Рішення № 125739246, 10.03.2025, Козельщинський районний суд Полтавської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

10.03.2025 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/1008/24

Провадження № 2/533/30/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

10 березня 2025 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді - Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Заворотної К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

УСТАНОВИВ:

01 листопада 2024 року позивач ТОВ «Коллект Центр» звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області зі позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, у якій просив суд стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Коллект Центр»:

- заборгованість за договором № 2106166235126 від 02.03.2021 у розмірі 37744,41 гривень;

- витрати, понесені на сплату судового збору, у розмірі 2422,40 гривень;

- витрати, понесені на правову допомогу, у розмірі 13000,00 гривень.

Також позивач просив розгляд справи здійснювати без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Процесуальні рішення та дії у справі

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 05 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 23 грудня 2024 року (а.с. 82-84).

12.12.2024 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів та поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів (а.с.89-91).

Ухвалою суду від 23 грудня 2024 року клопотання позивача задоволено частково та витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію. У судовому засіданні оголошено перерву до 04.02.2025 (а.с.95-99).

03 січня 2025 року від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла витребувана ухвалою суду інформація (а.с105-106).

У зв`язку з перебуванням головуючої судді Козир В.П. у нарадчій кімнаті по іншій справі № 542/535/16-к, цивільну справу знято з розгляду 04.02.2025 (а.с.108). Судове засідання відкладено на 10.03.2025.

У судове засідання 10.03.2025 представник позивача ТОВ «Коллект Центр» не з`явився, у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, поти заочного рішення не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду про, що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.110), у судове засідання 10.03.2025 не з`явилася, про причини неявки у судове засідання не повідомила, будь-яких заяв, клопотань, відзив на позовну заяву не подавала.

Ухвалою суду від 10 березня 2025 року постановлено проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Аргументи сторін

Позиція позивача (а.с. 3-12)

02.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (далі - кредитодавець та/або ТОВ «Служба миттєвого кредитування») та ОСОБА_1 (далі - позичальник та/або відповідач) укладено договір № 2106166235126 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.9 договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) складає 1 рік.

Згідно з п. 1.4 договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка») протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у такому розмірі:

а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно зі процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4 «а»;

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно зі процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4 «6»;

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно зі процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4 «в»;

д) тип процентної ставки - фіксована.

На виконання умов укладеного договору кредитодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 3300,00 грн.

Станом на день звернення позивача зі позовною заявою до суду про стягнення заборгованості відповідачка свої зобов`язання за договором не виконує, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

01.12.2021 було укладеного договір № 1-12, відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 2106166235126.

10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 2106166235126.

Позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором від 02.03.2021 № 2106166235126 у сумі 52931,01 грн, яка складається з:

- заборгованості за кредитом - 3300,00 грн;

- заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом станом на 30.11.2021 - 26598,00 грн;

- заборгованість за нарахованими процентами за період з 01.12.2021 по 01.03.2022 - 23033,01 грн.

Позивач після набуття права вимоги за договором нарахування процентів не здійснював.

Загальний розмір заборгованості за договором, що підлягає примусовому стягненню, станом на день формування позовної заяви становить 52931,01 грн, з яких:

-заборгованість за тілом кредиту - 3300,00 грн;

-заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 49631,01 грн.

Однак, позивач, ураховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності просив стягнути заборгованість у розмірі 37744,41 грн, з яких:

- заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 3300,00 грн;

- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 34444,41 грн.

При нормативному обґрунтуванні позову позивач посилався на статті 16, 20, 512, 514, 516, 525-526, 610-611, 615, 625-626, 638-639, 641, 644, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, статті 4, 19, 27-28, 133, 135, 175, 184, 274 ЦПК України, статті 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статті 5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Позиція відповідача

Відповідачка не скористалась своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, будь-яких заперечень на позов суду не надала, власну позицію щодо предмета спору не висловила.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

02.03.2021 ОСОБА_1 підписала одноразовим ідентифікатором заявку-анкету (для отримання кредиту), що є додатком № 1 до кредитного договору № 2106166235126, у якій зазначила, що ознайомившись з примірним (типовим) кредитним договором та усіма його додатками, включаючи Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Служба миттєвого кредитування», що розміщені на офіційному сайті smk.zp.ua та www.bistrozaim.ua; орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту; нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день отримання кредиту; строком на 365 днів з правом повернення достроково; зобов`язувалася повернути кредит у розмірі 3300,00 грн та сплатити проценти у розмірі 1056,00 грн (а.с. 15 на звороті).

