Рішення № 125743211, 03.03.2025, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/442/25

Провадження № 2/309/145/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2025 року м. Хуст

в складі: головуючого-судді Довжанин М.М.

секретаря судового засідання: Драб Н. В.

розглянувши справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Хустський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства та внесення змін до актового запису,

В С Т А Н О В И В:

В позовній заяві позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_1 батьком ОСОБА_3 та внести зміни до актового запису.

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Хустський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства та внесення змін до актового запису. Посилається на те, що 22 жовтня 2020 року він з відповідачкою ОСОБА_2 уклали шлюб, який зареєстрований Виконавчим комітетом Нанківської сільської ради Хустського району Закарпатської області. В близьких стосунках з відповідачкою перебуває з 2014 року. В результаті вказаних стосунків у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У свідоцтві про народження дитини дані щодо батька вказані згідно ч. 1 ст. 135 СК України. На час державної реєстрації дитини ОСОБА_3 заява до органів ДРАЦСу від позивача не надходила про те, що він є батьком дитини. ОСОБА_1 утримував та забезпечував відповідачку та їх доньку, приймав участь у її житті та вихованні. В шлюбі у позивача народилося ще двоє дітей- ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На даний час відповідач проходить службу в Збройних силах України, через що не може в досудовому порядку звернутися до органів ДРАЦСу для врегулювання питання визнання батьківства ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився. Подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася. Подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Представник третьої особи Хустського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції О. Росоха подала заяву про розгляд справи у її відсутності, питання щодо задоволення позовних вимог позивача залишає на розсуд суду.

З`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 128 Сімейного кодексу України (далі СК України) передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Передумовою звернення до суду із позовною заявою про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є відсутність у позивача можливості звернутися до органів ДРАЦС із відповідною заявою через проходження ним служби в Збройних Силах України.

Судом встановлено, що сторони спільно проживають, мають спільний побут та ведуть спільне господарство з 2014 року, що також підтверджується наявним в матеріалах справи актом обстеження від 30 лютого 2025 р., складеного депутатом Хустського районної ради Закарпатської області.

Шлюб між сторонами укладено 22 жовтня 2020 року, зареєстрований Виконавчим комітетом Нанківської сільської ради Хустського району Закарпатської області, про що 22 жовтня 2020 року складено відповідний актовий запис №9.

Згідно свідоцтва про народження (повторно) Серія НОМЕР_1 , відповідачка є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України №00044705315 від 24 квітня 2024 р., відомості про батька дитини, ОСОБА_3 , записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України

Суд констатує, що сторонами визнається, що позивач є батьком ОСОБА_3 , утримує та забезпечує дитину усім необхідним.

Судом також встановлено, що сторони спільно проживають з дитиною, разом виховують її та виконують обов`язки батьків, однак на час державної реєстрації народження дитини заява про визнання батьківства до органів ДРАЦС від позивача не поступала.

Відповідно до змісту ч.1, ч.2 ст.121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст. 135 СК України.

Відповідно до ст.135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.06.2006, №3 роз`яснено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

За нормою ст.ст. 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, визнання особою батьківства, а також інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи. Спільне проживання та ведення спільного господарства може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).

Батьківство може бути визнано особою як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини

Доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.76 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду України № 591/6441/14-у від 16 травня 2018 року справа № 591/6441/14-ц зазначено, що «підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Щодо предмету доказування у даній категорії справі, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19) зроблено висновок щодо застосування статті 130 СК України та вказано, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України. Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття. Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір`ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї. Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.

Згідно з п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за №55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст.134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у ст.ст. 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Задоволення заявленого позову відповідатиме інтересам дитини, дасть змогу їй юридично закріпити відомості про батька дитини та відповідно отримати передбачені чинним законодавством соціальні гарантії.

З урахуванням викладених обставин, а саме того факту, що запис батька дитини був здійснений на підставі заяви матері (ч.1 ст. 135 СК України); зважаючи на наявність доказів, які підтверджують, що батьком дитини є саме позивач, а також враховуючи відсутність заперечень щодо задоволення позову відповідачем, суд вважає позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 128, 135 Сімейного кодексу України, 3, 4, 11, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 82, 89, 200, 206, 247, 258, 259, 264, 265 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити.

Визнати громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (паспорт громадянина України НОМЕР_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка народилася у м.Хуст, Закарпатської області (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_1 видане Хустський районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області).

Внести зміни до актового запису № 347 від 10 жовтня 2015 року, складеного Хустський районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області:

- вказати батьком дитини, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , - громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (паспорт громадянина України НОМЕР_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 );

- змінити дитині прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 » та по батькові - з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 ».

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання через Хустський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 3 березня 2025 року.

Суддя Хустського

районного суду: Довжанин М. М.