Рішення № 125743911, 10.03.2025, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/355/25 Справа №447/3623/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

10.03.2025 Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючої-судді ДрузюкМ.М.

секретар судового засідання Іськів О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (далі по тексту ТОВ «Юніт капітал» подав до Миколаївського районного суду Львівської області позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору у розмірі 17 933,5грн.

В обгрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, що 17.01.2022 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №133870534 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV5Z57D. Заповненням анкети заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановлений законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. 17.01.2022 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 9 700 грн на його банківську карту № НОМЕР_1 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, а саме перерахувало грошові кошти на банківську карту відповідача. Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви за кредитним договором №133870534 від 17.01.2022 становить 17 933,50 грн, яка складається з: 9 699,05 грн заборгованість по кредиту; 8 234,45 грн заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом. Позивач набув право вимоги до боржника та належним чином повідомив його про заборгованість за кредитним договором №133870534 від 17.01.2022, проте відповідач не виконав свого зобов`язання за вищевказаним кредитним договором. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, у зв`язку з чим просив позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 17933,50грн., судовий збір 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 09.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак просив суд розгляд справи проводити без участі позивача та його представника, проти заочного рішення не заперечують.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у її відсутності, зважаючи на те, що така повідомлялася про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду надано не було.

За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до ст.223 ЦПК України.

В силу приписів ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів..

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, 17.01.2022 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №133870534 . Відповідно до кредитного договору ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» надало відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 9 700 грн строком на 30 днів, тобто 16.02.2022, За користувания кредитом відповідач зобов`язаний сплати проценти 2.05 за користування кредитом(а.с.12-15)

У паспорті споживчого кредиту визначено основні умови кредитування , інформація щодо орієнтовної реальної процентної ставки, порядок повернення кредиту та інше(а.с.11-12)

Згідно з заявкою на отримання грошових коштів в кредит від 17.01.2022, вбачається, що така містить загальну інформацію про кредит, персональні дані позичальника, також вказано номер банківської картки ОСОБА_1 (а.с. 10 на звороті).

Згідно з платіжним дорученням від 17.01.2022, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу ОСОБА_1 / 9 700грн., призначення платежу переказ коштів згідно договору № 133870534 від 17.01.2022. подав до ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» заявку на отримання грошових коштів в кредит від 01.11.2021 із зазначенням загальної інформації, персональних даних, адреси місця проживання, електронної пошти, номера телефону .

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором №133870534 від 17.01.2022, заборгованість ОСОБА_1 станом на 23.12.2024 складає 17 933,50 грн., з яких 9 699,05 грн заборгованість по кредиту; 8234,45 грн заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

Відповідно до розрахунку заборгованості наданого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» заборгованість ОСОБА_1 складає 17 741,17 грн., з яких 9 700 грн заборгованість по кредиту; 8 041,17 грн заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

Відповідно до договору факторингу №2/1118-01 від 28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Додатковими угодами №19 від 28.11.2018, №27 від 31.12.2021, №26 від 31.12.2020, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено строк дії договору факторингу .

Відповідно до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором .

Відповідно до договору факторингу №28/10/24-У від 28.10.2024 між ТОВ «Юніт капітал» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором .

Відповідно до акту прийому передачі реєстру боржників за договором факторингу №28/10/24-У від 28.10.2024 ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» передало, а фактор ТОВ «Юніт капітал» прийняв реєстр прав вимоги кількістю 900 шт., та права вимоги боргу від позичальників.

Норми права, які застосував суд

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, у відповідачки виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти.

Відповідно до ч.1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, а сторонами не спростовано, що 17.01.2022 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №133870534 . Відповідно до кредитного договору ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» надало відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 9 700 грн строком на 30 днів, тобто 16.02.2022, За користувания кредитом відповідач зобов`язаний сплати проценти 2.05 за користування кредитом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Юніт капітал» посилається на те, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перейшло до нових кредиторів, кінцевим з яких є позивач ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», на підставі договорів факторингу, які були укладені у 2018 році, 2020 та 2024 роках. Сам кредитний договір № №133870534 від 17.01.2022 укладений після укладення договорів факторингу від 28 листопада 2018 року та 05 серпня 2020 року.

За змістом статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно з статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Тлумачення наведених норм свідчить, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Тобто відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20).

Законодавцем передбачено можливість відступлення первісним кредитором новому кредитору як повного обсягу прав та обов`язків, належних йому на момент відступлення (універсальне правонаступництво), так і можливість відступлення прав лише у певній частині, що обумовлюється сторонами в договорі відступлення права вимоги (сингулярне правонаступництво). Оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що "ніхто не може передати більше прав, ніж має сам".

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 16.10.2018 у справі №914/2567/17, від 04.12.2018 у справі №31/160(29/170(6/77-5/100), від 04.06.2020 у справі №910/1755/19.

При цьому відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Виходячи із загальних правил та положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора. Обсяг цих прав та умови їх переходу визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора. Тобто новий кредитор отримує право вимагати виконання зобов`язання в обсязі, що існував на момент підписання договору цесії (відступлення права вимоги).

При цьому, чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012).

Умовами пункту 1.3 договору факторингу від 28 листопада 2018 року передбачено, що право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно з пунктом 2.1 договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Кредитний договір укладено між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 , 17.01.2022, тобто після укладення між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» договору про факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.

Відтак, вимога на момент укладення договору мала би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу від 28 листопада 2018 року не було, отже сторони не могли передбачити, що 17.01.2022 цим товариством буде укладено кредитний договір з відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що у ТОВ «Юніт капітал» відсутнє право на звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення на його користь заборгованості за кредитним договором від 17.01.2022, який укладений після відступлення прав вимог за договорами

Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Керуючись ст. 141, 246, 259, 264, 265,280-282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення..

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повні найменування та ім`я сторін

Позивач :Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал», місцезнаходження: м.Київ, вул.Рогнідинська, 4 А, офіс 10, ідентифікаційний код юридичної особи 43541163.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Друзюк М. М.