02.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (за договором - товариство) та ОСОБА_1 (за договором - позичальник) укладено договір про надання фінансових послуг «Стандартний» № 2106166235126 (далі по тексту рішення - кредитний договір або договір кредиту) (а.с. 13-15). Договір укладено в письмовій формі у вигляді електронного документа, який створено відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором про, що свідчить п. 4.15 договору.

У реквізитах та підписах сторін договору зазначено прізвище, ім`я, по батькові відповідачки « ОСОБА_1 », ідентифікаційний номер відповідачки ( НОМЕР_1 ); відомості про паспорт; місце реєстрації (проживання) ( АДРЕСА_1 ); адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 та телефон: НОМЕР_2 , електронний підпис одноразового ідентифікатора НОМЕР_7 (а.с. 15).

У кредитному договорі містить визначення термінів:

- кредитний договір (далі - «договір») - договір, укладений між товариством та позичальником, клієнтом, що включає в себе в якості складових та невід`ємних частин: цей договір, заяву-анкету, графік платежів, паспорт кредиту, правила, повідомлення суб`єкта персональних даних про його права, визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані;

- дата повернення (погашення) кредиту /заборгованості/ - кінцева календарна дата погашення (повернення) позичальником заборгованості за кредитним договором товариству;

- заборгованість - всі грошові кошти, які підлягають до сплати позичальником на користь товариства за кредитним договором, включаючи суму кредиту, суму нарахованих, але несплачених процентів за користування кредитом, суму нарахованої неустойки (пені, штрафу);

- кредит - грошові кошти, які надаються товариством позичальнику без конкретної споживчої мети на умовах зворотності, строковості та платності у національній валюті, шляхом готівкового та/або безготівкового розрахунку.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору за цим договором товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 330 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з умовами цього договору, його додатків та правил.

Кредит надається на строк, зазначений к анкеті-заяві та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною (п. 1.2 кредитного договору).

Згідно з п. 1.3 кредитного договору орієнтований строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - процентна ставка), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у такому розмірі:

а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4 «а»;

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4 «б»;

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4 «в»;

д) тип процентної ставки - фіксована.

Відповідно до п. 1.4.1 кредитного договору нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту у сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати.

У разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом (п. 1.4.2 кредитного договору).

Згідно з п. 1.5 кредитного договору, у разі підписання електронного договору договір буде вважатись укладеним в письмовій формі з дати прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) товариства.

Відповідно до п. 1.6 кредитного договору датою прийняття (акцепту) та підписання кредитного договору (всіх без виключення його складових, а саме: цього договору; самої заяви-анкети; правил, паспорту кредиту; повідомлення суб`єкта персональних даних про його права, визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані) вважається дата складання та підписання сторонам заяви-анкети. Заява-анкета підписується сторонами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) 1 рік (п. 1.10 кредитного договору).

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору невід`ємною частиною цього договору є «Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (далі правила). Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті: smk.zp.ua та www.bistrozaim.ua.

Згідно з п. 4.2 кредитного договору реальна річна процентна ставка дорівнює загальній вартості кредиту та складає:

- при нарахуванні відсотків згідно з п. 1.4 «а» договору 730 відсотків річних (або 732 відсотків річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік;

- при нарахуванні відсотків згідно з п. 1.4 «б» договору 1302,36 відсотків річних (або 1306 відсотків річних, якщо період користування кредитом припадає високосний рік);

- при нарахуванні відсотків згідно з п. 1.4 «в» договору 1711,7 відсотків річних (або 1769,68 відсотків річних, якщо період користування кредитом припадає високосний рік);

- при нарахуванні відсотків згідно з п. 1.4 «г» договору 2735,45 відсотків річних (або 2743,05 відсотків річних, якщо період користування кредитом припадає високосний рік).

