячних платежів) згідно з умовами цього договору.

Натомість позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 19.12.2023 виникла заборгованість в сумі 31698,73 грн, в тому числі: основний борг - 15064,34 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 16634,39 грн.

19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу № 19/12-2023 (а.с. 18-24). Відповідно до пункту 2.1 договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», а ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених Договором факторингу (а.с. 18-24).

Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в друкованому реєстрі боржників, що підписується сторонами в день укладення цього договору. Так, ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» зобов`язання за договором факторингу виконав в повному обсязі, та відповідно перерахував обумовлену суму на користь АТ «Ідея Банк».

22.12.2023 між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» був укладений договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передатні грошові кошти в розпорядження ТОВ «Оптіма Факторинг» за плату та на умовах, визначених цим договором (а.с. 30-34).

До матеріалів справи також надано платіжні інструкції від 20.12.2023 № 45, від 17.10.2023 №611, відповідно до яких ТОВ «Оптіма Факторинг» сплатило кошти на користь АТ «Ідея Банк» згідно договору факторингу №19/12-2023, та платіжну інструкцію від 26.12.2023 №376, за змістом якої ТОВ «ФК «Профіт Капітал» сплатило кошти на користь ТОВ «Оптіма Факторинг» згідно договору факторингу № 22/12-2023 (а.с. 28-29, 38).

За правилами частини першої статті 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог частин першої другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Згідно із частиною першою статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049ЦК Українивизначено,що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За вимогами частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 82ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов`язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов`язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.

Відповідно до статті 512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За правилами статті 514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав..

Нормами статті 516ЦК Українивизначено,що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач підтвердив своє право вимоги за кредитним договором №R01.00211.004102752 від 12.07.2018 відповідно до договорів факторингу № 19/12-2023 від 19.12.2023, №22/12-2023 від 22.12.2023.

Статтею 525ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 526, частини першої статті 527, частини першої статті 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною першою статті 612ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що підписавши кредитний договір №R01.00211.004102752 від 12.07.2018 відповідач ОСОБА_1 добровільно погодилась на умови договору, якими сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок, строк повернення коштів, строк кредитування, та взяла на себе відповідні зобов`язання.

Однак взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентних платежів відповідач ОСОБА_1 не виконала, внаслідок чого в останньої виникла заборгованість за кредитним договором №R01.00211.004102752 від 12.07.2018, яка станом на 19.12.2023 становить 31698,73 грн, в тому числі: заборгованість за основним боргом - 15064,34 грн; заборгованість за відсотками - 16634,39 грн.

Факт користування відповідачем ОСОБА_1 кредитними коштами та їх несвоєчасне повернення знайшов своє підтвердження у матеріалах справи, зокрема, виписці по рахунку відповідача ОСОБА_1 за період з 12.07.2018 по 10.06.2022.

При цьому відповідач ОСОБА_1 подала заяву від 11.03.2025 про визнання позовних вимог.

З огляду на викладене, беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, враховуючи, що в даному випадку має місце порушення з вини відповідача прав позивача щодо порядку погашення заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» заборгованості за кредитним договором №R01.00211.004102752 від 12.07.2018 в розмірі 31698,73 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За подання до суду цієї позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн відповідно до платіжної інструкції №13121 від 12.12.2024 (а.с. 4).

Ураховуючи, що відповідачем визнано позов до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1514,00 грн, а решту 50 відсотків судового збору в розмірі 1514,00 грн стягнути з відповідача.

Вирішуючи питання щодо відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 133ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини перша та друга статті 137 ЦПК України). Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник позивача подав суду:

- договір про надання правничої допомоги №02-24 від 01.07.2024, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Правничий курс» (а.с. 39-42);

- додаткову угоду №1/1 від 01.07.2024 до договору про надання правничої допомоги №02-24 від 01.07.2024 (а.с. 43);

- акт №1 прийому-передачі Реєстру Боржників за договором про надання правової допомоги №02-24 від 01.07.2024 (а.с. 44);

- акт №1 прийому-передачі наданої правової допомоги від 12.12.2024 на загальну суму 140000,00 грн, в якому визначено розмір винагороди про надання правової допомоги щодо відповідача ОСОБА_1 в розмірі 7000,00 грн (проведено консультації з клієнтом, здійснено вивчення документів, підготовлено проект позовної заяви для направлення до суду) (а.с. 46);

- платіжну інструкцію в національній валюті від 20.12.2024 №1084 на суму 140000,00 грн (а.с. 47).

Відповідно до вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

Водночас слід зауважити, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв. Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

При цьому суд враховує, що відповідач, будучи повідомленою про дату, час та місце судового розгляду, будь-яких заперечень щодо розумності та співмірності розміру судових витрат суду не надала.

Відтак, вирішуючи питанняпро відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, суд, враховуючи співмірність витрат зі складністю справи та із наданим адвокатом позивача обсягом послуг під час розгляду справи в суді, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, з огляду на відсутність заперечень відповідача з приводу таких витрат, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 206, 263, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором №R01.00211.004102752 від 12.07.2018 в розмірі 31698,73 грн (тридцять одна тисяча шістсот дев`яносто вісім гривень 73 коп), з яких: заборгованість за основним боргом - 15064,34 грн; заборгованість за відсотками - 16634,39 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» 1514,00 грн (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 коп) судового збору.

Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, р/р НОМЕР_2 в АТ "Універсал Банк", МФО 322001) 50% сплаченого судового збору відповідно до платіжної інструкції №13121 від 12.12.2024, що становить 1514,00 грн (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 коп).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» 7000,00 грн (сім тисяч гривень 00 коп) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», місцезнаходження 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8; код ЄДРПОУ: 39992082.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 11.03.2025.

Головуючий суддя О.М. Лавренюк