Відповідно до п. 4.15 кредитного договору сторони дійшли згоди, що цей договір укладається в письмовій формі у вигляді електронного документа, який створено відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Графіком платежів, що є додатком № 2 до кредитного договору та який містить електронний підпис одноразового ідентифікатора НОМЕР_7 ОСОБА_1, передбачено та зазначено такі умови: дата видачі кредиту/дата платежу, кількість днів у розрахунковому періоді, чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період, види платежів, реальна річна процентна ставка, загальна вартість кредиту (а.с. 16).

У паспорті споживчого кредиту (а.с. 17-18), що є додатком № 3 до кредитного договору, наведені такі умови кредитування: тип кредиту - кредит; сума кредиту - 3300,00 грн; строк кредитування - 16 днів; спосіб надання кредиту - безготівковим/готівковим шляхом у день укладання договору; тип процентної ставки - фіксована. Дата надання інформації 02.03.2021, ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 02.03.2022.

У п. 4 паспорту споживчого кредиту зазначена інформація щодо реальної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача.

З інформації щодо порядку (процедури), хронологія щодо укладання електронного договору, вчинених товариством та заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею зі зазначенням часу таких дій (а.с.19), вбачається, що 15.02.2021 було проведено ідентифікацію та верифікацію ОСОБА_1 за допомогою системи BankID НБУ, а також, що 02.03.2021 відбулося прийняття оферти (СМС з кодом) шляхом направлення на мобільний номер телефону НОМЕР_2 одноразового ідентифікатора - НОМЕР_7.

З довідки від 20.09.2024, наданої ТОВ ФК «Вей Фор Пей» ТОВ «Служба МК», вбачається, що ТОВ ФК «Вей Фор Пей» повідомив ТОВ «Служба миттєвого кредитування», що було успішно здійснено переказ грошових коштів у сумі 3300 грн на платіжну картку № НОМЕР_3 , 02.03.2021 о 20:42:29, номер договору згідно з інформацією від кредитора 2106166235126 (а.с.23).

Згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 27.12.2024 № 20.0.1.0.0.0/7-241224/2392-БТ, наданої на виконання ухвали суду від 23.12.2024, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , видано емітовану платіжну карту № НОМЕР_4 (IBAN НОМЕР_5 ) (а.с. 105).

З виписки за договором б/н, наданої АТ КБ « ПриватБанк», на виконання ухвали суду від 23.12.2024, на картковий рахунок № НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відбулося зарахування переказу на картку у сумі 3300,00 грн (106).

З розрахунку заборгованості (а.с.24-27), наданого позивачем, вбачається, що ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба Миттєвого кредитування» за кредитним договором № 2106166235126 станом на 30.11.2021 (останні період нарахування 30.11.2021) мала заборгованість у сумі 29898,00 грн, яка складалася зі:

- заборгованість по тілу кредиту - 3300,00 грн;

- заборгованість по процентам - 26598,00 грн.

З цього ж розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів за користування кредитом відбувалися за 274 дні відповідно до умов договору, а саме:

- перші 16 днів кредитування (на підставі п.1.4 «а» кредитного договору) з 02.03.2021 по 17.03.2021 проценти нараховувалися за ставкою 2 % за кожен день;

- наступні 14 днів кредитування (на підставі п.1.4 «б» кредитного договору) з 18.03.2021 по 31.03.2021 - 3,64 %;

- наступні 15 днів кредитування (на підставі п.1.4 «в» кредитного договору) з 18.03.2021 по 31.03.2021 - 5,02 %;

- з 30 дня кредитування (на підставі п. 1.4 «г» кредитного договору) - 7,67 %.

01.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба Миттєвого кредитування» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 1-12 (а.с. 28-32).

Відповідно до п. 2.1 договору факторингу № 1-12 за цим договором клієнт - первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 60 168 947 грн 00 коп., а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладених між клієнтом і боржником.

Згідно з п. 2.3 договору факторингу № 1-12 з дати відступлення прав вимоги фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів (в тому числі за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони не були нараховані клієнтом) за договорами фінансових послуг за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржниками грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов договорів фінансових послуг.

Відповідно п. 2.5 договору факторингу № 1-12 фактор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги будь-якій третій особі.

У п. 6.1.4 договору факторингу № 1-12 зазначено, що право вимоги переходить до фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання - передавання реєстру боржників (Додаток № 2), який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.

Відповідно до копії платіжного доручення № 307600018 від 03 грудня 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» перерахувало кошти на рахунок ТОВ «Служба миттєвого кредитування» у сумі 5 535 543 грн 12 коп. згідно з договором факторингу № 1-12 від 01.12.2021 (а.с.32).

З актів приймання - передавання реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу № 1-12 від 03.12.2021 вбачається, що ТОВ «Служба миттєвого кредитування» передало ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло реєстр боржників кількістю 31 632 штук (а.с. 33).

Відповідно до реєстру боржників (а.с. 34-37) та витягу з реєстру боржників (а.с. 38) до договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 2106166235126 від 02.03.2021 у загальній сумі 29898,00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту -3300,00 грн; заборгованість за процентами - 26598,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» станом на 10.03.2023 (останній період нарахування 01.03.2022) загальна заборгованість становить 52931,01 грн (а.с. 39), яка складається:

- заборгованість по основній сумі кредиту - 3300,00 грн;

- заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 26598,00 грн;

- нараховані відсотки з 01.12.2021 по 01.03.2022 - 23033,01,00 грн.

З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що ТОВ «Вердикт Капітал» як новим кредитором додатково нараховано заборгованість за 91 день відповідно до умов кредитного договору, а саме відповідно до п.1.4 «г» з 30 дня кредитування за ставкою 7,67 %.

10.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (новий кредитор) укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 (а.с. 41-46).

Відповідно до п. 2.1 договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.

Права вимоги, що є предметом цього договору належить первісному кредитору на підставі…. договору факторингу № 1-12 від 2021-12-01 між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування»…

Відповідно до п. 5.1 договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 первісний кредитор зобов`язаний передати новому кредитору реєстри боржників (в електронному та друкованому (підписаному) вигляді) та документацію на умовах та в порядку, визначених цим договором. Первісний кредитор має право передавати документацію в тому числі у вигляді копій договорів. При цьому, умови передачі документації будуть вважатись виконаними. Первісний кредитор не несе будь якої відповідальності за стан та наявність документації.

Згідно з п. 5.2 договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання - передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток № 4).

З акту зарахування однорідних вимог від 31.03.2023 (а.с.48) вбачається, що керуючись ст. 601 ЦК України сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов`язаннями, зазначеними у п. 1 та п. 2 цього акту, і, таким чином. З моменту підписання цього акту вважатимуть, що зобов`язання ТОВ «Коллект Центр» перед ТОВ «Вердикт Капітал» припиняються у повному обсязі у сумі 1 138 105,89 грн.

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором № 10-03/2023-01 про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги від 10.03.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» передало, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло реєстр боржників кількістю 29 141 (а.с. 47).

Згідно з реєстром боржників (а.с. 49-52) та витягом з реєстру боржників (а.с. 53) до договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю - продаж) прав вимоги від 10.03.2023 ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 2106166235126 у загальній сумі 52931,01 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 3300,00 грн; заборгованість по процентам - 49631,01 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що за період з 10.03.2023 по 03.10.2024, тобто з моменту відступлення ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до відповідача на користь позивача, будь-які додаткові нарахування за кредитним договором позивачем не здійснювалися (а.с. 40).

Застосовані судом норми права

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (у редакції, чинній на момент підписання кредитного договору) Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України (редакція чинна на дату укладення кредитного договору) пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції врегульовано Законом України «Про електронну комерцію».

Так, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (тут та на далі у редакції, чинній станом на дату укладення кредитного договору) встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

-електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

-електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

-аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно зі ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 (справа № 404/502/18), від 09.09.2020 (справа № 732/670/19) дійшов такого висновку:

«Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Договір в спрощеній формі шляхом обміну, наприклад, електронними листами та іншими засобами електронної комунікації, або договір, який укладається шляхом приєднання до нього можна підписати з використанням:

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Однак важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Однак важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.»

У статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦКУ).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ст. 519 ЦК України).

Згідно зі ст. 1082 ЦКУ боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» (первісний кредитор) та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено в електронній формі кредитний договір, за умовами якого відповідачка отримала кредит у сумі 3300,00 грн зі строком кредитування 1 рік.

Згідно зі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками такий договір прирівнюється до укладення договору у письмовій формі.

Факт укладення кредитного договору та факт видачі кредиту належним чином підтверджено доказами, що містяться у матеріалах справи.

Відповідно до умов кредитного договору його сторонами врегульовано основні істотні умови кредитування, у тому числі: загальну суму кредиту; строк, на який надається кредит; порядок повернення кредиту (кількість та розмір платежів, періодичність внесення платежів, проценти за користування кредитом тощо).

Згідно з умовами кредитного договору відповідачка зобов`язувалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачені договором.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідачка у повному обсязі кредит не повернула.

Доказів проведення повного розрахунку за отриманим кредитом з первісним кредитором чи з позивачем як новим кредитором матеріали справи не містять.

Отже, відповідачка умови кредитного договору порушила та у строк, встановлений умовами кредитного договору, кредитні кошти не повернула.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку заборгованості за кредитом, арифметичних чи логічних помилок та неузгодженостей не виявив. Заборгованість за процентами нарахована правильно, виходячи з тих процентних ставок, що були узгодженні сторонами у договорі, а саме: перші 16 днів кредитування (на підставі п.1.4 «а» кредитного договору) з 02.03.2021 по 17.03.2021 нараховувалися за ставкою 2 % за кожен день, наступні 14 днів кредитування (на підставі п. 1.4 «б» кредитного договору) з 18.03.2021 по 31.03.2021 - 3,64 %; наступні 15 днів кредитування (на підставі п.1.4 «в» кредитного договору) з 18.03.2021 по 31.03.2021 - 5,02 %; з 30 дня кредитування (на підставі п. 1.4 «г» кредитного договору) - 7,67 %. Такі проценти нараховані у межах строку кредитування, встановленого кредитним договором, - 365 днів (п. 1.9 кредитного договору).

У сукупності сума заборгованості відповідачки за кредитним договором складає 37744,41 грн (3300,00 грн (тіло кредиту) + 34444,41 грн (%) = 37744,41 грн), як правильно було зазначено позивачем у розрахунку заборгованості та у позовній заяві.

Позивач ТОВ «Коллект центр» набув право грошової вимоги до відповідачки на підставі договору про відступлення права вимоги, який є дійсним та не оспорювався відповідачкою.

Отже позивач є кредитором по відношенню до відповідачки та має право вимоги до відповідачки, що ґрунтується на договорі, у загальному розмірі 37744,41 грн.

Відповідачка наведене у позовній заяві не спростувала, своїм правом на подання до суду контррозрахунку заборгованості не скористалась, доказів сплати заборгованості за кредитним договором позивачеві або первісному кредитору, або належних доказів на спростування отримання кредиту - до суду не надала. Тому суд позовні вимоги позивача задовольняє повністю, оскільки уважає їх обґрунтованими, підставними та доведеними доказами, що містяться у матеріалах справи.

Розподіл судових витрат

Згідно зі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору у сумі 2422,40 грн (а.с. 1, 2).

З урахуванням того, що позов позивача підлягає задоволенню, суд на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України приходить до висновку про стягнення судових витрат у вигляді судового збору з відповідачки на користь позивача у сумі 2422,40 грн.

Крім того позивач просив стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 13000,00 грн, на підтвердження яких надав відповідні докази.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

У відповідності до ч. 2-6 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Такі висновки зробив Верховний Суд у справі № 922/449/21.

Зі сторони позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу було надано такі докази (копії):

1) договір про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року № 01-07/2024, укладений між адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (а.с. 71-73), відповідно до якого адвокатське об`єднання на підставі звернення клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов`язання з надання юридичної допомоги, а клієнт зобов`язується оплатити надані адвокатським об`єднанням послуги після надання адвокатським об`єднанням клієнту відповідного рахунку. Відповідно до п. 4.3 договору факт надання послуг за договором підтверджується актом про надання юридичної допомоги…;

2) прайс-лист послуг, які надає адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» (а.с. 74-75);

3) заявку на надання юридичної допомоги № 530 від 14.08.2024 (а.с. 76), відповідно до якої ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс» погодили надання правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , які складаються з: надання усної консультації з вивчення документів - 2 години - 4000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 3 години - 9000,00 грн;

4) витяг з акту № 2 про надання юридичної допомоги від 02.10.2024 (а.с.77), відповідно до якого вартість правничої допомоги складає 13000,00 грн та складається з: усної консультації з вивчення документів - 2 години - 4000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 3 години - 9000,00 грн.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Позивачем надано усі необхідні докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, у строки, що передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України, у тому числі: договір про надання правничої допомоги, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги. Такі докази завчасно були направлені відповідачці.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу, з боку відповідачки заявлено не було.

Оскільки позовна заява позивача підлягає задоволенню, то на підставі ч. 1, ч. 2 ст. 141, 137 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід було б стягнути судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у сумі 13000,00 грн.

Разом з тим, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Така правова позиція зроблена Верховним Судом у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 808/1849/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 2040/6747/18.

Схожа правова позиція також висловлена Верховним Судом у справі № 340/4492/22 від 25 липня 2023 року.

Також у справі № 922/445/19 Об`єднана палата Верховного Суду зробила такий висновок:

«Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Водночас у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, за якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від зазначеного загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення».

Здійснюючи розподіл витрат на правничу допомогу у даній справі суд зазначає, що фактично справа розглядалася без участі сторін; така категорія справ є розповсюдженою, а позовні заяви шаблонними; спір є нескладним у правозастосуванні; відповідачка не висловила заперечення проти позовних вимог та є слабшою стороною у правовідносинах з фінансовою установою (позивачем); сума понесених позивачем витрат на правничу допомогу у сукупності зі сумою боргу, що стягуються судом у результаті задоволення позову, можуть бути надмірним фінансовим тягарем для відповідачки, тому суд уважає, що пред`явлений до відшкодування розмір витрат на правову допомогу є дещо завищеним, та суд частково відмовляє позивачеві у відшкодуванні витрат на правову допомогу у сумі 8000,00 грн та, відповідно, стягує з відповідачки на користь позивача 5000,00 грн (13000,00 - 8000,00 = 5000,00) у рахунок понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

На думку суду, судові витрати позивача у такому розмірі відповідають критеріям реальності (їх дійсності та необхідності), розумності та не є явно несправедливими. Решту суми витрат (8000,00 грн) слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 12, 76, 77, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 282 ЦПК України, нормами матеріального права та висновками Верховного Суду, наведеними у мотивувальній частині рішення, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором від 02.03.2021 № 2106166235126 у загальній сумі 37744 гривні 41 копійки, у тому числі: - заборгованість за тілом кредиту - 3300 гривень 00 копійок; заборгованість за процентами - 34444 гривень 41 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у сумі 2422 гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання через Козельщинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Козельщинським районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місцезнаходження: вулиця Мечнікова, буд. 3, офіс 306, місто Київ, 01133; ідентифікаційний код 44276926).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; тел.: НОМЕР_6 ).

Повне рішення складено та підписано суддею 10 березня 2025 року.

Суддя В.П. Козир